Постанова від 04.03.2025 по справі 757/30676/23-ц

справа № 757/30676/23-ц головуючий у суді І інстанції Ільєва Т.Г.

провадження № 22-ц/824/2668/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» поданою представником - адвокатом Ткачуком Олегом Анатолійовичем на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНМОНОСТРОЙ» про визнання відсутнім права вимоги за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2024 року у справі №757/30676/23-ц позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНМОНОСТРОЙ» про визнання відсутнім права вимоги за кредитним договором задоволено. Визнано відсутнім право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» до ОСОБА_1 по кредитному договору №014/1207/2/15933 від 23 травня 2008 року, укладеному між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 1 073,60 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

08 липня 2024 року представник ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» - Титаренко Михайло Дмитрович подав до Печерського районного суду міста Києва заяву про перегляд заочного рішення від 19 березня 2024 року у справі №757/30676/23-ц.

У заяві посилається на те, що рішення суду ґрунтується лише на доводах позивача, письмової позиції відповідача щодо позовних вимог у матеріалах справи немає та останній не був повідомлений про судові засідання, у зв`язку з чим суд не мав можливості повно, всебічно і об`єктивно дослідити усі наявні докази та поважність причини неявки у судове засідання сторони відповідача.

Зауважив, що звертаючись 17 квітня 2024 року (в межах місячного строку) до апеляційного суду з апеляційною скаргою про оскарження вище вказаного рішення ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» було позбавлено можливості звернутися із заявою про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції, чим пропустило процесуальний строк для подання такої заяви. Дані обставини свідчать про поважність пропуску строків для звернення із заявою про перегляд заочного рішення, а тому підлягають поновленню.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» про перегляд заочного рішення від 19 березня 2024 року у справі №757/30676/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНМОНОСТРОЙ» про визнання відсутнім права вимоги за кредитним договором залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, представник товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» - адвокат Ткачук Олег Анатолійович 17 вересня 2024 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильне встановлення обставин справи, які мають значення, просив скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підтримавши доводи заяви про перегляд заочного рішення, представник апелянта вказав, що суд необґрунтовано залишив без розгляду заяву.

Звернув увагу, що не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).

Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

Якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Такі висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16 та мали б бути враховані місцевим судом.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2024 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» поданою представником - адвокатом Ткачуком Олегом Анатолійовичем на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНМОНОСТРОЙ» про визнання відсутнім права вимоги за кредитним договором, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

19 грудня 2024 року представниця ОСОБА_1 - адвокатка Суткович Марина Анатоліївна подала відзив, у якому заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Додаткового зазначила, що представнику позивача довелось подавати свої заперечення у вигляді клопотання про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду та брати участь у судовому засіданні з приводу поданої заяви вже після завершення розгляду справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Однак на вказаному етапі позивачка вже не подавала ніяких заяв по суті спору (клопотання про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду - не є такою), а тому не могла подати розрахунок і заявити про ці додаткові судові витрати, які довелось понести вже після того, як суд першої інстанції ухвалив рішення.

У зв`язку з цим сторона позивача подала докази понесення судових витрат разом з першою заявою по суті після ухвалення рішення суду, а саме - з відзивом на апеляційну скаргу і просила здійснити розподіл судових витрат за розгляд справи у сумі 20 210,00 грн, з яких 11 620,00 грн - витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та 8 590,00 грн - витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

У судове засіданні представник апелянта товариства з обмеженою відповідальність «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» не з`явився, 28 лютого 2025 року подав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі, вимоги апеляційної скарги підтримав.

У судовому засіданні представниця ОСОБА_1 - адвокатка Суткович Марина Анатоліївна заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги та просила здійснити розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

У судове засідання інші учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши думку учасниці справи, яка прибула в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не навів об`єктивних, непереборних обставин, які завадили йому подати заяву про перегляд заочного рішення у передбачений ЦПК України строк, а тому посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20, залишив заяву без розгляду на підставі частини 2 статті 126 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам відповідає, виходячи з наступного.

Заочним розглядом справи є специфічна процедура розгляду цивільної справи та її вирішення за відсутності відповідача.

Водночас суть та мета заочного розгляду справи, які полягають у своєчасному та ефективному вирішенні спору, не відрізняються від тих же складових загального позовного провадження. Наведене пояснюється тим, що питання проведення заочного розгляду справи виникає вже на стадії судового розгляду під час судового засідання у справах позовного провадження. Тобто за наявності передбачених законом умов фактично відбувається перехід із загального позовного провадження до заочного розгляду справи.

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).

Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).

Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

Відступаючи від висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2021 року у справі №214/5505/16, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2024 року у справі №756/11081/20 зауважила, що:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

Отже, місцевий суд, не встановивши поважних причин пропуску строку звернення ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» із заявою про перегляд заочного рішення, правильнозалишив її без розгляду на підставі частини 2 статті 126 ЦПК України.

Інших доводів про незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, порушення судом норм процесуального та матеріального права при її постановленні апеляційна скарга не містить та, на переконання апеляційного суду, зводяться виключно до незгоди із оскаржуваним судовим рішенням.

Ухвалюючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу, а судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, як така, що постановлена з додержанням вимог закону.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

При цьому, дійсно при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частини 1 та 2 статті 174 ЦПК України).

Водночас, згідно з частиною 1 статті 182 цього Кодексу при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Стаття 287 ЦПК України не визначає форму заяви, у якій позивач може висловити заперечення проти заяви відповідача про перегляд заочного рішення, а тому відсутні підстави вважати, що такою заявою може бути виключно відзив.

З урахуванням вказаних положень ЦПК України, оскільки за наслідками апеляційного перегляду ухвала Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року не підлягає зміні чи скасуванню, у апеляційного суду відсутні підстави перебирати на себе повноваження суду першої інстанції та здійснювати розподіл понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» подану представником - адвокатом Ткачуком Олегом Анатолійовичем - залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 10 березня 2025 року.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова