Постанова

від 17.02.2025 по справі 910/9387/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. Справа№ 910/9387/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Кропивної Л.В.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.

за участю представників:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - представник не прибув,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Бетон Маркет" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9387/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 (суддя Морозов С.М.) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9387/24 (суддя Морозов С.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Бетон Маркет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" про стягнення 672 114,42 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Бетон Маркет" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" (відповідач) суми основної заборгованості в розмірі 429 213,48 грн, суми пені в розмірі 35 815,95 грн, суми 3% річних в розмірі 38 224,00 грн, суми інфляційних втрат в розмірі 168 860,99 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки товару №01/02(21) від 01.02.2021 року в частині оплати отриманого від позивача товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 у справі №910/9387/24 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 429 213,48 грн (чотириста двадцять дев`ять тисяч двісті тринадцять гривень 48 копійок), суму пені в розмірі 35 815,95 грн (тридцять п`ять тисяч вісімсот п`ятнадцять гривень 95 копійок), суму 3% річних в розмірі 38 224,00 грн (тридцять вісім тисяч двісті двадцять чотири гривни 00 копійок), суму інфляційних втрат в розмірі 168 860,99 грн (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят гривень 99 копійок), суму судового збору в розмірі 10 081,72 грн (десять тисяч вісімдесят одна гривна 72 копійки).

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9387/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Бетон Маркет" про ухвалення додатково рішення щодо розподілу судових витрат задоволено; стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 500,00 грн (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Не погодившись з прийнятими рішеннями, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказані рішення суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9387/24 - без змін.

До Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9387/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Бетон Маркет" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9387/24 призначено на 30.01.2025.

Судове засідання, призначене на 30.01.2025 о 12:50 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Барсук М.А., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 розгляд вказаної заяви призначено на 17.02.2025.

Від відповідача до суду надійшло заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Сторони не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документу (ухвали суду від 03.02.2025) до електронних кабінетів позивача та відповідача.

Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від сторін до суду не надійшло.

Враховуючи належне повідомлення вказаних осіб, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви позивача, вона розглянута судом у даному судовому засіданні.

Суд, розглянувши вказану заяву, дійшов висновку про її задоволення, з огляду на наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даному випадку, позивачем разом з відзивом на апеляційну скаргу було заявлено про витрати правничої допомоги.

Позивачем у вказаний строк подано суду докази понесення витрат правничої допомоги на суму 5 500 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 5 500 грн. заявник надав: копію договору про надання правничої допомоги від 01.05.2024, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням "Міхантьєв, Чулой таі Партнери", копію Акту приймання-передачі послуг від 14.01.2025 на суму 5 500 грн., копію рахунку №14/01 від 14.01.2025, копію платіжної інструкції №12 від 15.01.2025.

Відповідно до п. 2.1 договору за надання юридичних послуг за цим договором замовник зобов`язується сплатити виконавцю гонорар у наступних розмірах, зокрема,

за підготовку відзиву на апеляційну скаргу - 3 000 грн.,

за участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції у м. Києві з урахуванням витрат на проїзд з м. Запоріжжя - 2 500 грн. за кожне засідання.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 14.01.2025 виконавцем були надані наступні послуги:

підготовка відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 у справі №910/9387/24 - 3 000 грн.;

участь 13.01.2025 у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді з урахуванням витрат на проїзд з м. Запоріжжя - 2 500 грн.

За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Наведене вище повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Одночасно, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі №920/39/20.

Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності цих витрат.

При цьому, за висновком суду апеляційної інстанції, відповідач не довів відповідно до частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності понесених позивачем при розгляді цієї справи у суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу із складністю даної справи та наданим адвокатом обсягом послуг, нерозумності розміру таких витрат.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції на суму 5 500 грн., колегія суддів дійшла висновку про покладення вказаних витрат на відповідача.

З огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9387/24 задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 5 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 238, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Бетон Маркет" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9387/24 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Бетон Маркет" 5 500 грн. витрат правничої допомоги, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна додаткова постанова складена: 05.03.2025 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Барсук