Вирок

від 10.03.2025 по справі 162/643/22

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 162/643/22

Провадження № 1-кп/162/24/2025

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні обвинувальнийакт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 03.04.2021 року за № 12021030500000093 про обвинувачення

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, раніше не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.246, ч.1 ст.383, ч.1 ст. 384 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 близько 05 години 13.08.2021 року за попередньою змовою з невстановленою у ході досудового розслідування особою, діючи умисно, маючи злочинний намір, направлений на незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду та незаконне перевезення незаконно зрубаних дерев, перебуваючи у лісовому масиві у виділах №61, 55 кварталу №64 Білоозерського лісництва ДП «Любешівське ЛМГ», які включені до території НПП «Прип`ять-Стохід» та розташовані неподалік с. Невір Камінь-Каширського району Волинської області і відповідно до ст.3 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України» відноситься до територій природно-заповідного фонду України, в порушення вимог ст.4, 24, 67-70 Лісового кодексу України, ст.5, 12. 38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.9-1, 20, 21 ЗУ «Про природно-заповідний фонд України», п.1, 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів та п.1, 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених постановою КМУ «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів» від 23.07.2007 року за №761, п.2.1, 2.2, 4.3.4, 4.4, 4.5 Положення про НПП «Прип`ять-Стохід», затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України №92 від 31.08.2020 року (у редакції наказу №581 від 09.09.2021 року), усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, всупереч встановленому порядку заготівлі лісо деревини, незаконно, тобто без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, за допомогою невстановленої органом досудового розслідування бензопили, зрізав до ступеня припинення росту, відокремивши їх повністю від кореня, три сироростучих дерева породи «Сосна звичайна» з діаметрами пнів 35см, 32,5см, 36 см, тим самим спричинивши шкоду державним інтересам в особі ДП «Любешівське ЛМГ» та навколишньому природному середовищу на загальну суму 10036 гривень.

У подальшому ОСОБА_8 з невстановленою особою розпиляв незаконно зрубані дерева на частини (колоди) довжиною по 125 см в кількості 33 штук, частину з яких завантажив на двохосний саморобний причіп та за допомогою колісного трактора марки «Dongfeng» моделі «244 DG2» синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить останньому, перевіз їх в межах лісового масиву кварталу №64 Білоозерського лісництва ДП «Любешівське ЛМГ», проте, усвідомлюючи, що його незаконні дії виявлені працівниками лісової охорони, розвантажив незаконно зрубану деревину (колоди) на лісовій дорозі вищевказаного кварталу та покинув місце події.

Таким чином ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.246 КК України, тобто незаконну порубку дерев у лісі, перевезення незаконно зрубаних дерев, вчинені за попередньою змовою групою осіб на території природно-заповідного фонду.

Також ОСОБА_8 о 10 годині 09 хвилин 13.08.2021 року, знаходячись в урочищі «Кулин» неподалік с. Невір Камінь-Каширського району Волинської області, діючи умисно, достовірно знаючи, що відносно нього кримінальне правопорушення не вчинялось, з метою ухилення від відповідальності за вчинення незаконної порубки дерев та перевезення незаконно здобутих дерев, через номер мобільного оператора НОМЕР_2 здійснив дзвінок на номер оператора служби «102», яка забезпечує негайну реєстрацію повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.214 КПК України усно завідомо неправдиво повідомив орган досудового розслідування про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, зокрема, про незаконне заволодіння його транспортним засобом колісним трактором марки «Dongfeng» моделі «244 DG2» синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з двохосним саморобним причіпом (з возом). Зазначене повідомлення зареєстроване в ІТС ІПНП (Журнал Єдиного обліку) №4087 від 13.08.2021 року. Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8 о 10 годині 42 хвилини 13.08.2021 року, знаходячись в урочищі «Кулин» неподалік с. Невір Камінь-Каширського району Волинської області, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, достовірно знаючи, що повідомляє відомості, які не відповідають дійсності, свідомо надав уповноваженому дізнавачу оперуповноваженому СКП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 завідомо неправдиве повідомлення про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме незаконного заволодіння належним йому транспортним засобом колісним трактором марки «Dongfeng» моделі «244 DG2» синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом із причіпом (підводою), після чого, ознайомившись зі змістом повідомлення, викладеного уповноваженим дізнавачем у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 13.08.2021 року, ОСОБА_8 власноручно, підписами у ньому, підтвердив дійсність та правильність наданих ним відомостей, в результаті чого відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч.1, 4 ст.214 КПК України 14.08.2021 року внесені до ЄРДР за №12021030530000275 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, та розпочато досудове розслідування.

Таким чином ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.383 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення дізнавачу та органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.

Крім цього, ОСОБА_8 у період часу з 11 години 00 хвилин до 11 години 40 хвилин 25.08.2021 року, перебуваючи у службовому кабінеті №28 приміщення Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області по вул. Шевченка, 6, м. Камінь-Каширський Волинської області, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021030530000275 від 14.08.2021 року, діючи з протиправним умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність згідно з ст.384 КК України за завідомо неправдиве показання потерпілого, надав слідчому СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_11 неправдиві показання щодо незаконного заволодіння транспортним засобом колісним трактором марки «Dongfeng» моделі «244 DG2» синього кольору, з причепленою до нього чотирьох колісною гужовою підводою в урочищі «Кулин» неподалік с. Невір Камінь-Каширського району Волинської області, які утворюють склад злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України. Вказані показання задокументовані на протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 та долучено до матеріалів кримінального провадження.

Таким чином ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.384 КК України, тобто завідомо неправдиве показання потерпілого.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень заперечив повністю. Повідомив суду, що виїхав по гриби близько 5 години ранку трактором «ДОНФЕН» з саморобним причепом. По дорозі зустрів ОСОБА_12 , разом з яким поїхали до лісу. Приїхавши в урочище «Кулин» Білоозерського лісництва, залишив транспорт з ключами в замку запалювання і пішов в одну сторону, ОСОБА_12 в іншу. Трактор брав, оскільки в нього там півтора гектари посівів. Перебуваючи в лісовому масиві, працівників лісової охорони не бачив. Таких тракторів та саморобних причепів, як у нього, багато, хто там їздив на такому ж тракторі - невідомо. Чому свідки - працівники лісгоспу вказують, що бачили його за кермом трактора, не знає. Коли повернувся на місце, де залишав транспортний засіб, його там не виявив, зателефонував в поліцію. Приїхала дружина забрала його з лісу. Через деякий час зателефонували працівники поліції та вказали, щоб він приїздив у ліс, знайшли його трактор. Коли приїхав, причеп був прикріплений до якоїсь машини. Працівники лісгоспу сказали, що його підозрюють у вчиненні незаконної порубки, яку він не вчиняв. На території його домогосподарства є пилорама, але він не зареєстрований як підприємець, оскільки це невеличкий деревообробний верстат. Чи писав письмову заяву про незаконне заволодіння трактором та чи допитували його як потерпілого, не пам`ятає. Наявність на причепі кори сосни може пояснити тим, що має пилораму і часто возить дрова. Для цих потреб виписував ліс в лісництві. З Гацем не перебував у неприязних відносинах, чи розмовляв з ним щодо обставин 13.08.2021 року, не пам`ятає. З рештою працівників лісгоспу має неприязні відносини, оскільки вони схиляли його до певних неправомірних дій, які він відмовився виконувати.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.246, ч.1 ст.383, ч.1 ст. 384 КК України, не зважаючи на невизнання вини останнім, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності. За ч.3 ст.246 КК України, зокрема:

- витягом з ЄРДР від 03.04.2021 року за №12021030530000093;

- постановами про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 08.11.2021 року та від 15.08.2022 року;

- витягом з ЄРДР від 23.08.2022 року за №12022030530000300 за ч.3 ст.246 КК України;

- рапортами про прийняття та реєстрацію заяв в ІТС ІПНП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області 13.08.2021 року за №4083, де заявник ОСОБА_13 повідомив, що 13.08.2021 року о 05 год 58 хв у с. Невір Любешівського району в лісі здійснюють незаконну порубку деревини та завантажують її на трактор; 30.08.2021 року за №4367 про надходження матеріалів із ДП «Любешівське ЛМГ» по факту самовільної рубки;

- листом ДП «Любешівське ЛМГ» №433 від 16.08.2021 року про факт незаконної порубки у кв.64 вид.55 та вид.61 Білоозерського лісництва жителем с. Невір ОСОБА_8 з додатками, зокрема: актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 13.08.2021 року у кв.64, вид.61 про виявлення самовільної рубки 1 сироростучого дерева породи «сосна звичайна» (діаметр 35 см) з розрахунковою довідкою та переліковою відомістю пнів; актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 13.08.2021 року у кв.64, вид.55 про виявлення самовільної рубки 2 сироростучих дерев породи «сосна звичайна» (діаметр 36 см та 32,5 см) та 2 сухостійних дерев породи «сосна звичайна» (діаметр 42,5 см та 32,5 см) з розрахунковою довідкою та переліковою відомістю пнів;

- протоколом огляду місця події у с. Невір, ур.Кулин від 13.08.2021 року (розпочатого об 11 год 03 хв) з додатками, під час якого виявлено та вилучено трактор марки «Dongfeng 244 DG2» синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- протоколом огляду місця події у с. Невір, ур.Кулин від 13.08.2021 року (розпочатого о 12 год 30 хв) з додатками, під час якого виявлено та вилучено саморобний причіп на гумовому ходу із залишками кори хвойних дерев;

- листом ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області №08.15/335 від 18.8.2021 року, відповідно до якого під реєстраційним номером АС40153 зареєстрована та стоїть на обліку сільськогосподарська техніка за ОСОБА_8 , а саме трактор колісний марки «Dongfeng 244 DG2;

- протоколом огляду місця події у АДРЕСА_2 вид Білоозерського лісництва від 13.08.2021 року (розпочатого о 16 год 20 хв) з додатками, під час якого виявлено пні сироростучих дерев та сухостійних дерев, лісодеревина та сліди шин транспортного засобу та причіпа;

- повідомленням НП «Прип`ять-Стохід» №241 від 25.08.2021 року про те, що 64 квартал Білоозерського лісництва включено до господарської зони НПП «Прип`ять-Стохід» без вилучення і залишається в лісогосподарському використанні ДП «Любешівське ЛМГ»;

- рапортом оперуповноваженого ОСОБА_14 від 13.08.2021 року про те, що під час опитування ОСОБА_12 останній пояснив, що дійсно 13.08.2021 року перебував разом з ОСОБА_8 у лісовому масиві, куди приїхав з ним трактором, однак у подальшому від дачі пояснень відмовився;

- постановою про визнання колісного трактора марки «Dongfeng», моделі «244 DG2», синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та двохосного саморобного причепа з шинами маркування «ADVANCE 215/75 R 17.5 GL 283А» знаряддям вчинення злочину від 27.11.2021 року;

- висновками експертів від 09.03.2022 року №8873 та від 12.09.2022 року №2814-Е, відповідно до яких розмір шкоди (збитків), заподіяної державі внаслідок незаконної порубки трьох сироростучих дерев порода сосна та двох сухостійних дерев породи сосна становить 14075,5 гривень;

- висновком експерта від 01.12.2021 року №СЕ-19/103-21/9093-ТР, відповідно до якого слід шини транспортного засобу, який виявлений і відкопійований на гіпсовий зліпок розміром 566х278мм залишений такою ж (за конструкцією, формою та характеристикою протектора) шиною, як і шини задніх коліс з трактора марки «Dongfeng 244 DG2» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Слід шини транспортного засобу, який виявлений і від копійований на гіпсовий зліпок розміром 329х223мм залишений такою ж (за конструкцією, формою та характеристикою протектора) шиною, як і шини коліс з причепа з маркування «ADVANCE GL 283А 215/75 R 17.5»;

- висновком експерта від 13.12.2021 року №СЕ-19/103-21/10554-ТР, відповідно до якого фрагменти деревини розміром 32х43х7см і 31х35х9см до розділення були частинами одного дерева; 29х35х7см і 31х32х7см до розділення були частинами одного дерева; 39х35х6см і 34х30х11см до розділення були частинами одного дерева;

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 13.01.2022 року з додатками;

- рапортом оперуповноважного СКП Камінь-Каширського РВП ОСОБА_15 від 05.10.2022 року щодо проведення оперативно-розшукових заходів з додатками;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.06.2022 року за участю свідка ОСОБА_16 з відеозаписом вказаної слідчої дії;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.06.2022 року за участю свідка ОСОБА_17 з відеозаписом вказаної слідчої дії;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.08.2022 року за участю свідка ОСОБА_18 з відеозаписом вказаної слідчої дії;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.08.2022 року за участю свідка ОСОБА_19 з відеозаписом вказаної слідчої дії;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.08.2022 року за участю свідка ОСОБА_13 з відеозаписом вказаної слідчої дії;

- листом НПП «Прип`ять-Стохід» від 22.06.2022 року №128 з додатками, відповідно до якого квартал 64 виділ 55, 61 Білоозерського лісництва ДП «Любешів ЛМГ» належить до господарської зони НПП «Прип`ять-Стохід»; на дорогах, урочищах, інших місцях, де починається межа НПП, встановлені охоронні, інформаційні знаки та аншлаги, у тому числі поблизу населених пунктів Невір та Ветли.

Таким чином, ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що його протиправні дії виявлені, з метою їх приховування, завідомо неправдиво повідомив дізнавачу та органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, а саме про незаконне заволодіння його транспортним засобом, та надав відповідне завідомо неправдиве показання, тобто вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України. Вказане, крім вищепереліченого, також стверджується:

- витягом з ЄРДР від 21.12.2021 року за №12021030530000506 за ч.1 ст.383 КК України;

- рапортом про прийняття та реєстрацію в ІТС ІПНП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області 20.12.2021 року за №6386 рапорта та відповідним рапортом слідчого СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_20 від 20.12.2021 року щодо завідомо неправдивого повідомлення ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України;

- витягом з ЄРДР від 15.08.2022 року за №12022030530000284 за ч.1 ст.384 КК України;

- рапортом про прийняття та реєстрацію в ІТС ІПНП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області 15.08.2021 року за №3631 рапорта та відповідним рапортом старшого слідчого СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_21 від 15.08.2021 року щодо надання органу досудового розслідування завідомо неправдивих показань ОСОБА_8 про незаконне заволодіння транспортним засобом;

- матеріалами кримінального провадження №12021030530000275 за фактом незаконного заволодіння трактором, належним ОСОБА_8 (ч.1 ст.289 КК України), зокрема витягом з ЄРДР від 14.08.2021 року за №12021030530000275 за ч.1 ст.289 КК України за заявою ОСОБА_8 від 13.08.2021 року про незаконне заволодіння його трактором з причепом (реєстраційний номер АС40153) 13.08.2021 року близько 10 год невстановленою особою, яка зареєстрована в ІТС ІПНП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області 13.08.2021 року за №4087, та копією записаної аудіо інформації з системи запису та прийняття заяв і повідомлень про вичинені кримінальні правопорушення та інші події, які надходять до ГУНП у Волинській області за скороченим номером екстреного виклику поліції «102», яка надійшла о 10 год 03 хв 13.08.2021 року з №+380968129412 від ОСОБА_8 ; письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 13.08.2021 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 25.08.2021 року з пам`яткою про процесуальні права та обов`язки потерпілого; постановою про закриття кримінального провадження від 11.02.2022 року у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Аналізуючи усі зібрані докази у їх сукупності, на винуватість ОСОБА_8 , крім вищеперерахованих письмових доказів, вказують і показання свідків у справі. Як було встановлено під час судового розгляду, місцем вчинення незаконної порубки є лісовий масив 64 кварталу, який належить до Природно-заповідного фонду - Національного природного парку «Прип`ять-Стохід» (далі ПЗФ та НПП «Припять-Стохід», або Парк), лісокористувачем якого являється філія «Любешівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» та розташований в межах Білоозерського лісництва вказаного підприємства.

Зазначену приналежність до земель ПЗФ, окрім вказаних у вироку документів, підтверджено і поясненнями свідків, зокрема начальника Ветлівського відділення НПП «Прип`ять-Стохід» ОСОБА_22 , інспектора служби охорони природи НПП «Прип`ять Стохід» - начальника Ветлівського природоохоронного науково-дослідного відділення ОСОБА_23 , та інспектора служби охорони природи НПП «Прип`ять Стохід» ОСОБА_23 . Кожен із вказаних свідків повідомив, що територія, на якій проведено незаконну порубку, а саме 64 квартал Білоозерського лісництва Любешівського ДЛМГ, належить до Парку без вилучення вказаних земель, землекористувачем яких є лісгосп. Вказаний квартал від села Ветли знаходиться на відстані близько 5 км. На території Парку є роз`яснювальні щити та знаки, які вказують про те, що це землі Парку. Встановленням цих знаків займається лісгосп, оскільки він є землекористувачем. Зі сторони села Невір станом на 2021 рік не було знака. Усі мешканці навколишніх сіл знають про те, що там ПЗФ.

Отже, у вказаному місці в ранковий час, а саме о 05 год ранку 13.08.2021 відбувалась подія злочину. Відповідно, свідками даної події були саме працівники лісової охорони, які в силу своїх професійних обов`язків перебували в лісовому масиві, здійснюючи виїзний рейд по виявленню правопорушень.

Так, відповідно до Постанови КМУ від 16 вересня 2009 р. № 976, якою затверджено Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших лісокористувачів та власників лісів визначає, що держлісоохорона має статус правоохоронного органу. Метою діяльності держлісоохорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів є здійснення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів та об`єктів тваринного світу. Основними завданнями держлісоохорони є: здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин; У своїй діяльності держлісохорона взаємодіє з правоохоронними органами, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та їх об`єднаннями. Серед повноважень якими наділені працівники лісової охорони зокрема є право безперешкодно обстежувати ліси, зупиняти на території лісового фонду транспортні засоби та проводити огляд транспортних засобів, знарядь, добутих деревини та інших продуктів лісу, перевіряти в установленому порядку в громадян і юридичних осіб наявність дозволів та інших документів на використання лісових ресурсів і користування лісами та на право полювання і використання ресурсів державного лісомисливського фонду.

З огляду на проаналізоване законодавство, специфіку місця й часу вчинення злочину, судом не приймається до уваги зауваження сторони захисту щодо тієї обставини, що свідками є зацікавлені особи працівники Любешівського лісгоспу та працівники поліції, оскільки підстав, які б вказували на неприязні відносини між свідками та обвинуваченим, що могло би привести до наклепу, судом не встановлено. Крім цього, всі вони попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а більшість із них обвинуваченого взагалі не знали до інкримінованих йому подій.

Отож, суд покладає в основу обвинувального вироку показання, що сприймав безпосередньо у судовому засіданні під час розгляду справи, вони є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, таких свідків як: ОСОБА_19 - лісничого Білооозерського лісництва філії «Любешівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»; ОСОБА_18 майстра лісу Білооозерського лісництва філія «Любешівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»; ОСОБА_13 інженера лісового господарства філії «Любешівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»; ОСОБА_17 - головного лісничого філії «Любешівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»; ОСОБА_16 директора філії «Любешівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України»; ОСОБА_24 - старшого слідчого Камінь-Каширського РВ ГУП у Волинській області; ОСОБА_10 дізнавача оперуповноваженого СКП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області

Так, із показань свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 судом встановлено, що 13.08.2021 року близько 05 години ранку, вони приїхали до лісового масиву в с.Невір, де розташовано 64 квартал, на рейд по виявленню порушень, пішли оглядати та прослуховувати територію. Біля них недалеко проїхав трактор із сторони села в напрямку лісового масиву, але спочатку не звернули на нього увагу, він був з причепом, хто був за кермом не було видно в силу відстані. Через хвилин 20 почули звук бензопили в тому напрямку, куди рухався трактор, та вирушили на звук. Згодом, коли пройшли близько кілометра, було чути, як падають дерева, після чого ОСОБА_13 зателефонував на лінію «102» повідомити про незаконну порубку, оскільки це територія природно-заповідного фонду, де будь-які рубки заборонені. Покликали ОСОБА_18 , який займав даний лісовий обхід, та він приєднався до них. Повідомили також ОСОБА_17 - головного лісничого про ці обставини, він сказав чекати та далі вести спостереження. Було чути, як падають дерева та колоди, з чого можна було зробити висновок, що розгружують ліс. Незадовго, хвилин 15, на них виїхав трактор синього кольору «ДОНФЕН» з дерев`яним причепом, який вони бачили, як тільки приїхали. У кабіні трактора було двоє осіб, за кермом був ОСОБА_8 , на вимогу зупинитися він не відреагував. Іншу особу не розгледіли. Підвода на той час була без деревини, порожня. Чи були в підводі знаряддя порубки - бензопила чи сокира, не бачили. Всі квартали, які знаходяться в тій стороні, перебувають у користуванні ДП «Ліси України» та є землями природно-заповідного фонду, про що у кінці с. Ветли встановлений інформаційний знак, та обізнані мешканці, оскільки вони там проживають та з населенням проводяться профілактично-роз`яснювальні роботи про заборону вирубки лісу. Від місця порубки до місця, де вони зустріли трактор під керівництвом ОСОБА_8 , було приблизно метрів 300. У подальшому знайшли 6 пнів, які були розміщенні по два пні в трьох різних місцях (виділах). Всього було зрубано 5 дерев, з них 2 сухостійних та 3 - сироростучих. Лісопродукція була скинута неподалік дороги, де було два пні, колоди розкряжовані по 1,2 м, близько 25-30 сортиментів колод. Порубка відбулася в 64 кварталі. Після чого ОСОБА_13 пішов по їх машину, а ОСОБА_19 з ОСОБА_18 пішов по слідах трактора, знайшли підводу у кущах біля річки. За весь проміжок часу, поки вони знаходились у вказаному лісовому масиві, інших транспортних засобів не спостерігали та не чули, так як і не бачили інших людей. Відповідно вважають, що незаконну порубку здійснили саме ті особи, які були на вказаному тракторі. Коли приїхали поліцейські, вони там обмірювали, описували та складали документацію. Це відбувалось близько 11 години, на місце привезли понятих, робили зрізи з метою порівняння деревини. Лісопродукцію передали в лісництво. Біля лісопродукції залишався чергувати ОСОБА_18 , бо в той час поліція отримала дзвінок, що ніби-то на території домогосподарства ОСОБА_19 знаходиться незаконна лісопродукція, але на його подвір`ї нічого не виявили. ОСОБА_18 , не дочергувавши, залишив місце порубки і в ночі деревину викрали. З часу зустрічі ОСОБА_8 до виявлення трактора пройшло близько двох годин. Щодо викрадення трактора нічого не чули, ніхто з працівників лісового господарства ним не їздив.

Свідок ОСОБА_17 суду зазначив, що до нього подзвонив ОСОБА_13 , сказав, що вони на рейді у 64 кварталі, де чути звуки бензопили, на що відповів, щоб телефонували в поліцію, і сам зібрався їхати на місце власним транспортом. Біля села Глуша зустрівся з працівниками поліції, пересівши до них в автомобіль, попрямували в село Невір, звернули на лісову дорогу до лісового масиву. У цей час їм повідомили, що трактор втікає в сторону річки, куди вони і попрямували, аби перехопити трактор, там зупинились та чекали, щоб перекрити йому дорогу. Упродовж цього повідомив про вказані обставини директора, який під`їхав до них. Хлопці набрали та сказали, що знайшли порубку та віз. Вони з ОСОБА_16 , директором філії «Любешівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України», під`їхали до місця розташування воза, у якому була лише соснова кора. Від того місця тягнулись сліди трактора, поїхавши якими, на відстані близько 700-800 метрів знайшли захований у чагарниках трактор, синього кольору «ДОНФЕН», після чого ОСОБА_17 зателефонував у поліцію та повідомив про місце розташування вказаного транспортного засобу. За хвилин 20 після цього на мотоциклі під`їхали двоє чоловіків, один з них, невідомий на той час, наразі відомо, що це ОСОБА_8 , підійшов до них та запитав, що вони тут роблять, на що відповіли, що чекають поліцію. ОСОБА_8 привіз пальне, заправив трактор і хотів його забрати, але йому не дозволили, сказавши, що той нікуди не поїде до того часу, поки не прибуде поліція. Ніхто з працівників лісового господарства трактор не забирав та не чіпав. ОСОБА_8 зійшов з трактора, прямуючи до мотоцикла зі словами: «я зараз вам зроблю». Після вказаних подій, за 15-20 хвилин, зателефонували працівники поліції та повідомили, що є заява на лінію «102» про викрадення трактора. На місці самої рубки ОСОБА_17 та ОСОБА_16 не були. Про причеп повідомили ОСОБА_18 з ОСОБА_19 . Вказані пояснення повністю співпадають із показаннями свідка ОСОБА_16 . Також свідок ОСОБА_17 зазначив, що коли стояли з працівниками поліції чекали директора, бачили, як їде автомобіль «Фіат скудо», за кермом була жінка, вона туди заїхала, а пізніше виїхала з ОСОБА_8 , ця обставина повідомлялася і свідком ОСОБА_24 .

Свідок ОСОБА_10 входив до складу СОГ, яка приїжджала на виклик по незаконній порубці, разом із ОСОБА_24 . На місці була деревина та слідова інформація трактора. Пізніше надійшла інформація на лінію «102» про викрадення трактора. Різниця у часі між повідомленнями була приблизно півтори години. Пам`ятає, що у подальшому виявили причіп та трактор. Там були працівники лісової охорони, а також під`їхав ОСОБА_8 зі своїм товаришем ОСОБА_25 , прізвища не пам`ятає. Він безпосередньо відбирав пояснення про незаконне заволодіння транспортним засобом у ОСОБА_8 та його товариша, з того що пам`ятає, вони вказували, що приїхали трактором по гриби, коли повернулись до місця, де залишали трактор, не виявили його, про що повідомили поліцію. Сліди протектора шин трактора на місці порубки, як і сліди самої порубки (стружка), були свіжими. Причіп знайшли на досить далекій відстані від місця порубки, у полі в очереті, та за кілометр-півтора від трактора, який теж був захований у хащах. Трактор був без кабіни синього кольору, підвода двохосна саморобна, дерев`яна. Коли туди прямували, то говорили з ОСОБА_8 , який казав, куди їхати, та по приїзду повідомив, що буде писати заяву. Свідок відібрав заяву і пояснення, при цьому попередивши його про відповідальність за неправдиве повідомлення про злочин. Не пам`ятає, чи були ключі у ОСОБА_8 , але працівники ГРПП завантажували на лавету трактор без заведення із заблокованими колесами, оскільки протектори шин на місці порубки візуально співпадали з протекторами шин трактора, а причіп до іншого автомобіля причеплювали для транспортування. ОСОБА_8 поводився зухвало, з погрозами та насмішками. Службовим автомобілем рухалися за транспортними засобами, що перевозили трактор та причіп, і коли в`їхали в село, то місцеві жителі у різні способи чинили перешкоди руху, в тому числі, намагались відчепити трактор. Ця подія була 2021 році, пам`ятає, що все було зелене. Заступив у свою зміну о 8 годині ранку і десь незадовго після цього надійшло повідомлення про незаконну порубку. Був присутній під час огляду місця події, де також було декілька працівників лісової охорони, поняті та слідчий. Деревина лежала вздовж дороги по декілька колод і в одному місці лежала кучка колод. Скільки було пнів, не пам`ятає, але не один, а декілька. При ньому робили зрізи з пнів та лісодеревини для порівняння. Була інформація, що місцеві жителі села Невір причетні до незаконної порубки та що до цього причетний ОСОБА_8 . Аналогічні показання надав суду свідок ОСОБА_24 .

Свідок ОСОБА_12 , суду вказав, що їхав мотоциклом, зупинився біля свого знайомого, побачив, що їде односелець ОСОБА_8 , запитав куди їде, той сказав, що по гриби. Свідок сів до ОСОБА_8 в трактор у кабіну, залишивши свій мотоцикл, не пам`ятає, чи було щось на причепі. Приїхавши в ліс, розійшлися у різні сторони збирати гриби. Після цього у той день ОСОБА_8 не бачив. Це було в 2021 році. Йому відомо, що там територія природно-заповідного фонду. В урочищі Кулин у ОСОБА_8 поля сільськогосподарські, то він постійно туди їздить. Не пам`ятає, чи зідзвонювались з ОСОБА_8 , перед тим, як зустрітись. Про порубку йому нічого не відомо. Звуків бензопили, перебуваючи тоді в лісі, не чув. Про викрадення трактора ОСОБА_8 чув з розмов людей у селі. Під вечір бачив, як у селі проїжджали працівники поліції.

Вказані показання свідка ОСОБА_12 в сукупності із наявним у матеріалах справи рапортом оперуповноваженого ОСОБА_14 від 13.08.2021 року, обставини викладені у якому були ним підтримані і під час допиту як свідка, про те, що під час опитування ОСОБА_12 останній вказував, що дійсно 13.08.2021 року перебував разом з ОСОБА_8 у лісовому масиві, куди приїхав з ним трактором, однак у подальшому від дачі пояснень відмовився, вказує на підтримку версії обвинуваченого, з яким вони перебувають у дружніх відносинах. Зазначені показання суд до уваги не приймає з огляду на те, що версія, висловлена обвинуваченим та підтримана свідком ОСОБА_12 щодо грибів та сіна, хоча і має право на існування, однак з огляду на весь обсяг сприйнятої судом безпосередньо та проаналізованої доказової інформації виглядає малоймовірною та розцінюється як обраний спосіб захисту, спрямований на уникнення ОСОБА_8 відповідальності.

До того ж, обставини, які були встановлені у судовому засіданні 06 березня 2025 року щодо видачі довідки старостою Великоглушанського старостинського округу ОСОБА_26 про користування ОСОБА_8 сільськогосподарськими землями в урочищі «Кулин», а в подальшому після того, як вказана посадова особа дізналась від прокурора мету її подання, вимога до ОСОБА_8 про повернення такої довідки, та відповідно її відібрання, що унеможливило стороні захисту подати оригінал зазначеного документа, теж має важливе значення, на думку суду. Оскільки посадова особа, розуміючи, що ці обставини можуть бути предметом перевірки законності видачі документа за його підписом, вимагала його повернення, що може вказувати на недостовірність викладеної в довідці інформації. Таке пояснення є цілком логічним, оскільки, якщо інформація, викладена у довідці, є достовірною, який сенс побоювань передачі такого документа суду. На підставі вказаного суд не бере до уваги копію довідки № 77, виданої 05.02.2025 року за підписом ОСОБА_27 .

Стороною захисту під час промови в судових дебатах усно було вказано на недопустимість ряду доказів, при цьому, мотивуючи свій висновок, захисник вказав, що докази викликають сумнів, однак не обгрунтувано в належний спосіб підстави таких сумнівів, які норми процесуального права були порушені в даному випадку, та в чому полягає істотність порушення прав та свобод його підзахисного, та яких саме.

Аналізуючи докази у їх сукупності, з огляду на позицію захисту щодо недоведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 , суд вказує наступне.

За змістомст. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч. 1ст. 87 КПК Українинедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Правила оцінки доказів, особливо вимога дотримуватися передбаченого законом порядку при отриманні доказів, мають за мету запобігання неправомірному втручанню держави та заохочення доброчесної поведінки правоохоронних органів (постанова ККС ВС від 29.09.2020 у справі № 601/1143/16).

У контексті такого елементу допустимості доказів, як належний процесуальний порядок отримання доказів, суд додатково звертає увагу, що метою встановлення та дотримання такого порядку є насамперед унеможливлення істотного порушення прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів та забезпечення достовірності отриманих фактичних даних.

У зв`язку із цим, при наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

З огляду на вказане, необхідно зазначити, що суд не вправі визнати той чи інший доказ недопустимим без зазначення конкретної норми процесуального закону, порушення якої з урахуванням наслідків такого порушення та можливістю (неможливістю) їх усунення, дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу (постанова ККС ВС від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к).

Порушень вимог кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 та на кваліфікацію його дій або перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, судом не встановлено.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Так як висновком експерта від 13.12.2021 року №СЕ-19/103-21/10554-ТР беззаперечно доводиться порубка лише трьох сироростучих дерев, на підставі вищевказаних доказів, суд визнає обвинувачення в частині зрізування ОСОБА_8 до ступеня припинення росту, відокремивши їх повністю від кореня, двох сухостійних дерев породи «Сосна звичайна» з діаметрами пнів 32,5см, 42,5см необґрунтованим, оскільки це не доведено належними та достатніми доказами у даному кримінальному провадженні.

Відтак, суд вважає необхідним виключити з обвинувачення два сухостійні дерева породи «Сосна звичайна» з діаметрами пнів 32,5см, 42,5см, як такі, що були зрізані ОСОБА_8 .

З огляду на вказане, на підставі висновків експертів за результатами проведення судової інженерно-екологічних експертиз від 09.03.2022 року №8873 та від 12.09.2022 року №2814-Е, суд виключає із розміру завданих збитків суми за 2 сухостійних дерева породи «Сосна звичайна» з діаметрами пнів 32,5см, 42,5см у розмірі 1416 гривень та 2623,5 гривні відповідно.

За таких обставин, загальний розмір шкоди, завданої ОСОБА_8 кримінальним правопорушенням, становить 10036 гривень.

Для ч.3 ст.246 КК України обов`язковим елементом складу злочину є незаконна порубка у заповідниках або на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Таким чином, склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, не включає істотну шкоду як свою обов`язкову ознаку, і «дії, передбачені частиною першою цієї статті» в тексті її частини 3, відсилають лише до дій, визначених у частині 1, а не до наслідків цих дій у вигляді істотної шкоди.

Аналогічних висновківдійшов ВерховнийСуд усвоїх постановахвід 23.11.2021року (справа№ 442/3269/17) та від 01.10.2019 року (справа № 555/551/17).

За законодавчою конструкцією склад вказаного кримінального правопорушення єформальним, тому сам факт вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого кримінальним законом, утворює закінчений злочин. Кількість зрубаної деревини, визначає розмір завданих збитків, однак у даному випадку не впливає на вирішення питання про встановлення підстави кримінальної відповідальності (складу злочину й об`єктивної сторони як його необхідного елемента), і враховується лише при призначенні покарання. Тому питання щодо відмінності кількості колод та їх розміру у різних документах, як то в протоколі огляду місця події та актах огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, як про це вказувала сторона захисту, не впливає на кваліфікацію і не є істотним порушенням.

До того ж відповідь на запит ГУ Держпроспоживслужби №08.15/206 від 21.10.2022 року про те, що на території Камінь-Каширського району зареєстровано 861 трактор марки «Dongfeng», в селі Невір три таких трактори, на яку сторона захисту посилається як на одну з підстав невинуватості обвинуваченого, вказуючи, що трактор, який бачили свідки, міг належати іншій особі, на думку суду, не заслуговує на увагу. Причеп, який є саморобним, та трактор, які перебувають саме у власності ОСОБА_8 були віднайдені захованими неподалік території незаконної порубки, слідова інформація на місці злочину відповідає протекторам шин його засобів, що разом з поясненнями свідків, які вказують, що за кермом трактора перебував саме ОСОБА_8 з особою, яку не вдалось розгледіти, у сукупності спростовує версію захисту.

Отож, підсумовуючи надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази, зібрані у порядку, встановленомуст. 93 КПК України, взаємопов`язані між собою та підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено події кримінальних правопорушень, винуватість обвинуваченого та інші обставини, зазначені уст.91 КПК України, а їх сукупність з точки зору взаємозв`язку є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.

Розглядаючи кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод в наданні доказів, їх дослідженні й доведенні їх переконливості перед судом в межах пред`явленого обвинувачення, безпосередньо дослідивши та перевіривши усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченому, надавши оцінку вказаним обставинам, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості.

Оцінюючи надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством, узгоджуються між собою та показаннями свідків.

Повно тавсебічно з`ясувавшиобставини справи,суд вважаєдоведенимфакт вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.246, ч.1 ст.383, ч.1 ст. 384 КК України.

Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» п. 282). Таке доведення випливає із сукупності ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, встановлених судом.

Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд зважає на таке.

Із матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.383 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк, або позбавлення волі на строк до двох років; та ч. 1 ст.384 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Відповідно до ст.12 КК України вказані кримінальні правопорушення є кримінальним проступком (ч. 1 ст.384 КК України) та нетяжким злочином (ч. 1 ст.383 КК України).

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбаченихстаттею 49цього Кодексу.

Пунктом 2 ч.1 ст.49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Як встановлено судом, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.383 та ч.1 ст.384 КК України, вчинені ОСОБА_8 13.08.2021 року та 25.08.2021 року відповідно.

Ураховуючи те, що з дня вчинення ОСОБА_8 вказаних кримінальних правопорушень минуло більше трьох років, при цьому перебіг давності не зупинявся і не переривався, він підлягає звільненню від покарання на підставі ст.49 КК України.

Згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема,ст. 74 КПК України, який викладено у постанові від 18.06.2020 у справі № 756/6876/19 (провадження № 51-5464км19) системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» (ст.75,79,104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення від покарання, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині та звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

На підставі вищевказаного, суд дійшов висновку, що ухвалюючи вирок у даному кримінальному провадженні в частині обвинувачення ОСОБА_8 за ч.1 ст.383, ч.1 ст.384 КК України, слід визнати його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях та, керуючись ст.49, ч. 5 ст.74 КК України, звільнити його від покарання без визначення його виду і розміру.

При призначенні покарання ОСОБА_8 за ч.3 ст.246 КК України суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

У кримінальних провадженнях № 205/7091/16-к у постанові від 17 жовтня 2019 року, № 206/5073/15-к у постанові від 12 вересня 2018 року, Верховний Суд наголосив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При призначенні покарання відповідно дост. 65-67 КК Українисуд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд враховує фактичну тяжкість вчиненого ОСОБА_8 злочину, характер діяння, обстановку, спосіб і місце його вчинення, конкретні обставини справи, наявність шкоди та її розміру, завданої злочином, яка обвинуваченим не відшкодована, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, яку ОСОБА_8 не визнав, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 3ст. 246 КК Україниу виді 3 (трьох) років обмеження волі.

Разом з тим, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше не судимий, одружений, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується посередньо, заяви та скарги від сусідів та односельчан на його негативну поведінку до старостинського округу не надходили.

Відповідно до висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, відділ з питань пробації вважає, що виправлення особи можливе без обмеження або позбавлення волі.

Отже, підсумовуючи вищевказане, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, суд дійшов висновку, суд вважає можливим виправлення винного без реального відбування покарання, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, яке буде достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Призначення такого покарання буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчинених кримінальних правопорушень, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства, правами потерпілих та особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При вирішенні цивільного позову Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Поліський лісовий офіс» до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину суд виходить з наступного.

Частиною 5 ст. 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1ст. 129 КПК Україниухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник цивільного позивача просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь бюджету Камінь-Каширської міської ради Камінь-Каширського району шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев у сумі 14075,50 гривень, розмір якої розрахований відповідно до постанови КМУ №665 від 23.07.2008 року «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу».

Оскільки суд виключає із розміру завданих збитків суми за 2 сухостійних дерева породи «Сосна звичайна» з діаметрами пнів 32,5см, 42,5см у розмірі 1416 гривень та 2623,5 гривні відповідно, цивільний позов є підставним та обґрунтованим лише в частині завдання збитків внаслідок незаконної порубки ОСОБА_8 трьох сироростучих дерев породи «Сосна звичайна» з діаметрами пнів 35см, 32,5см, 36см. Вказане повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, дослідженими під час судового розгляду справи, зокрема висновком експерта від 09.03.2022 року №8873 та від 12.09.2022 року №2814-Е.

За таких обставин, цивільний позов підлягає задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_8 10036 гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_8 не застосовувався.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, скасувавши накладений на них арешт.

Відповідно до положень ч.2 ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. 49, 50, 65-67, 74-76 КК України, ст.373, 374, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.246, ч.1 ст.383, ч.1 ст. 384 КК України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_8 від покарання за ч.1 ст.383, ч.1 ст. 384 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.3 ст.246 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст.75,76 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Поліський лісовий офіс» до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Камінь-Каширської міської ради Камінь-Каширського району 10036 (десять тисяч тридцять шість) гривень заподіяної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави витрати за проведення:

- судової інженерно-екологічної експертизи №8873 від 09.03.2022 року у розмірі 7550 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 80 копійок;

- судової інженерно-екологічної експертизи №2814-Е від 12.09.2022 року у розмірі 7550 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 80 копійок;

- судової трасологічної експертизи №СЕ-19/103-21/9093-ТР від 01.12.2021 року у розмірі 1372 (одна тисяча сімдесят дві) гривні 96 копійок

- судової трасологічної експертизи №СЕ-19/103-21/10554-ТР від 13.12.2021 року у розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 копійок.

Арешт на майно, накладений на підставі ухвал слідчого судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 18.08.2021 року, 25.08.2021 року скасувати.

Речові докази, а саме:

- три зрізи пнів (сироростучих дерев діаметром 34/36 см, 33/39 см, 32/33 см), три зрізи комлевих частин виявленої на лісовій дорозі лісопродукції (діаметром 32 см, 33 см, 32 см), які знаходяться в камері схову речових доказів Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, та гіпсові зліпки слідів транспортного засобу залишити у місці їх зберігання;

- п`ятдесят дві колоди лісодеревини породи сосна довжиною 1,24 м, з яких тридцять три колоди сироростучих дерев діаметрами в тоншому розрізі відповідно 24 см, 14 см, 20 см, 22 см, 20 см, 20 см, 20 см, 20 см, 16 см, 20 см, 24 см, 16 см, 16 см, 18 см, 20 см, 22 см, 16 см, 10 см, 14 см, 22 см, 16 см, 18 см, 26 см, 24 см, 24 см, 10 см, 12 см, 22 см, 18 см, 14 см, 12 см, 16 см, 16 см та дев`ятнадцять колод сухостійних дерев діаметрами в тоншому розрізі відповідно 22 см, 14 см, 17 см, 18 см, 22 см, 11 см, 12 см, 22 см, 22 см, 22 см, 20 см, 24 см, 28 см, 26 см, 26 см, 28 см, 15 см, 18 см, 20 см, передані на відповідальне зберігання лісничому Білоозерського лісництва ОСОБА_19 , - залишити власнику за належністю.

- матеріали кримінального провадження №12021030530000275 від 14.08.2022 року за ч.1 ст.289 КК України залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі ст.96-1,96-2 КК України, ч. 9ст. 100 КПК Українизастосувати спеціальну конфіскацію колісного трактора марки «Dongfeng», моделі «244 DG2», синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та двохосного саморобного причепа з шинами маркування «ADVANCE 215/75 R 17.5 GL 283А», переданих на відповідальне зберігання ОСОБА_8 , та конфіскувати в дохід держави.

Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Любешівський районний суд Волинської області шляхом п одачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Любешівського районного суду Волинської області ОСОБА_28