Рішення

від 10.03.2025 по справі 240/29930/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року м. Житомир справа № 240/29930/23

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Бердичівський виправний центр (№108)" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Бердичівський виправний центр (№108)", в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Бердичівський виправний центр (№ 108)", яка полягає у не застосуванні при нарахуванні йому індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 коефіцієнтів індексації, що відповідають місяцю підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;

- зобов`язати Державну установу "Бердичівський виправний центр (№108)" нарахувати та доплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року;

- визнати протиправними дії Державної установи "Бердичівський виправний центр (№108)" щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.12.2021;

- зобов`язати Державну установу "Бердичівський виправний центр (№108)" здійснити перерахунок та доплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.12.2021, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату такої індексації з урахуванням виплаченої раніше суми.

На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно виплачував йому "поточну індексацію" грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 в меншому розмірі, ніж це визначено в законі, за рахунок застосування для її обчислення невірного місяця підвищення тарифної ставки (окладу), а також при нарахуванні йому індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.12.2021 проігнорував вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, внаслідок чого протиправно не виплатив йому за вказаний період «індексацію різниці» (фіксовану індексацію).

Ухвалою суду провадження в адміністративній справі №240/29930/23 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Однак, станом на дату розгляду справи Державна установа "Бердичівський виправний центр (№108)" своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористалась, у визначений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не надала.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 КАС України, позовну заяву та відзив на неї, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що починаючи з 16.12.2004 ОСОБА_1 проходив військову службу у Низгірецькій виправній колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№180).

На підставі наказу ДДУПВП від 04.02.2005 №17 Низгірецька виправна колонія управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№180) була перепрофільована в Нізгурецький виправний центр управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№ 108).

Відповідно до наказу ДДУПВП від 27.04.2005 № 72 Нізгурецький виправний центр управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№108) перейменовано в Бердичівський виправний центр управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№108).

Згідно з наказом Державної пенітенціарної служби України від 17.04.2012 №229 Бердичівський виправний центр управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Житомирській області (№108) був перейменований в Бердичівський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№108).

В подальшому, на підставі наказ Міністерства юстиції України від 15.12.2016 №3679/135/5 Бердичівський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№108) був перейменований в державну установу "Бердичівський виправний центр (№ 108)" Міністерств юстиції України.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу Державної установи "Бердичівський виправний центр (№ 108)" від 30.12.2021 №112/ОС-21 майор внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальник відділу нагляду та безпеки, був звільнений зі служби за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) з 30 грудня 2021 року.

Звертаючись з даним позовом до суду ОСОБА_1 зазначає, що при нарахуванні його індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 Державна установа "Бердичівський виправний центр (№108)" протиправно не застосувала для її розрахунку місяць підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.

Доказів протилежного, Державна установа "Бердичівський виправний центр (№108)", яка з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України несе обов`язок доказування в суді правомірності своїх рішень, дії чи бездіяльності, до суду не надав.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що за період проходження служби з 01.03.2018 по 30.12.2021 Державна установа "Бердичівський виправний центр (№108)" не виплачувала позивачу "індексації різниці" (фіксованої індексації).

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 03.07.1991 №1283-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон №1283-ХІІ) встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

На підставі ч. 1 ст. 2 Закону №1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 103%).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 у зв`язку із змінами, внесеними згідно з постановою КМ №77 від 11.02.2016; до 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку №1078).

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Нормами Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищити грошові доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

Спірним у даній справі є правильність визначеного відповідачем місяць підвищення тарифної ставки (окладу) при нарахуванні позивачу індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. На переконання позивача, для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 має застосовуватись місяць підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що вступила в силу з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Отже, з аналізу пунктів 2, 5 Порядку №1078 випливає, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, в якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Аналогічна правова позиція випливає зі змісту постанов Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17 і від 22 липня 2020 року у справі №400/3017/19 та від 24 вересня 2020 року у справі № 806/2883/17.

Суд звертає увагу на положення Постанови №1078 (в редакції Постанови №1013), якими визначено, що базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення є місяць, в якому відбулось підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці є спеціальними по відношенню до положень абзацу 2 пункту 3 Постанови від 09.12.2015 №1013, якими визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року.

При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Оскільки спеціальним законом, який визначає базовий місяць для нарахування індексу споживчих цін є Постанова №1078, то саме вказана така і підлягає застосуванню.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений в новій редакції, якою, у тому числі, внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

В свою чергу Порядок №1078 пов`язує обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації зі зміною окладів (тарифних ставок), тому базовий місяць індексації грошового забезпечення (заробітної плати) змінюється виключно у разі підвищення посадових окладів (тарифних ставок).

Схема посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань були затверджені в Додатку 22 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", яка набрала чинності з 01.01.2008, а схеми посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в Додатку 23 до вказаної постанови.

Надалі, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.12.2016 №1036 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294", якою, зокрема, вніс зміни до Додатків 22 та 23 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294. В результаті цих змін, з 01.01.2017 (дата набрання чинності постановою КМУ від 28.12.2016 №1036) підвищились розміри посадових окладів осіб начальницького складу установ виконання покарань та посадових окладів осіб рядового і молодшого начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

В подальшому, схеми тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби були змінені у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Відтак, на законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби був встановлений у січні 2008 року (постанова КМУ від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"). В подальшому такий був змінений (зріс) у січні 2017 року (постанова КМУ від 28.12.2016 №1036 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294"), а потім у березні 2018 року (постанова КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб").

Підвищення посадового окладу ОСОБА_1 в січні 2017 року (відповідно до наказу МЮУ від 14.02.2017 №372/2 "Про затвердження схем посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України") та в березні 2018 року (відповідно до наказу МЮУ від 13.03.2018 №685/5 "Про затвердження тарифних розрядів за посадовими окладами осіб рядового і начальницького складу ДКВС України") підтверджується інформацією, вказаною Державною установою "Бердичівський виправний центр (№108)" в поданій до суду заяві (вх.№17758/25 від 07.03.2025). Зокрема, відповідно до цієї інформації з 01.01.2017 посадовий оклад ОСОБА_1 становив 2500,00 гривень, а з 01.03.2018 - 5360,00 гривень.

Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби повинні бути січень 2008 року, січень 2017 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжках з січня 2008 року по січень 2017 року та з січня 2017 року по березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби залишалися незмінними.

Тобто з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби є січень 2008 року, з 01.01.2017 - січень 2017 року, а з 01.03.2018 - березень 2018 року. Аналогічні висновки викладені Восьмим апеляційним адміністративним судом в постанові від 12.04.2024 у справі №460/19105/23.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, починаючи з грудня 2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року, як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком №1078. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а.

Отже, в січні 2016 року тарифні ставки (оклади) військовослужбовців Державної кримінально-виконавчої служби не змінилися, а тому, з урахуванням п. 5 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, січня 2008 року, а в період з 01.01.2017 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2017 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку позивачу індексації грошового забезпечення в спірний період з 01.01.2016 по 31.12.2016, та січень 2017 року, як базовий місяць для розрахунку позивачу індексації грошового забезпечення в спірний період з 01.01.2017 по 28.02.2018, оскільки застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком № 1078.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01.01.2016 по 31.12.2016 Державної установи "Бердичівський виправний центр (№108)" не застосовувала в якості місяця підвищення посадового окладу - січень 2008 року. Доказів протилежного Державна установа "Бердичівський виправний центр (№108)" до суду не надала.

Натомість, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018 відповідач застосовував в якості місяця підвищення посадового окладу січень 2017 року, що підтверджено наявними у справі доказами.

З огляду на вказане суд вважає, що здійснюючи розрахунок індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 відповідач не врахував зміну порядку обрахунку базового місяця, який відбувся в грудні 2015 року, та як наслідок протиправно не застосував при нарахуванні індексації в цей період місяця підвищення посадового окладу січня 2008 року

Поряд з цим, в період з 01.01.2017 по 28.02.2018 базовим місяцем при нарахуванні позивачу індексації відповідач визначив січень 2017 року, а тому діяв правомірно та в межах визначеного законом порядку.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про протиправність дій Державної установи "Бердичівський виправний центр (№108)" щодо не застосування при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 місяця підвищення посадового окладу січня 2008 року.

Застосовуючи механізм захисту права позивача, порушеного суб`єктом владних повноважень, та його відновлення, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну установу "Бердичівський виправний центр (№108)" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, виходячи з місяця підвищення посадового окладу січня 2008 року.

В свою чергу, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 28.02.2018, виходячи з місяця підвищення посадового окладу січня 2008 року, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Вирішуючи спірні правовідносини в частині позовних вимог, які стосуються не виплати позивачу "індексації різниці" (фіксованої індексації грошового забезпечення) за період з 01.03.2018 по 30.12.2021, суд зазначає наступне.

Заявлені в цій частині позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що розмір підвищення його грошового забезпечення в березні 2018 року був меншим за суму індексації грошового забезпечення, яка склалася в тому місяці, а тому в силу абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 відповідач був зобов`язаний з 01.03.2018 виплачувати йому фіксовану індексацію грошового забезпечення, яка є різницею між сумою індексації і розміром підвищення доходу, однак такої виплати не здійснював.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Із 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

При цьому, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу: "поточної" та "індексації-різниці". Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Щодо «поточної» індексації, то право на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини з приводу нарахування та виплати позивачу «поточної» індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 30.12.2021 не є спірними.

Щодо "індексації-різниці" суд зазначає, що з 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 мова йде про поняття «індексації різниці», право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить на користь висновку, що нарахування й виплата суми «індексації різниці» має щомісячний фіксований характер, гарантується на закон, і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми «індексації різниці» за умови, якщо розмір підвищення його доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21 дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд повинен встановити: - розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); - суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); - чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

При цьому, розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу «індексації різниці» до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. При цьому, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078, у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Із наявної у матеріалах справи довідки від 07.03.2025 №4-887, наданої Державною установою "Бердичівський виправний центр (№108)" на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , без врахування складових, що мають разовий характер, становив:

- за лютий 2018 року - 2524,50 гривень (в тому числі: посадовий оклад - 1750,00 грн, оклад за спеціальним званням - 120,00 грн, надбавка за вислугу років - 354,50 грн, що підтверджується довідкою (а.с.31));

- за березень 2018 року - 9613,50 гривень (в тому числі: посадовий оклад - 5360,00 грн, оклад за спеціальним званням - 1270,00 грн, надбавка за вислугу років - 2983,50 грн, що підтверджується довідкою (а.с.31)).

Отже, грошовий дохід позивача у березні 2018 року збільшився на 7089,00 гривень (9613,50 грн - 2524,50 грн = 7089,00 грн).

Сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року є добутком розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, та величини приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділеного на 100 відсотків.

Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб, відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік", становив 1762,00 гривні.

Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% було перевищено.

Отже, за офіційними даними Державної служби статистики України березні 2018 року поріг індексації не перевищував 103%.

Величина приросту індексу споживчих цін у березні 2018 складала 253,30%.

Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762 грн х 253,30 % = 4463,15 грн.

Вказане свідчить, що розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (7089,00 грн) є більшим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), а тому у позивача не виникло право на отримання в період з 01.03.2018 по 31.05.2022 «індексації різниці».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно, з дотриманням вимог норми абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, коли не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення в фіксованому розмірі за період з 01.03.2018 по 31.05.2022.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та в матеріалах справі відсутні докази на підтвердження понесення ним інших судових витрат по даній справі, підстави для вирішення питання про розподілу судових витрат - відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Бердичівський виправний центр (№108)" (вул.Низгірецька, 2, м. Бердичів, Житомирська область, 13303; код ЄДРПОУ 08563398) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної установи "Бердичівський виправний центр (№108)" щодо не застосування при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 місяця підвищення тарифної ставки (окладу) (базового місяця) січня 2008 року.

Зобов`язати Державну установу "Бердичівський виправний центр (№108)" здійснити ОСОБА_1 перерахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, врахувавши при її обчисленні в якості місяця підвищення тарифної ставки (окладу) (базового місяця) - січень 2008 року, а також здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович