Постанова

від 16.05.2012 по справі 1-53/12

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-53/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючогосудді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 , у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться дана справа.

Органом досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він 24.03.2010, близько 16.45 год., керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21104»державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , рухаючись по вул. Гагаріна в напрямку перехрестя з вул. Садовою в м. Буча Київської області, не надав на рівнозначному перехресті перевагу транспортному засобу, який наближався з правого боку, в результаті чого виїхав на перехрестя де допустив зіткнення з автомобілем yota Avensis»державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8 .

В результаті ДТП пасажир автомобіля «ВАЗ 21104» ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

26.08.2011 по справі заступником прокурора м. Ірпеня, затверджено обвинувальний висновок та в цей же день супровідним листом за № 6552 кримінальну справу направлено до Ірпінського міського суду Київської області для розгляду її по суті.

Перед початком судового розгляду кримінальної справи 07.02.2012 було подано письмове клопотання потерпілої ОСОБА_7 про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_6 у зв`язку з тим, що за кермом автомобіля під час ДТП перебувала вона сама, ніяких претензій до ОСОБА_9 не має і винним його не вважає.

07.02.2012 захисником ОСОБА_6 , було подано до суду письмове клопотання про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування у зв`язку з численними порушеннями вимог КПК України, у тому числі і права на захист, під час проведення досудового слідства у вказаній кримінальній справі.

В задоволенні зазначених письмових клопотань потерпілої і захисника на той час було відмовлено, як заявленими передчасно.

Під час судового слідства по вказаній кримінальній справі допитано підсудного ОСОБА_6 , потерпілу ОСОБА_7 , цивільного позивача ОСОБА_10 , свідків, зазначених в списку обвинувального висновку та викликаних за клопотанням захисту, вивчено письмові матеріали кримінальної справи.

Під час судового розгляду кримінальної справи встановлено неповноту та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, а також безпідставне незастосування посадовими особами на досудовому слідстві норм кримінально-процесуального закону без усунення яких, справа не може бути розглянута в суді.

Так, будучи допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 дав показання про те, що 24.03.2010, перед дорожньо-транспортною пригодою, автомобілем марки «ВАЗ 21104»державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 , керувала вона особисто, а він в цей час знаходився на передньому пасажирському сидінні. Під час дорожньо-транспортної пригоди він не керував автомобілем ОСОБА_7 , та не навчав її керувати, так як у останньої на той момент було вже водійське посвідчення на керування легковими автомобілями. Після дорожньо-транспортної пригоди він дійсно виходив з автомашини через дверцята зі сторони водія, так як дверцята зі сторони пасажира, після удару були заклинені через їх деформацію. На досудовому слідстві, йому постанова про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 286 КК України слідчими не вручалась, обвинувачення йому за ч. 1 ст. 286 КК України не пред`являлось, показань він на досудовому слідстві не давав, з матеріалами кримінальної справи його на досудовому слідстві ніхто не знайомив, як і його захисника ОСОБА_12 з яким він уклав письмову угоду щодо захисту його прав. Про те, що його незаконно вважають винним в ДТП він подавав скарги до прокуратури Київської області, Генеральної прокуратури України, СУ ГУ МВС України в Київській області, однак вказані скарги з матеріалів кримінальної справи з невідомих причин вилучені.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 повністю підтвердила показання підсудного ОСОБА_9 в тій частині, що 24.03.2010, під час ДТП, за кермом автомобіля була вона, а також дала показання про те, що того дня, близько 15.00 год. Вона зателефонувала своєму знайомому ОСОБА_9 з метою поїхати допомогти їй помити її автомашину та поміняти колесо. Спочатку з гаража дійсно виїжджав ОСОБА_9 , а в подальшому за кермо автомашини сіла вона. Під час керування автомобілем паском безпеки вона не користувалась. Рухаючись в м. Бучі, вона повернула на вул. Гагаріна. ОСОБА_9 в цей час знаходився поряд з нею в автомашині на пасажирському сидінні. На перехресті вона відчула сильний удар в бік автомобіля і отямилась вже сидячи на руках у нього. Ліві дверці автомобіля не можна було відчинити, у зв`язку з чим ОСОБА_9 вийшов з автомашини через дверцята зі сторони водія. Після ДТП її відвезли в лікарню де надали медичну допомогу. На досудовому слідстві вона не давала ніяких свідчень. Для дачі показань працівники міліції до неї не приїжджали. Їй один раз давали підписувати якісь папери в редакції газети «Ірпінський вісник`в м. Ірпені, а слідчий Омельченко у 2010 році давав підписати якийсь протокол, але вона його не читала і покази не підтримує, так як вони не відповідають дійсності. З матеріалами кримінальної справи її ніхто не знайомив, повідомлення про те, що вона має право ознайомитися з матеріалами кримінальної справи їй не надходило. Перший раз з матеріалами кримінальної справи ознайомилася в Ірпінському міському суді. З вказаних питань вона подавала письмову заяву начальнику Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області, але відповіді не отримала. Чому вказаної заяви не має в матеріалах кримінальної справи вона не знає.

Показання підсудного ОСОБА_9 і потерпілої ОСОБА_7 підтверджуються і показаннями свідка ОСОБА_13 , який був очевидцем ДТП і допитаний в ході судового слідства по справі.

Свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_14 в судовому засіданні дали показання про те, що після ДТП потерпілу ОСОБА_7 з автомобіля виймали через дверцята водія, так як праві дверцята в автомобілі не відчинялись. Висновок про те, що ОСОБА_9 в момент ДТП знаходився за кермом автомобіля вони зробили з того, що він вийшов з автомобіля з водійського сидіння.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , дав показання про те, що 24.03.2010 він дійсно виїжджав, як працівник ДАІ, на місце вказаної дорожньо-транспортної пригоди. Пояснення у учасників ДТП брав слідчий і на підставі цих пояснень він зробив висновок, що за кермом одного з автомобілів був ОСОБА_9 .

Таким чином показання учасників дорожньо-транспортної пригоди повністю суперечать матеріалам досудового слідства, що свідчить про неповноту та неправильність досудового слідства, адже всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України не були досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, у тому числі обвинувачений; не витребувані і не досліджені документи (скарги ОСОБА_9 , заява потерпілої ОСОБА_7 ), не призначені всі необхідні експертизи тощо).

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування`повернення справ на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти, а також з мотивів неправильності досудового слідства.

Неправильним досудове слідство визнається в разі коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Саме такі порушення були допущені органом досудового слідства, а саме:

- відповідно до ч. 3 ст. 8 Конституції України особі гарантоване право на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України. 03.04.2010 слідчим, проти ОСОБА_6 було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 286 КК України, однак копію постанови про порушення кримінальної справи йому вручено було лише 11.08.2010. При цьому, слідчим здійснювалось досудове слідство у повному об`ємі. Крім цього, в порушення вимог статті 98-2 КПК України, після порушення слідчим 19.07.2010, кримінальної справи, слідчий не виконав встановленого ст. 98-2 КПК обов`язку негайно вручити ОСОБА_6 копію відповідної постанови, як особі, щодо якої порушено справу.

Доказами цього є відсутність в протоколі вручення копії постанови про порушення кримінальної справи підпису ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 1-2, 5-6).

11.08.2010 слідчим повторно порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_6 , пред`явлено йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України з порушенням права на захист (т.1, а.с. 12).

Так, в протоколі роз`яснення прав обвинуваченого від 11.08.2010, ОСОБА_6 зазначено, що він бажає мати захисника, якого представить до 14.08.2010 (т. 2, а.с. 124, 126). Однак, слідчим в цей же день було пред`явлено обвинувачення ОСОБА_6 , оголошено його суть і вручено копію постанови без участі захисника (т. 2, а.с. 127-129), а також обрано стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, однак по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_6 не допитано.

17.08.2010 слідчим проведено, в приміщенні ГУ МВС України в Київській області, допит обвинуваченого ОСОБА_6 також без участі захисника (т. 2, а.с. 132-133).

19.07.2010 слідчим складено протоколи роз`яснення обвинуваченому права мати захисника, роз`яснення прав обвинуваченому та винесено постанову про притягнення ОСОБА_6 , як обвинуваченого, при цьому в усіх процесуальних документах зазначено, що ОСОБА_6 відмовився від підпису, однак бажає мати захисника, на яких міститься підписи громадян ОСОБА_16 і ОСОБА_17 , як і на протоколі вручення копії постанови про порушення кримінальної справи від 19.07.2010 (т. 2, а.с. 119-123).

Зазначені порушення прав ОСОБА_6 , в тому числі, проведенням досудового слідства фактично без участі самого обвинуваченого, а також без участі його захисника, передбачені ст. 142 КПК України, дають суду підстави вважати, що досудове слідство було здійснено не в повному об`ємі, не об`єктивно, упереджено, а також з порушенням прав обвинуваченого.

Згідно з письмовими відповідями прокуратури Київської області від 22.09.2010 та від 22.10.2010 на скарги ОСОБА_6 з приводу неналежного розслідування кримінальної справи СУ ГУ МВС України в Київській області, прокуратурою Київської області надаються письмові вказівки в порядку ст. 227 КПК України, притягується до дисциплінарної відповідальності та відсторонюється від подальшого розслідування справи слідчі. Проте, в матеріалах кримінальної справи відсутні письмові вказівки прокуратури Київської області, скарги ОСОБА_6 які направлялись прокуратурою Київської області для приєднання їх до матеріалів справи з метою перевірки доводів заявника слідчим шляхом, рішення апеляційного суду м. Києва щодо розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 на постанову про порушення кримінальної справи щодо нього.

Такими діями органу досудового слідства, ОСОБА_6 було позбавлено можливості скористатися правом на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб, передбаченого ст. 55 Конституції України. Так, як досудове слідство здійснювалось з порушенням права на захист, права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб, експертів, спеціалістів тощо.

25.05.2011 до участі у справі, як захисник ОСОБА_6 , було допущено адвоката ОСОБА_12 (т. 2, а.с. 168).

29.08.2011 вказану кримінальну справу прийнято до провадження слідчим СВ Ірпінського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_18 , яким 26.08.2011 складено рапорт про те, що адвокат ОСОБА_12 відмовився приїжджати для виконання слідчих дій та 29.08.2011 року самостійно призначив ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_19 .

В цей же день, слідчим складено протоколи про роз`яснення ОСОБА_6 прав обвинуваченого, права на захист, ст. 63 Конституції України, постанови про притягнення як обвинуваченого та допиту обвинуваченого, де було зазначено, що ОСОБА_6 від підписів документів відмовився і цей факт підтвердив адвокат ОСОБА_19 (т.2, а.с. 191-199).

29.08.2011 був ОСОБА_6 госпіталізований, у зв`язку із захворюванням, про що в матеріалах справи є відповідна виписка за № 6970 (т.2, а.с. 190). Також, при проведенні вищезазначених слідчих дій слідчий не використовує понятих, а також не з`ясовує, чи можна в лікарні проводити слідчі дії з ОСОБА_6 .

Всі ці слідчі дії, є грубим порушенням вимог ст. 47, 218 КПК України, адже обвинуваченого і його захисника не можна обмежувати в часі потрібному їм, щоб ознайомитися з усіма матеріалами справи в розумні строки. У разі зволікання ознайомлення з матеріалами справи обвинуваченим чи його захисником слідчий за погодженням із прокурором або прокурор вносить до суду за місцем провадження слідства подання, яке суддя розглядає і своєю постановою може визначити строк ознайомлення з матеріалами справи та заявити клопотання.

Крім того, з письмового повідомлення слідчого потерпілій ОСОБА_7 від 22.08.2011 за вих. № 14223, вбачається, що досудове слідство по справі буде закінчено 25.08.2011 і 25.08.2011 вона з 9.00 год. може в приміщенні СВ Ірпінського МВ ознайомитись з усіма матеріалами справи (т. 2, а.с. 203).

Однак, 29.08.2011 слідчим ще виконувались слідчі дії з обвинуваченим, а саме: пред`явлення обвинувачення, допит, обрання міри запобіжного заходу (т.2, а.с. 193-201).

Обвинувальний висновок по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України слідчим ОСОБА_18 складено 29.08.2011. Вимоги ст.ст. 217, 218 КПК України слідчим виконано згідно обвинувального висновку, статистичні картки на закінчення кримінальної справи ф.1.1, ф.2, ф.3 слідчим виставленні 29.08.2011, а обвинувальний висновок заступником прокурора м. Ірпеня у кримінальній справі затверджено 26.08.2011, тобто на три доби раніше до проведення слідчих дій у справі (т. 2, а.с. 206-215).

Крім того, в судовому засіданні неможливо було встановити в провадженні якого правоохоронного органу знаходилась кримінальна справа і на яких підставах, якщо згідно з супровідним листом прокуратури міста Ірпеня Київської області від 26.08.2011 № 6552, справа направлена до Ірпінського міського суду для розгляду по суті, 29.08.2011 слідчим виконуються слідчі дії, а справа до суду надходить 21.09.2011 (т.2, а.с. 216).

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування Судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування`кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо: її розслідування провадила не уповноважена на те особа чи особа, яка підлягала відводу; було порушено вимоги КПК про обов`язковість пред`явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення; при провадженні дізнання чи досудового слідства було порушено право обвинуваченого на захист або право користуватися рідною мовою чи мовою, якою він володіє, і допомогою перекладача.

Згідно з п.п. 9, 10 зазначеної вище постанови ПВСУ відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні і за змістом статей 246 та 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду можливе, як за клопотаннями учасників процесу, так і з ініціативи суду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підлягає поверненню на додаткове розслідування, так як під час порушення справи, провадження досудового слідства були допущені грубі порушення вимог чинного законодавства України, без усунення яких, справа не може бути розглянута по суті. Всі ці порушення позбавили ОСОБА_6 права на захист.

Крім цього, в ході судового слідства встановлено явну неповноту та неправильність досудового слідства, а також безпідставне незастосування органом досудового слідства норм кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути розглянута в суді.

Після проведення додаткового розслідування, на якому необхідно усунути зазначені вище істотні порушення кримінально-процесуального закону, а саме однобічність та неповноту досудового слідства, шляхом проведення певних слідчих дій, необхідно вирішити питання про винуватість учасників подій та визначитись з правильною кваліфікацією їх дій.

Керуючись ст. ст. 165, 273, 296, 281, 347 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України направити прокурору м. Ірпеня Київської області для проведення додаткового розслідування, в процесі якого виконати зазначені вище вказівки.

Запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_6 залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд протягом 7 діб із моменту її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1