Ухвала

від 10.03.2025 по справі 914/2780/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 914/2780/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Булгакової І.В., Ємця А.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025

у справі № 914/2780/23

за позовом Львівської митниці

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум"

про визнання повідомлення недійсним, договору дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум" (далі - ТОВ "Енергум") 21.02.2025 через підсистему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 914/2780/23.

У зв`язку з відставкою судді Жайворонок Т.Є. проведено повторний автоматизований розподіл справи № 914/2780/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025 для розгляду справи № 914/2780/23 визначено склад суду: Колос І.Б. (головуючий), Булгакова І.В., Ємець А.А.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження судового рішення.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Отже правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржник не погоджується з оскаржуваним судовим рішенням, вказує на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права, наводить судову практику, при цьому взагалі не зазначає і належним чином не обґрунтовує жодної підстави касаційного оскарження судового рішення передбаченої абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстав.

Водночас Суд зауважує, що не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не виклав у касаційній скарзі. Разом з тим, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Щодо строку на касаційне оскарження.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Відповідно до частин першої, другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу (частина третя статті 288 ГПК України).

Постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 914/2780/23 ухвалена 15.01.2025, повний текст постанови складено 27.01.2025, отже строк на її оскарження, з урахуванням частини четвертої статті 116 ГПК України, закінчився 17.02.2025.

Із касаційною скаргою скаржник звернувся до Касаційного господарського суду 21.02.2025, тобто із пропуском зазначеного процесуального строку, встановленого статтею 288 ГПК України.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження (викладено у касаційній скарзі) із посиланням на частину першу статті 119 ГПК України та витяги з рішень Європейського суду з прав людини, скаржник зазначає про те, що оскаржувана постанова від 15.01.2025 в електронному кабінеті була сформована 30.01.2025, відповідно строк на подання касаційної скарги закінчився 19.02.2025; у визначений процесуальним законом строк відповідач не подав касаційну скаргу з об`єктивних причин, які пов`язані, зокрема з повітряними тривогами та періодичним вимиканням світла, а тому вважає, що є підстави для поновлення строку та просить поновити строк на касаційне оскарження.

Розглянувши наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження, Суд вважає їх неповажними з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Саме на заявника покладається обов`язок у визначений законом строк подати касаційну скаргу, а у разі пропуску строку, скаржник має довести наявність поважних причин пропуску процесуального строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних з повітряними тривогами та вимкненням електроенергії вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні (заяві) про поновлення такого строку.

Колегія суддів зазначає, що наразі заявником не наведено конкретних обставин та не надано суду доказів об`єктивної неможливості складання і подання касаційної скарги у строки, установлені процесуальним законом.

Саме посилання заявника на повітряні тривоги та вимкнення електропостачання не є тими непереборними обставинами, що перешкоджали йому здійснити усі необхідні процесуальні дії для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою.

Отже, у цьому випадку відсутні підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на підставі приписів статті 288 ГПК України.

Частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку; якщо заяву (клопотання) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено в 1-му розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 грн.

У вересні 2023 року Львівська митниця звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ "Енергум" про визнання недійсним повідомлення про дострокове припинення договору від 08.02.2023 № 24-23 про постачання електричної енергії споживачу з 05.09.2023 та відновлення дії вищезазначеного договору з 05.09.2023.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 914/2780/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 914/2780/23, зокрема рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2024 скасовано; ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним повідомлення ТОВ "Енергум" про дострокове припинення договору від 08.02.2023 № 24-23 про постачання електричної енергії споживачу з 05.09.2023; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 914/2780/23 та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2024.

Ураховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", вимоги касаційної скарги, з огляду на немайновий характер спору (одна вимога немайнового характеру), з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, судовий збір за подання цієї касаційної скарги мав бути сплачений в сумі 4 294,40 грн (2 684 грн х 200% х 0,8).

До касаційної скарги ТОВ "Енергум" не додано доказів сплати судового збору у встановлених законодавством порядку та розмірі.

Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України.

Для усунення недоліків касаційної скарги ТОВ "Енергум" необхідно подати: 1) уточнену касаційну скаргу із наведенням та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України; 2) заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення з відповідними доказами; 3) документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 4 294,40 грн на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- код банку отримувача (МФО): 899998

- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд зауважує, що на офіційному веб-сайті Верховного Суду в розділі "судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Також Суд вважає за необхідне зазначити, що неусунення названих недоліків протягом встановленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги або відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 287, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 914/2780/23 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Енергум" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Документи про усунення недоліків направляти поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

4. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Енергум", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто або відмовлено у відкритті касаційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Булгакова

Суддя А. Ємець