Постанова
від 26.02.2025 по справі 904/354/24
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2025 року м. Дніпро Справа № 904/354/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравченко І.В. (поза межами суду) - адвокат;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 (повне рішення складено 09.05.2024, суддя Фещенко Ю.В.) у справі № 904/354/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (м. Одеса)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022 у загальному розмірі 10 024 177 грн. 71 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (далі - відповідач) заборгованість за договором про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022 у загальному розмірі 10 024 177 грн. 71 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 8 007 500 грн. 00 коп. - попередня оплата за непоставлений товар;

- 1 449 357 грн. 50 коп. - пеня;

- 340 303 грн. 18 коп. - інфляційні втрати;

- 227 017 грн. 03 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022 в частині повної та своєчасної поставки товару, за який позивачем було здійснено попередню оплату, та неповерненням попередньої оплати позивачу у встановлений договором строк, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 8 007 500 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 7.4.8. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 15.02.2023 по 14.08.2023 (181 день) в сумі 1 449 357 грн. 50 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого по грудень 2023 року у сумі 340 303 грн. 18 коп., а також, 3% річних за період прострочення з 15.02.2023 по 25.01.2024 у сумі 227 017 грн. 03 коп.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024, у даній справі, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" про стягнення заборгованості за договором про постачання продовольчих наборів № 21/12-1 від 23.12.2022 у загальному розмірі 10 024 177 грн. 71 коп. - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (вулиця Данила Галицького, будинок 2-А, м. Дніпро, 49102; ідентифікаційний код 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (вулиця Середньофонтанська, будинок 19-Б, офіс 263, м. Одеса, 65039; ідентифікаційний код 39785646) - 8 007 500 грн. 00 коп. - основного бору, 1 449 357 грн. 50 коп. - пені, 340 303 грн. 18 коп. - інфляційних втрат, 227 017 грн. 03 коп. - 3% річних та 120 290 грн. 13 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з обставин того, що позивач здійснив попередню оплату товару на суму 8 007 500 грн. 00 коп., а відповідач не поставив позивачу оплачений товар, повернення попередньої оплати не здійснив, дійшов висновку про те, що відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний повернути позивачу 8 007 500 грн. 00 коп. суму попередньої оплати. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача сплаченої позивачем попередньої оплати в сумі 8 007 500 грн. 00 коп., пені в сумі 1 449 357, 50 грн., 340 303,18 грн. інфляційних втрат, 227 017,03 грн. 3% річних визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження сплати судового збору за подання апеляційної скарги ТОВ "Олімпіус Консалт» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 року у справі № 904/354/24; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 року у справі № 904/354/24, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика смаку» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпіус Консалт» про стягнення заборгованості за договором про постачання продовольчих наборів № 21/12-1 від 23.12.2022 у загальному розмірі 10 024 177 грн. 71 коп. - задоволено у повному обсязі; відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ТОВ «Олімпіус Консалт» не погоджується з рішенням суду першої інстанції, рішення суду ухвалено без повного та всебічного дослідження доказів у справі, з порушенням норм чинного законодавства, що призвело до постановлення протиправного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції не врахував, що ТОВ «Олімпіус Консалт» було виконано зобов`язання з поставки товарів в належний спосіб у строки встановлені Договором про постачання продовольчих наборів №23/12-1 від 23.12.2022 року. В діях ТОВ «Олімпіус Консалт» відсутні будь-які порушення договірних зобов`язань, натомість, саме з вини ТОВ «Фабрика Смаку» останнім не було отримано товар на складах Постачальника, що передбачено умовами договору, що фактично спричинило збитки відповідачеві щонайменше в розмірі 7 008 000,00 грн.

23.12.2022 року між ТОВ «Олімпіус Консалт» та ТОВ «Фабрика Смаку» було укладено договір про постачання продовольчих наборів №23/12-1 (надалі - Договір). Згідно п. 5.1. Договору про постачання продовольчих наборів №23/12-1, Товар постачається на умовах EXW - склад Постачальника відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Згідно правових висновків викладених в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15 лютого 2022 року у справі № 911/2403/18 зазначено, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2000 року), видання МТП № 560, "E" - термін покладає на продавця мінімальні зобов`язання: продавець повинен лише надати товар у розпорядження покупця в узгодженому місці - звичайно на власних площах продавця. З іншого боку, як часто відбувається на практиці, продавець може допомагати покупцю завантажити товар на транспортний засіб, наданий останнім. Хоча термін EXW краще відображував би це явище, якби коло зобов`язань продавця охоплювало й відвантаження, автори визнали за бажане збереження традиційного принципу мінімальних зобов`язань продавця за умовами терміна EXW, щоб їх можна було застосовувати тоді, коли продавець не хоче приймати ніяких зобов`язань щодо відвантаження товару. Якщо покупець бажає покласти на продавця ці додаткові обов`язки, це має бути обумовлено в договорі купівлі-продажу.

23.12.2022 року ТОВ «Олімпіус Консалт» було складено та направлено ТОВ «Фабрика Смаку» рахунок на оплату №266 від 23.12.2022р. на суму 15 015 000,00 грн. (ціна поставок на січень 2023 року згідно викладеної вище специфікації). При цьому, 50 % ціни від вартості товару в даному випадку становило 7 507 500,00 грн. 23.12.2022 року ТОВ «Фабрика Смаку» було сплачено грошові кошти в розмірі 7 507 500,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №15029 від 23.12.2022 року. Тобто, ТОВ «Фабрика Смаку» було здійснено попередню оплату в розмірі 50 % від ціни товару, поставки яких були заплановані на січень 2023 року згідно Договору про постачання продовольчих наборів №23/12-1. Замовлений товар був готовий до відвантаження з 03.01.2023 року.

Відповідач наголошує на тому, що починаючи з 04.01.2023, ТОВ «Олімпіус Консалт» неодноразово повідомляло представника ТОВ «Фабрика Смаку» про готовність продукції та можливість відвантаження товарів зі складу Постачальника. Спочатку, повідомлення про готовність партії повідомлялось представнику ТОВ «Фабрика Смаку» по номеру телефону НОМЕР_1, що підтверджується скрінами з листування з месенджеру Telegram (копія яких долучена до матеріалів справи). Також, ТОВ «Олімпіус Консалт» додатково письмово повідомило ТОВ «Фабрика Смаку» про готовність товару до відвантаження, а саме: 10 січня 2023 року ТОВ «Олімпіус Консалт» було направлено ТОВ «Фабрика Смаку» лист №вих10/01/23 від 10.01.2023 року про готовність Товару для відвантаження зі складу ТОВ «Олімпіус Консалт» згідно Специфікації до Договору №23/12/1 від 23.12.2022 року (зі строком поставки до 15.01.2023 року), в кількості 25 025 одиниць. В листі було зазначено прохання повідомити про прибуття транспорту для організації навантажувальних робіт. Дані обставини підтверджуються листом ТОВ «Олімпіус Консалт» №вих10/01/23 від 10.01.2023 року, декларацією про відправку №0216061015. 25 січня 2023 року ТОВ «Олімпіус Консалт» було направлено ТОВ «Фабрика Смаку» лист №вих25/01/23 від 25.01.2023 року про готовність Товару для відвантаження зі складу ТОВ «Олімпіус Консалт» згідно Специфікації до Договору №23/12/1 від 23.12.2022 року (зі строком поставки до 31.01.2023 року), в кількості 25 025 одиниць. В листі було зазначено прохання повідомити про прибуття транспорту для організації навантажувальних робіт. Дані обставини підтверджуються листом ТОВ «Олімпіус Консалт» №вих25/01/23 від 25.01.2023 року, декларацією про відправку №0216061030. Листи було направлено на офіційну поштову адресу ТОВ «Фабрика Смаку» за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд.19-Б, офіс 263.

Апелянт посилається на правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 22.06.2023 у справі №925/1238/22 про те, що товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Відповідач наголошує на виконанні своїх зобов`язань за договором, оскільки товар був готовий до відвантаження в зазначений в Договорі строк, про що було повідомлено ТОВ «Фабрика Смаку». Так, 11.01.2023 року ТОВ «Фабрика Смаку» почало частково сплачувати решту оплати за товар, а саме грошові кошти в розмірі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №15156 від 11.01.2023 року. В подальшому, незважаючи на неодноразове звернення ТОВ «Олімпіус Консалт», ТОВ «Фабрика Смаку» не проявило зацікавленість в отриманні товарів. Всі звернення, які було ініційовано ТОВ «Олімпіус Консалт» були проігноровані ТОВ «Фабрика Смаку». Таким чином, в діях ТОВ «Олімпіус Консалт» відсутні будь-які порушення договірних зобов`язань, натомість, саме з винних дій ТОВ «Фабрика Смаку» останнім не було отримано товар на складах Постачальника, у порядку та у строки передбачені договором. Винні дії (бездіяльність) ТОВ «Фабрика Смаку» призвели до спричинення збитків Відповідачеві щонайменше в розмірі 7 008 000,00 грн.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків, коли критично віднісся до доказів, які було надано відповідачем на підтвердження повідомлення позивача про поставку товарів, а саме скрінів з листування з месенджеру Telegram, між представником ТОВ «Олімпіус Консалт» та ТОВ «Фабрика Смаку». Так, ТОВ «Олімпіус Консалт» долучило до матеріалів справи скріни листування між представником ТОВ «Олімпіус Консалт» (менеджер ОСОБА_1 ) та представником ТОВ «Фабрика Смаку» (ОСОБА_5, тел. НОМЕР_1 ). Роздруківка вказаного листування була здійснена з телефону месенджера ТОВ «Олімпіус Консалт», що також було підтверджено останнім в своїх поясненнях та заяві свідка, які долучались до матеріалів справи. Ті обставини, що вказане листування дійсно здійснювалось з представником ТОВ «Фабрика Смаку» підтверджувалось в суді першої інстанції наступними доказами: - ТОВ «Олімпіус Консалт» до письмових пояснень було долучено витяг з аналітичних даних youcontrol, де зазначений контакт (НОМЕР_1) проходив як контакт з тендерів, що діє від імені ТОВ «Фабрика Смаку» (витяг аналітичних даних було роздруковано з інтернет сторінки https://youcontrol.com.ua/contractor/? id=15838949tb=tenders-contacts); - відомості про те, що телефон « НОМЕР_1» є телефоном представника ТОВ «Фабрика Смаку» підтверджено листом ДП «ПРОЗОРРО» №206/01/661/12 від 29.03.2024 року - ТОВ «Фабрика Смаку» не заперечувало про те, що вказаний номер телефону є номер представника ТОВ «Фабрика Смаку». - ТОВ Фабрика Смаку» не заперечувало існування цього листування між представником ТОВ «Олімпіус Консалт» (менеджер ОСОБА_1) та представником ТОВ «Фабрика Смаку» (ОСОБА_5, тел. НОМЕР_1 ), в тому числі наявність повідомлень які були долучені ТОВ «Олімпіус Консалт» до матеріалів справи; - з долучених повідомлень чітко вбачається повідомлення про готовність товарів до відвантаження, а також те, що ТОВ «Олімпіус Консалт» неодноразово запитувало щодо можливості ТОВ «Фабрика Смаку» отримати (забрати) товар зі складів Постачальника; - ТОВ «Олімпіус Консалт» не видаляло жодних повідомлень, що видно з долученої переписки. З урахуванням долучених повідомлень з месенджеру, вбачається що ТОВ «Фабрика Смаку» було повідомлено про готовність товару до відвантаження, однак, ТОВ «Фабрика Смаку» не вчинило жодних дій на отримання цього товару, а навіть в своїх відповідях проявляла незацікавленість та відкладало момент отримання товару зі складу Постачальника.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків, коли критично віднісся до доказів, які було надано відповідачем на підтвердження повідомлення позивача про поставку товарів, а саме листа ТОВ «Олімпіус Консалт» № вих10/01/23 від 10.01.2023, який було відправлено за допомогою накладної про відправку № 0216061015 та листа № вих25/01/23 від 25.01.2023, який було відправлено за допомогою накладної № 0216061030, які були направлені відповідачем на адресу позивача. Відповідач посилається на пояснення/заяви свідків: менеджера регіонального розвитку ТОВ «Олімпіус Консалт», директора ТОВ «Олімпіус Консалт» ОСОБА_2 , а також свідчення ФОП Булавіна Сергія Семеновича, який надавав ТОВ «Олімпіус Консалт» послуги кур`єра та фактично здійснював доставку поштових відправлень №0216061015 від 10.01.2023 року, №0216061030 від 25.01.2023 року. За текстом свідчень ФОП Булавіна С.С. останній підтвердив, що має власне ФОП та надає послуги доставки відправлень на постійній основі; в своїй роботі використовує квитанції з поміткою «SkyNet Worldwide Express». У своїх поясненнях ФОП Булавін С.С. підтвердив відправку ТОВ «Олімпіус Консалт» поштових відправлень на адресу ТОВ «Фабрика Смаку».

За твердженням апелянта, 23.04.2024 року з метою вчинення психологічного тиску на суд, посадових осіб та представників ТОВ «Олімпіус Консалт», ТОВ «Фабрика Смаку» направлено до ГУ НП в Дніпропетровській області заяву про вчинення кримінального правопорушення від 21.04.2024 року №21/4-24/1, за змістом якої ТОВ «Фабрика Смаку» звинувачує представника ТОВ «Олімпіус Консалт» адвоката Шпакову Т.С. в підробці кур`єрських квитанцій, за допомогою яких було здійснено відправлення №0216061015 від 10.01.2023; відправлення №0216061030 від 25.01.2023.

В підтвердження правомірності та добросовісності поведінки ТОВ «Олімпіус Консалт» відповідач зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення покупцем (ТОВ «Фабрика Смаку») дій, спрямованих на отримання товару за договором про постачання продовольчих наборів №23/12-1, зокрема в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджують факт направлення на адресу відповідача транспортних засобів позивача для отримання товару та інше. Покупець не вчинив жодних дій щодо отримання товару (не направлено транспорт на завантаження, не здійснено самовивіз Товару) ні у передбачений Договором строк (до 15.01.2023 року, 31.01.2023 року), ні пізніше. Саме у зв`язку з не вчиненням Покупцем дій щодо отримання Товару за Договором поставки, Покупець у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України прострочив виконання свого обов`язку, визначеного Договором поставки, у зв`язку з чим Продавець не порушив свого обов`язку за зустрічний обов`язок з передачі Товару у строки, визначені вказаним договором.

Відповідно до п.7.3. Договору, у випадку недопоставки (часткової поставки), Постачальник повертає Замовнику попередню оплату в повному обсязі за непоставлений (недопоставлений) товар протягом 10 банківських днів після закінчення встановленого строку постачання в п.1.2. Договору. Поставка, про яку йдеться мова в позовній заяві ТОВ «Фабрика Смаку» повинна була відбутися 15.01.2023 року та 31.01.2023 року. Таким чином, ТОВ «Фабрика Смаку» повинно було звернутися з питанням щодо повернення попередньої оплати ще до 27.01.2023; 14.02.2023 року. Але, як вказано вище, до грудня 2023 року, ТОВ «Фабрика Смаку» не зверталось з приводу з`ясування обставин щодо поставки товарів та повернення попередньої оплати.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

09.07.2024 від ТОВ «Фабрика Смаку» до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/354/24 - без змін; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» (49102, м. Дніпро, вул. Данила Галицького, буд. 2-А; ідентифікаційний код 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ» (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-Б, офіс 263; ідентифікаційний код 39785646) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60 000, 00 грн. (шістдесят тисяч) грн. 00 коп.

Відзив обґрунтований наступним.

Позивач вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/354/24 законним, апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» - безпідставною та необґрунтованою.

Як вбачається з розділу «ХІІІ. Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін» Договору про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022 сторонами Договору в якості обов`язкових реквізитів сторін, серед іншого, були також визначені такі реквізити: електронні скриньки, мобільні номери телефонів. Сторонами вказаного Договору постачання в якості офіційного мобільного номеру телефону позивача погоджений наступний мобільний номер: НОМЕР_2 . Натомість, ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на спростування обставин, викладених в позовній заяві, надає суду роздруківки уривчастої переписки у мобільному додатку для обміну повідомленнями - месенджері «Телеграм», який прив`язаний до мобільного номеру: НОМЕР_1, який не погоджувався сторонами Договору як офіційний засіб зв`язку.

Що ж стосується листування у мобільному додатку - месенджері «Telegram» з абонентом «Олена Фабрика Смаку», то перш за все слід зазначити, що дане листування містить у собі окремі уривки, тобто воно не відтворено у повному обсязі, а зі змісту вищевказаного листування взагалі не вбачається, що воно стосувалось саме Договору № 23/12-1 про постачання продовольчих наборів від 23.12.2022. При цьому, ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» наголошує на тому, що, як вбачається з роздруківки листування, яке надано ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», останнє повідомлення, зміст якого доступний для перегляду, датоване 23.01.2023, наступне ж повідомлення, зміст якого не відображено у роздруківці, датоване 28.07.2023, тобто між відповідними повідомленнями минуло більш ніж шість місяців. У цьому зв`язку позивач вважає за необхідне відзначити, що месенджер «Telegram», на відміну від інших популярних месенджерів таких як «WhatsApp», «Viber», «iMessage», передбачає можливість безповоротного видалення будь-яких повідомлень без залишення жодних слідів у чаті про таке видалення. Іншими словами, у випадку видалення повідомлення в «WhatsApp», «Viber» або «iMessage», у чаті залишиться відповідна позначка про видалення повідомлення, а якщо видалити повідомлення в «Telegram», в чаті буде відсутня будь-яка позначка про видалення. Вищевказана обставина означає, що листування у месенджері «Telegram» не може бути прийняте судом в якості доказу у господарській справі, адже сторона, що його подає, не позбавлена можливості викривити відповідне листування шляхом безслідного видалення окремих повідомлень у чаті, тим самим спотворити листування з метою подальшого його тлумачення на власну користь.

Повідомлення, яке дійсно стосувалось з`ясування невстановленою особою у абонента «Олена Фабрика Смаку» інформації з приводу графіку відвантажень датоване 11.01.2023. Саме в цей день ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» перераховано на користь ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» додатково в якості авансового платежу суму в розмірі 500 000, 00 грн. Вказана сума перерахована ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» виключно на прохання ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» та на підтвердження дійсності намірів позивача в отриманні товару. При цьому, позивач звертає увагу суду, що вартість партії товару, що підлягала постачанню на користь ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» в січні 2023 року становила 15 015 000, 00 грн., що підтверджується в тому числі рахунком на оплату № 266 від 23.12.2022, виставленого ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ». Згідно пункту 4.1 Договору постачання від 23.12.2022 сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються шляхом проведення 50 % попередньої оплати (авансу) на весь товар (кожну партію) відповідно до пункту 1.2 Договору протягом 20 календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури. В свою чергу, 50 % від суми 15 015 000, 00 грн. становить 7 507 500, 00 грн. (15 015 000 : 2). Саме таку суму перераховано ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» на користь ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» ще 23.12.2022, що підтверджується платіжною інструкцією № 15029 від цієї ж дати. Тобто, в перерахуванні ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» на користь ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» суми в розмірі 500 000, 00 грн. в якості передоплати не були жодної необхідності, проте саме відповідач наполягав на сплаті вищевказаних коштів, пояснюючи це тим, що ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» не має вільних обігових коштів в достатній кількості, оскільки всі кошти задіяні в обороті, що ускладнювало закупівлю складових до продуктових наборів і, як наслідок, могло призвести до зриву поставки. Позивач вирішив піти на зустріч відповідачу та додатково сплатив суму в розмірі 500 000 грн. в якості авансового платежу. Також, в перерахуванні ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» 11.01.2023 вказаного платежу (додаткового авансу) не було б жодного сенсу якщо ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» не мало дійсних намірів в отриманні товару 15.01.2023 та 31.01.2023, відповідно. При цьому, після того, як ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» не змогло забезпечити постачання товару за Договором постачання від 23.12.2022, останнє звернулось до ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» з проханням виготовити на його замовлення продукцію для постачання її у військові частини на підставі договору про закупівлю, укладеного відповідачем з державним замовником. ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» було відзначено, що після оплати державним замовником вартості продукції, виготовленої позивачем на замовлення ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», останнє зможе здійснити розрахунки з ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» і за Договором про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022 в частині повернення авансових платежів. Вказані перемовини велись між керівником ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» та керівником ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ». Як наслідок між ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» та ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» укладений Договір про закупівлю продуктів харчування від 23.08.2023, який виконаний у повному обсязі. Проте, після виконання сторонами зазначеного договору зобов`язання з повернення авансових платежів за Договором № 23/12-1 від 23.12.2022 з боку ТОВ «Олімпіус Консалт» залишилось невиконаним, у зв`язку з чим в грудні 2023 року ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» звернулось до ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» вже з офіційним листом від 11.12.2023 вих. № 11/12-23 юр., яким просило повернути кошти в сумі 8 007 500, 00 грн., які сплачені в якості попередньої оплати. До того ж, як вбачається із змісту вказаного листа, ТОВ «Фабрика Смаку» не нараховувало штрафних санкцій та інших додаткових платежів, оскільки до останнього сподівалась на досудове врегулювання складеної ситуації. Проте відповідач протягом грудня 2023 року та січня 2024 року жодних дій, направлених на повернення авансових платежів не здійснив, у зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з позовом, який є предметом розгляду цієї справи.

ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» до матеріалів справи надано англомовний документ, видавником якого нібито є Компанія SKYNET WORLDWIDE EXPRESS, під назвою «BILL OF LANDING» за номером 0216061015, згідно якого вантажовідправником («consignor») значиться ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» (м. Дніпро), а вантажоодержувачем («consignee») - ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», в якості адреси якого зазначена адреса, що відповідає адресі місцезнаходження позивача: місто Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19-Б, офіс 263, дата та час відправлення: 15:00 10.01.2023. Внизу вказаного документу міститься рукописний напис наступного змісту: «документи повернуті відправнику, т.я. отримувач за адресою відсутній», зазначено дату та час: 15:10 10.01.2023. Також, до матеріалів даної справи ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» надано ще один англомовний документ, видавником якого нібито є знову ж таки Компанія SKYNET WORLDWIDE EXPRESS, під назвою «BILL OF LANDING» за номером 0216061030, згідно якого вантажовідправником («consignor») значиться ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» (м. Дніпро), а вантажоодержувачем («consignee») - ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», в якості адреси вантажоодержувача знову зазначена адреса, що відповідає адресі місцезнаходження Позивача, дата та час відправлення: 15:00 25.01.2023. Внизу вищевказаного документу міститься рукописний напис наступного змісту: «документи повернуті відправнику, т.я. отримувач за адресою відсутній», зазначено дату та час: 15:10 25.01.2023. Разом з тим, ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» постійно знаходиться за адресою місцезнаходження: м. Одеса, вулиця Середньофонтанська, будинок 19-Б, офіс 263. У вказаних документах за номерами 0216061015 та 0216061030 біля рукописного напису «документи повернуті відправнику, т.я. отримувач за адресою відсутній» зазначені дати, що відповідають даті відправлення, в кожному випадку різниця в часі між часом прийняття відправлення та часом написання зазначеного рукописного тексту становить десять хвилин, що нібито свідчить на те, що відповідні поштові відправлення з м. Дніпро були доставлені до м. Одеси всього за 10 хвилин, що є неможливим, оскільки відстань між м. Дніпро та м. Одеса становить 524 км. Позивач вважає, що англомовні документи за номерами 0216061015 та 0216061030, які складені від імені SKYNET WORLDWIDE EXPRESS та які мають назву «BILL OF LANDING», містять недостовірні відомості, тобто є підробленими документами, у зв`язку з чим у представника позивача виникли обґрунтовані сумніви в тому, що вищевказані документи дійсно видавались Компанією SKYNET WORLDWIDE EXPRESS (ТОВ «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС», код ЄДРПОУ 31722195, офіційний веб-сайт: http://skynet-cis.com.ua/).

Листом від 21.03.2024 за вих. № 01/03/2024, наданого у відповідь на запит адвоката Кравченко І.В., ТОВ «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС» повідомило про те, що (мовою оригіналу): «На даний час та на час відправки кореспонденції, про яку йдеться мова в запитів, ТОВ «Скайнет Ворлдвайд Експрес» не має та не мало представництва та представників в м. Дніпро та в м. Одеса. ТОВ «Скайнет Ворлдвайд Експрес» призупинило поштову та кур`єрську діяльність в Україні з моменту повномасштабного вторгнення РФ 24.02.2022 р. Зазначаємо, що з січня 2013 року нумерація декларацій кур`єрської служби ТОВ «Скайнет Ворлдвайд Експрес» (Skynet Worldwide Express LLC) складається з 12 (дванадцяти) цифр. Копія нашої декларації додається. Надані Вами копії документів № 0216061015 та 0216061030 не належать ТОВ «Скайнет Ворлдвайд Експрес». З ТОВ «Олімпіус Консалт» в січні 2023 року і взагалі ніякої співпраці не було. ТОВ «Скайнет Ворлдвайд Експрес» не приймало поштові відправки та не отримувало грошових коштів за доставки в тому числі за деклараціями: № 0216061015 та 0216061030. ТОВ «Скайнет Ворлдвайд Експрес» не зареєстровано надання послуг будь якої кореспонденції для ТОВ «Олімпіус Консалт». Декларації № 0216061015 та 0216061030 не зареєстровані в нашій компанії та вважаються не дійсними. Копія декларації ТОВ «Скайнет Ворлдвайд Експрес» додається».

У свою чергу, відомості з Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку доступні для перегляду на офіційному веб-порталі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку. Як вбачається з відомостей вищезазначеного реєстру, які додаються та містяться за посиланням: https://nkrzi.gov.ua/index.php?r=site/indexpg=60language=uk, інформація про ТОВ «Скайнет Ворлдвайд Експрес» як про оператора поштового зв`язку у ньому відсутня, що додатково підтверджує інформацію, яка викладена у листі ТОВ «Скайнет Ворлдвайд Експрес» від 21.03.2024 за вих. № 01/03/2024, яким останнє повідомило про зупинення своєї діяльність в Україні з 24.02.2022. Позивач вважає, що ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» з метою спростування обставин, викладених в позові ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», надано до суду завідомо підроблені документи під назвою «BILL OF LANDING» за №№ 0216061015 та 0216061030 як доказ виконання відповідачем умов пп. 6.3.3. п. 6.3. Договору, а саме: як доказ направлення на адресу позивача двох повідомлень про дату готовності товару для відвантаження, у зв`язку з чим вищезазначені документи в силу статті 78 ГПК України є недостовірними та не можуть бути покладені в основу рішення суду по суті спору.

Стосовно письмових пояснень ОСОБА_1 позивач зазначає, що вони не можуть мати доказового значення, оскільки: результати «службового розслідування» не можуть підтверджувати факт направлення поштової кореспонденції, оскільки письмові документи, оформленні за результатами службового розслідування, не можуть собою замінювати первісні документи, які і є належними засобами доказування; письмові документи, оформленні за результатами службового розслідування на підприємстві, є внутрішніми документами такого підприємства, вони завжди носять односторонній характер та не можуть сприйматися судом як об`єктивні та достовірні; як вказує відповідач, ОСОБА_1 є його працівником, тобто є підзвітним та підконтрольним ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ». У будь-якому разі ОСОБА_1 , як працівник ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», є заінтересованою особою по відношенню до відповідача, у зв`язку з чим його показання не можуть сприйматися як об`єктивні та достовірні. Що ж стосується заяви свідка ОСОБА_2 , слід зазначити, що вказана особа безпосередньо заінтересована у вирішенні спору, що є предметом розгляду цієї справи, на користь відповідача, оскільки ОСОБА_2 є директором та єдиним засновником (учасником) ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ», саме він, як бенефіціарний власник відповідача, здійснює на нього вирішальній вплив. Більше того, як вбачається з заяви свідка директора та засновника ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» ОСОБА_2 , основна частина його показань ґрунтуються на повідомленнях ОСОБА_1 . В той же час, за правилами частини 1 статті 87 ГПК України не є доказом показання свідка, які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Щодо запиту ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на ФОП Булавіна С.С. та відповіді цієї фізичної особи-підприємця на вказаний запит, позивач зазначає, що відповідачем не надано до суду доказів яким чином запит ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» був направлений на адресу ФОП Булавіна С.С., як і не надано доказів того, яким чином ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» отримано відповідь від ФОП Булавіна С.С. на відповідний запит. Відповідь ФОП Булавіна С.С. не є показаннями (свідченнями) в розумінні положень статті 87 ГПК України. Що ж стосується листа ФОП Булавіна С.С., ані теоретично, ані практично не підтверджує факт використання ним у своїй діяльності бланків накладних Компанії «SKYNET WORLDWIDE EXPRESS» (ТОВ «СКАЙНЕТ ВОРЛДВАЙД ЕКСПРЕС», код ЄДРПОУ 31722195), які йому не належать та до яких він має жодного відношення. На спірних накладних відсутні будь-які розпізнавальні знаки, за якими можливо було ідентифікувати, що саме ФОП Булавін С.С. виступив кур`єром та організував доставку відповідних поштових відправлень з м. Дніпра до м. Одеси, як-от: особистий підпис Булавіна С.С., його печатка як ФОП, зазначення його П.І.Б. тощо.

В апеляційній скарзі Відповідач жодним чином не спростовує та взагалі залишає поза увагою висновки суду першої інстанції, що докази, зазначені у вказаних вище пунктах 1, 2, 3, а саме: оборотно-сальдова відомість по рахунку 26 за січень 2023 року, накладна на передачу готової продукції з виробництва на склад № 2 від 05.01.2023, вимоги-накладні № 4 від 05.01.2023, № 5 від 05.01.2023, № 6 від 05.01.2023, № 7 від 05.01.2023, № 8 від 05.01.2023, № 9 від 05.01.2023; № 10 від 05.01.2023 не є належними доказами виконання відповідачем умов пунктів 6.3.1. та 6.3.3. договору, оскільки вказані документи є внутрішніми документами відповідача, складені в односторонньому порядку, більше того, для належного виконання зобов`язань за договором необхідним було не тільки своєчасне виготовлення продукції, а й здійснення письмового повідомлення позивача про дату готовності товару для відвантаження.

Висновки Верховного Суду, що містяться у постановах від 22.06.2023 у справі № 925/1238/22 та від 15.02.2022 у справі № 911/2403/18, не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі, оскільки вони зроблені касаційним судом за інших фактичних обставин.

Доводи апелянта про психологічний тиск на суд першої інстанції підлягають відхиленню.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою ЦАГС від 18.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/354/24 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою ЦАГС від 28.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/354/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 18.09.2024 о 12 год. 20 хв.

У судовому засіданні 18.09.2024 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги; колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила по справі оголосити перерву до 16.10.2024 о 12:20.

14.10.2024 від відповідача до ЦАГС надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень з додатками.

16.10.2024 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді-доповідача Чус О.В.

Ухвалою ЦАГС від 17.10.2024 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/354/24 призначено в судовому засіданні на 04.12.2024 о 10:40 год.

04.12.2024 від позивача до ЦАГС надійшли заперечення на клопотання ТОВ "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" про долучення письмових пояснень та додатково поданих документів в якості доказів до матеріалів справи.

04.12.2024 від позивача до ЦАГС надійшла заява, якою просить долучити до матеріалів справи в якості додатків до заперечення ТОВ "ФАБРИКА СМАКУ" на клопотання ТОВ "ОЛІМПІУС КОНСАЛТ" про долучення до матеріалів справи письмових пояснень та документів в якості додатково поданих доказів: листування з месенджеру WhatsApp; рішення 6ААС у справі N 320.14112.24.

У судовому засіданні 04.12.2024 колегія суддів, порадившись на місці, вирішила по справі оголосити перерву до 26.02.2025 о 12-20 год.

21.02.2025 від відповідача до ЦАГС надійшли письмові пояснення, якими просить: долучити до матеріалів справи № 904/354/24 та прийняти до уваги під час розгляду справи ці письмові пояснення, а також долучені до них докази: - копію листування між ОСОБА_4. (керівник, засновник ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ») та Лисенко Є.С. (комерційний директор ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ), в месенджері WhatsApp; - копія ухвали Київського окружного адміністративного суду у справі №320/7646/25 від 17 лютого 2025 року - Витяг з сайту Prozorro відносно учасника ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», за період з 01.09.2022 року по 31.01.2023 року. Задовольнити апеляційну скаргу ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 року у справі № 904/354/24 за позовом ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» до ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ».

У поясненнях відповідач зазначає, що згідно листування в месенджері WhatsAPP між ОСОБА_4 та Лисенко Є.С. (копія якого долучається до цих пояснень) вбачається, що з 20 липня 2023 року (час з якого зберіглось листування) ОСОБА_4 (керівник та власник ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ»), а також Лисенко Є.С. (комерційний директор ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ») здійснювали тривале листування щодо різних договірних зобов`язань (поставок, оплат та інше). За текстом цих листувань зі сторони ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» відсутні будь-які повідомлення щодо «невиконаних» зобов`язань ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» за договором про постачання продовольчих наборів №23/12-1 від 23.12.2022 року, в тому числі відсутні повідомлення щодо нібито невиконаних поставок за січень 2023 року, про які в своєму позові говорить ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», а також відсутні вимоги щодо повернення коштів за вказаними поставками. Також, до 16.01.2024 року відсутні будь-які звернення зі сторони ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» щодо врегулювання питання щодо поставок за договором про постачання продовольчих наборів №23/12-1 від 23.12.2022 року (про які каже в своєму позові та поясненнях ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ»). Таким чином, це підтверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ» було повідомлено ще в січні 2023 року про готовність до відвантаження товару за договором №23/12-1 від 23.12.2022 року. Однак, ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» не проявляло зацікавленості в отримані цього товару та саме у зв`язку з відсутністю такої зацікавленості, тобто з вини ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», товар не був забраний позивачем.

В зазначеному листуванні 17 серпня 2023 року ОСОБА_4 направляє Лисенко Є.С. смс-повідомлення наступного змісту: «НОМЕР_1 ОСОБА_3» Таким чином, ОСОБА_4 підтверджує, що вказаний номер та особа з ім`ям «ОСОБА_5» є контактними особами (представниками) ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» з приводу спілкування з партнерами (в тому числі ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ») за договірними зобов`язаннями. Саме між представником ТОВ «Фабрика Смакку» з такими даними як «НОМЕР_1 ОСОБА_3» та представником ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» Пономарьовим О. відбувалась переписка в січні 2023 року за допомогою месенджеру Телеграм, де ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» неодноразово повідомляв про готовність товару до відвантаження та зазначало прохання надати відомості щодо машини під завантаження (копія цього листування раніше долучалась до матеріалів справи). Таким чином, листування з ОСОБА_4. підтверджує твердження викладені ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» за текстом апеляційної скарги та низки викладених пояснень, щодо уповноваженої особи «ОСОБА_5», яка отримувала повідомлення від представника ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» в січні 2023 року.

В листопаді 2023 року ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» та ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» приймало участь в публічних закупівлях, що проводились Міністерством оборони України (номер UA-2023-11-13-007166-a). За результатами закупівлі, ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» запропонувало більш нижчу ціну ніж ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ», в результаті ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» стало переможцем та уклало договір з Міністерством оборони України (долучаємо скрін з цієї закупівлі). Після чого, ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» по-перше, подало низку позовів про оскарження публічних закупівель де приймало участь ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» (відомості про ці позови (номери судових справ та інше) надавались в минулих поясненнях), а по-друге, подало позов про стягнення попередньої оплати за договором про постачання продовольчих наборів №23/12-1 від 23.12.2022 року. Фактично, питання щодо низки «позовів», стягнення оплати за вказаним договором та припинення співпраці між Товариствами постало тільки після того, як ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» почало приймати участь в тендерах з Міністерством оборони України та іншими структурними підрозділами, де ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» також є учасником.

ТОВ «ФАБРИКА СМАКУ» не підтвердило мети придбання специфічного товару - продуктових наборів для Міністерства оборони України. Виникають аргументовані підстави вважати, що позивач не зміг укласти договір щодо поставки продуктових наборів з Міністерством оборони України, в зазначений період, в результаті, у позивача відпала необхідність у придбанні цього товару, а тому він не звершив угоду з ТОВ «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» не забрав товар, не сплатив другу частину за товар.

26.02.2025 від представника відповідача до ЦАГС надійшла заява, якою просить: судове засідання по справі №904/354/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАБРИКА СМАКУ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» про стягнення заборгованості за договором поставки №21/12-1 від 23.12.2022р. в сумі 10 024 177,71 грн., що призначено на 26 лютого 2025 року о 12 годині 20 хвилин, - відкласти на іншу дату у зв`язку із зайнятістю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМПІУС КОНСАЛТ» в іншому судовому процесі.

У судове засідання 26.02.2025 з`явився представник позивача. Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю адвоката в іншому судовому процесі по справі № 171/253/23, яка призначена до розгляду 26.02.2025 о 10:20 годині в приміщенні Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг). Колегія суддів, заслухавши думку представника позивача, порадившись на місці, відхилила зазначене клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін цього спору, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а відповідач не був позбавлений права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника відповідача, одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 26.02.2025 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.

23.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Смаку" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір постачання продовольчих товарів №23/12-1 (далі - договір, а.с. 15-19 в томі 1), відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику продукти харчування та сушені продукти різні (продуктові набори) продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) 1) ДПНП-Р-1-ДПНП-Р-7 (далі - товар), а замовник - забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості та у строки, встановлені договором.

У розділі 12 договору вказані додатки до договору, а саме: згідно з пунктом 12.1. договору додатком до договору є рознарядка замовника на 1-му аркуші.

У пункті 10.1 договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків та гарантійного строку - до повторного їх завершення.

Доказів зміни, визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Згідно з пунктом 1.2. договору ціна, кількість, асортимент та строки постачання товару визначаються специфікацією, викладеною у такій редакції:

- найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-1"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750 грн. 00 коп.; строк постачання до 15.01.2023 включно;

- найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-2"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750 грн. 00 коп.; строк постачання до 15.01.2023 включно;

- найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-3"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750 грн. 00 коп.; строк постачання до 15.01.2023 включно;

- найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-4"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750 грн. 00 коп.; строк постачання до 15.01.2023 включно;

- найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-5"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750 грн. 00 коп.; строк постачання до 15.01.2023 включно;

- найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-6"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750 грн. 00 коп.; строк постачання до 15.01.2023 включно;

- найменування товару - "Продуктові набори (раціони добових польових наборів продуктів) - ДПНП-Р-7"; загальна кількість - 3 575 комплектів; загальна вартість - 893 750 грн. 00 коп.; строк постачання до 15.01.2023 включно;

Відповідно до пункту 3.1. договору ціна договору становить 75 075 000 грн. 00 коп., у тому числі, без ПДВ - 62 562 500 грн. 00 коп., ПДВ - 12 512 500 грн. 00 коп. (за загальним фондом). Оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури, виданого постачальником.

Як убачається з матеріалів справи, у відповідності до вказаних умов відповідачем був виставлений рахунок на оплату № 266 від 23.12.2022 товару на загальну суму 12 512 500 грн. 00 коп.; сума ПДВ - 2 502 500 грн. 00 коп.; всього із ПДВ - 15 015 000 грн. 00 коп., а саме:

- добовий польовий набір продуктів - Р-1 у кількості 7 150 штук на суму 1 787 500 грн. 00 коп. без ПДВ;

- добовий польовий набір продуктів - Р-2 у кількості 7 150 штук на суму 1 787 500 грн. 00 коп. без ПДВ;

- добовий польовий набір продуктів - Р-3 у кількості 7 150 штук на суму 1 787 500 грн. 00 коп. без ПДВ;

- добовий польовий набір продуктів - Р-4 у кількості 7 150 штук на суму 1 787 500 грн. 00 коп. без ПДВ;

- добовий польовий набір продуктів - Р-5 у кількості 7 150 штук на суму 1 787 500 грн. 00 коп. без ПДВ;

- добовий польовий набір продуктів - Р-6 у кількості 7 150 штук на суму 1 787 500 грн. 00 коп. без ПДВ;

- добовий польовий набір продуктів - Р-7 у кількості 7 150 штук на суму 1 787 500 грн. 00 коп. без ПДВ. (а.с. 20 в томі 1).

Згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки за товар здійснюються шляхом проведення 50% попередньої оплати (авансу) на весь товар (кожну партію) відповідно до пункту 1.2 договору протягом 20-ти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, але не пізніше як за 35 днів до кінцевого строку постачання кожної партії згідно з умовами пункту 1.2 договору. Решта вартості партії сплачується замовником протягом 3-х робочих днів від дати фактичної поставки партії одержувачу замовника та складання акту приймання-передачі у розмірі визначеного в пунктах 1.2., 3.1. та 4.1. договору.

На виконання вказаних зобов`язань, позивач здійснив попередню оплату на загальну суму 8 007 500 грн. 00 коп. за рахунком на оплату № 266 від 23.12.2022, що вбачається з наявних в матеріалах справи:

- платіжної інструкції в національній валюті № 15029 від 23.12.2022 на суму 7 507 500 грн. 00 коп. із призначенням платежу "часткова передоплата за добовий набір згідно з рахунком № 266 від 23.12.2022, у тому числі ПДВ 20% - 1 251 250 грн. 00 коп." (а.с. 21 в томі 1);

- платіжної інструкції в національній валюті № 15156 від 11.01.2023 на суму 500 000 грн. 00 коп. із призначенням платежу "часткова передоплата за добовий набір згідно з рахунком № 266 від 23.12.2022, у тому числі ПДВ 20% - 83 333 грн. 33 коп." (а.с. 22 в томі 1).

Позивач свої зобов`язання щодо внесення попередньої оплати у встановлені договором порядку, строк та розмірі виконав належним чином.

Так, у розділі 5 договору сторонами були визначені умови щодо поставки товару, а саме:

- товар постачається на умовах EXW - склад постачальника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару визначений у специфікації до договору (пункт 1.2. договору) (пункт 5.1. договору);

- постачальнику надається право, за попередньою письмовою згодою замовника, на дострокове постачання товару в обсягах, передбачених договором (пункт 5.2. договору);

- підтвердження належним чином поставленої партії товару є підписання акта приймання-передачі, складеного замовником, після отримання кожної окремої партії товару одержувачем замовника (пункт 5.3. договору);

- постачання товару одержувачу замовника постачальник зобов`язаний провести з обов`язковим виконанням передбачених вимог щодо асортименту, кількості, якості, черговості поставок у кожній окремо відвантаженій партії. Завантаження товару в місці приймання здійснюється постачальником (пункт 5.4. договору).

Пунктом 6.3. договору визначені зобов`язання постачальника, які складають, зокрема, наступні обов`язки:

- забезпечити виробництво товару у строки, встановлені договором (підпункт 6.3.1. договору);

- письмово, не пізніше ніж за 2 робочі дні, повідомити, замовника, про дату готовності товару для відвантаження (підпункт 6.3.3. договору);

- надати замовнику товар, визначений у пункті 1.2. договору для приймання одержувачем замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти товар на умовах договору (пункт 6.3.4. договору);

- нести всі ризики, яких може зазнати товар до моменту належної його передачі та приймання одержувачем замовника (пункт 6.3.5. договору).

Так, позивач посилається на те, що у встановлений договором строк відповідач не повідомив позивача про дату готовності товару для відвантаження, а також у визначені договором строки відповідач не здійснив поставку товару, за який позивачем була внесена попередня оплата в загальній сумі 8 007 500 грн. 00 коп.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся із листом № 11/12-23 юр. від 11.12.2023 до відповідача, в якому зазначено про те, що всупереч умовам договору поставки ТОВ "Олімпус Консалт" не забезпечило виробництво товару та не повідомило ТОВ "Фабрика смаку" про готовність товару для його відвантаження у місці поставки в строки, що визначені специфікацією та рознарядкою замовника за специфікацією. Як наслідок, постачання товару за договором поставки так і не відбулось. Згідно з положеннями статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Позивач в листі наголосив на тому, що ТОВ "Фабрика смаку" розраховувало на поставку товару саме в строки, визначені умовами договору, у цьому зв`язку в специфікації до договору та рознарядці за специфікацією визначені відповідні дати постачання партій товару. При цьому, в поставці товару після настання вказаних дат ТОВ "Фабрика смаку" не заінтересовано з огляду на неможливість задіяння товару у власній господарській діяльності, у зв`язку з чим повідомляє про свою відмову від договору. В листі позивач просив протягом 7-денного строку з дня одержання цього листа повернути ТОВ "Фабрика смаку" грошові кошти у сумі 8 007 500 грн. 00 коп., сплачені останнім в якості попередньої оплати за товар згідно з договором поставки на користь ТОВ "Олімпус Консалт", перерахувавши їх на поточний рахунок ТОВ "Фабрика смаку", реквізити якого зазначені у договорі (а.с.23 в томі 1). Докази направлення вказаного листа та отримання його відповідачем наявні в матеріалах справи (а.с.24-25 в томі 1).

Позивач посилається на те, що відповідачем вказана вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022 в частині повної та своєчасної поставки товару, за який позивачем було здійснено попередню оплату, та неповерненням попередньої оплати позивачу у встановлений договором строк, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 8 007 500 грн. 00 коп. За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 7.4.8. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 15.02.2023 по 14.08.2023 (181 день) в сумі 1 449 357 грн. 50 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого по грудень 2023 року у сумі 340 303 грн. 18 коп., а також, 3% річних за період прострочення з 15.02.2023 по 25.01.2024 у сумі 227 017 грн. 03 коп.

У свою чергу, відповідач посилається на те, що у повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором в частині своєчасного виготовлення товару, за який позивачем була здійснена попередня оплата, а також належним чином повідомив позивача про готовність товару до відвантаження, на підтвердження чого відповідач долучив до матеріалів справи вказані нижче докази. Так, відповідач посилається на те, що:

1) згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 26 за січень 2023 року ТОВ "Олімпіус Консалт" було виготовлено продукцію в кількості 50 050,00 одиниць (а.с.119 у томі 1);

2) згідно з накладною на передачу готової продукції з виробництва на склад № 2 від 05.01.2023, за підписом технолога та завідувача складу було передано 50 050 одиниць продукції (а.с.119 у томі 1 на звороті);

3) вимогою-накладною № 4 від 05.01.2023, вимогою-накладною № 5 від 05.01.2023, вимогою-накладною № 6 від 05.01.2023, вимогою-накладною № 7 від 05.01.2023, вимогою-накладною № 8 від 05.01.2023, вимогою-накладною № 9 від 05.01.2023; вимогою-накладною № 10 від 05.01.2023 підтверджується прийняття на склад готової продукції (а.с.115 у томі 1 на звороті - 118 у томі 1 на звороті);

4) 10.01.2023 ТОВ "Олімпіус Консалт" було направлено ТОВ "Фабрика Смаку" лист №вих10/01/23 від 10.01.2023 (а.с.112 у томі 1 на звороті) про готовність товару для відвантаження зі складу ТОВ "Олімпіус Консалт" згідно із специфікацією до договору №23/12/1 від 23.12.2022 (зі строком поставки до 15.01.2023), в кількості 25 025 одиниць. В листі було зазначено прохання повідомити про прибуття транспорту для організації навантажувальних робіт;

5) 25.01.2023 ТОВ "Олімпіус Консалт" було направлено ТОВ "Фабрика Смаку" лист №вих25/01/23 від 25.01.2023 (а.с.114 у томі 1) про готовність товару для відвантаження зі складу ТОВ "Олімпіус Консалт" згідно із специфікацією до договору № 23/12/1 від 23.12.2022 (зі строком поставки до 31.01.2023), в кількості 25 025 одиниць. В листі було зазначено прохання повідомити про прибуття транспорту для організації навантажувальних робіт;

6) скріншоти переписки в месенджері "Telegram" свідчать, що працівників ТОВ "Фабрика Смаку" 04.01.2023, 06.01.2023, 11.01.2023, 23.01.2023 також було повідомлено про готовність продукції та можливість відвантаження товарів зі складу постачальника. Відповідач посилається на те, що повідомлення про готовність партії товару було надіслано на номер представника ТОВ "Фабрика Смаку" - НОМЕР_1 "Олена Фабрика Смаку". В підтвердження, що контакт НОМЕР_1 "Олена Фабрика Смаку" є представником ТОВ "Фабрика Смаку" відповідач зазначив те, що згідно з аналітичними даними youcontrol, зазначений контакт зафіксований як контакт з тендерів що діє від імені ТОВ "Фабрика Смаку" (https://youcontrol.com.ua/contractor/?id=15838949tb=tenders-contacts). Також представником відповідача - адвокатом Шпаковою Т.С. було направлено адвокатський запит № 12/03-03 від 12.03.2024 до Державного підприємства "Прозорро", у відповідь на який надійшов лист № 206/01/661/12 від 29.03.2024, яким підтверджується, що ТОВ "Фабрика Смаку" використовувало контактний номер - НОМЕР_1 для участі у закупівлі: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2020-11-27-007768-b.

Вказані обставини й стали причиною виникнення спору.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підстави виникнення господарських зобов`язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України, підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України унормовано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Зі змісту частини 2 статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 910/3611/23, від 09.02.2023 у справі № 910/5041/22, від 07.02.2018 у справі № 910/5444/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Відтак, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

Також, реалізація позивачем свого права на повернення передоплати товару, який не був поставлений, свідчить про його відмову від Договору поставки та відповідно про припинення зобов`язань сторін за Договором, в тому числі припинення обов`язку продавця поставити погоджений товар (в межах зобов`язання, яке виникло з конкретної погодженої поставки).

Досліджуючи характер спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі №918/631/19.

Так, у справі №918/631/19 про стягнення попередньої оплати за укладеним сторонами форвардним контрактом, Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, відповідно до якого у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 та частини 1 статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, який виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

У даній справі, що розглядається, судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснив попередню оплату на загальну суму 8 007 500 грн. 00 коп. за рахунком на оплату № 266 від 23.12.2022, що вбачається з наявних в матеріалах справи:

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у випадку недопоставки (часткової поставки), постачальник повертає замовнику попередню оплату в повному обсязі за непоставлений (недопоставлений) товар протягом 10-ти банківських днів після закінчення встановленого строку постачання в пункті 1.2. договору.

Таким чином, граничним строком для повернення здійсненої позивачем за рахунком на оплату № 266 від 23.12.2022 попередньої оплати в сумі 8 007 500 грн. 00 коп. є 14.02.2023.

Колегія суддів констатує, що попередня оплата в сумі 8 007 500 грн. повернута позивачеві не була, що сторонами не заперечується. Поставка товару відповідно до умов договору не відбулася, в матеріалах справи відсутній підписаний Акт приймання-передачі на підтвердження поставки партії товару, як того вимагає п. 5.3. Договору.

При цьому, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність прострочення кредитора: порушення саме позивачем умов договору в частині зобов`язання з прийняття товару та надання транспорту для його вивозу зі складу відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1. Договору сторони дійшли згоди, що товар постачається на умовах EXW - склад постачальника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року.

Пунктом 6.3. договору визначені зобов`язання постачальника, які складають, зокрема, наступні обов`язки:

- забезпечити виробництво товару у строки, встановлені договором (підпункт 6.3.1. договору);

Таким чином, з урахуванням умови поставки EXW (Інкотермс 2010) ключовим у вирішенні даного спору є встановлення належного/неналежного виконання свого обов`язку Постачальником/Відповідачем по виготовленню та повідомленню Покупця/Позивача про готовність товару до відвантаження в порядку, погодженому умовами договору.

Апеляційний господарський суд акцентує увагу на тому, що сторонами у п. 6.3. договору узгоджено саме письмову форму сповіщення позивача про готовність товару для відвантаження, що у свою чергу, виключає необхідність встановлення факту повідомлення відповідачем позивача іншими способами.

Судова колегія зауважує, що електронна переписка в месенджері Telegram, на яку посилається відповідач на підтвердження належного сповіщення позивача, не відповідає порядку повідомлення про готовність товару до відвантаження, визначеному у договорі, відтак, не може слугувати належним та допустимим доказом належного сповіщення позивача у письмовій формі.

Водночас, судом першої інстанції було слушно зазначено про відсутність можливості достовірно встановити осіб, які здійснювали листування в месенджері Telegram, а його функціонал дозволяє видалення повідомлень без залишення будь-яких слідів такого видалення та зауважено на тому, що відповідно до розділу ХІІІ договору про постачання продовольчих наборів № 23/12-1 від 23.12.2022 - "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін", сторонами договору були визначені, зокрема, електронні адреси та мобільні номери телефонів обох сторін: електронні адреси позивача: fabrikasmaku@fabrika.odessa.ua, transport@fabrika.odessa.ua, та номер телефону +38096-016-70-20. Однак, відповідач долучив до матеріалів справи скріншоти переписки в месенджері "Telegram" на мобільний номер +38067-118-67-65, який не погоджувався сторонами договору як офіційний засіб зв`язку, що додатково свідчить про неналежність вказаного доказу.

Таким чином, колегія суддів висновує, що дослідженню та оцінці підлягає факт саме письмового повідомлення позивача про готовність товару для відвантаження.

Так, у матеріалах справи наявний лист № вих10/01/23 від 10.01.2023, в якому зазначено про таке: "ТОВ "Олімпус Консалт" повідомляє про готовність товару до відвантаження зі складу ТОВ "Олімпус Консалт" згідно з специфікацією до договору № 23/12-1 від 23.12.2022 (зі строком поставки до 15.01.2023):

- добовий польовий набір продуктів - Р-1 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-2 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-3 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-4 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-5 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-6 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-7 у кількості 3 575 штук.

- просимо завчасно повідомити відповідального менеджера про прибуття транспорту для організації навантажувальних робіт" (а.с. 112 у томі 1 на звороті).

Також матеріали справи містять лист № вих25/01/23 від 25.01.2023, в якому зазначено про таке: "ТОВ "Олімпус Консалт" повідомляє про готовність товару до відвантаження зі складу ТОВ "Олімпус Консалт" згідно з специфікацією до договору №23/12-1 від 23.12.2022 (зі строком поставки до 31.01.2023):

- добовий польовий набір продуктів - Р-1 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-2 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-3 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-4 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-5 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-6 у кількості 3 575 штук;

- добовий польовий набір продуктів - Р-7 у кількості 3 575 штук.

- просимо завчасно повідомити відповідального менеджера про прибуття транспорту для організації навантажувальних робіт" (а.с. 114).

На підтвердження факту направлення листа № вих10/01/23 від 10.01.2023 (повідомлення про готовність товару згідно із специфікацією до договору № 23/12-1 від 23.12.2022) відповідач надав до матеріалів справи накладну про відправку № 0216061015, оформлену на бланку SkyNet Worldwide Express, в якій вантажовідправником (графа "consignor") зазначено ТОВ "Олімпіус Консалт" (вул. Данила Галицького, 2А, м. Дніпро), вантажоодержувачем (графа "consigneе") - зазначено ТОВ "Фабрика Смаку" (вул. Середньофонтанська, 19Б, офіс 263, м. Одеса); у графі "shippers reference" (у перекладі - "довідка вантажовідправника") зазначена дата та час - 10.01.2023 - 15:00; у нижній графі міститься надпис: "час 15:10, дата 10.01.2023, документи повернуті відправнику, так як отримувач за адресою відсутній" (а.с.113 у томі 1);

на підтвердження факту направлення листа № вих25/01/23 від 25.01.2023 (повідомлення про готовність товару згідно із специфікацією до договору № 23/12-1 від 23.12.2022) відповідач надав до матеріалів справи накладну про відправку № 0216061030, оформлену на бланку SkyNet Worldwide Express, в якій вантажовідправником (графа "consignor") зазначено ТОВ "Олімпіус Консалт" (вул. Данила Галицького, 2А, м. Дніпро), вантажоодержувачем (графа "consigneе") - зазначено ТОВ "Фабрика Смаку" (вул. Середньофонтанська, 19Б, офіс 263, м. Одеса); у графі "shippers reference" (у перекладі - "довідка вантажовідправника") зазначена дата та час - 25.01.2023 - 15:00; у нижній графі міститься надпис: "час 15:10, дата 25.01.2023, документи повернуті відправнику, так як отримувач за адресою відсутній" (а.с.115 у томі 1);

Судова колегія констатує, що зазначені вище листи № вих10/01/23 від 10.01.2023 та № вих25/01/23 від 25.01.2023 позивачу так і не були доставлені. Зі змісту наданих накладних вбачається наступна причина невручення: "документи повернуті відправнику, так як отримувач за адресою відсутній".

Надаючи оцінку належному/неналежному виконанню свого обов`язку відповідачем: не пізніше ніж за 2 робочі дні, повідомити замовника про дату готовності товару для відвантаження, колегія суддів також враховує наявний у матеріалах справи лист ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" від 21.03.2024 за вих. № 01/03/2024, наданий у відповідь на адвокатський запит від 20.03.2024 №20/3-24-1.

Зі змісту якого слідує, що на даний час та на час відправки кореспонденції, про яку йдеться в запиті, ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" не має і не мало представництва та представників в м. Дніпро та в м. Одеса. ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" призупинило поштову та кур?єрську діяльність в Україні з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації - 24.02.2022; з січня 2013 року нумерація декларацій кур`єрської служби ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" (SkyNet Worldwide Express LLC) складається з 12-ти цифр; копія декларації додається; надані копії документів № 0216061015 та № 0216061030 не належать ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес"; з ТОВ "Олімпіус Консалт"в січні 2023 року і взагалі ніякої співпраці не було; ТОВ "Скайнет Вордвайд Експрес" не приймало поштові відправки та не отримувало грошових коштів за доставки в тому числі за деклараціями: № 0216061015, № 0216061030; у ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" не зареєстровано надання послуг будь-якої кореспонденції для ТОВ "Олімпіус Консалт"; декларації № 0216061015, № 0216061030 не зареєстровані в нашій компанії та вважаються недійсними; копія декларації ТОВ "Скайнет Ворлдвайд Експрес" додається (а.с.151 у томі 1).

Доводи апеляційної скарги стосовно відправлення зазначених листів кур`єром ФОП Булавін С.С. із використанням накладних SkyNet Worldwide Express оцінюються судом критично, оскільки матеріали справи не містять доказів відправлення листів-повідомлень про готовність товару саме фізичною особою-підприємцем Булавіним С.С. Відсутні й будь-які розрахункові документи, які б засвідчували оплату кур`єрських послуг ФОП Булавіна С.С. зі сторони відповідача за доставку спірних листів. Відтак, встановити в межах господарського процесу особу, яка здійснювала заповнення накладних SkyNet Worldwide Express № 0216061015, 0216061030 та здійснювала їх доставку, не вбачається можливим. Факт підроблення зазначених накладних SkyNet Worldwide Express № 0216061015, 0216061030, на який посилається позивач, не може бути встановлений в межах даної справи, а підлягає доведенню в порядку кримінального судочинства.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та доказам, що були надані сторонами на підтвердження або спростування факту належного письмового повідомлення відповідачем позивача про готовність товару для відвантаження, колегія суддів вважає, що застосуванню підлягає стандарт доказування "вірогідності доказів".

Законом України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (набув чинності 17.10.2019), зокрема, внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Таким чином, застосовуючи стандарт доказування "вірогідності доказів", колегія суддів доходить висновку, що докази, надані на підтвердження факту відсутності належного письмового повідомлення відповідачем позивача про готовність товару для відвантаження є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування відповідної обставини.

Апеляційний господарський суд, з урахуванням вищенаведеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі №918/631/19 висновує, що відповідач прострочив своє грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини другої статті 693 ЦК України, відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати в розмірі 8 007 500 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги про незацікавленість позивача у поставці товару відповідачем, відсутність вимоги про повернення суми попередньої оплати тривалий час після настання строку поставки, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують право покупця на повернення попередньої оплати: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Посилання відповідача на власні внутрішні документи про виготовлення 50050 одиниць спірної продукції, що були складені відповідачем в односторонньому порядку, оцінюються судом критично та не свідчить про передачу товару позивачу.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, водночас не доводячи його незаконності та необґрунтованості, а тому не можуть бути підставами для його скасування.

Щодо стягнення з відповідача 1 449 357,50 грн. пені, судова колегія зазначає про таке.

У розділі 7 договору передбачена відповідальність сторін, зокрема:

- у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при постачанні товарів, постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірах, передбачених пунктом 7.4 договору (пункт 7.2. договору);

- за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (пункт 7.4.5. договору);

- за порушення строку повернення попередньої оплати, визначеної пунктом 7.3. договору, з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% від не повернутої суми попередньої оплати (від кожної партії товару) за кожний день прострочення (пункт 7.4.8. договору);

- сторони домовились, що погоджений розмір збитків, а також неустойки, який підлягає відшкодуванню замовником за несвоєчасність грошових розрахунків не може бути більшим за суму заборгованості, скоригованої на офіційний індекс інфляції за відповідний період (час прострочення) (пункт 7.4.10. договору).

За прострочення виконання зобов`язання, на підставі пункту 7.4.8. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 15.02.2023 по 14.08.2023 (181 день) в сумі 1 449 357 грн. 50 коп., що розрахована методологічно та арифметично правильно, відтак, відповідна вимога підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 340 303,18 грн. інфляційних втрат та 227 017,03 грн 3% річних за період прострочення з 15.02.2023 по 25.01.2024, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про таке.

У силу положення статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

Отже, у кредитора згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Оскільки правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини 2 статті 625 цього Кодексу.

З огляду на встановлені обставини прострочення відповідачем свого грошового зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки, та яку позивач зажадав повернути на підставі частини 2 статті 693 ЦК України, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 340 303,18 грн інфляційних втрат та 227 017,03 грн - 3 % річних, за перевіреним та здійсненим судом першої інстанції власним розрахунком.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).

З урахуванням фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не спростовують правильного по суті рішення господарського суду. Водночас, враховуючи висновки, зроблені в мотивувальній частині цієї постанови, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі №904/354/24 слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення залишається без змін.

Судові витрати.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/354/24 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/354/24 - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2024 у справі № 904/354/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 06.03.2025.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	26.02.2025
Оприлюднено	07.03.2025
Номер документу	125636375
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Чус Оксана Володимирівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 26.02.2025 по справі 904/354/24ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —904/354/24

Постанова від 26.02.2025

Постанова
від 26.02.2025 по справі 904/354/24
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД