Рішення

від 05.03.2025 по справі 921/565/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 921/565/24Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Джабраїловій В.В.,

представники сторін не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 921/565/24

за позовом Фізичної особи підприємця Кіндюка Ігора Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Приватного підприємства «Фаундрі Україна» (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Тираспольська, буд. 1, код ЄДРПОУ 44255026)

про стягнення 57 964, 11 грн.,

ВСТАНОВИВ

18.11.2024 ФОП Кіндюк Ігор Петрович звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою (вх. № 5224/24) до Приватного підприємства «Фаундрі Україна», в якій просив суд стягнути з відповідача 57 964,11 грн, з яких: 48 790 грн. сума попередньої оплати, 9 026, 15 грн. пені, 147, 96 грн. - 3% річних, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 50724/2 від 15.07.2024 в частині виконання своїх зобов`язань з поставки товару, що стало підставою для виникнення вимог з повернення суми попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 01.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/565/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 16.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 16.10.2024 судом встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване місцезнаходження відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаундрі Україна" (ЄДРПОУ 44255026) 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Тираспольська, 1, з огляду на що матеріали справи № 921/565/24 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області на підставі ст. 31 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 18.11.2024 справу № 921/565/24 розподілено судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області (суддя Мостепаненко Ю.І.) від 25.11.2024 прийнято справу № 921/565/24 до свого провадження, розгляд справи вирішено здійснювати спочатку за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, позовну заяву ФОП Кіндюк Ігоря Петровича (вх. № 5224/24 від 18.11.2024р.) залишено без руху на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

28.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 42969/24), згідно якої позивач усунув недоліки позовної заяви, зокрема надав докази надсилання позовної заяви з додатками 27.11.2024 на належну юридичну адресу відповідача: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Тираспольська, 1 та докази надсилання 26.11.2024 на адресу відповідача претензії від 27.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2024 продовжено розгляд справи №921/565/24; підготовче засідання призначено на 25 грудня 2024 р.

04.12.2024 до суду від представника позивача надійшла заява (вх.№ 43535/24), згідно якої останній просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні, призначеному на 25.12.2024 о 11:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі ЄСІТС., яка задоволена ухвалою суду від 09.12.2024.

В судовому засіданні 25.12.2024 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання у справі на 29.01.2025, про що повідомлено відповідача ухвалою суду від 25.12.2024 в порядку ст. 120 ГПК України.

09.01.2025 до суду від позивача надійшла заява про виправлення помилки судом (вх. №662/25)

В судовому засіданні 29.01.2025:

- представником позивача заявлено усне клопотання про залишення без розгляду заяви (вх. №622/25 від 09.01.2025), на задоволення якого судом залишено без розгляду зазначену заяву, про що оголошено протокольну ухвалу;

- судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи №916/565/24 до розгляду по суті на 12.02.2025, про що повідомлено відповідача ухвалою суду від 29.01.2025 в порядку ст. 120 ГПК України.

29.01.2025 до суду від позивача надійшла заява (вх. №3157/25), згідно якої позивач зазначив, що зробив помилку у коді ЄДРПОУ відповідача ПП «Фаундрі Україна», вказавши власний РНОКПП - НОМЕР_1 , замість ЄДРПОУ ПП «Фаундрі Україна» - 44255026, у зв`язку з чим просив суд вважати вірним у позовній заяві код ЄДРПОУ відповідача 44255026

В судовому засіданні 12.02.2025 постановлено протокольну ухвалу, згідно якої оголошено перерву в розгляді справи по суті до 05.03.2025, про що повідомлено відповідача ухвалою суду від 12.02.2025 в порядку ст. 120 ГПК України.

04.03.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача (вх.№ 7211/25).

В судове засідання 05.03.2025р. представники сторін не з`явились.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу: 73000, м. Херсон, вул. Тираспольська, буд. 1, яка зазначена у відповіді № 914853 від 20.11.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованої судом, однак поштові повідомлення повернуто до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою у довідках поштової установи про відсутність адресата за адресою, суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Судом додатково, з метою повідомлення відповідача про хід розгляду справи були розміщені оголошення ухвал суду на офіційному сайті Судової влади України, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 1 ст. 202 ГПК України, відповідно до яких неявка у судове засідання учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.07.2024 між ПП «Фаундрі Україна» (постачальник) та ФОП Кіндюк І.П. (покупець) було укладено договір поставки №150724, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити й передати у власність, а покупець прийняти й оплатити продукцію в асортименті, іменовану далі по тексту договору товар.

Згідно п. 1.2 договору, характеристики, кількість, номенклатура, ціна й загальна вартість товару, що поставляється по даному договору, зазначається сторонами в специфікації до договору, що є невід`ємною його частиною.

Відповідно до п. 1.3 договору, товар поставляється постачальником покупцеві партіями, на кожну партію товару покупець виписує товарну накладну.

Згідно п. 2.1 договору, право власності на товар, переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару покупцеві або уповноваженої ним особі та оформлення (підписання) сторонами товарнотранспортних документів.

В п. 2.2 договору передбачено, що порядок і строки поставки узгоджуються сторонами в специфікації.

Відповідно до п. 3.1 договору, умови оплати та поставки товару узгоджуються сторонами в специфікації до договору.

Згідно п. 3.2, 3.3 договору, оплата товару, що поставляється постачальником, здійснюється покупцем в національній валюті України гривні, відповідно до банківських реквізитів постачальника, зазначеними в даному Договорі. Датою платежу є дата зарахування коштів на поточний банківський рахунок Постачальника.

В п. 3.4 договору визначено, що вартість товару, погоджена й затверджена сторонами у відповідному додатку (специфікації) до договору, є фіксованого й незмінною протягом усього строку його дії.

Відповідно до п. 7.1 договору, при невиконанні або неналежному виконанні сторонами прийнятих на себе зобов`язань вони несуть відповідальність згідно до діючого законодавства України.

В п. 7.2 договору сторони погодили, що при порушенні строків поставки товару постачальник сплачує покупцеві неустойку у вигляді пені, у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого вчасно Товару, за кожний день прострочення.

Згідно п. 7.4 договору, виплата неустойки (пені) не звільняє сторону від виконання прийнятих на себе, відповідно до даного договору зобов`язань.

Відповідно до п. 9.3 договору, сторони можуть вносити зміни та доповнення в договір шляхом затвердження додаткової угоди та/або специфікації до нього, або внесення змін і доповнень у раніше затверджені специфікації до договору.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами й діє до 31 грудня 2024 року, але в кожному разі до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п. 9.4 договору).

Також, 15.07.2024 між ПП «Фаундрі Україна» (постачальник) та ФОП Кіндюк І.П. (покупець) було укладено специфікацію № 1 до договору поставки № 150724/2 від 15.07.2024, відповідно до якої сторони затвердили характеристики, кількість, номенклатуру й загальну вартість партії товару, що поставляється, а саме: «Ручки дверні згідно ескізу комплект: права та ліва», матеріал - «полірована латунь ЛС62» у кількості 2 шт, ціна за одиницю товару 24 395 грн., загальна вартість товару 48 790 грн. Форма оплати: повна передоплата. Строк поставки товару: 20 календарних днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

16.07.2024 позивачем було сплачено 48 790 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3797, із призначенням платежу «за ТМЦ згідно специфікації №1 до договору №150724/2 від 15.07.2024 р. Без ПДВ».

26.11.2024 позивачем на адресу ПП «Фаундрі Україна» було направлено претензію від 27.08.2024, відповідно до якої, посилаючись на укладення між сторонами договору поставки товару №150724/2 від 15.07.2024 та специфікації №1 до договору, позивач зазначив, що станом на 27.08.2024 року відповідачем не здійснено поставку сплаченого ним товару, у зв`язку із чим, позивач просив повернути на його рахунок передплату у розмірі 48 790 грн., а також сплатити пеню та 3% річних за невиконання прийнятих на себе зобов`язань.

З огляду на непоставку товару, позивач і звернувся до суду з даним позовом до ПП «Фаундрі Україна» про стягнення 48 790 грн. cума попередньої оплати за непоставлений товар, 9 026, 15 грн. пені, 147, 96 грн. - 3% річних.

При цьому, позовна заява з додатками направлена відповідачу на належну юридичну адресу лише 27.08.2024.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ч.1 та 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Також відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом положень ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи умову специфікації № 1 до договору №150724/2 від 15.07.2024 щодо строку поставки товару: 20 календарних днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, та здійснення позивачем оплати 48 790 грн. 16.07.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 3797, суд доходить висновку про те, що постачальник (відповідач) повинен був поставити товар за цим договором позивачу в строк до 05.08.2024 включно, однак доказів виконання зобов`язання з поставки товару відповідач суду не надав.

Відповідно до положень ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач факту отримання від позивача предоплати за товар не заперечив та не спростував, правом на подання відзиву на позов не скористався, доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та поставки товару позивачу не надав.

Таким чином, оскільки строк поставки товару за договором настав, однак товар не був поставлений, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано доводів позивача, суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України має право вимагати від відповідача повернення предоплати в сумі 48790 грн.

При цьому, визначене нормою частини 2 ст.693 Цивільного кодексу України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Як встановлено матеріалами справи, 26.11.2024 (а.с.91) позивачем направлено на юридичну адресу ПП «Фаундрі Україна» претензію від 27.08.2024 (а.с.20), відповідно до якої, враховуючи непоставку відповідачем в узгоджений сторонами строк сплаченого позивачем товару, позивач просив повернути на його рахунок передплату за договором №150724/2 від 15.07.2024 у розмірі 48790 грн., яка була сплачена згідно платіжної інструкції № 3797 від 16.07.2024, на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що під час розгляду справи доказів повернення суми попередньої оплати сторонами надано не було.

Отже, оскільки товар не був фактично поставлений відповідачем, а позивач сплатив відповідачу предоплату в сумі 48790грн за товар, яку в подальшому вимагав від відповідача повернути, реалізуючи таким чином право покупця на односторонню відмову від зобов`язання, то вимоги позивача про стягнення з відповідача предоплати в сумі 48790грн за товар є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В п. 7.2 договору сторони погодили, що при порушенні строків поставки товару постачальник сплачує покупцеві неустойку у вигляді пені, у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого вчасно Товару, за кожний день прострочення.

Враховуючи, що судом вище встановлено, що відповідачем не поставлено в узгоджений договором строк товар позивачу (до 05.08.2024 включно), суд перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем за період 06.08.2024 по 11.09.2024 в сумі 9 026,15 грн, вважає його арифметично вірним та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства, з огляду на що вимоги позивача щодо стягнення пені у відповідній сумі є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних, нарахованих за період з 06.08.2024 по 11.09.2024, суд зазначає таке.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вище встановлено судом, позивач 26.11.2024 звернувся до відповідача із претензією від 27.08.2024, в якій вимагав повернути суму попередньої оплати за договором № 150724/2 від 15.07.2024.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд зазначає, що нарахована позивачем сума 3% здійснена за період, що передує даті виникнення у відповідача прострочення з повернення суми попередньої оплати за договором (04.12.2024), з огляду на що, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення 3% річних -147, 96 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача 48 790 грн. суми попередньої оплати, 9 026, 15 грн. пені.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фаундрі Україна» (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Тираспольська, буд. 1, код ЄДРПОУ 44255026) на користь Фізичної особи підприємця Кіндюка Ігора Петровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 48 790 (сорок вісім тисяч сімсот дев`яносто) грн суму попередньої оплати, 9 026 (дев`ять тисяч двадцять шість) грн 15 коп пені та 3020 (три тисячі двадцять) грн 12 коп - витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 06 березня 2025 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко