Вирок від 26.02.2025 по справі 541/1161/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/1161/20 Номер провадження 11-кп/814/635/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія: ч.2 ст. 286 КК

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2025 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8

його захисників - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження № 12018170260001015 за апеляційними скаргами прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 та потерпілого ОСОБА_12 на вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 07 березня 2024 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс. ВеликіСорочинці Миргородського районуПолтавської області, зареєстрованого та фактично проживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,українця,громадянинаУкраїни, освіта середньо-технічна, непрацюючого, неодруженого, військовозобов`язаного, реєстраційний номероблікової карткиплатникаподатків НОМЕР_1 , усилуст. 89ККУкраїниранішенесудимого,-

- визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 ( п`яти ) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнуто з ОСОБА_8 у дохід держави, судові витрати, що пов`язані з залученням експерта, у загальному розмірі 21 868 грн. 04 коп.

Скасовано арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2019 року на:

- номерний знак НОМЕР_2 , що зберігається в камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області;

- уламки скла, що зберігають в камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області;

- уламки пластику, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Миргородського ВП ГУНП в Полтавській області, - скасувати.

Вирішено долю речових доказів.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

За вироком суду, 30 грудня 2018 року, близько 19 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, будучи позбавленим права керувати транспортними засобами на підставі постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 23 січня 2018 року, у справі № 541/90/18 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка набрала законної сили 05 лютого 2018 року, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes -Bens», модель «Vito» з реєстраційним номером Польської Республіки перевозячи в якості пасажира ОСОБА_8 , рухаючись з швидкістю 50 км/год, по вул. Довге Озеро в напрямку вул. Сорочинська у м. Миргород Полтавської області, в районі будинку № 57, діючи необережно, в порушення вимог п. п. 2.9 ( а ), 12. 3 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, проявив неуважність, внаслідок чого допустив наїзд передньою частиною автомобіля на пішоходів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які рухались по його смузі руху в попутному напрямку руху, тримаючись ближче до правого краю проїзної частини дороги.

У результаті дорожньо - транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_12 згідно висновку судово - медичної експертизи № 76 від 22 травня 2019 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, розриву уретри мембранозного відділу, ускладнений посттравматичною стриктурою уретри з гострою затримкою сечі та послідуючою пластикою уретри, закрито черепної мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому кісток тазу, закритого перелому обох кісток гомілки в нижній третині зі зміщенням, закритого перелому лівого поперекового відростку 5 го поперекового хребця, лівої бокової маси на рівні 1,2,3 крижових хребців, які по ступеню тяжкості, у своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент спричинення.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_13 згідно висновку судово - медичної експертизи № 15 від 13 лютого 2019 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому обох малогомілкових кісток у верхній третині зі зміщенням, « забою, осадження лівої кисті, волосистої частини голови, обличчя », які по ступеню тяжкості, у своїй сукупності, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.

В апеляційних скаргах:

- прокурор просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки. В обґрунтовування апеляційних вимог зазначає що призначене покарання обвинуваченому не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, в частині не призначення ОСОБА_8 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

- потерпілий ОСОБА_12 просить скасувати вирок, призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі терміном на 8(вісім) років з позбавленням права керування транспортними засобами терміном 3 (три) роки. В обґрунтовування апеляційних вимог зазначає, що суд проводив судовий розгляд упереджено, не взяв до уваги факт керування ОСОБА_8 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, будучи позбавленим права керування транспортними засобами та залишив у небезпеці в холодну пору року та в темний час доби двох травмованих осіб, тобто скоїв ряд злочинів, не відшкодування ним шкоди потерпілим, не врахував позицію потерпілих.

Позиція учасників кримінального провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілого та представника потерпілого, які підтримали апеляційну скаргу потерпілого, обвинуваченого та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Мотиви апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 407 КПК Україниза наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок.

Згідно п. 4 ч. 1ст. 409 КПК Україниоднією з підстав для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 2ст. 409 КПК Українипідставою для скасування вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних у провадженні доказах і учасниками судового ррозгляду не оспорюються.

Суд апеляційної інстанції у відповідності зіст. 404 КПК Українирішення суду першої інстанції перевіряє та переглядає в межах апеляційної скарги.

У відповідності зіст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно ст. ст.50,65 КК Українисуд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частиниКК України, відповідно до положень Загальної частиниКК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Проте, суд першої інстанції при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2ст. 286 КК Україниі призначенні йому покарання не в повній мірі додержав вказаних вимог кримінального законодавства..

Так, рішення суду про звільнення ОСОБА_14 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не відповідає вимогам закону.

Як убачається з вироку суду, призначаючи ОСОБА_8 покарання, суд першої інстанції дійшов висновку про недоцільність призначення додаткового покарання у виді позбавлення його права керування транспортними засобами, оскільки це негативно вплине на життя останнього, адже він має великий стаж водія, раніше учасником дорожньо-транспортних пригод не був, керування транспортними засобами є для останнього необхідністю враховуючи життєві потреби та рід занять, що пов`язаний з ремонтом транспортних засобів, та являється єдиним джерелом доходу.

З такими висновками суду колегія суддів не погоджується, оскільки суд фактично не врахував обставини, за яких ОСОБА_8 вчинив необережне тяжке кримінальне правопорушення, його наслідки, що недотримання ним правил безпеки дорожнього руху призвело до наїзду на двох пішоходів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , внаслідок чого потерпілому ОСОБА_13 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження.

Крім того, ОСОБА_8 в момент наїзду на пішоходів керував транспортним засобом , будучи в стані алкогольного спяніння та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Дані обставини невраховані при призначенні додаткового поварання,а тому колегія суддів вважає,що доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність скасування вироку суду в частині призначеного додаткового покарання підлягають до задоволення у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.

Доводи апеляційної скарги потерпілого про необхідність призначення ОСОБА_15 більш суворого основного покарання не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду,так як не с простовують обгрунтованість висновку суду прро призначення основного покарання зі звільнення від його відбуття, а тому в цій частині апеляційна скарга потерпілого задоволенню не підлягає.

Що стосується посилання апелянта на вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів зауважує, що дана обставина не взята до уваги судом, оскільки стороною обвинувачення не надано суду належних та допустимих доказів того, що обвинувачений керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння, а тому вказана обставин виключена з обсягу пред`явленого обвинувачення, що не спростовано апелянтом.

Колегія суддів переконана, що основне покарання, визначене судом є достатнім та співмірним із вчиненим кримінальним правопорушенням і є обгрунтованим, вмотивованим і справедливим.

Цивільний позов прокурором та потерпілим не звявлявся, що свідчить про відсутність на момент розгляду кримінального провадження в суді першої та апеляційної інстанцій будь-яких матеріальних претензій до обвинуваченого.

Враховуючи викладене, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині звільнення від відбуття додаткового покарання покарання в зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, з ухваленням в цій частині нового вироку.

Отже, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а апеляційна скарга потерпілого частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_11 задовольнити.

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_12 задовольнити частково.

Вирок Шишацького районного суду Полтавської області від 07 березня 2024 року щодо ОСОБА_8 в частині призначення покарання - скасувати.

Постановити в цій частині новий вирок.

ОСОБА_8 призначити покарання за ч.2 ст. 286 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С У Д Д І:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3