П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24793/24
Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,
повний текст судового рішення
складено 03.12.2024, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесоблпостачзбут» про припинення права на виконання будівельних робіт, -
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2024 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі - УДАБК) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесоблпостачзбут» (далі ТОВ) та просило:
- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) від 09.04.2024 року №ОД 051240403399 Реконструкція нежитлового приміщення з надбудовою другого поверху та пристосуванням під кафетерій, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул.Цвєтаєва генерала, буд.3/5, приміщення 3.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.04.2024 року головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі УДАБК) Павловою Н.М. було здійснено обстеження фактичного стану об`єкту містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеса: вул.Генерала Цветаєва, 3/5, прим.3.
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: м.Одеса, вул.Цвєтаєва генерала, буд. 3/5, приміщення 3, зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 43,9 кв.м за ТОВ на підставі технічного паспорту від 23.03.2021 року, серія та номер: 21/03/62 та довідки від 23.03.2021 року б/н, видавник: ТОВ «КИЇВ МІСТО БУД».
За результатами обстеження складено акт обстеження фактичного стану об`єкту містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м.Одеса від 12.04.2024 року (далі Акт).
Відповідно вказаного Акту під час обстеження фактичного стану об`єкту будівництва на відповідність відомостям та документам, наведених замовником будівництва ТОВ у повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) 09.04.2024 №ОД 051240403399 на реконструкцію нежитлового приміщення з надбудовою другого поверху та пристосуванням під кафетерій, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул.Цвєтаєва генерала, буд.3/5, приміщення 3» (далі Повідомлення) встановлено, що фактичні зовнішні параметри одноповерхової будівлі за вказаною адресою не відповідають технічному паспорту на групу нежитлових приміщень №3, виготовленому ТОВ «Київ Місто Буд» та проектній документації, розробленій «ПП-А2».
У вказаному Акті зазначено, що у зв`язку з тим, що передбачається фактично нове будівництво, а не реконструкція, замовником наведені недостовірні відомості у поданому Повідомленні стосовно відсутності у необхідності оформлення права власності або оренди земельної ділянки.
Вважаючи, що будівництво планується здійснювати з порушенням вимог державних будівельних норм, а об`єкт обстеження є самочинним будівництвом, позивач звернувся до суду з позовом щодо припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) 09.04.2024 року №ОД 051240403399.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до суду не надано доказів проведення щодо об`єкту «Реконструкція нежитлового приміщення з надбудовою другого поверху та пристосуванням під кафетерій, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул.Цвєтаєва генерала, буд.3/5, приміщення 3» планової чи позапланової перевірки. Натомість, як зазначає позивач, ним було здійснено «комісійне обстеження об`єкту будівництва», що не передбачено чинним законодавством. Отже, позивачем було порушено процедуру проведення відповідної перевірки. Крім цього, позивачем не було складено припис про усунення порушень, наявність якого є обов`язковою передумовою для звернення до суду контролюючого органу у зв`язку з його невиконанням.
Також суд зазначив, що фактично матеріали справи не містять будь-яких належних доказів щодо самочинного будівництва відповідачем чи інших порушень ним будівельних норм та правил, оскільки матеріали фотофіксації, надані позивачем на підтвердження самочинного будівництва, не містять інформації щодо місця (адреси) та часу їх створення, а тому ці матеріали не можуть вважатися належними доказами, а будь-які інші докази у справі відсутні.
Окрім того, під час розгляду справи позивачем не були спростовані висновки експерта судової будівельно-технічної експертизи №38/24 від 19.09.2024 року.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №3038-ІV).
Частини перша та друга статті 26 Закону №3038-VI встановлюють, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва; суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Відповідно частини 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Частиною 1 ст.41 Закону №3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону №3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно п.1 Положення про УДАБК, затвердженого рішенням ОМР №3043-VII від 21.03.2018 р., Управління є виконавчим органом ОМР та створено відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» та інших нормативно-правових актів з метою здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності на території м.Одеси.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про УДАБК, затвердженого рішенням ОМР №3043-VII від 21.03.2018 р., основним завданням Управління є здійснення на території м.Одеси державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності відповідно до законодавства України.
Отже, УДАБК є уповноваженим органом на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).
Згідно частини 1 статті 31 Закону №3038-VI, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
У відповідності до положень частини 1 статті 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Зазначені у частині 1 цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва (частина 2 статті 34 Закону №3038-VI).
Абзацом 1 ч.4 ст.34 вказаного Закону встановлено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Відповідно частин 5,7 цієї статті контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст.36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (ч.1).
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається (ч.2 ст.36 Закону №3038-VI).
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.36 Закону №3038-VI).
Частиною 7 статті 36 Закону №3038-Vвизначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт;
2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;
3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення (ч.8 Закону №3038-VI).
Водночас, відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону №3038-VI, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Отже, виключною підставою для скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт є встановлений факту здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження.
При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у повідомленні про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із вказаних умов, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
У свою чергу, згідно пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, що затверджено Постановою КМУ від 13.04.2011 №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю:
видає припис про зупинення підготовчих або будівельних робіт;
звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.
Статтею 41 Закону №3038-VI передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Не подання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регулює Порядок №553.
Пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається ще й протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що з метою реконструкції об`єкта нерухомості: нежитлове приміщення загальною площею 43,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , відповідачем 01.02.2024 року у встановленому законом порядку отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:1176-9403-1691-9301, реєстраційний номер 01-06/82 (АЗ171176940308530691).
09.04.2024 року УДАБК зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 09.04.2024 року №ОД 051240403399 «Реконструкція нежитлового приміщення з надбудовою другого поверху та пристосуванням під кафетерій, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м.Одеса, Малиновський район, вул.Цвєтаєва генерала, буд.3/5, приміщення 3».
12.04.2024 року працівниками УДАБК було здійснено комісійне обстеження вказаного вище об`єкта будівництва. За результатами даного обстеження складено акт обстеження фактичного стану об`єкту містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеса від 12.04.2024 року.
Згідно копії вказаного Акту обстеження проводилось за відсутності представників ТОВ, що не заперечується представником позивача.
За результатами проведення обстеження встановлено, що будівельні роботи не є реконструкцією, а являються фактично будівництвом нового об`єкту. У зв`язку з тим, що передбачається фактично нове будівництво, а не реконструкція, замовником наведені недостовірні відомості у поданому Повідомленні стосовно відсутності у необхідності оформлення права власності або оренди земельної ділянки. Таким чином, нежитлове приміщення за вказаною адресою є об`єктом самочинного будівництва.
Разом з тим, позивачем до суду не надано доказів проведення щодо зазначеного об`єкту планової чи позапланової перевірки.
Водночас, як зазначає позивач, ним було здійснено «комісійне обстеження об`єкту будівництва», що, як вірно зауважив суд 1-ї інстанції, не передбачено чинним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.
В інших випадках самочинного будівництва, зокрема, (1) якщо нерухоме майно збудоване або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або (2) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи (3) належно затвердженого проекту, стаття 376 ЦК України не ставить можливість знесення об`єкта самочинного будівництва в залежність від можливостей його перебудови.
Отже, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:
1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;
2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;
3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі №420/4209/19, від 23 лютого 2023 року у справі №420/6488/18.
Окрім того, позивачем в акті обстеження від 12.04.2024 року не зазначено про не надання посадовим особам позивача доступу до об`єкту будівництва, не надано доказів складання протоколу, видання відповідачу припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису та доказів невиконання такого припису.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції, що позивачем було порушено процедуру проведення відповідної перевірки, а також про відсутність її наслідків, зокрема припису про усунення порушень, наявність якого є обов`язковою передумовою для звернення до суду контролюючого органу у зв`язку з його невиконанням.
Колегія суддів також наголошує, що прийняттю будь-якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результатами якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 квітня 2022 року по справі № 814/750/17, від 27 квітня 2021 року по справі № 640/5473/20, від 15 червня 2022 року по справі № 826/15946/17.
Апеляційний суд також вважає необґрунтованими доводи апелянта, що Постановою КМУ №303 УДАБК позбавлено можливості проводити заходи державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а тому відповідно акт перевірки, протокол та припис УДАБК не складався, а було здійснено комісійне обстеження відповідно до Порядку №135, з урахуванням наступного.
Так, Постановою КМУ «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» №303 від 13.03.2022р. припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 Про введення воєнного стану в Україні.
Разом з тим, пунктом першим вказаної Постанови визначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України, протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.
В подальшому, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України прийнято наказ від 19 травня 2023 року №424 «Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану», за змістом якого:
1. Департаменту просторового планування територій та архітектури забезпечити:
- протягом 5 робочих днів від дати отримання звернення від фізичних чи юридичних осіб, органів державного архітектурно-будівельного контролю, правоохоронних органів стосовно необхідності здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) направлення запиту з відповідними матеріалами до ДІАМ для надання письмового обґрунтування щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави та необхідності проведення відповідного позапланового заходу (далі обґрунтування проведення позапланового заходу) або відсутності підстав для нього;
- протягом 5 робочих днів від дати отримання обґрунтування проведення позапланового заходу ДІАМ підготовку проекту наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду);
- протягом 3 робочих днів від дня підписання наказу направлення копії наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) до ДІАМ та до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (у разі необхідності).
2. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити протягом 2 робочих днів від дня підписання наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) оприлюднення його на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Тобто, зазначеними правовими нормами законодавчо встановлено певний алгоритм дій, при яких дозволяється проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану.
Проте, у межах спірних правовідносин контролюючим органом таких дій зроблено не було, про що вірно зазначено судом 1-ї інстанції.
Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на Порядок взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій ОМР з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.03.2018 року №135, оскільки вказаним Порядком не визначено іншої процедури здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, ніж у Законі №3038-VI та Порядку №553, позаяк Порядком №135 передбачено проведення саме позапланової перевірки у разі виявлення фактів самочинного будівництва, складення акту перевірки, протоколу та обов`язкового до виконання припису про усунення порушення вимог законодавства. І саме з невиконання суб`єктом містобудування цього припису Порядок №135 пов`язує право УДАБК звертатися до суду з відповідним позовом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року по справі №420/34766/23.
Апеляційний суд також вважає необґрунтованим посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду в постанові 07.03.2023 у справі №420/9217/21, оскільки зроблені у вказаній постанові висновки Суду не є релевантними до спірних правовідносин, а саме: у справі №420/9217/21 підставою для відмови в позові Управління стала та обставина, що за висновком судів до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, яка діяла на час проведення позивачем обстеження у березні 2021 року, оскільки чинною під час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт редакцією цього Закону не надано органу державного архітектурно-будівельного контролю право звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт. Цей орган був наділений самостійними повноваженнями щодо скасування дозвільного документа.
Крім того, у справі №420/9217/21 Верховний Суд зазначив, що обґрунтовуючи висновки щодо відмови у задоволенні цього позову помилковими мотивами відсутності у відповідача повноважень на звернення до суду з вимогами про скасування припинення права на виконання будівельних робіт, набуте відповідачами на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, та тим, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації, будучи індивідуальним актом одноразового застосування, вичерпала свою дію після реєстрації права власності на об`єкт будівництва, не надали жодної оцінки обставинам справи і аргументам сторін стосовно можливих ознак самочинного будівництва на об`єкті, замовниками якого є відповідачі, та правомірності способу їх виявлення органом державного архітектурно - будівельного контролю, не перевірили їх доказами.
Отже, такі висновки Верховного Суду жодним чином не доводять можливості проведення УДАБК «комісійного обстеження» замість перевірки.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що окрім порушення процедури проведення перевірки, матеріали справи не містять будь-яких належних доказів щодо самочинного будівництва відповідачем чи інших порушень ним будівельних норм та правил, оскільки матеріали фотофіксації, надані позивачем на підтвердження самочинного будівництва, не містять інформації щодо місця (адреси) та часу їх створення, а тому ці матеріали не можуть вважатися належними доказами, а будь-які інші докази у справі відсутні.
Стосовно доданих апелянтом до апеляційної скарги матеріалів фотозйомки, колегія суддів зазначає, що з зазначених фото також неможливо встановити, де виконано вказані фотознімки та на якій підставі. Більш того, такі докази не подавалися позивачем у встановлені строки до суду 1-ї інстанції та не були предметом розгляду в суді.
Окрім того, у матеріалах справи наявний експертний висновок судової будівельно-технічної експертизи №38/24 від 19.09.2024 року, що виконаний за заявою адвоката Драгун А.С., що діє в інтересах ТОВ.
Зі змісту вказаного висновку вбачається, що судовому експерту Рапачу К.В. на вирішення судової будівельно-технічної експертизи були поставлені наступні питання:
1. Чи передбачено проектною документацією підсилення існуючих фундаментів з їх збереженням при виконанні реконструкції нежитлового приміщення з надбудовою другого поверху та пристосуванням під кафетерій, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м.Одеса, Хаджибейський район, вул.Цветаєва генерала, буд.3/5, приміщення 3 та чи можливе виконання таких робіт?
2. До якого виду будівництва (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, тощо) відноситься надбудова другого поверху нежитлового приміщення та пристосуванням під кафетерій, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за адресою: м.Одеса, Хаджибейський район, вул.Цветаєва генерала, буд. 3/5, приміщення 3?
За результатом експертного дослідження, експерт дійшов наступних висновків:
Згідно наданого комплекту креслень та пояснювальної записки до проекту, зроблено висновок, що проектною документацією передбачено підсилення існуючих фундаментів з їх збереженням при виконанні реконструкції нежитлового приміщення з надбудовою другого поверху та пристосуванням під кафетерій, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані за вказаною адресою. Виконання таких робіт технічно можливе.
Надбудова другого поверху нежитлового приміщення та пристосуванням під кафетерій, без зміни геометричних розмірів фундаментів в плані відноситься до реконструкції.
Колегія суддів зазначає, що вказаний висновок експерта є належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки судове експертне будівельне-технічне дослідження проведено атестованим судовим експертом, який обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний висновок, крім того, дослідження містить обґрунтовану відповідь на поставлені питання.
При цьому, під час розгляду справи УДАБК не були спростовані висновки вказаного експертного дослідження.
Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду 1-ї інстанції про необґрунтованість позову УДАБК ОМР та відсутність підстав для його задоволення.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. ФедусикСудді А.В. Бойко О.А. Шевчук
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2025 |
Оприлюднено | 10.03.2025 |
Номер документу | 125654670 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Федусик А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні