Ухвала

від 10.03.2025 по справі 916/1804/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2025 року

м. Київ

Справа № 916/1804/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2024

за заявою Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області про застосування заходів забезпечення позову у справі

за позовом Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області

до: 1) Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, 2) Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 115)", 3) Державної установи "Ширяївський виправний центр (№ 111)",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Фонду державного майна України, 2) Міністерства юстиції України,

про визнання права власності на земельні ділянки, визнання незаконним та скасування рішень державного реєстратора,

за участю Одеської обласної прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 про забезпечення позову у справі № 916/1804/24 після її апеляційного перегляду. Вказана касаційна скарга була подана 18.02.2025 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд".

Перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинні бути зазначені судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

Разом з тим вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини 1 цієї статті.

У прохальній частині поданої касаційної скарги Головне управління Держгеокадастру в Одеській області просить Суд:

- прийняти касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 у справі № 916/1804/24 до розгляду;

- скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 у справі № 916/1804/24 та винести нову ухвалу, якою у задоволенні заяви (вх. № 2-1164/24 від 12.07.2024) Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області про забезпечення позову у справі № 916/1804/24 відмовити повністю.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала була переглянута в апеляційному порядку, та за результатами її перегляду була ухвалена постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 у справі № 916/1804/24. Зі змісту цієї постанови вбачається, що за результатами розгляду апеляційних скарг Фонду державного майна України, Міністерства юстиції України та Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№115)" була змінена резолютивна частина ухвали Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 у справі № 916/1804/24, а саме її резолютивна частина була доповнена пунктом 4 наступного змісту: "4. У задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про зустрічне забезпечення позову у справі № 916/1804/24 відмовити." В іншій частині ухвала Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 у справі № 916/1804/24 була залишена без змін. Однак, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не зазначає, які з повноважень суду касаційної інстанції необхідно застосувати до вказаної постанови апеляційного господарського суду у справі № 916/1804/24, яка є чинною.

Верховний Суд зазначає, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними та містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються, а також про те, які з повноважень, передбачених положеннями статті 308 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень.

За таких умов касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не відповідає вимогам пунктів 4, 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо її змісту.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 про забезпечення позову у справі № 916/1804/24 після її апеляційного перегляду.

За змістом підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" передбачено, що станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки предметом касаційного оскарження у справі № 916/1804/24 є, зокрема, ухвала господарського суду першої інстанції, судовий збір за подання касаційної скарги підлягає сплаті на загальних підставах.

Верховний Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 29.05.2018 у справі № 915/955/15, щодо застосування підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", у якому визначено, що положення цієї норми стосуються подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.07.2020 у справі № 911/4241/15.

Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8) за подання до Верховного Суду касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції після її апеляційного перегляду. Однак Головне управління Держгеокадастру в Одеській області до касаційної скарги доказів сплати судового збору не додало.

Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області необхідно подати до суду касаційної інстанції:

- касаційну скаргу в новій редакції, у якій слід, з урахуванням змісту цієї ухвали, уточнити вимоги касаційної скарги, що мають бути однозначними та узгоджуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції;

- докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (2422,40 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".

У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.09.2024 у справі № 916/1804/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Багай

До уваги учасників судового процесу!

Згідно з новою редакцією частин 5 - 9 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Такі учасники справи також мають можливість ознайомитися з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль).