Ухвала

від 05.03.2025 по справі 2-320/11

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:2-320/11

Провадження №: 2/755/4544/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" березня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Булгакової Є.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи АТ «Універсал Банк» - Задорожного А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника третьої особи Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання подання позовної заяви та заяви про зміну предмету позову зловживанням процесуальними правами і залишення позову без розгляду, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання договору недійсним, -

у с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання договору недійсним.

01.11.2024 року до суду надійшла заява представника третьої особи Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання подання позовної заяви та заяви про зміну предмету позову зловживанням процесуальними правами і залишення позову без розгляду.

Мотивуючи вимоги заяви представник посилається на те, що спір між сторонами у справі фактично відсутній, а позов є штучним. Квартира АДРЕСА_1 передавалась в іпотеку банку позичальником ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 виступила фінансовим поручителем. Під час розгляду справи №2-1070/11 за позовом банку про стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором від 27.06.2008 року було встановлено, що борг почав уволюватись вже у 2009 році. Дана обставина встановлена і постановою Київського апеляційного суду від 22.09.2021 року у справі №755/15969/20 за позовом банку до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позов у справі, яка розглядається був поданий в жовтні 2010 року, тобто незадовго до звернення банку із позовом про стягнення заборгованості на етапі наявності заборгованості та обов`язку повернення кредитних коштів в цілому. Сторони спору будучі обізнаними про те, що квартира передана в іпотеку банку та є ризик звернення на неї стягнення не повідомили про це суд. Тобто сторони завчасно, не очікуючи подання позову про стягнення боргу, розпочали судовий процес, внаслідок чого предмет іпотеки був виведений за межі можливостей звернення на нього стягнення. Ухвалою суду від 27.01.2011 року було затверджено мирову угоди у цій справі і квартира повернулась у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . При цьому, сам договір купівлі-продажу не був розірваним чи визнаним недійсним. Дії сторін договору купівлі-продажу є недобросовісними та полягають у нанесенні шкоди кредитору у спосіб унеможливлення задоволення вимог кредитора за рахунок предмета іпотеки. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають у шлюбі і продовжують проживати у спірній квартирі, в якій також зареєстрована та проживає їх донька ОСОБА_2 . Досягнення мирової угоди вказує на відсутність дійсного спору з оспорювання правочину, що також вказує на штучність позову. Після скасування ухвали суду про затвердження мирової угоди ОСОБА_3 відмовилась від своїх позовних вимог та її було залучено до участі у справі в якості відповідача. ОСОБА_2 набувши повноліття скористалась такими обставинами і процесуальними порушеннями та повністю змінила підстави позову. У цій справі ОСОБА_2 представляє ОСОБА_1 . Разом з цим, в межах ВП НОМЕР_1 ОСОБА_1 представляла інтереси ОСОБА_4 , який є відповідачем у цій справі. Наведене свідчить, що між сторонами відсутній дійсний спір щодо оскаржуваного договору, а дійсні наміри полягають у позбавленні іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки. Ще на етапі укладення кредитного договору та договору іпотеки сторони провели підготовку та створення юридичного підґрунтя за рахунок належних неповнолітній на той час ОСОБА_2 охоронюваних прав та інтересів, про що свідчать підстави позову. Трудова діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пов`язана зі сферою нерухомості, що забезпечувало їм необхідний обсяг знань для створення обставин подальшого виведення квартири з іпотеки. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із використанням та маніпуляцією прав дитини, застосуванням знань у сфері нерухомості, створили умови для подальшого оспорювання договору купівлі-продажу і позбавлення кредитора прав на іпотеку. Сама позивачка ОСОБА_2 володіє більш ніж 20 об`єктами нерухомості, які придбавались у тому числі в 2014 році, тобто в році в якому настало її повноліття, що поза сумнівом відбувалось за сприянням батьків, зайнятих у цій сфері.

У судовому засіданні 05.03.2025 року представник позивача подала суду письмові заперечення на заяву банку про залишення позову без розгляду, в яких вказує, що після скасування ухвали суду про затвердження мирової угоди, суд своєю ухвалою від 23.11.2023 року вирішив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження і позивачка ОСОБА_2 у належний процесуальний спосіб змінила підстави позову. На момент звернення до суду та затвердження мирової угоди позивачка ОСОБА_2 була неповнолітньою і процесуальні питання вирішувала її мати - ОСОБА_3 , а дитина не могла в повній мірі через свій вік здійснювати захист своїх прав. Після скасування ухвали про затвердження мирової угоди ОСОБА_2 досягла повноліття, а тому подала заяву про зміну підстав позову, оскільки її мати на момент вчинення оспорюваного правочину фактично уклала його на свою користь, так як перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , наслідком чого стало зменшення вартості належного позивачу майна у шість разів. Посилання представника банку на те, що позивачка зловживає правом на позов, за умови що вона не має відношення до укладання договору кредиту, а її право на майно було порушене відповідачами, коли вона була ще малолітньою дитиною та не могла самостійно вжити будь-0якимх заходів щодо захисту своїх прав, є безпідставним. Визнання договору купівлі-продажу недійсним жодним чином не вплине на права банку як іпотекодержателя, так як іпотека на спірну квартиру буде дійсною для позивача, до якого перейде прав власності. Більш за все, саме з цієї підстави у 2011 році мати ОСОБА_2 не залучала банк до участі у справі, оскільки квартира в будь-якому випадку продовжувала залишатись в іпотеці. У 2020 році ОСОБА_1 дійсно надавала юридичні послуги ОСОБА_4 , але на той час вона ще не мала статусу адвоката. У ОСОБА_1 та позивачкою склались довірливі відносини, тому 28.02.2024 року остання звернулась до ОСОБА_1 за наданням професійної правничої допомоги. На той час строк довіреності виданої ОСОБА_4 завершився. Обмеження щодо представництва передбачено вимогами ЦПК України виключно в межах однієї і тієї ж справи. Позивач є самостійним учасником майнових відносин, не залежить від інших і на неї не впливають кредитні зобов`язання банку.

В судовому засіданні представник АТ «Універсал Банк» підтримав вимоги заяви з підстав викладених у ній та просить заяву задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення заяви представника банку з підстави викладених у письмових запереченнях та просить залишити заяву без задоволення.

Суд, вивчивши зміст заяви представника банку та додатки до неї, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 44 ЦПК України передбачено:

1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

3. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

4. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Обґрунтовуючи заяву представник банку посилається на недобросовісні, на його думку, дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що були пов`язані з отримання кредиту та передачею квартири в іпотеку, зазначає, що вони навмисно створили такі умови для кредитора аби він не міг скористатись своїм правом звернення стягнення на предмет іпотеки, маніпулюючи правами неповнолітньої на той час їх доньки ОСОБА_2 .

Разом з цим, на теперішній час, в зв`язку зі змінами у складі учасників справи, в провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, тобто позов стосується вимог повнолітньої дитини до своїх батьків.

Убачається, що на час укладання договорів кредиту, іпотеки, подання позовної заяви у її первісному вигляді та затвердження мирової угоди у справі, ОСОБА_2 була неповнолітньою і відповідно не можна навіть припускати, що вона могла брати будь-яку свідому участь у діях своїх батьків.

Натомість після скасування судом апеляційної інстанції ухвали суду про затвердження мирової угоди, позивачка ОСОБА_2 набувши повноліття, має право на власний захист своїх прав, які на її думку були порушені батьками. Цим правом вона скористалась змінивши підстави позову.

Відсутні будь-які належні та достовірні підстави вважати, що подаючи заяву про зміну підстав позову ОСОБА_2 мала намір зловживати своїми процесуальними правами, крім того представник банку в підготовчому засіданні не заперечував проти прийняття заяви про зміну підстав позову до розгляду.

Фактично із заяви представника банку не вбачається належних посилань на недобросовісність дій саме ОСОБА_2 , як позивачки у справі. Наявні лише припущення й вони стосуються періоду, коли ОСОБА_2 вже набула повноліття.

Неповнолітня дитина не може нести відповідальності за дії чи бездіяльність своїх батьків, а набуваючи повноліття має право самостійно захищати свої права, в тому числі майнові, від неправомірних рішень щодо неї навіть від своїх батьків.

За таких обставин відсутні підстави для визнання заяви про зміну предмету позову зловживанням процесуальними правами і залишення її без розгляду.

Стосовно можливості залишення без розгляду позову ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, то слід відмітити, що на теперішній час такий позов на розгляді суду відсутній, оскільки суд розглядає позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору недійсним зі зміненими підставами позову, а тому не можна залишити без розгляду позов якого фактично вже не існує.

На підставі викладеного. керуючись ст.ст. 44, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника третьої особи Акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання подання позовної заяви та заяви про зміну предмету позову зловживанням процесуальними правами і залишення позову без розгляду, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Акціонерне товариство «Універсал Банк», Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання договору недійсним - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 06.03.2025 року.

Суддя -