Постанова

від 27.02.2025 по справі 918/825/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року Справа № 918/825/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

позивача: представник Шолом С.В.

відповідача: представник Кучер Ю. Ю. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5402/24 від 12.11.2024) та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вх.5756/24 від 05.12.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 15.10.24р. суддею Пашкевич І.О. у м.Рівному, повний текст складено 21.10.24р. у справі № 918/825/24

за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр"

про стягнення 281 746 грн. 19 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24.

1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24 частково задоволено позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" про стягнення 281746 грн 19 коп. Стягнуто з відповідача на користь позивача 155937,65 грн - пені, 116235,00 грн - штрафу, 4082,59 грн - судового збору. В решті позовних вимог про стягнення 9573,54 грн пені - відмовлено.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Між сторонами даного спору 14.07.2023 укладено Договір поставки № 53-122-01-23-13689. Згідно з п. 2.1., 2.2. Договору ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 1 660 500,00 грн без ПДВ. Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1. У пункті п. 3.1. Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в період по 30.11.2023. Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації №1 (додаток №1 до даного Договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України Про публічні закупівлі. За умовами Договору відповідач взяв на себе обов`язок поставити філії ВП Рівненська АЕС продукцію, передбачену Специфікацією, на суму 1 660 500,00 грн без ПДВ.

2.2. Відповідно до п. 3.1 Договору і умов Специфікації продукція підлягала поставці протягом 70 календарних днів з дати оприлюднення даного Договору на веб-порталі Уповноваженого органу, згідно Закону України Про публічні закупівлі. Договір було оприлюднено 14.07.2023, що підтверджується копією електронного документа - сторінки закупівлі на сайті Prozorro. Відповідно продукція підлягала поставці по 22.09.2023 включно.

2.3. Додатковою угодою № 1 від 19.12.2023 до Договору сторони внесли зміни в даний Договір в частині ціни (вартості продукції) і порядку розрахунків. Зокрема, сторонами погоджено, що загальна сума договору складає 1 992 600,00 грн з ПДВ, тобто до первинно узгодженої суми договору було добавлено суму ПДВ.

2.4. За видатковою накладною № 411 від 21.12.2023, продукція поставлена 22.12.2023; за видатковою накладною № 6 від 12.01.2024, згідно з якою продукція поставлена 29.01.2024.

2.5. З урахуванням норм законодавства щодо виконання господарського зобов`язання належним чином, умов укладеного договору ТОВ Завод Манометр допущено такі порушення строку поставки продукції по Договору: на суму 1 660 500,00 грн протягом 87 днів (з 23.09.2023 по 18.12.2023); на суму 1 992 600,00 грн протягом 3 днів (з 19.12.2023 по 21.12.2023); на суму 396 576,00 грн протягом 38 днів (з 22.12.2023 по 28.01.2024).

2.6. Сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у Договорі відповідальність у вигляді пені та штрафу, а також визначили їх розмір. Згідно із пунктом 9.1 Договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять днів, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

2.7. Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань по поставці товару у вигляді неустойки то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу є обґрунтованими. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

2.8. За результатами перевірки розрахунків позивача встановлено, що розмір штрафу у сумі 116235,00 грн є арифметично вірними, обґрунтований підлягає до стягнення у повному обсязі.

2.9. Тоді як при здійсненні своїх розрахунків пені позивач нараховуючи 0,1% пені, та заявляючи до стягнення її загальний розмір 165511,19 грн., не врахував обмеження розміру пені, що встановлене ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", згідно з якою розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Обґрунтованим та таким що підлягає до стягнення за порушення строку поставки продукції по Договору є розмір пені у сумі 155937,65грн. У стягненні пені на суму 9573,54 грн суд відмовив (165511,19-155937,65).

3. Доводи осіб, які подали апеляційні скарги; короткий зміст вимог апеляційних скарг.

3.1.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр", 11.11.2024 через систему "Електронний суд", звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.5391/24 від 12.11.2024), в якій просить: відкрити апеляційне провадження. Рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 року у справі №918/825/24 змінити в частині стягнутого із ТОВ "Завод Манометр" розміру пені, відмовити у стягненні з ТОВ "Завод Манометр" пені в сумі 21 047,69 грн.

3.2. 12.11.2024 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" звернулося до апеляційного суду з уточненою /зміненою апеляційною скаргою (вх.5402/24 від 12.11.2024), в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24 скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому, скаржником зазначено, що відповідно до положень статті 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

3.2.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо обґрунтованості позиції позивача щодо стягнення грошових коштів за прострочення строків поставки.

3.2.2. Так, в обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач був зобов`язаний поставити товар за Договором на суму 1 660 500,00 грн 00 коп. до 22.09.2023, однак зробив це із простроченням. Додатковою угодою № 1 від 19.12.2023 сторони внесли зміни до Договору в частині ціни товару і порядку розрахунків. Зокрема, сторонами погоджено, що загальна ціна (зі змінами від 19.12.2023) договору складає 1 992 600,00 грн з ПДВ, тобто до первинно узгодженої суми договору було добавлено суму ПДВ. Продукцію поставлено 22.12.2023 на суму 1596024,00 грн та 29.01.2023 на суму 396576,00 грн, тобто із порушенням обумовленого строку, а саме: на суму 1 660500,00 грн - на 87 днів (із 23.09.2023 по 18.12.2023); на суму 1992 600,00 грн 00 коп. - на 3 дні (із 19.12.2023 по 21.12.2023); на суму 396576,00 грн - на 38 днів (із 22.12.2023 по 28.01.2024).

3.2.3. Між сторонами було укладено договір поставки, за яким строк поставки був визначений до 22.09.2023. Однак, у зв`язку зі зміною зовнішніх обставин, які не залежали від сторін, відбулось наступне листування між сторонами. 01 серпня 2023 листом було повідомлено позивача про те, що у зв`язку з прийняттям Закону України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» було відмінено спрощену систему оподаткування, встановлену нормами Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дій воєнного стану» від 15.03.22р. №2120-IX».

3.2.4. Таким чином, підприємство втратило статус платника єдиного податку зі ставкою 2% (3 група) і, починаючи з 01.08.2023 відповідач знову має статус платника податку на прибуток підприємств та сплачує цей податок на загальних підставах за ставками та умовами, передбаченими пунктом 136.1 статті 136 Податкового кодексу України, та є платником ПДВ. Таким чином, умови чинного між підприємствами договору поставки №53-122-01-23- 13689 від 14.07.2023 , на підставі п.13.4 Договору підлягають перегляду за рахунок донарахування ПДВ до ціни договору. Враховуючи зазначене, відповідач просив внести відповідні зміни у Договір шляхом укладання Додаткової угоди №1. Було долучено відповідні цінові пропозиції та проект угоди.

3.2.5. Відповідач, виконуючи умови договору, заздалегідь почав полеміку щодо вирішення питання ціни, яка є істотною умовою договору. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач, в свою чергу, вчиняв відповідні заходи. Протягом тривалого часу не вдалось досягти домовленості, оскільки відповідач затягував процес підписання додаткової угоди, і врешті решт 19.12.2023 було підписано зміни до договору поставки, в частині ціни, та зазначили, що сума договору складає 1 992 000 грн з ПДВ. (відповідні докази листування додаються).

3.2.6. З листування вбачається, що позивач будучи обізнаним про зміну ціни та пропозицію її погодити, замість підписання додаткової угоди, направляє відповідачу претензію щодо порушення строків поставки, на що було скеровано відповідь, знову ж таки з наголосом про те, що ціна товару змінилась і необхідно терміново підписати Додаткову угоду. На переконання апелянта позивач лише затягує процес та висловлює претензії, замість того щоб скерувати листування в потрібне русло та просто підписати необхідні документи для належного виконання договору.

3.2.7. Вважає, що з моменту звернення відповідача до позивача із пропозицією зміни ціни, договір є неукладеним, оскільки, в силу положень ст. 189 ГК України, ціна це істотна умова договору, яка є не узгодженою в нашому випадку. Статтею 180 ГК України передбачено, що Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Саме це і намагався зробити відповідач, ініціював відповідне листування. Також вертає увагу, що в п. 3.1 Договору вказано, що строк поставки по договору складає 70 днів з момент оприлюднення даного договору на веб порталі уповноваженого органу. Відповідні зміни до договору були опубліковані 20.12.2023, і на думку апелянта , саме з цієї дати варто відраховувати 70 днів для поставки товару. Згодом відповідачем було здійснено поставку відповідно 22.12.2023 на суму 1 596 024 грн 29.01.2024 на суму 396 576 грн Товар було прийнято і жодних зауважень від позивача не надходило. Крім того, якщо ретельно ознайомитись зі змістом Додаткової угоди від 19.12.2023 про зміну ціни товару, то вбачається, що узгоджено ...Спеціфікацію №1 (додаток № 1 до Договору) викласти в редакції Специфікації № 1, яка є додатком до цієї Додаткової угоди.

3.2.8. При цьому, в Специфікації чітко вказано строк поставки 70 днів, тож цей факт враховувати, та починати відлік строку 70 днів на поставку товару саме з дати підписання Додаткової угоди 19.12.2023. Наголошує, що з моменту підписання Додаткової угоди 19.12.2023 діють нові 70 днів для поставки товару, і як вбачається з матеріалів справи відповідач вклався в цей строк та поставив товар позивачу, а до того часу договір є неукладеним, оскільки істотна умова - ціна, не узгоджена. Тож, вимога позивача про стягнення штрафних санкцій є необґрунтованою, та не підлягає задоволенню.

3.3. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (повторно після повернення вперше поданої апеляційної скарги) 04.12.2024 через систему "Електронний суд", звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.5756/24 від 05.12.2024), в якій просить відкрити апеляційне провадження за даною скаргою. Рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24 змінити в частині стягнутого із ТОВ "Завод Манометр" розміру пені, а саме стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 165 511,19грн, цим самим задоволивши позов у повному обсязі. В іншій частині рішення суду залишити без змін. За результатами апеляційного розгляду даної справи провести перерозподіл судових витрат, понесених сторонами під час її розгляду в суді першої інстанції, і провести розподіл судових витрат, понесених сторонами в суді апеляційної інстанції.

3.3.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення в частині щодо відмови у стягненні з ТОВ «Завод Манометр» пені в сумі 9573,54 грн, є не правомірним, оскільки, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення у справі, а зроблені судом висновки обставинам справи не відповідають. Також судом неправильно застосовано норми матеріального права. В іншій частині рішення суду рішення не оскаржується.

3.3.2. Суд першої інстанції підтвердив наявність порушення відповідачем свого обов`язку щодо поставки продукції по Договору в період, вказаний нами у позовній заяві (з 23.09.2023 по 28.01.2024). Стосовно нарахування відповідачу штрафу за таке порушення в сумі 116 235,00 грн, то суд погодився, що даний штраф нарахований правомірно і його розмір є обґрунтованим. В той же час, вимогу щодо стягнення з відповідача пені суд задоволив частково, а саме стягнув з ТОВ «Завод Манометр» 155 937,65 грн пені при заявленій сумі пені 165 511,19 грн. Відмовляючи у стягненні пені в розмірі 9 573,54 грн суд зіслався на положення статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", де зазначається, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Враховуючи, що передбачений в договорі поставки розмір пені є більшим за подвійну облікову ставку Національного банку України, яка діяла у період прострочення відповідачем свого зобов`язання, то у зв`язку з цим суд здійснив відповідний перерахунок пені та стягнув її у меншому від заявленого розміру, розрахувавши пеню на рівні подвійної облікової ставки Національного банку України.

3.3.4. Втім, з такою позицією суду апелянт не погоджується, оскільки з аналізу вищевказаних положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" чітко слідує, що даний Закон врегульовує відносини щодо несвоєчасного виконання грошових зобов`язань (прострочки платежів). В той же час, зобов`язання, за порушення якого позивачем нараховано відповідачу пеню, не є грошовим, адже пов`язане із обов`язком поставити продукцію. Тобто пеня в даному випадку нарахована за порушення строку поставки продукції, а не порушення виконання грошового зобов`язання. Більше того, грошове зобов`язання по Договору має товариство позивача, оскільки на філію "ВП "Рівненська АЕС" покладено обов`язок оплатити поставлену продукцію.

3.3.5. Таким чином, суд у даній справі неправильно застосував положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" до правовідносин щодо нарахування пені за порушення строку поставки продукції. Як наслідок, суд безпідставно зменшив стягнутий з відповідача розмір пені. З приводу обумовленого в Договорі розміру пені за порушення відповідачем строку на поставку продукції, то така міра відповідальності вказана у пункті 9.1 Договору, де сторони погодили, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення. Власне, саме такий розмір пені й було нараховано нами у позовній заяві.

3.3.6. Такий розмір пені відповідає розміру пені, який вказано в частині другій статті 231 ГК України (по суті, пункт 9.1 Договору дублює норму Кодексу). Дана норма передбачає, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у розмірі: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

3.3.7. Отже, обумовлений в Договорі розмір пені за порушення строку на поставку продукції, тобто за порушення строку виконання зобов`язання, не є завищеним і відповідає положенням законодавства. При вирішенні питання щодо стягнення пені суд зазначеного вище не врахував і дійшов хибних висновків, що нарахований розмір пені перевищує допустимі межі, встановлені законом. Відтак, в частині стягнення пені рішення суду має бути змінене, а пеня підлягає стягненню у тому розмірі, який нараховано у позовній заяві, тобто в сумі 165511,19 грн.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 колегією суддів (головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Саврій В.А.), зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5391/24 від 12.11.2024) та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вх.5756/24 від 05.12.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24.

4.1.2. Роз`яснено сторонам, що, відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 10 ст. 270 ГПК України, розгляд апеляційних скарг на рішення суду від 15.10.2024 у справі №918/825/24 вирішено здійснювати без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи. відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 10 ст. 270 ГПК України.

4.2. 12.11.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" подано до суду уточнену/змінену, апеляційну скаргу (вх.5402/24 від 12.11.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24.

4.2.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 (суддею-доповідачем у справі Юрчуком М.І.) залишено без руху апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5402/24 від 12.11.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі № 918/825/24.

4.3. Разом з тим, 06.12.2024 через систему "Електронний суд" відповідач ТОВ "Манометр" подав до суду клопотання (вх.10612/24 від 09.12.2024) про уточнення вимог та доводів апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі № 918/825/24.

4.3.1. Відповідач ТОВ "Манометр" зазначає, що ним було подано дві апеляційні скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024. Щодо першої апеляційної скарги виконано вимоги суду щодо усунення недоліків, а щодо другої скарги - виконано 06.12.2024.

4.3.2. В цьому клопотанні, про уточнення вимог апеляційної скарги, просимо суд апеляційної інстанції, за умови відкриття провадження, брати до уваги доводи та обґрунтування другої апеляційної скарги (вх.5402/24 від 12.11.2024).

4.4. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 (колегію суддів у складі: Грязнов В.В., суддя Саврій В.А., суддя Павлюк І.Ю.), зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5402/24 від 12.11.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24 та вирішено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.

4.5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5402/24 від 12.11.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі № 918/825/24 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М.

4.6. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5402/24 від 12.11.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі № 918/825/24 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. суддя Саврій В.А. (Протокол повторного автоматизованого розподілу від 03.02.2025 судової справи №918/825/24 раніше визначеному складу суду).

4.7. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5391/24 від 12.11.2024); Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5402/24 від 12.11.2024); Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вх.5756/24 від 05.12.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24 призначено на 19.02.2025 о 14:30 год.

4.8. Також даною ухвалою зобов`язано відповідача - ТОВ "Завод Манометр" надати суду письмові пояснення щодо подання двох апеляційних скарг із відмінною прохальною частиною, а також щодо подання клопотання про врахування доводів за другою апеляційною скаргою (вх.5402/24 від 12.11.2024).

4.9. 17.02.2025 від відповідача до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх.1408/25 від 17.02.25).

4.9.1. У них відповідач/скаржник, серед іншого зазначив, що відповідно до положень статті 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. ТОВ "Завод Манометр" спочатку звернулось з апеляційною скаргою (вх.5402/24 від 12.11.2024), проте, в силу положень процесуального закону особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження ст.266 ГПК України).

4.9.2. У зв`язку з чим, ТОВ "Завод Манометр" звернулось з апеляційною скаргою (вх.5402/24 від 12.11.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24, в якій викладено іншу редакцію (доводи та інше). Окремо, також було зазначено, щодо врахування судом доводів та прохальної частини другої редакції апеляційної скарги.

4.9.3. Відповідно, скаржник просить апеляційний суд брати до уваги та надавати правову оцінку лише другій редакції апеляційної скарги (вх.5402/24 від 12.11.2024).

4.10. Позивачем АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" було подано відзиви (вх.10794/24 від 16.12.2024) та (вх.11043/24 від 23.12.2024) на апеляційні скарги відповідача у даній справі.

4.10.1. Зокрема, у відзиві на апеляційній скаргу відповідача (вх.5402/24 від 12.11.2024) позивач не погоджується з доводами та аргументами даної апеляційної скарги, просить відмовити у її задоволенні, та зазначає, зокрема, наступне. Позивач звертає увагу, на відсутність чіткої позиції у відповідача з приводу ситуації що виникла у даних правовідносинах щодо поставки продукції . В суді першої інстанції ТОВ «Завод Манометр» відзив не подало, а тому ніякої позиції по суті заявлених вимог ними не наведено.

4.10.2. Після ухвалення судом рішення відповідач 01.11.2024 в добровільному порядку сплатив нам стягнуті кошти в сумі 276 255,24 грн (пеня, штраф та судовий збір), цим самим фактично погодився із судовим рішенням.

4.10.3. Разом з тим, ТОВ «Завод Манометр» подало апеляційну скаргу (вх.5391/24 від 12.11.2024), в якій просило апеляційний суд змінити рішення в частині стягнутого розміру пені, вважаючи стягнутий її розмір надмірним. При цьому, у такій своїй скарзі дане товариство не заперечувало того, що в період з 23.09.2023 по 18.12.2023 підстави нараховувати пеню дійсно мали місце (про що прямо й вказано в самій скарзі), але відповідач не погодився із нарахуванням пені за період з 19.12.2023 по 28.01.2024.

4.10.4. Втім, на наступний день ТОВ «Завод Манометр» подало уточнену апеляційну скаргу (вх.5402/24 від 12.11.2024), де вже не погоджується із нарахуванням штрафних санкцій в цілому та просить апеляційний суд в їх стягненні відмовити.

4.10.5. Описана поведінка відповідача, свідчить про відсутність у даного товариства чіткої конкретної позиції по суті спору, а викладені ними аргументи, які по ходу змінюються, в тому числі щодо неможливості поставити продукцію без внесення змін до договору, є лише намаганням уникнути сплати штрафних санкцій. За таких умов, відсутні аргументовані підстави стверджувати, що з моменту укладення додаткової угоди № 1 ТОВ «Завод Манометр» надано новий строк на поставку продукції. Таким чином, порушення строку поставки продукції в даному випадку тривало з 23.09.2024 по 28.01.2024. За такий період товариство й нарахувало відповідачу пеню. Тобто період нарахування пені є обґрунтованим, так само як і розмір заявленої до стягнення пені.

4.10.6. Також позивач зазначив, щодо доказів, які ТОВ «Завод Манометр» долучило до апеляційної скарги - всі долучені документи не були відповідачем подані до суду першої інстанції під час розгляду справи. Враховуючи те, що відповідач не надав доказів, які би свідчили про неможливість подання долучених до скарги документів в суді першої інстанції, то в такому разі, згідно положень частини третьої статті 269 ГПК України, відсутні підстави для прийняття даних доказів судом апеляційної інстанції.

4.10.7. За наведених обставин, позивач вважає, що подана ТОВ «Завод Манометр» апеляційна скарга (вх.5402/24) є безпідставною та не обґрунтованою. Також просить, суд долучити до матеріалів справи додану до відзиву виписку з рахунку, що підтверджує сплату 01.11.2024 ТОВ «Завод Манометр» коштів в сумі 276 255,24 грн в рахунок добровільного виконання рішення суду у даній справі. Такий документ не міг бути наданий під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки кошти були сплачені вже після ухвалення судового рішення.

4.11. Відповідач не скористався право подачі відзиву на апеляційну скаргу позивача.

4.12. В судовому засіданні 19.02.2025 за результатами розгляду апеляційних скарг позивача та відповідача, судом апеляційної інстанції оголошено перерву на 27.02.2025, про що постановлено відповідну ухвалу.

4.13. 21.02.2025 до апеляційного суду через систему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання у справі №918/824/25 про залишення заяви без розгляду.

4.13.1. За результатами розгляду клопотання Північно-західний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні такого клопотання, надавши одночасно оцінку поданим апеляційним скаргам відповідача.

4.14. 27.02.2025 до участі у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги у даній справі в режимі відеоконференції, згідно ухвал суду, долучилися уповноважені представники позивача Шолом С.В. та відповідача Кучер Ю.Ю.

4.15. До початку розгляду апеляційних скарг по суті, за результатами розгляду поданого клопотання про залишення апеляційної скарги без розгляду, враховуючи зміст та доводи апеляційних скарг ТОВ "Завод Манометр" (вх.5391/24 від 12.11.2024) та (вх.5402/24 від 12.11.2024), порядок їх подання, колегія суддів прийшла до висновку, що уточнена/змінена апеляційна скарга (вх.5402/24 від 12.11.2024), в якій ТОВ "Завод Манометр" просить скасувати у повному обсязі рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24 та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог є доповненням до апеляційної скарги (вх.5391/24 від 12.11.2024).

4.16. Таким чином, судом апеляційної інстанції здійснюється розгляд апеляційних скарг по суті, на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5391/24 від 12.11.2024) та

- Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вх.5756/24 від 05.12.2024).

4.17. До початку розгляду апеляційних скарг по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.18. Учасники провадження у справі, що з`явилися у судове засідання 27.02.2025 (в режимі відеоконференції) надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду заявлених ними апеляційних скарг у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційних скарг.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5391/24 від 12.11.2024) та Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вх.5756/24 від 05.12.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Податковий кодекс України;

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань";

Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дій воєнного стану" від 15.03.22р. №2120-ІХ;

Закон України "Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших Законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" №3219-ІХ;

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційних скарг по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу відповідача, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається із матеріалів справи, 14.07.2023 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Замовник), правонаступником якого із 11.01.2024 є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", та Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску Завод Манометр (Постачальник) укладено Договір поставки за № 53-122-01-23-13689 (далі - Договір) за результатами проведення закупівлі № UA-2023-06-15-006315-а.

7.3. Згідно пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених ним Договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до даного Договору).

7.4. Предметом поставки по даному договору є продукція: 38420000-5 Манометри, яка передбачена специфікацією № 1 (додаток №1 до даного Договору) (п. 1.2. Договору).

7.5. У пунктах 2.1., 2.2. Договору сторони погодили, що ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 1 660 500,00 грн без ПДВ. Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1.

7.6. Відповідно до пункту 2.4. Договору ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає, за виключенням умов передбачених в п. 13.10. даного договору.

7.7. Умови п.13.10 Договору передбачають дії сторін, у разі зміни законодавства про оподаткування.

7.8. У пункті п. 3.1. Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в період по 30.11.2023. Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації №1 (додаток №1 до даного Договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України Про публічні закупівлі.

7.9. Відтак, як вбачається згідно з умовами Договору, відповідач взяв на себе обов`язок поставити філії ВП Рівненська АЕС продукцію, передбачену Специфікацією, на суму 1 660 500,00 грн без ПДВ.

7.10. Відповідно до п. 3.1 Договору і умов Специфікації продукція підлягала поставці протягом 70 календарних днів з дати оприлюднення даного Договору на веб-порталі Уповноваженого органу, згідно Закону України Про публічні закупівлі.

7.11. Пунктом 9.1 Договору передбачено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять днів, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

7.12. Договір було оприлюднено 14.07.2023, що підтверджується копією електронного документа - сторінки закупівлі на сайті Prozorro.

7.13. Факт укладення договору сторонами не заперечується.

7.14. Виходячи з умов договору щодо строків поставки Постачальник має поставити продукцію згідно Специфікації по 22.09.2023 включно.

7.15. Разом з тим, Постачальник 01.08.2023 звернувся до Замовника з листом №ВСЗ-02Х/366, у якому повідомляє про те, що у зв`язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" було відмінено спрощену систему оподаткування, встановлену нормами Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дій воєнного стану" від 15.03.22 №2І20-ІХ.

7.16. Таким чином, ТОВ "Завод Манометр" втратило статус платника єдиного податку зі ставкою 2% (3 група) і, починаючи з 01 серпня 2023 року Товариство знову має статус платника податку на прибуток підприємств та сплачує цей податок на загальних підставах за ставками та умовами, передбаченими пунктом 136.1 статті 136 Податкового кодексу України, та є платником ПДВ.

7.16.1. Таким чином, умови чинного Договору поставки №53-122- 01-23-13689 від 14.07.2023 року (Договір), на підставі п. 13.4 Договору підлягають перегляду за рахунок донарахування ПДВ до ціни договору.

7.16.2. Враховуючи зазначені умови Договору товариство просить внести відповідні зміни у Договір шляхом укладання Додаткової угоди №1.

7.17. Як вбачається із матеріалів справи за наслідками тривалої переписки та переговорів сторони основного Договору уклали Додаткову угоду № 1.

7.17.1. Додатковою угодою № 1 від 19.12.2023 до Договору №53-122-01-23-13689 сторони внесли зміни в Договір в частині ціни (вартості продукції) і порядку розрахунків. Зокрема, сторонами погоджено, що загальна сума договору складає 1992600,00 грн з ПДВ, тобто до первинно узгодженої суми договору було добавлено суму ПДВ.

7.17.2. Одночасно сторонами було підписано Специфікацію №1 до Додаткової угоди №1.

7.18. Також, у матеріалах справи міститься лист-звернення від 02.10.2023 Замовника до Постачальника про не виконання станом на 28.09.2023 поставки манометрів в кількості 192 шт на суму 1660500,00 грн. Замовник зазначив, що пунктом 9.1. Договору поставки передбачено сплату штрафу та пені у випадку прострочки поставки товару. Просив прискорити поставку продукції та до 13.10.2023 направити відповідь на вказаний лист.

7.19. У листі-відповіді від 12.10.2023 щодо розгляду вказаного листа Постачальник повідомляє що ТОВ "Завод Манометр", як і інші підприємства у воюючий країні, дуже потерпає через логістичні проблеми. Тому власне виробництво працює неритмічно через затримки постачання комплектуючих третіми сторонами виробниками.

7.19.1. Додатково затримки виникають у зв`язку із зміною правил щодо експортно-імпортного контролю, що стало наслідком зростання термінів митного оформленням комплектуючих від закордонних постачальників.

7.19.2. Спрогнозувати ці терміни є неможливим. А тим паче неможливо було їх передбачити на дату подання постачальником комерційної (цінової) пропозиції щодо вищезгаданого договору постачання.

7.20. Також Постачальник запевнив, що активно працює над усуненням усіх не гараздів і потрібна продукція по договору №53-122-01-23-13689 від 14.07.202Зр буде поставлена в узгоджений в договорі крайній строк, тобто до 30.11.2023.

7.21. Матеріалами справи підтверджується, що Постачальник поставив товар Замовнику у повному обсязі за видатковою накладною № 411 від 21.12.2023 - продукція поставлена 22.12.2023 та видатковою накладною № 6 від 12.01.2024 - продукція поставлена 29.01.2024.

7.22.За наведених обставин, Замовник звертався до Постачальника з претензіями у зв`язку із порушенням ТОВ "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" умов Договору поставки № 53-122-01-23-13689 від 14.07.2023.

7.23. Так, зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 07.02.2024 Замовник звертався до Постачальника з претензією №22-2514/001-юр на суму про стягнення 281 746,19 грн.

7.23.1. У даній претензії Замовник зазначив, що ТОВ "Завод Манометр" поставив продукцію згідно Договору у повному обсязі, але з порушенням обумовленого строку, а саме:

- 22.12.2023 на суму на суму 1 596024,00 грн (видаткова накладна №411 від 21.12.2023)

- 29.01.2024 на суму 396 576,00 грн (видаткове накладна 3216 від 18.08.2023).

7.23.2. За розрахунками Замовника, Постачальником допущено наступні прострочення поставки продукції по даному Договору.

- на суму 1 660 500,00 грн протягом 87 днів (з 23.09.2023 по 18.12.2023);

- на суму 1 992 600,00 грн протягом 3 днів (з 19.12.2023 по 21.12.2023);

- на суму 396 576,00 грн протягом 38 днів (з 22.12.2023 по 28.01.2024).

7.23.3. Відповідно, Замовник з посиланням на пункт 9.1 Договору зазначив, що ТОВ "Завод Манометр" повинно сплатити Замовнику пеню за порушення строку поставки продукції по даному договору в сумі 165511,19 грн (наведено розрахунок).

7.23.4. Також Замовником зазначено, що Товариство повинно сплатити штраф за порушення строку поставки продукції більш як на тридцять діб, розмір якого становить 116235,00 грн (1660500,00 *7%). Відповідно, сукупний розмір штрафних санкцій за порушення строку поставки по даному Договору становить 281746,19 грн. Замовник просить сплатити вказану суму на рахунок Філії.

7.24. У відповідь на вказану претензію 22-2514/001-юр щодо порушення строків постачання продукції по договору №53-122-01-23-13689 від 14.07.2023, ТОВ "Завод Манометр" звернув увагу Замовника, що одразу ж після внесення відповідних змін в податкове законодавство України стосовно відміни пільгового оподаткування на якому знаходилося наше підприємство, керуючись п. 13.4 Договору, ТОВ "Завод Манометр", терміново проінформувало підприємство Замовника, (лист № BC3-02X/366 від 01.08.2023 ) про те, що для ТОВ "Завод Манометр", цими змінами було поновлено статус платника ПДВ. З цим же листом було направлено і проект відповідної додаткової угоди з пропозицією її терміново укласти. Є зрозумілим, що, оскільки Товариство є платником ПДВ, при умові відсутності попередньої оплати до 01.08.2023, Постачальник не міг відвантажувати продукцію без донарахування цього по датку, оскільки це б було прямим порушенням податкового законодавства України. Проста ж фізична поставка продукції по Договору без повного коректного пакету документів, також не була можливою, оскільки вона не є належним виконанням зобов`язань по ньому (ст.ст. 7, 8 Договору). Повний супровідний пакет документів є прямою вимогою суттєвих вимог Договору.

7.24.1. Таким чином, фактичне виконання зобов`язань Постачальника було заблоковано до моменту підписання змін в договір в частині зміни його вартості за рахунок донарахування ПДВ. В подальшому, в силу різних причин, які залежали не тільки від ТОВ "Завод Манометр" цю додаткову угоду було підписано Сторонами тільки 19.12.2023, тим самим Постачальник отримав правові підстави для належного виконання своїх зобов`язань. Тому, одразу ж по її отриманні, першу партію продукції по договору на суму 1596024,00 грн було терміново відвантажено, і 21.12.2023 її поставку було здій снено. Другу партію продукції на суму 396 576,00 грн відвантажено 12.01.2024, яку отримав Замовник 17.01.2024 о 15:01 год, про що свідчить відповідний підпис на ТТН повноважного представника Замовника.

Відтак постачання відбулося в межах термінів, встановлених новою редакцією Специфікації до договору від 19.12.2023.

7.24.2. Закон України №3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших Законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", яким було законодавчо відмінено спрощену систему оподаткування, встановлену нормами Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дій воєнного стану" від 15.03.22р. №2120-ІХ" вступив в дію вже після укладання Договору, тому підприємство Постачальника не могло провести відвантаження продукції по ньому без підписання Додаткової угоди до нього.

7.24.3. Враховуючи викладене, Постачальник зазначив, що претензійні вимоги не підлягають задоволенню.

7.25. В подальшому, 05.09.2024, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" засобами поштового зв`язку звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" 281 746 грн 19 коп. (з яких: 165 511 грн 19 коп. - пеня, 116 235 грн 00 коп. - штраф) за несвоєчасне виконання зобов`язань із поставки товару за Договором поставки № 53-122-01-23-13689 від 14.07.2023.

7.26. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/825/24. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Постановлено призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 15.10.2024.

7.27. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач був зобов`язаний поставити товар за Договором на суму 1 660 500 грн 00 коп. до 22.09.2023, однак зробив це із простроченням. Додатковою угодою № 1 від 19.12.2023 сторони внесли зміни до Договору в частині ціни товару і порядку розрахунків. Зокрема, сторонами погоджено, що загальна ціна договору складає 1992600 грн 00 коп. з ПДВ, тобто до первинно узгодженої суми договору було добавлено суму ПДВ. Продукцію поставлено 22.12.2023 на суму 1596024 грн 00 коп. та 29.01.2023 на суму 396576 грн 00 коп, тобто із порушенням обумовленого строку, а саме: на суму 1660500 грн 00 коп. - на 87 днів (із 23.09.2023 по 18.12.2023); на суму 1992600 грн 00 коп. - на 3 дні (із 19.12.2023 по 21.12.2023); на суму 396 576 грн 00 коп - на 38 днів (із 22.12.2023 по 28.01.2024).

7.28. Відповідач не скористався процесуальним правом на подання відзиву у справі.

7.29. За результатами розгляду даного спору, судом першої інстанції 15.10.2024 ухвалено рішення (пункти 1.1.-1.2. цієї постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1. - 2.9. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апеляційної скарги позивача та врахування доводів апеляційної скарги відповідача.

8.1. Заслухавши суддю-доповідача (головуючого суддю), оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційних скарг, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення а також задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції від 15.10.2024, з прийняттям нового рішення - про відмову у позові, виходячи з наступного.

8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3. Статтею статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

8.4. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

8.5. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.

8.6. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

8.7. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

8.8. Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

8.9. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

8.10. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

8.11. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

8.12. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

8.13. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

8.14. Як зазначалося у даній постанові вище 14.07.2023 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Замовник), правонаступником якого із 11.01.2024 є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (АТ НАЕК "Енергоатом"), від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", та Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (Постачальник) укладено Договір поставки за № 53-122-01-23-13689 (далі - Договір) за результатами проведення закупівлі № UA-2023-06-15-006315-а.

8.14.1. Одночасно сторонами 14.07.2023 було укладено Специфікацію №1, як додаток №1 до Договору та Технічну специфікацію, як додаток №2 до Договору.

8.14.2. За умовами Договору та додатків №1 та 2 строк поставки був визначений до 22.09.2023.

8.14.2. Судом першої інстанції правильно встановлено, що правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з договору поставки №53-122-01-23-13689 від 14.07.2023.

8.15. Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

8.16. Згідно статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

8.17. Як убачається із матеріалів справи, зокрема Договору, постачальник - ТОВ "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (далі по тексту постанови також ТОВ "Завод Манометр") на момент проведення закупівлі та укладення Договору тимчасово обрав спрощену форму оподаткування і був платником єдиного податку 3-ї групи зі ставкою 2% із призупиненим статусом платника ПДВ.

8.17.1. Про цей факт сторонами було закріплено у пункті 13.4. Договору.

8.17.2. Одночасно пункт 13.4. Договору передбачав, що сторони дійшли згоди, якщо в процесі виконання цього договору термін дії спрощеної системи оподаткування закінчиться або її буде відмінено, вартість Договору підлягає перегляду за рахунок нарахування ПДВ в порядку і розмірі, передбаченого податковим законодавством України, діючому на момент такого перегляду, а сторони надалі зобов`язуються здійснювати операції по договору відповідно до вимог Податкового кодексу України, які стосуються платників податків на загальній системі оподаткування та платників ПДВ. У разі зміни статусу платника податку сторони по договору повинні сповістити один одного протягом п`яти днів з моменту зміни.

8.18. У процесі виконання Договору Верховною Радою України було ухвалено Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ "Про внесення змін до Податкового Кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", яким було відмінено спрощену систему оподаткування, встановлену нормами Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дій воєнного стану» від 15.03.22р. №2120-IX", який набув чинності 01 серпня 2023 року.

8.19. 01 серпня 2023 відповідач листом №ВСЗ-02Х/366 (а.с.21) повідомив позивача про зазначені обставини.

8.19.1. Відтак підприємство відповідача із 01.08.2023 знову отримало статус платника податку на прибуток підприємств та сплачує цей податок на загальних підставах за ставками та умовами, передбаченими пунктом 136.1 статті 136 Податкового кодексу України, та є платником ПДВ.

8.19.2. Таким чином, умови чинного між підприємствами договору поставки №53-122-01-23- 13689 від 14.07.2023 року, на підставі п.13.4 Договору підлягають перегляду за рахунок донарахування ПДВ до ціни договору.

8.19.3. Враховуючи зазначене, відповідач просив внести відповідні зміни у Договір шляхом укладання Додаткової угоди №1. Останнім було долучено відповідні цінові пропозиції та проект угоди.

8.19.4. Зазначені дії відповідача відповідали та не суперечили приписам частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, за якими кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

8.20. Натомість позивачем, замість того щоб розглянути пропозиції щодо укладення Додаткової угоди №1, було ініційовано запит до відповідача (лист №18412/041 від 27.09.2023 а.с.22) щодо надання інформації та підтверджуючих документів щодо зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.

8.20.1. У судовому засіданні, суд апеляційної інстанції, з`ясовуючи підстави таких вимог позивача, звернув увагу представників сторін, що умовами Договору таких дій не передбачалося.

8.20.2. Представник позивача зазначив, що такі вимоги виставлялися бухгалтерією з метою з`ясування усього ланцюжка постачальників комплектуючих для виготовлення приладів обліку (манометрів, тощо), щоб пересвідчитись у достовірності тверджень постачальника про перехід його на загальну систему оподаткування, адже певний час відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування. На думку представника позивача лише прийняття акту законодавства про перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну недостатньо для того, щоб відповідача ідентифікувати як платника податку на додану вартість на загальній системі оподаткування.

8.20.3. В основу вимоги про податкове навантаження було покладено перевірку достовірності інформації відповідача (від 01.08.2023) з метою правомірності включення до ціни товару за Договором суми ПДВ.

8.21. В подальшому позивачем 02.10.2023 було надіслано лист про прискорення поставки продукції, обумовленої Договором від 14.07.2023.

При цьому зміни до Договору в частині його істотної умови ціни, сторонами не врегульовані.

8.22. Відповідач у листі відповіді від 12.10.2023 повідомив, що існують певні ускладнення із поставкою комплектуючих у режимі імпорту а також наявними логістичними проблемами, однак запевнив що продукція буде поставлена у строк, визначений Договором.

8.23. І лише 19.12.2023 сторонами основного Договору було підписано Додаткову угоду №1 до Договору поставки №53-122-01-23-13689 від 14.07.2023 (далі по тексту постанови також Додаткова угода №1 - а.с.15), а також Специфікацію №1 до Додаткової угоди №1 (а.с.16).

8.23.1. Зазначеною Додатковою угодою №1 та Специфікацією №1 було збільшено ціну Договору на суму ПДВ до 199260,00 грн (пункти 2.1., 2.2. Договору).

8.23.2. Також було внесено зміни до Розділу 6 Договору та пунктів 13.4., 13.15. Договору.

8.24. Додаткова угода №1, а також Специфікація №1 до Додаткової угоди №1 були оприлюднені на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі" 20.12.2023 (а.с.14) в силу положень пунктів 3.1., 12.2. Договору.

8.25. Саме із цього моменту для постачальника ТОВ "Завод Манометр" розпочався 70-денний термін, який визначений Специфікацією №1 до Додаткової угоди №1 для поставки продукції у кількості та за ціною із ПДВ за технічними характеристиками, визначеними Технічною специфікацією, яка сторонами не змінювалася.

8.26. Таким чином поставка усієї партії продукції, яка визначена Договором поставки №53-122-01-23-13689 від 14.07.2023 із урахуванням Додаткової угоди №1 до Договору поставки №53-122-01-23-13689 від 14.07.2023, а також Специфікації №1 до Додаткової угоди №1 із урахуванням приписів пунктів 3.1., 12.2. Договору мала бути відповідачем здійснена до 28 лютого 2024 року.

8.27. Господарський суд Рівненської області не звернув уваги на зазначені обставини.

8.27.1. Як наслідок місцевим господарським судом було враховано позицію позивача, за якою строк поставки мав відбутися до 22.09.2023 включно.

8.27.2. Нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну поставку здійснено за умовами пункту 9.1. Договору про що виставлено претензію на суму 281746,19 грн (а.с.19) яка відповідачем задоволена не була із поясненням підстав такої непоставки відсутності істотної умови у Договорі поставки ціни унаслідок законодавчих змін до законодавства про оподаткування.

8.28. Із матеріалів справи вбачається, що поставка продукції, яка обумовлена Договором та Технічною специфікацією була відповідачем здійснена 21.12.2023 по видатковій накладній №411 та 12.01.2024 по видатковій накладній №6 на загальну суму 1992600,00 грн з ПДВ.

8.28.1. Вартість товару у видатковій накладній №411 від 21.12.2023 без ПДВ становить 1330020,00 грн, ПДВ 266004,00 грн (а.с.17).

8.28.2. Вартість товару у видатковій накладній №6 від 12.01.2024 без ПДВ становить 330480,00 грн, ПДВ 66096,00 грн (а.с.18).

8.28.3. Загальна вартість продукції по двох видаткових накладних становить 1660500,00 грн (без податку на додану вартість), що відповідає вартості тендерної закупівлі, вартості у Договорі (пункти 2.1., 2.2.)

8.29. Як вбачається із видаткових накладних (пункти 8.28.1. та 8.28.2. цієї постанови), поставка товарів здійснена у терміни, обумовлені пунктами 3.1., 12.2. Договору а також Специфікацією №1 до Додаткової угоди №1.

8.30. Враховуючи зазначені обставини у їх сукупності, підтверджені письмовими доказами, колегія суддів приходить до висновку про відсутність складу цивільного правопорушення в частині несвоєчасної поставки продукції за Договором.

8.31. Апеляційний господарський суд виснує, що відповідачем умови Договору із урахуванням Додаткової угоди №1 та Специфікації №1 щодо поставки продукції виконані у повному обсязі та у строк, який обумовлений зазначеними правочинами.

8.32. За цих обставин позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 165511,19 грн та штрафу у розмірі 116235,00 грн, разом 281746,19 грн тобто повністю.

8.33. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.34. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.35. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.36. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

8.37. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.38. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.39. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.40. Варто відзначити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

8.41. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8.42. Заявлені вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, без урахування обставин, які наведені судом апеляційної інстанції у мотивувальній частині (розділ 8 цієї постанови).

8.43. Висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог свідчить про неповне з`ясування судом обставини, що мають значення у даній справі. При цьому, висновки викладені судом в оскаржуваному рішення, не відповідають встановленим обставинам справи, а тому наявні підстави для його скасування та ухвалення нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

8.44. Доводи, викладені відповідачем у апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції враховуються, як обґрунтовані та підставні, що є наслідком задоволення його апеляційної скарги.

8.45. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5391/24 від 12.11.2024) із урахування апеляційної скарги (вх.5402/24) від 12.11.2024, яка є зміненою/уточненою по відношенню до первісно поданої апеляційної скарги, слід задоволити, а рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24 скасувати, прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити у задоволені позову повністю.

8.46. Що стосується апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".

8.46.1. У своїй апеляційній скарзі апелянт АТ НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ВП РАЕС АТ НАЕК "Енергоатом") звертає увагу суду апеляційної інстанції, що оскаржуване рішення в частині щодо відмови у стягненні з ТОВ Завод Манометр пені в сумі 9573,54 грн, є не правомірним.

8.46.2. Адже судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення у справі, а зроблені судом висновки обставинам справи не відповідають. Також судом неправильно застосовано норми матеріального права. В іншій частині рішення суду рішення не оскаржується.

8.46.3. Суд першої інстанції, здійснивши перерахунок сум пені, застосував Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

8.46.4. За змістом преамбули згаданого Закону, цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

8.46.5. А відповідно до статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

8.46.6. Із вимог позовної заяви не вбачається та не прослідковується упродовж усього розгляду апеляційної скарги, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов`язань зі сторони відповідача.

8.46.7. Пеня та штраф позивачем нараховувалися за порушення строків поставки продукції, відповідно до приписів пункту 9.1. Договору та статті 231 ГК України. Жодного несвоєчасного виконання грошових зобов`язань у межах даного спору судом апеляційної інстанції не встановлено.

8.46.8. Місцевий господарський суд до спірних правовідносин неправильно застосував Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", що є самостійною підставою для скасування судового рішення повністю або частково в силу приписів пункту 4 частини 1 статті 277 ГПК України.

8.46.9. Апеляційний господарський суд знаходить обґрунтованими доводи апеляційної скарги позивача - ВП РАЕС АТ НАЕК "Енергоатом".

8.47. Оскільки оспорюване рішення (рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24) Північно-західним апеляційним господарським судом скасовується повністю з інших підстав (нез`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи) із прийняттям нового рішення про відмову у позові, у тому числі і у тій частині, в якій оскаржується позивачем, то у такому випадку апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вх.5756/24 від 05.12.2024) про скасування оскаржуваного судового рішення частково слід залишити без розгляду.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 277 ГПК України.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги (вх.5391/24 від 12.11.2024) на рішення Господарського суду Рівненської області від 15.10.2024 у справі №918/825/24 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 3633,60 гривень, згідно платіжної інструкції № 20587 від 28.11.2024.

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Оскільки апеляційну скаргу відповідача (вх.5391/24 від 12.11.2024) задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", то у даному випадку витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн покладаються на позивача, про що слід видати наказ, видачу якого доручити Господарському суду Рівненської області.

10.5. При цьому, оскільки позивачу АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вх.5756/24 від 05.12.2024) відмовлено у задоволенні його апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на самого апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вх.5756/24 від 05.12.2024) залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (вх.5402/24 від 12.11.2024) задоволити.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 15 жовтня 2024 року у справі №918/825/24 скасувати. Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (34400, Рівненська область, м. Вараш; Код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу: 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" (провулок Чайкіної Лізи, 17, м. Харків, Харківський район, Харківська область, 61052; код ЄДРПОУ 40826029) 3633,60 грн - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Справу №918/825/24 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повна постанова складена "10" березня 2025 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.