Ухвала від 11.04.2025 по справі 918/825/24

УХВАЛА

11 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 918/825/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,

розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Юрчук М.І., судді: Тимошенко О.М., Саврій В.А.)

від 27.02.2025

та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Юрчук М.І., судді: Тимошенко О.М., Саврій В.А.)

від 19.03.2025

у справі за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр"

про стягнення 281 746,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. У вересні 2024 року Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з виробництва та розробки обладнання для вимірювання тиску "Завод Манометр" про стягнення 281 746,19 грн (з яких: 165 511,19 грн - пеня, 116 235,00 грн - штраф) за несвоєчасне виконання зобов`язань із поставки товару за договором поставки № 53-122-01-23-13689 від 14.07.2023.

2. 15.10.2024 Господарський суд Рівненської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача 155 937,65 грн - пені, 116 235,00 грн - штрафу, 4 082,59 грн - судового збору; в іншій частині позову (стягнення 9 573,54 грн пені) відмовив.

3. Суд дійшов висновку, що оскільки сторони, укладаючи договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання зобов`язань по поставці товару у вигляді неустойки, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу є обґрунтованими. Суд перевірив розрахунки штрафу, долучені позивачем до матеріалів справи, та встановив, що вони є арифметично правильними, тому заявлена до стягнення сума підлягає задоволенню. Суд перевірив розрахунки пені, долучені позивачем до матеріалів справи, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, встановив, що вони не є арифметично правильними, а обґрунтований розмір стягнення з відповідача пені становить 155 937,65 грн. При цьому, суд виходив із того, що позивач при здійсненні своїх розрахунків не врахував обмеження розміру пені, що встановлене статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

4. 27.02.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення, а апеляційну скаргу відповідача задовольнив; рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю; стягнув з позивача на користь відповідача 3 633,60 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Апеляційний господарський суд зазначив, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог не відповідають встановленим обставинам справи, що свідчить про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення у даній справі. Місцевий господарський суд до спірних правовідносин неправильно застосував Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", що є самостійною підставою для скасування судового рішення повністю або частково в силу приписів пункту 4 частини першої статті 277 ГПК України.

6. 19.03.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково; стягнув з позивача на користь відповідача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

7. 31.03.2025 позивач надіслав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просить постанови суду апеляційної інстанції скасувати та передати справу на новий розгляд до цього ж суду.

8. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

10. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 ГПК України, одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

11. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

12. Позов у зазначеній справі подано у 2024 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3 028, 00 грн.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

14. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 ГПК України справа, що розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн).

15. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

16. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що не погоджується з правомірністю постанов апеляційної інстанції та вважає, що Північно-західний апеляційний господарський суд порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

17. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки, за умови доведення скаржником їх наявності, посиланням на відповідні обставини, судове рішення у малозначних справах може бути предметом касаційного оскарження.

18. Скаржник у касаційній скарзі не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

19. Верховний Суд вивчив та проаналізував зміст оскаржуваних судових рішень, а також матеріали поданої касаційної скарги, не вбачає підстав для прийняття до розгляду касаційної скарги, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК, тому дійшов висновку, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 281 746,19 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

21. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

22. Зважаючи на те, що скаржник не зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 918/825/24 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 та додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко