ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2025 року Справа № 160/23751/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі: секретаря судового засідання Омельченко А.І., представника позивача представника позивача та третьої особи представника позивача представника відповідача-1 представника третьої особи (на стороні відповідачів) Франскевич Ю.І., Вишковського П.В., Кульчицького Н.С., Олексієнко В.М., Драчова Р.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Київської міської державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фундація імені графа Фелікса Собанського, пан ОСОБА_46, Релігійна організація «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві», Марк Зіновійович Гінзбург, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державна організація "Національний будинок органної та камерної музики України" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 02.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» (далі - позивач) до Міністерства культури та інформаційної політики України, правонаступником якого є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (далі - відповідач-1), Київської міської державної адміністрації (далі - відповідач-2), у якій просить:
- визнати бездіяльність Міністерства культури та інформаційної політики України, як правонаступника Міністерства культури і туризму України щодо невиконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 - протиправною;
- визнати бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо невиконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 - протиправною;
- зобов`язати Міністерство культури та інформаційної політики України, як правонаступника Міністерства культури і туризму України вжити дієві заходи щодо безумовного виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381;
- зобов`язати Київську міську державну адміністрацію вжити дієві заходи щодо безумовного виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381.
2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 позовну заяву Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» до Міністерства культури та інформаційної політики України, Київської міської державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху.
3. 10.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» надійшла заява про усунення недоліків позову.
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
5. 23.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» надійшла заява про витребування доказів.
6. 30.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надійшла заява про заміну сторони та надання часу для подання відзиву.
7. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 витребувано від Міністерства закордонних справ України належним чином засвідчену копію дипломатичної ноти держави Ватикан, адресовану Міністерству закордонних справ України, датовану 16.03.2004, зміст якої стосувався питання передання у користування релігійній громаді Римсько-католицької церкви приміщення Костьолу Святого Миколая у м. Києві.
8. 16.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надійшов відзив на позовну заяву.
9. 17.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фундації імені графа Фелікса Собанського.
10. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 залучено до участі у справі №160/23751/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фундацію імені графа Фелікса Собанського (Республіка Польща, м. Варшава, вул. Журавя, буд. 43, офіс 116-122, 00-680, ІПН 8381818278, REGON 141860845, адреса електронної пошти: michaljerzy.sobanski@gmail.com , телефон: 0048501139087).
11. 29.10.2024 та 30.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Міністерства закордонних справ України надійшло клопотання про продовження строку подання доказів.
12. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 продовжено Міністерству закордонних справ України строк для виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 про витребування доказів на 10 (десять) днів, з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання належним чином засвідченої копії дипломатичної ноти держави Ватикан, адресовану Міністерству закордонних справ України, датовану 16.03.2004, зміст якої стосувався питання передання у користування релігійній громаді Римсько-католицької церкви приміщення Костьолу Святого Миколая у м. Києві.
13. 01.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надійшли додаткові пояснення у справі.
14. 11.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Київської міської державної адміністрації надійшов відзив на позов Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ».
15. 14.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Міністерства закордонних справ надійшли пояснення щодо витребуваних судом документів.
16. 18.11.2024 та 22.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» надійшли додаткові пояснення у справі.
17. 06.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - пана ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).
18. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 залучено до участі у справі №160/23751/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - пана ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Республіки Польща № НОМЕР_1 , дійсний до 03.08.2031, місце реєстрації: 30-619 Krakow, ul. Golaska 12/1, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон: НОМЕР_2 .
19. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 постановлено залучити до участі у справі №160/23751/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державну організацію «Національний будинок органної та камерної музики України»; постановлено перейти до розгляду адміністративної справи №160/23751/24 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.01.2025 об 11:00 год.
20. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 заяву Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі №160/23751/24 - задоволено; здійснено заміну назви відповідача у справі №160/23751/24 з Міністерства культури та інформаційної політики України на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України; забезпечено участь представника Міністерства культури та стратегічних комунікацій України - Олексієнко Валентини Миколаївни, яка зареєстрована в системі (НОМЕР_6, електрона адреса: ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку.
21. 17.01.2025 відкладено підготовче засідання на 20.01.2025.
22. 20.01.2025 від третьої особи Фундація імені графа Фелікса Собанського надійшли письмові пояснення.
23. 20.01.2025 від третьої особи Ришарда Янковського надійшли письмові пояснення.
24. 20.01.2025 у підготовчому засіданні у справі №160/23751/24 задоволено клопотання Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про відкладення підготовчого засідання з метою надання додаткового часу відповідачу-1 на долучення до матеріалів справи №160/23751/24 додаткових доказів, а також з метою надання додаткового часу третій особі - Державній організації «Національний будинок органної та камерної музики України» - на підготовку та подання пояснень третьої особи щодо позову у справі № 160/23751/24; відкладено підготовче засідання на 24.01.2025.
25. 20.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ КИЇВСЬКО-ЖИТОМИРСЬКОЇ ДІЄЦЕЗІЇ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У М. КИЄВІ».
26. 21.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» надійшла заява про надання третій особі доступу до позовних матеріалів та наявних відзивів через власний електронний кабінет у ЄСІТС, продовження встановленого судом строку для подання до суду пояснень щодо позову або відзиву, відкладення розгляду (оголошення перерви) в судовому підготовчому засіданні, призначеному на 17.01.2025 об 11:00 год. у справі №160/23751/24.
27. 22.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
28. 22.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» надійшли пояснення третьої особи щодо позову Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ».
29. 22.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Київської міської державної адміністрації надійшла заява, в якій КМДА просила при розгляді адміністративної справи №160/23751/24 за правилами загального позовного провадження врахувати поданий раніше відзив на позовну заяву; розгляд справи № 160/23751/24 здійснювати за відсутності Київської міської державної адміністрації; у задоволенні позову Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» відмовити.
30. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 заяву представника Державної організації "Національний будинок органної та камерної музики України" про проведення судового засідання у режимі відеоконференції у справі №160/23751/24 задоволено. Постановлено забезпечити участь представника Державної організації "Національний будинок органної та камерної музики України" - адвоката Драчова Руслана Миколайовича, який зареєстрований в системі у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку.
31. 23.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 .
32. 23.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» надійшли заперечення на заяву Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» про закриття провадження у справі №160/23751/24.
33. 17.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Фундації імені графа Фелікса Собанського надійшли пояснення третьої особи щодо позову Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ».
34. 24.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України надійшли додаткові пояснення у справі.
35. 24.01.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення.
36. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 залучено до участі у справі №160/23751/24 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Релігійну організацію «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві» (бульвар Лесі Українки, буд. 3, кв. 19, м. Київ, 01023, код ЄДРПОУ 14292153) та ОСОБА_3 (Паспорт громадянина США № НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , телефон: НОМЕР_4 ).
37. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 заяву Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» про закриття провадження у справі №160/23751/24 залишено без задоволення.
38. У підготовчому засіданні 24.01.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено закрити підготовче засідання та перейти до розгляду справи по суті.
39. При розгляді справи по суті 24.01.2025 після надання пояснень представниками позивачів судом надано слово представнику відповідача-1 для надання пояснень. Представником Міністерства культури та стратегічних комунікацій України замість надання пояснень було усно заявлено про відвід головуючому судді Голобутовському Р.З.
40. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 заяву Міністерства культури та стратегічних комунікацій України про відвід судді у справі №160/23751/24 залишено без задоволення.
41. При продовженні розгляду справи по суті у відкритому судовому засіданні 24.01.2025 представники позивача підтримали позовні вимоги, надали відповідні пояснення та просили задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача-1 не погодилась із заявленими позовними вимогами та просила в задоволенні позову відмовити. Представник Релігійної організації «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві» підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі. Представник Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» не погодився із заявленими позовними вимогами та просив в задоволенні позову відмовити.
42. У судовому засіданні 24.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частину рішення про часткове задоволення позовних вимог.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
43. Позивач обґрунтовує позовні вимоги допущенням з боку Київської міської державної адміністрації та Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (яке є правонаступником Міністерства культури і туризму України) протиправної бездіяльності, що полягає у невиконанні Доручення Президента України ОСОБА_47 від 09.12.2005 № 1-1/1381 про передання Костелу Святого Миколая, який розташований в місті Києві за адресою: вул. Велика Васильківська, 75, в користування Релігійній організації «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві» (далі - Парафія), з вирішенням при цьому питання надання іншого приміщення в м. Києві Національному будинку органної та камерної музики України.
44. Позивач стверджує, що зазначена протиправна бездіяльність відповідачів призвела до триваючого порушення законних інтересів громадян України католицького віросповідання, зокрема, прихожан Парафії, щодо задоволення їх релігійних, соціальних, творчих, національно-культурних потреб у приміщенні Костелу Святого Миколая, який був побудований на кошти віруючих громадян католицького віросповідання, як релігійна святиня у 1899-1909 роках. Що у підсумку, як зазначає позивач, є триваючим порушенням з боку відповідачів права католицької громади України на сповідування власної релігії на умовах рівності, справедливості та недискримінації.
45. Позивач вказує, що Доручення Президента України ОСОБА_47 від 09.12.2005 № 1-1/1381 мало бути виконане відповідачами по 01.07.2006, але станом на день звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом у цій справі вказане Доручення не виконано.
46. Позивач зазначає, що доводить документальними доказами, зокрема, листами та відповідями, які отримувала Парафія та інші представники Римсько-католицької церкви у відповідь на свої звернення, факт того, що органи державної влади України, в тому числі, відповідачі, з 2006 року по сьогодні стверджують про неможливість забезпечити фактичне виконання Доручення Президента України ОСОБА_47 від 09.12.2005 № 1-1/1381, з посиланням на існуючу законодавчу заборону передавати Костел Святого Миколая як пам`ятку архітектури у постійне безоплатне користування релігійній організації до вирішення питання переміщення Національного будинку органної та камерної музики до іншого пристосованого приміщення.
47. При цьому позивач також стверджує, що з 2006 року по сьогодні, відповідно до офіційної позиції органів державної влади, в тому числі відповідачів, викладеної в листах, які отримувала Парафія та інші представники Римсько-католицької церкви у відповідь на свої звернення, зокрема, відповідно до офіційної позиції, викладеної у відповіді Прем`єр-міністра України Дениса Шмигаля від 01.02.2024 на електронну петицію № 41/005649-23еп під назвою «Передача костелу св. Миколая в м. Київ релігійній громаді Римо-католицької церкви», розміщену 27 жовтня 2023 на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади), яку підтримали понад 25 тис. громадян, - іншого пристосованого приміщення для переселення в нього Національного будинку органної та камерної музики України за період часу з 2006 року по дату звернення позивача до суду (18 років) знайти не вдалось, так само як і не вдалось знайти земельну ділянку в м. Києві для будівництва нового приміщення для Національного будинку органної та камерної музики України.
48. Позивач стверджує, що порушення законних інтересів прихожан Парафії та всієї католицької громади внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів в частині невиконання Доручення Президента від 09.12.2005 та непередання Костелу у повноцінне користування Парафії має прояви, що виразились, зокрема: у триваючій неможливості Парафії як окремої юридичної особи укладати прямі договори з постачальниками комунальних послуг та користуватись пільговими комунальними тарифами, що діють в Україні для релігійних організацій; у триваючій неможливості для Парафії отримати від відповідного органу охорони культурної спадщини погодження на користування Костелом як пам`яткою архітектури, яке має бути надано органом охорони культурної спадщини в рамках укладеного з власником цієї пам`ятки (Міністерством культури) охоронного договору відповідно до приписів Закону України «Про охорону культурної спадщини»; у триваючій неможливості для Парафії проводити поточний ремонт Костелу навіть при виникненні поломок та аварійних ситуацій без попереднього узгодження з поточним користувачем та балансоутримувачем - Національним будинком органної та камерної музики України; у триваючій неможливості для Парафії облаштовувати приміщення Костелу відповідно до його прямого духовного призначення, зокрема, розвішувати ікони, без попереднього письмового узгодження з Національним будинком органної та камерної музики України.
49. Позивач зазначає, що з боку відповідачів з 01.07.2006 по день подання цього позову жодного разу не було вчинено дій, спрямованих на ефективне виконання Доручення Президента України ОСОБА_47 від 09.12.2005 № 1-1/1381, зокрема, не було ініційовано внесення змін в чинне законодавство України, якими б могла бути знята заборона на передання Костелу як пам`ятки архітектури у безоплатне користування Парафії без одночасного виселення закладу культури (Національного будинку органної та камерної музики України) в інше приміщення, не зважаючи на те, що повноваження на ініціацію таких законодавчих змін кожен з відповідачів мав і має відповідно до закону, а також не зважаючи на те, що пропозиції щодо такого порядку користування Костелом виносились Парафією та іншими представниками Римсько-католицької церкви на розгляд відповідачів неодноразово.
50. Позивач у позові стверджує про наявність проявів дискримінації за релігійною ознакою з боку відповідачів, як представників держави Україна, по відношенню до католицької громади, зважаючи на той факт, що доведеними є факти успішного вирішення органами виконавчої влади України в інші роки в подібних ситуаціях законодавчих колізій та забезпечення фактичного та юридичного передання в безоплатне постійне користування культових будівель релігійним організаціям різних конфесій (наприклад: розпорядження КМУ від 30.09.1998 «Про передачу культової будівлі (кірхи) у м. Києві у безоплатне користування німецькій євангелічно-лютеранській релігійній громаді»; постанова КМУ № 1242 від 26.09.2001 «Про передачу в безоплатне користування Об`єднанню іудейських релігійних організацій України будівлі колишньої синагоги в м. Києві» тощо).
51. Позивач зазначає, що є громадським формуванням, основним статутним завданням якого визначено організацію захисту конституційних прав та законних інтересів віруючих громадян католицького віросповідання, в тому числі - членів даної громадської спілки, на задоволення їх спільних релігійних, соціальних, творчих, національно-культурних потреб у приміщенні Костелу Святого Миколая.
52. Як стверджує позивач, зазначені законні інтереси Парафії, яка є членом Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ», повністю збігаються з правами та законними інтересами віруючих громадян католицького віросповідання, що становлять католицьку громаду України.
53. Зважаючи на той факт, що станом на день подання позову Доручення Президента України ОСОБА_47 від 09.12.2005 № 1-1/1381 не виконано відповідачами, позивач стверджує про триваюче порушення законних інтересів Парафії, її прихожан та всієї католицької громади України.
54. Належним способом захисту вказаних законних інтересів позивач вважає визнання протиправною бездіяльності КМДА та Міністерства культури щодо невиконання Доручення Президента України ОСОБА_47 від 09.12.2005 № 1-1/1381 та зобов`язання відповідачів вжити дієвих заходів щодо безумовного виконання вказаного Доручення.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА-1
55. Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що у грудні 1978 року було ухвалено рішення Ради Міністрів УРСР про створення у Києві Республіканського будинку органної і камерної музики Міністерства культури УРСР та переобладнання для його концертного залу приміщення колишнього Миколаївського костелу.
56. Указом Президента України від 17 листопада 1998 року № 1254/98 Будинку органної та камерної музики України надано статус національного.
57. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 № 1458-р будівлю за адресою: вул. Велика Васильківська, 75 літ. Г у м. Києві передано в державну власність з віднесенням до сфери управління Міністерства культури і туризму України.
58. Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1419-р «Деякі питання управління Міністерством культури та інформаційної політики об`єктами державної власності» та від 23 січня 2020 року № 53-р, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2020 року № 231 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України щодо діяльності Міністерства культури та інформаційної політики» Національний будинок органної та камерної музики віднесений до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України.
59. Будівля за адресою: вул. Велика Васильківська, 75 у м. Києві згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 06 вересня 1979 року № 442 взята на облік як пам`ятка архітектури та містобудування республіканського значення з найменуванням «Костьол та будинок причту» під охоронним номером 902 та відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнається пам`яткою архітектури національного значення.
60. Костел занесено до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації Закону України «Про охорону культурної спадщини», під найменуванням «Костьол» 1899-1909 роки, під охоронним номером 902/1.
61. Костел перебуває у сфері управління Міністерства культури та стратегічних комунікацій України і закріплений на балансі державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України».
62. Відповідач-1 стверджує, що вилучення Костелу із користування Національного будинку органної та камерної музики України без надання йому рівноцінного приміщення для здійснення своєї статутної діяльності забороняється.
63. Також відповідач-1 зазначає, що дотримання вказаних вимог робить неможливим швидке вирішення питання передачі Костелу Парафії.
64. Відповідач-1 у відзиві на позов також вказує, що 05.11.2021 між Міністерством культури та Парафією було підписано меморандум про співпрацю (далі - Меморандум), метою якого, серед іншого, є вирішення у встановленому законодавством порядку питання передачі Костелу у постійне користування релігійній громаді. 06 грудня 2023 року за згодою сторін терміном вказаної передачі було визначено 31 травня 2024 року.
65. Відповідно до досягнутих домовленостей, визначених у Меморандумі, виникло питання визначення нового балансоутримувача Костелу, закінчення процедур з виготовлення Актів технічного стану Костелу як пам`ятки архітектури, планів приміщень, технічного паспорту опису культурних цінностей і предметів, які належать до Костелу, складання переліку майна, яке передається у постійне користування, розроблення проекту охоронного договору.
66. Відповідач-1 зазначає у відзиві на позов, що нині триває опрацювання вирішення цього питання шляхом переміщення Національного будинку органної та камерної музики України в інші приміщення для здійснення ним своєї статутної діяльності. Одним з варіантів розглядаються приміщення флігеля Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації профспілок України (далі - ФПУ).
67. У зв`язку з відкритими кримінальними провадженнями та судовим розглядом наразі процес передачі Флігеля (для подальшої реконструкції та адаптації цієї будівлі під потреби Національного будинку органної та камерної музики України) призупинено.
68. Листом від 03 січня 2024 року № 11/01-16/3 ФПУ повідомила Міністерство культури, що Печерським районним судом міста Києва ухвалами від 08 листопада 2023 року № 757/45402/23-к та № 757/45403/23-к у задоволенні клопотань ФПУ про скасування арешту зазначеного майна було відмовлено. За результатами прийнятого судом рішення Міністерством буде розглянуто можливість вчинення необхідних дій для передачі майна у державну власність та переміщення в ці приміщення Національного будинку органної та камерної музики України, після чого процедура передачі Костелу у постійне користування Парафії буде поновлена.
69. Відповідач-1 у відзиві на позов стверджує, що в діях Міністерства культури немає бездіяльності щодо невиконання Доручення Президента України Віктора Ющенка від 09.12.2005 № 1-1/1381, оскільки Міністерство культури на виконання зазначеного Доручення уклало Меморандум про співпрацю з Парафією від 05.11.2021 та зобов`язалось передати у постійне користування Парафії приміщення Костелу після завершення протиаварійних робіт. Також Міністерство зобов`язується вжити заходів та підготувати необхідну документацію для укладення з Парафією охоронного договору на приміщення Костелу та виготовлення Акту технічного стану пам`ятки, опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, паспорту пам`ятки, планів приміщень пам`ятки, технічного паспорту та переліку майна, яке передається у постійне користування Парафії. Тому, враховуючи викладене, Міністерство постійно проводить роботу щодо виконання Доручення Президента України від 09 грудня 2005 року № 1-1/1381.
70. Відповідачем-1 було також подано додаткові пояснення у справі № 160/23751/24 від 31.10.2024, в яких Міністерство культури зазначило про відсутність у Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» порушених прав в рамках спірних правовідносин, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
71. Відповідач-1 у додаткових поясненнях від 31.10.2024 стверджує, що Громадська спілка «СВОБОДА СОВІСТІ» не довела факту порушення її прав та законних інтересів невиконанням Доручення Президента України від 09 грудня 2005 року вих. № 1-1/1381. Натомість Міністерство культури у відзиві на позовну заяву описало роботу, яку проводило щодо забезпечення відповідним приміщенням Національного будинку органної та камерної музики України. Тільки після надання відповідного приміщення Національному будинку органної та камерної музики України відбуватиметься передача пам`ятки архітектури - Миколаївського костьолу в користування парафії Св. Миколая Римсько-католицької церкви.
72. Відповідачем-1 було також подано додаткові пояснення у справі № 160/23751/24 від 24.01.2025, в яких Міністерство культури зазначило про необхідність долучити до матеріалів справи Облікову документацію на об`єкт культурної спадщини Ансамбль Миколаївського костьолу та будинку причту (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75). Облікова документація підтверджує, що будівля за адресою: вул. Велика Васильківська, 75 у м. Києві згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 06 вересня 1979 року № 442 взята на облік як пам`ятка архітектури та містобудування республіканського значення з найменуванням «Костьол та будинок причту» під охоронним номером 902 та відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнається пам`яткою архітектури національного значення.
73. Відповідач-1 в додаткових поясненнях від 24.01.2025 вказує, що в Україні правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини». Відповідно до преамбули цього Закону об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
74. Додатково у поясненнях від 24.01.2025 відповідач-1 звертає увагу на те, що Громадською спілкою «СВОБОДА СОВІСТІ» подано позов на захист порушених прав та законних інтересів невизначеної кількості осіб - віруючих громадян України католицького віросповідання на сповідування їхньої релігії. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності повноважень у позивача для пред`явлення позову в інтересах віруючих громадян.
75. Відповідач-1 також стверджує в додаткових поясненнях від 24.01.2025, що Доручення Президента України № 1-1/1381 від 09.12.2005 стосується тільки користування Костелом. На даний час Парафія безперешкодно користується приміщенням Костелу, віруючі громадяни м. Києва та України католицького віросповідання мають доступ до приміщення Костелу для забезпечення їхніх духовних потреб.
76. Відповідач-1 в додаткових поясненнях від 24.01.2025 зазначає, що на даний час Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. № 1- 1/1381 щодо передачі пам`ятки архітектури - Миколаївського костелу (м. Київ) у користування парафії Св. Миколая Римсько-католицької церкви виконане.
ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА-2
77. Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 року № 1458-р будівлю на вул. Червоноармійській, 75, літ. Г у м. Києві передано в державну власність з віднесенням до сфери управління Міністерства культури і туризму України.
78. Згідно з міською цільовою програмою «Київ: державно-церковні відносини на 2012 - 2015 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 24 травня 2012 року № 578/7915 на виконання доручення Президента України від 09.12.2005 № 1-1/1381 та з метою забезпечення духовних потреб віруючих, умов подальшого функціонування Національного будинку органної та камерної музики України Київська міська рада рішенням від 23 квітня 2009 року № 333/1389 надала згоду на безоплатну передачу будівлі на вул. Червоноармійській, 75, літ. Г у державну власність до сфери управління Міністерства культури і туризму України.
79. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 № 1458-р будівлю за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 75, літ. Г передано у державну власність з віднесенням її до сфери управління Міністерства культури і туризму (нині - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України).
80. Додатково відповідач-2 повідомив, що Головним управлінням комунальної власності м. Києва було оформлено Міністерству культури і туризму України право державної власності на нежилу будівлю загальною площею 2655,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, № 75 (Літера Г) та видано свідоцтво про право власності від 04.04.2011 серія НОМЕР_5 .
81. Враховуючи зазначене, відповідач-2 стверджує, що у Київської міської державної адміністрації відсутні відповідні повноваження щодо передачі пам`ятки архітектури - Миколаївського костьолу - в користування парафії Св. Миколая Римсько-католицької церкви.
82. Відповідач-2 у відзиві на позов також зазначає, що Київська міська державна адміністрація не є належним відповідачем, оскільки не порушувала права Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ».
83. У заяві від 22.01.2025 Київська міська державна адміністрація підтримала аргументи власного відзиву на позов від 11.11.2024, просила здійснювати розгляд справи № 160/23751/24 за відсутності відповідача-2, у задоволенні позову Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» просила відмовити та не покладати сплату судового збору на Київську міську державну адміністрацію незалежно від рішення, прийнятого за результатами розгляду позовної заяви Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ».
V. ДОВОДИ ДЕРЖАВНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «НАЦІОНАЛЬНИЙ БУДИНОК ОРГАННОЇ ТА КАМЕРНОЇ МУЗИКИ» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів)
84. Національний будинок музики у поясненнях третьої особи щодо заявленого позову від 21.01.2025 вказує на те, що Громадською спілкою «СВОБОДА СОВІСТІ» заявлено вимоги до двох відповідачів, а виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1- 1/1381 стосується 3-х осіб ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ) без розмежування конкретики дій чи заходів кожної із 3-х осіб щодо виконання доручення, що не дає змоги встановити наявність або відсутність протиправної діяльності заявлених відповідачів у справі.
85. Національний будинок музики також зазначає, що позовні матеріали не містять посилань на конкретні дії чи рішення, які відповідачі мали виконати на виконання доручення, але не виконали, допустивши протиправну бездіяльність. Відсутність таких посилань свідчить про необґрунтованість позову.
86. Також у поясненнях від 21.01.2025 Національний будинок музики вказує, що позивачем у позові неправильно обрано спосіб захисту порушених, з точки зору позивача, прав та інтересів, тобто неефективний спосіб захисту, оскільки він не призведе до їх відновлення, навіть якщо позовні вимоги будуть задоволені. Так, позивач в резолютивній частині свого позову просить суд, зокрема, зобов`язати відповідачів вжити дієві заходи щодо безумовного виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381. Переліку (найменування) та кількості таких заходів, які має зобов`язати суд виконати відповідачів на виконання доручення пред`явлений позов не містить. Також позов не містить визначення поняття «дієві заходи» або які саме заходи позивач вважає дієвими.
87. Національний будинок музики також зазначає, що позов Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» подано на захист порушених прав та законних інтересів невизначеної кількості осіб - віруючих громадян України католицького віросповідання на сповідування їхньої релігії, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 5 КАС України. Позивачем, в порушення вимог ч. 1 ст. 5 КАС України, пред`явлено позов не на захист власних прав, свобод та інтересів, а на захист прав невизначеної кількості осіб - віруючих громадян України католицького віросповідання на сповідування їхньої релігії.
88. З урахуванням зазначених аргументів Національний будинок музики просить відмовити у задоволенні позову Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ».
VІ. ДОВОДИ ФУНДАЦІЇ ІМЕНІ ГРАФА ФЕЛІКСА СОБАНСЬКОГО (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача)
89. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фундація імені графа Фелікса Собанського (далі - Фундація) у письмових поясненнях третьої особи щодо заявленого позову Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» зазначає, що Костел Святого Миколая в місті Києві був збудований на початку ХХ століття виключно за кошти з пожертвувань громадян католицького віросповідання, за їхні ж кошти було викуплено землю під будівництво Костелу. Держава ніколи не брала участі у фінансуванні проектування та будівництва Костелу.
90. Фундація також зазначає, що будівництво ОСОБА_7 , яке тривало у 1899-1909 роках, здійснювалось, в тому числі, за рахунок значних пожертв Фелікса Собанського (сума пожертви складала 10000 рублів на будівельні роботи).
91. Фундація стверджує, що держава Україна в особі своїх державних органів грубо порушує свої зобов`язання перед католицькою громадою в особі Парафії за статтею 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції - зобов`язання щодо забезпечення права на мирне володіння своїм майном, які держава взяла на себе, в тому числі, за Дорученням Президента України від 09.12.2005 року вих. № 1-1/1381.
92. Фундація в поясненнях щодо позову вказує на те, що бездіяльність держави в особі відповідачів щодо невиконання вказаного Доручення Президента України є протиправною і порушує не тільки інтереси Парафії, але й також загальні інтереси всіх віруючих громадян католицького віросповідання і Католицької Церкви в цілому.
VІІ. ДОВОДИ ПАНА РИШАРДА ЯНКОВСЬКОГО (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача)
93. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - пан ОСОБА_8 у письмових поясненнях третьої особи щодо заявленого позову Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» зазначає, що він має пряму зацікавленість у задоволенні позовних вимог та відновленні права Парафії на користування Костелом Святого Миколая саме як католицьким храмом.
94. Пан ОСОБА_8 зазначає, що він є прямим нащадком (двоюрідним онуком) ОСОБА_9 .
95. ОСОБА_10 (1825-1920) - поміщик, почесний мировий суддя, меценат, що проживав у місті Києві та належав до католицької громади української столиці.
96. У 1898 році ОСОБА_9 було обрано головою комітету з будівництва католицького костелу в ім`я св. Миколая у м. Києві, який протягом усіх років спорудження ОСОБА_11 брав активну участь у всіх адміністративних та технічних процесах, що стосувались даного будівництва та землевідведення.
97. Крім того, ОСОБА_12 був одним з тих, хто зробив найбільший внесок (пожертвування) на будівництво ОСОБА_13 - в загальній сумі більше 150000 рублів (обігова валюта на той час).
98. Пан ОСОБА_8 зазначає, що тривале невиконання відповідачами Доручення Президента України від 09.12.2005 року вих. № 1-1/1381 свідчить про нездатність або небажання держави Україна забезпечити практичну реалізацію права української католицької громади (в особі Парафії) на повноцінне користування ОСОБА_7 за його первісним духовним призначенням - як католицьким храмом.
VІІІ. ДОВОДИ МАРКА ЗІНОВІЙОВИЧА ГІНЗБУРГА (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача)
99. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 в поясненнях зазначив про те, що він є нащадком (внучатим племінником) ОСОБА_14 .
100. Лев ОСОБА_15 - на початку ХХ століття київський будівельник-підрядник, купець першої гільдії, власник Будівельної контори Льва Гінзбурга.
101. Будівельна контора ОСОБА_16 в період 1899-1909 років брала значну участь в будівництві ОСОБА_7 , а саме - у супроводженні інженерно-технічної частини даного будівництва.
102. ОСОБА_3 зазначає, що інформація щодо будівництва ОСОБА_11 , яка є в його розпорядженні та в розпорядженні його родини, є такою, що отримана з фактичних свідчень очевидців та учасників подій, пов`язаних із будівництвом Костелу Святого Миколая.
103. М.З. Гінзбург стверджує, що держава (Російська імперія) в будь-які формі не брала участі у фінансуванні проектування та будівництва ОСОБА_7 . Будівництво Костелу тривало у 1899-1909 роках та здійснювалось виключно зусиллями та коштами, зібраними католицькою громадою м. Києва та України. За кошти з пожертвувань членів католицької спільноти також було викуплено землю під будівництво.
104. Також в своїх поясненнях від 24.01.2025 ОСОБА_3 вказує на те, що ОСОБА_7 був спроектований та збудований католицькою громадою саме з метою використання його як релігійного католицького храму, що підтверджує вся технічно-проектна документація будівництва Костелу.
105. М.З. Гінзбург зазначає, що вважає протиправною бездіяльність відповідачів щодо неповернення ОСОБА_11 в користування католицької громади саме як релігійної святині, а також не погоджується з перепрофілюванням даної храмової споруди під побутові цілі.
ІХ. ДОВОДИ РЕЛІГІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ КИЇВСЬКО-ЖИТОМИРСЬКОЇ ДІЄЦЕЗІЇ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У М. КИЄВІ» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача)
106. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Релігійної організації «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві» (Парафія) в усних поясненнях щодо заявленого позову під час судового засідання 24.01.2025 зазначив про те, що питання визнання протиправною тривалої бездіяльності держави Україна у поверненні приміщення Костелу Святого Миколая в м. Києві в користування Парафії привертає увагу та є надзвичайно важливим для всієї Католицької Церкви, як для звичайних прихожан, так і для католицьких громадських організацій, зокрема, тих, які на благодійній основі готові вкладати кошти у реконструкцію приміщення Костелу, але тільки за умови визначення його користувачем саме Парафії.
107. Представник парафії стверджує, що внаслідок триваючого невиконання відповідачами Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1- 1/1381 Парафія та всі її прихожани позбавлені можливості реалізовувати свої законні інтереси щодо використання ОСОБА_11 як католицького храму.
Х. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
108. Заслухавши пояснення сторін та інших учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
109. Костел Святого Миколая (далі - Костел) є будівлею, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75, літ. Г.
110. За функціональною типологією Костел належить до культових споруд.
111. Костел був побудований у 1899-1909 роках на замовлення і коштом київської католицької громади.
112. З інформації відкритих джерел про історію будівництва ОСОБА_17 (https://novapolshcha.pl/article/istoriya-odnogo-khramu-kostel-svyatogo-mikolaya/) тощо відомо, що проектування та будівництво відбувалося виключно за кошти парафіян. Був обраний Комітет з будівництва костелу. Два основні його завдання - проект нового храму та збір коштів на його будівництво. Головою комітету став Леонард Янковський - почесний мировий суддя. До складу комітету входили тодішні найзаслуженіші члени католицького товариства у Києві та країні, а саме: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , граф ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , граф ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 .
113. ОСОБА_30 - член Київської Міської думи (гласний), колезький асесор.
ОСОБА_10 (1825-1920) - поміщик, почесний мировий суддя, який пожертвував на будівництво костелу більше 150 тис. рублів.
ОСОБА_31 (1848-1914) - граф, дійсний статський радник, єгермейстер двору Його Величності.
ОСОБА_32 - домовласник, член Міської думи (гласний).
ОСОБА_33 - дворянин, землевласник.
ОСОБА_34 - дворянин, присяжний повірений, купець. Мав у Києві булочну на вул. Великій Підвальній, 24.
ОСОБА_35 - дворянин, землевласник, купець, цукропромисловець.
ОСОБА_36 - інженер-технолог, колезький асесор.
ОСОБА_37 - дворянин.
ОСОБА_38 (1862-1922) - граф, камер-юнкер двору Його Величності; цукрозаводчик, член Державної Думи.
ОСОБА_39 - дворянин, інженер, купець і промисловець.
ОСОБА_40 (1849-1939), австрійський підданий, інженер-хімік, дворянин, купець, громадський діяч.
114. Вказані особи були бенефіціарами будівництва костелу. Окрім цього, більше 10 тис. рублів на спорудження мармурових статуй в костелі св. Миколая пожертвував граф ОСОБА_41 . У 1898 році було оголошено конкурс проектів, за яким другу премію одержав проект 24-річного студента інституту цивільних інженерів ОСОБА_42 . Але робоче проектування керівництво й нагляд за будівництвом було доручено відомому архітекторові ОСОБА_43 . Виконання ліпних прикрас було доручено італійському скульптору Еліо Саля. Він виконав роботи по оздобленню фасаду храму та його інтер`єру.
115. Основні кошти для будівництва надходили з пожертвувань, згодом у процесі будівництва голова Леонард Янковський вкладав власні кошти. До моменту освячення на спорудження костелу зібрано пожертв понад 500000 руб.
116. 06.12.1909 Костел було освячено та передано католицькій громаді міста Києва для проведення богослужінь. На урочистості були присутні: єпископ-помічник Луцько-Житомирської дієцезії А. Карас і генерал-губернатор Ф. Трепов. Першим настоятелем храму став о. Юзеф Жмигродський.
117. Будівля храму святого Миколая являє собою архітектурний шедевр. Поряд з храмом було збудовано дім для священиків, які працювали при костелі св. Миколая на 10 великих кімнат, в якому зараз знаходиться приміщення київської музичної школи № 10.
118. Як католицький храм Костел Святого Миколая функціонував 29 років - по 1938 рік. 21.03.1938 рішенням міської ради костел було закрито й передано у використання для громадських потреб. Представниками міської ради було знято хрести, ікони, начиння, дзвони, скульптури, частину вітражів і демонтовано орган. Тобто в 1938 році Костел був закритий радянською владою для богослужінь.
119. До 1941 року у храмі розташовувалися склади різних організацій. У період другої світової війни, внаслідок артилерійських обстрілів і пожежі, костел зазнав значних пошкоджень: були напівзруйновані дахи, дуже постраждали фасади. Великих втрат зазнали інтер`єри: повідпадали тиньк, скульптурні та ліпні деталі, повністю втрачено вітражі, підлогу тощо.
120. Під час Другої світової війни, внаслідок артилерійських обстрілів і пожеж, споруда суттєво постраждала: були напівзруйновані дахи, пошкоджені фасади, значних втрат зазнали інтер`єри.
121. У 1946 році проведено невідкладні консерваційні роботи дахів, фасадів, вікон. Приміщення костелу передано у використання Державному архіву Київської області. Для цього були споруджені всередині будівлі багатоярусні дерев`яні конструкції. У костелі також було розміщено кілька підрозділів спецслужб та радіоглушильну станцію.
122. У 1954-1957 роках Київська спеціальна науково-реставраційна виробнича майстерня під керівництвом архітеторки Є. І. Лопушинської здійснила першочергові ремонтно-реставраційні роботи фасадів споруди.
123. У 1956 році споруду костелу було визнано пам`яткою архітектури, однак, у 1963 році це рішення було скасовано.
124. Рішенням Ради Міністрів УРСР від 13.12.1978 року № 814 було ухвалено створити на базі приміщення Костелу Республіканський Будинок органної і камерної музики, провести повну реставрацію будівлі Костелу з метою пристосування його для нового призначення.
125. Здійснені протягом 1979-1981 років реставраційні роботи з частковою реконструкцією внутрішніх приміщень змінили функціональне призначення Костелу, адаптувавши його для проведення активної концертної діяльності.
126. Постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 № 442 будівля за адресою: вул. Велика Васильківська, 75 у м. Києві взята на облік як пам`ятка архітектури та містобудування республіканського значення з найменуванням «Костьол та будинок причту» під охоронним номером 902.
127. Із набуттям Україною незалежності приміщення Костьолу було передано на баланс Головного управління культури Київської міської державної адміністрації, фактичним користувачем Костелу продовжував залишатись Республіканський Будинок органної і камерної музики.
128. Відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 05.04.1991 року № 83 «Про перелік пам`яток архітектури, які не підлягають передачі у постійне користування релігійним організаціям» культову споруду «Миколаївський костьол, XIX-XX ст. (охор. № 902)» було віднесено до визначних пам`яток архітектури, що не підлягають передачі у постійне користування релігійним організаціям.
129. У 1992 році відбулося відкриття храму для вірян, зокрема Парафії св. Миколая Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви, з наданням можливості проводити богослужіння у час, вільний від проведення концертів Республіканським Будинком органної і камерної музики. Юридичні умови та підстави такого користування зафіксовані не були.
130. 02.01.1992 було підписано угоду, згідно з якою храм став не тільки концертним залом, а й «приміщенням», у якому можна було відправляти Службу Божу.
130. 04.01.1992, більше ніж через п`ятдесят років, відбулася урочистість відкриття храму, на якій були присутні три єпископи, священники, понад 1500 вірян. Святиню освятив і Слово Боже виголосив єпископ Київсько-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський.
131. Указом Президента України від 17.11.1998 №1254/98 вирішено надати Республіканському Будинку органної та камерної музики України статус національного і надалі іменувати його «Національний будинок органної та камерної музики України».
132. 08.06.2000 було прийнято Закон України «Про охорону культурної спадщини», відповідно до статті 1 якого приміщення Костелу визнано пам`яткою архітектури національного значення. Пам`ятка занесена до Переліку пам`яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації відповідно до Закону, під найменуванням «Костьол» 1899-1909 роки, під охоронним номером 902/1.
133. 25.06.2001 під час свого апостольського візиту в Україну храм святого Миколая відвідав Папа Римський Йоан Павло ІІ.
134. Відповідно до облікової документації на об`єкт культурної спадщини «Ансамбль Миколаївського костьолу та будинку причту (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75)», складеної Міністерством культури та інформаційної політики України та Українським державним інститутом культурної спадщини в 2022 році, Костел є самостійним об`єктом. Поряд з будинком причту входить до складу ансамблю пам`яток «Миколаївський костьол та будинок причту».
135. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2002 року № 137 «Про умови передачі культових будівель - визначних пам`яток архітектури релігійним організаціям» було установлено, що культові будівлі - визначні пам`ятки архітектури, які не підлягали передачі у постійне користування релігійним організаціям відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 05.04.1991 року № 83, можуть передаватись їм у користування тільки після вирішення питань, пов`язаних з переміщенням навчальних закладів, архівних установ і закладів культури, що займають ці культові будівлі, до інших приміщень.
136. 09.12.2005 Президентом України ОСОБА_44 було видано Доручення вих. № 1-1/1381 наступного змісту: «З метою забезпечення духовних потреб віруючих та умов дальшого функціонування Національного будинку органної та камерної музики України: В. Кириленку (Віце-прем`єр-міністр з гуманітарних питань), О. Омельченку (голова КМДА та міський голова Києва), І. Ліховому (Міністр культури і туризму) забезпечити в установленому порядку передачу пам`ятки архітектури - Миколаївського костьолу (м. Київ) в користування парафії Св. Миколая Римсько-католицької церкви, вирішивши при цьому питання надання приміщення в м. Києві Національному будинку органної та камерної музики України та врахувавши можливість проведення концертів органної та камерної музики в будівлі Миколаївського костьолу. Термін - 1 липня 2006 року».
137. Супровідним листом від 30.01.2006 Парафія направила на адресу Президента України ОСОБА_45 власні пропозиції щодо виконання Доручення від 09.12.2005 року № 1-1/1381, згідно з якими пропонувала запровадження перехідного періоду після визначення Парафії головним користувачем Костелу, протягом якого Національний будинок музики не мав би обов`язку виселятись з Костелу, а вся будівля могла би використовуватись на спільних засадах і Парафією для проведення релігійної діяльності, і Національним будинком музики для проведення концертної діяльності. Перехідний період призначається для того, щоб за цей час знайти (побудувати) нове приміщення для Національного будинку музики. Вказані пропозиції Парафії були зареєстровані в Секретаріаті Президента України за № 443/4891-01 від 31.01.2006.
138. Резолюцією Президента України Ющенка В.А. від 16.03.2006 до листа Парафії № 443/4891-01 від 31.01.2006 вказано наступне: «Прошу особисто розглянути це звернення та доповісти, що практично зроблено на виконання доручення Президента України від 09.12.2005 № 1-1/1381 для врегулювання ситуації. Термін - 10 днів».
139. Листом від 30.03.2006 вих. № 2624/0/2-06 Віце-прем`єр-міністр України Кириленко В.А. доповів Президенту України про заперечення з боку колективу Національного будинку музики щодо передачі Костелу у користування римо-католицькій громаді. Також в даному листі зазначено, що релігійна громада РКЦ наполягає на зміні користувача культовою будівлею, не заперечуючи проти перебування в ній Національного будинку музики до вирішення питань, пов`язаних з його переміщенням в іншу будівлю. Відповідні гарантії щодо цього надано Ватиканом у ноті МЗС України від 16 березня 2004 року. Крім цього, даний лист містить констатацію факту відсутності у державній та комунальній власності територіальної громади міста Києва будівель, які могли б бути пристосовані для функціонування Національного будинку органної та камерної музики, тому виконання Доручення від 09.12.2005 № 1-1/1381 вимагає додаткового часу для опрацювання.
140. Листом від 14.06.2006 вих. № 013-296 Київська міська державна адміністрація доповіла на виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 про відсутність у міській комунальній власності приміщень, які могли б бути використані у діяльності Національного будинку музики, як за площею, так і за призначенням. Крім того, враховуючи пропозицію Парафії щодо зміни користувача будівлі та продовження функціонування Національного будинку музики у будівлі Костелу до переміщення останнього в інші приміщення, Київська міська державна адміністрація просила Кабінет Міністрів України доручити Міністерству культури опрацювати це питання спільно з Національним будинком музики. При цьому, КМДА висловлювала готовність розглядати будь-які варіанти використання будівлі, узгоджені сторонами. Міністерство не висловило свою позицію по цьому питанню, не запропонувало інших реальних шляхів вирішення проблеми і звернулося з проханням підтримати звернення колективу Національного будинку музики і провідних митців України до Президента України ОСОБА_45 та Прем`єр-міністра Єханурова Ю.І. і зберегти існуючий порядок використання будівлі на АДРЕСА_1 до переміщення Національного будинку музики в інше придатне для того приміщення.
141. Листом від 19.06.2006 вих. № 382/8/10-06 Міністерство культури і туризму України доповіло на виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 про пошук приміщення для переміщення Національного будинку музики. Також доповіло про триваючу роботу щодо підписання тристоронньої угоди між Головним управлінням культури і мистецтв Київської міськдержадміністрації (власник споруди), Римо-католицькою парафією Св. Миколая (орендар) та Національним будинком органної та камерної музики (суборендар) щодо подальшого спільного використання споруди Костелу на період вирішення питання надання іншого можливого приміщення для національного колективу.
142. Листом від 07.07.2006 вих. № 02-02/825 Глава Секретаріату Президента України повідомив Прем`єр-міністра України Ю.І. Єханурова про факт невиконання Доручення Президента України від 09.12.2005 № 1-1/1381. Зазначено, що подальше зволікання з виконанням доручення Глави держави може спричинити загострення ситуації з боку віруючих та негативно вплинути на авторитет органів державної влади. Висловлено прохання вжити дієвих заходів щодо безумовного виконання згаданого доручення та притягнення до відповідальності посадових осіб, визначених його виконавцями.
143. Листом від 22.07.2006 вих. № 5466/0/2-06 Секретаріат Кабінету Міністрів України повідомив Секретаріат Президента України про перенесення строку виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1- 1/1381 - до 10.01.2007, у зв`язку з необхідністю проведення додаткових консультацій і погодження центральними органами виконавчої влади проектів відповідних рішень Уряду.
144. Листом від 07.09.2007 вих. № 02-02/1913 Глава Секретаріату Президента України повідомив Генерального вікарія Києво-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви про триваюче опрацювання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381, з метою чого Міністерством культури створено відповідну міжвідомчу робочу групу. Але відсутність у м. Києві належних приміщень для унікального органу не дозволяє перемістити нині Національний будинок органної та камерної музики з приміщення Костелу.
145. Листом від 28.12.2007 вих. № 1653/8-2/10-07 Міністерство культури і туризму України повідомило Секретаріат Президента України про те, що у Міністерстві відбулось декілька засідань робочої групи, на яких були розглянуті різні варіанти приміщень для переселення Національного будинку музики. Але зазначено про існування об`єктивних складнощів у вирішенні питання стосовно переміщення Національного будинку музики, у зв`язку з цим робоча група пропонує будівництво нового приміщення для Національного будинку музики. У зв`язку з довгостроковим терміном виконання просили зняти зазначене питання з контролю.
146. Листом від 29.12.2007 вих. № 8425/0/2-07 Секретаріат Кабінету Міністрів повідомив Секретаріат Президента України, що на виконання Доручення Президента від 09.12.2005 була утворена робоча група при Міністерстві культури з підготовки пропозицій щодо надання іншого приміщення для розташування колективу Національного будинку музики, були розглянуті можливі варіанти розташування Національного будинку музики, проте ці пропозиції з об`єктивних обставин неприйнятні. З урахуванням наведеного висловлено прохання зняти з контролю питання щодо передачі Миколаївського костьолу в користування релігійної громади Римсько-католицької церкви.
147. 08.02.2008 Президентом України ОСОБА_44 було видано Доручення вих. № 1-1/265 наступного змісту: «Прем`єр-міністру України Ю.В. Тимошенко. З метою забезпечення духовних потреб віруючих та умов подальшого функціонування Національного будинку органної та камерної музики України дано доручення Кабінету Міністрів України № 1-1/1381 від 09.12.2005 забезпечити в установленому порядку передачу пам`ятки архітектури - Миколаївського костьолу (м. Київ) у користування парафії Святого Миколая Римсько-католицької церкви, вирішивши при цьому питання надання приміщення в м. Києві Національному будинку органної та камерної музики України та врахувавши можливість проведення концертів органної музики в будівлі Миколаївського костьолу. Однак, до цього часу Кабінетом Міністрів України не вжито достатніх заходів, спрямованих на розв`язання зазначеної проблеми. З огляду на викладене прошу на засіданні Кабінету Міністрів України розглянути питання будівництва нового приміщення Національного будинку органної та камерної музики».
148. Листом від 23.04.2008 вих. №5131/0/2-08 Секретаріат Кабінету Міністрів України повідомив Секретаріат Президента України про відсутність земельної ділянки під нове будівництво.
149. Листом від 05.10.2009 вих. №1673/18/10-09 Міністерство культури і туризму України повідомило Секретаріат Президента України про те, що на сьогодні питання розміщення Національного будинку органної та камерної музики України у іншому приміщенні не вирішено, оскільки Київською міською радою не надано земельну ділянку під будівництво нового приміщення, а Міністерство культури і туризму України не має власних площ для розміщення колективу.
150. Згідно з міською цільовою програмою «Київ: державно-церковні відносини на 2012-2015 роки», затвердженої рішенням Київської міської ради від 24 травня 2012 року № 578/7915 на виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 № 1-1/1381 та з метою забезпечення духовних потреб віруючих, умов подальшого функціонування Національного будинку органної та камерної музики України Київська міська рада рішенням від 23 квітня 2009 року № 333/1389 надала згоду на безоплатну передачу будівлі на вул. Червоноармійській, 75, літ. Г у державну власність до сфери управління Міністерства культури і туризму України.
151. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 № 1458-р будівлю за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, 75, літ. Г передано у державну власність з віднесенням її до сфери управління Міністерства культури і туризму (нині - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України).
152. Головним управлінням комунальної власності м. Києва, правонаступником якого є Департамент комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, було оформлено Міністерству культури і туризму України право державної власності на нежилу будівлю загальною площею 2655,10 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноармійська, № 75 (Літера Г) та видано свідоцтво про право власності від 04.04.2011 серія НОМЕР_5 .
153. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 24.01.2025 будівля Костелу (реєстраційний номер 33692194) належить державі Україна в особі Міністерства культури і туризму України та закріплена на праві господарського відання за Національним будинком органної та камерної музики України (підстава - свідоцтво про право власності САЕ 178291 04.04.2011, Головне управління комунальної власності м. Києва/наказ №209-В від 04.04.2011).
154. 03.09.2021 у приміщенні Костелу сталась масштабна пожежа, внаслідок якої згорів орган фірми-виробника «RIEGER-KLOSS» , який використовувався Національним будинком музики для проведення концертів. Вказаний факт є загальновідомим та освітлювався в засобах масової інформації.
155. Відповідно до облікової документації на об`єкт культурної спадщини «Ансамбль Миколаївського костьолу та будинку причту (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75)», складеної Міністерством культури та інформаційної політики України та Українським державним інститутом культурної спадщини в 2022 році, загалом будівля Костелу та його внутрішні і зовнішні елементи перебувають у незадовільному стані внаслідок масштабної пожежі у вересні 2021 року.
156. Відповідно до публічних даних, викладених на офіційному веб-сайті Національного будинку музики (https://nhm.com.ua/news/31_12_2024_180000 ), у 2024 році Національний будинок музики провів 140 концертів у Києві на різних локаціях: Національна філармонія України, Національний заповідник «Софія Київська» (Софійський Собор, "Андріївська Церква", Хлібня, Будинок митрополита), Національний заповідник Києво-Печерська лавра, Київський Планетарій, Нацiональний музей «Київська картинна галерея». Костелу Святого Миколая в даному переліку локацій проведення концертів Національним будинком музики не зазначено.
157. Як визнається всіма учасниками справи, 05 листопада 2021 року між Міністерством культури та інформаційної політики України та Парфією було підписано меморандум про співпрацю (далі - Меморандум), метою якого, серед іншого, є вирішення у встановленому законодавством порядку питання передачі Костелу у постійне користування Парафії. Первісно строк такої передачі був визначений по 05.11.2023. 06 грудня 2023 року за згодою сторін термін вказаної передачі було продовжено до 01 травня 2024 року.
158. 27.10.2023 представниками Парафії та католицької громади м. Києва на сайті Кабінету Міністрів України було зареєстровано Електронну петицію №41/005649-23еп під назвою «Передача костелу св. Миколая в м. Київ релігійній громаді Римо-католицької церкви», в якій католики закликали Уряд виконати Меморандум в строк та невідкладно передати Парафії у користування будівлю Костелу Святого Миколая в місті Києві. Вказана Електронна петиція набрала 25 тисяч 243 підписи та була розглянута Кабінетом Міністрів України 01.02.2024.
159. У відповіді від 01.02.2024 на електронну петицію №41/005649-23еп Прем`єр-міністр України Шмигаль Д.А. повідомив, що на сьогодні триває опрацювання питання щодо переміщення Національного будинку музики в інше приміщення для провадження ним своєї статутної діяльності. Одним з варіантів розглядається приміщення флігеля Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації професійних спілок. Президія Федерації професійних спілок постановою від 06 червня 2023 року № П18/5 погодила безоплатну передачу у державну власність будівлі флігеля Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації професійних спілок, що є частиною цілісного майнового комплексу будівель зазначеного Центру. Проте, на комплекс будівель Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації професійних спілок на Алеї Героїв Небесної Сотні, 1, у м. Києві судом накладені арешти. У зв`язку з кримінальними провадженнями та судовим розглядом процес передачі будівлі флігеля Міжнародного центру культури і мистецтв Федерації професійних спілок для подальшої реконструкції та адаптації під потреби Національного будинку музики зупинено. За результатами прийнятого судом рішення МКІП, як органом, до сфери управління якого належить Костел, буде вжито всіх необхідних заходів до реалізації Меморандуму у частині, що стосується передачі Костелу у постійне користування релігійній організації.
ХІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
160. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
161. Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
162. Відповідно до пункту частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
163. Відповідно до частини 3 статті 19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
164. Відповідно до Рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційного Суду України відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
165. Відповідно до частини першої статті 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
166. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
167. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
168. Відповідно до статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на свободу думки, совісті та релігії; це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
169. Статтею 35 Конституції України кожному гарантується право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
170. Правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються, зокрема, Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».
171. Положеннями статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами. Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.
172. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2002 № 137 «Про умови передачі культових будівель - визначних пам`яток архітектури релігійним організаціям» встановлено, що культові будівлі - визначні пам`ятки архітектури, які не підлягали передачі у постійне користування релігійним організаціям відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 05.04.1991 року № 83, можуть передаватись їм у користування тільки після вирішення питань, пов`язаних з переміщенням навчальних закладів, архівних установ і закладів культури, що займають ці культові будівлі, до інших приміщень.
173. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України «Про культуру» № 2778-VI від 14.12.2010 забороняється виселення закладів культури (театрів, філармоній, бібліотек, музеїв, архівів, художніх галерей (виставок), кінотеатрів, мистецьких шкіл, центрів дозвілля дітей та юнацтва, клубних закладів тощо) з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення.
174. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» управління об`єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
175. Відповідно до ст.3 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» (в редакції станом на 04.04.2011) об`єктами управління державної власності є: майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління; майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям; майно, яке передане державним господарським об`єднанням; корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави); державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, управління яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами; державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію; державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій; державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук; безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.
176. Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3894-IX від 20.08.2024) забороняється передавати державне або комунальне майно в безоплатне користування або позичку, крім передачі релігійній організації в безоплатне користування або позичку державного або комунального майна, яке є культовим майном, зокрема культовою будівлею, спорудою, з метою проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, ритуалів, молитов, служінь, релігійних зібрань, релігійної освіти та забезпечення інших видів релігійної практики в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
177. Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
178. Основні повноваження Президента України закріплені у статті 106 Конституції України. Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України (частина третя статті 106 Конституції України). Глава держави здійснює також інші повноваження, визначені Конституцією України.
179. З метою забезпечення своєчасного виконання указів, розпоряджень і доручень Президента України 19.02.2002 прийнято Указ Президента України «Про порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України» № 155/2002, яким визначається порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень, доручень Президента України. Контролю підлягають акти, доручення, які містять конкретні завдання органам виконавчої влади щодо здійснення заходів, розгляду або вирішення питань тощо.
180. Обов`язковість актів Президента України визначена положеннями Конституції України.
181. Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України. Відповідно до ст. 114 Конституції України до складу Кабінету Міністрів України входять Прем`єр-міністр України, Перший віце-прем`єр-міністр, віце-прем`єр-міністри, міністри.
182. Відповідно до ст. 119 Конституції України місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують, зокрема, виконання Конституції та законів України, актів Президента України.
183. У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
ХІІ. ОЦІНКА ОБСТАВИН СУДОМ
184. Як видно з матеріалів справи, та не заперечується жодним з учасників справи, Костел Святого Миколая, розташований за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75, літ. Г, є культовою спорудою, яка побудована в 1909 році в м. Києві на замовлення та кошти київської католицької громади, яка після будівництва Костелу утворила парафіяльну громаду Святого Миколая римо-католицького сповідання.
185. Внаслідок проведення тоталітарної політики колишнього СРСР стосовно релігії, спрямованої на порушення прав церков і релігійних організацій та їхнє цілковите знищення, парафіяльна громада Святого Миколая припинила свою діяльність приблизно у 1938 році, а будівля Костелу Святого Миколая була закрита для богослужінь, і згодом використовувалась радянською владою за різними потребами, з 1978 року на базі Костелу був утворений Республіканський Будинок органної і камерної музики.
186. 29.10.1991 було юридично зареєстровано Релігійну організацію «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві», яка стала правонаступником парафіяльної громади Святого Миколая щодо задоволення спільних релігійних потреб віруючих громадян римо-католицького сповідання в приміщенні Костелу Святого Миколая.
187. З набуттям Україною незалежності та прийняттям Конституції України держава гарантувала кожному право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність (ст. 35 Конституції України).
188. Крім того, Указом Президента України від 04.03.1992 № 125 «Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна» було доручено Раді Міністрів Кримської АРСР, виконавчим комітетам обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів: протягом 1992-1993 років здійснити передачу релігійним громадам у власність чи безоплатне користування культових будівель, що використовуються не за призначенням.
189. Також Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 року № 290-р «Щодо забезпечення поетапного повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням» було доручено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: забезпечити згідно із законодавством України поетапне повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням.
190. Втім, щодо Костелу Святого Миколая Постановою Ради Міністрів Української РСР від 05.04.1991 року № 83 «Про перелік пам`яток архітектури, які не підлягають передачі у постійне користування релігійним організаціям» було постановлено, що дана культова споруда не підлягає передачі у постійне користування релігійним організаціям.
191. Пізніше умови даної заборони були уточнені в Постанові Кабінету Міністрів України від 14.02.2002 № 137 «Про умови передачі культових будівель - визначних пам`яток архітектури релігійним організаціям», відповідно до положень якої було установлено, що культові будівлі - визначні пам`ятки архітектури, які не підлягали передачі у постійне користування релігійним організаціям відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР від 05.04.1991 року № 83, можуть передаватись їм у користування тільки після вирішення питань, пов`язаних з переміщенням навчальних закладів, архівних установ і закладів культури, що займають ці культові будівлі, до інших приміщень.
192. 09.12.2005 Президентом України ОСОБА_44 було видане Доручення вих. №1-1/1381, адресоване Кабінету Міністрів України, Київській міській державній адміністрації та Міністерству культури і туризму України, наступного змісту:
192.1 «З метою забезпечення духовних потреб віруючих та умов дальшого функціонування Національного будинку органної та камерної музики України: В. Кириленку (Віце-прем`єр-міністр з гуманітарних питань), О. Омельченку (голова КМДА та міський голова м. Києва), І. Ліховому (Міністр культури і туризму) - забезпечити в установленому порядку передачу пам`ятки архітектури - Миколаївського костьолу (м. Київ) в користування парафії Св. Миколая Римсько-католицької церкви, вирішивши при цьому питання надання приміщення в м. Києві Національному будинку органної та камерної музики України та врахувавши можливість проведення концертів органної та камерної музики в будівлі Миколаївського костьолу. Термін - 1 липня 2006 року».
193. Факт невиконання Доручення від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 підтверджується позивачем та третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фундацією імені графа Фелікса Собанського, паном Ришардом Янковським, Релігійною організацією «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві», Марком Зіновійовичем Гінзбургом.
194. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Національний будинок музики - в письмових заявах не висловила чіткої позиції щодо визнання чи заперечення факту невиконання Доручення від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 відповідачами. У судовому засіданні 24.01.2025 представник Національного будинку музики зазначив, що Доручення є виконаним, оскільки станом на сьогоднішній Парафія фактично використовує приміщення Костелу.
195. Міністерство культури у відзиві на позов від 15.10.2024 підтвердило факт невиконання Доручення від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 з посиланням на неможливість швидкого вирішення питання щодо пошуку нового приміщення для переселення Національного будинку музики.
196. У додаткових поясненнях у справі від 31.10.2024 Міністерство культури зазначило наступне: «Тільки після надання відповідного приміщення Національному будинку органної та камерної музики України буде відбуватися передача пам`ятки архітектури - Миколаївського костьолу в користування парафії Св. Миколая Римсько-католицької церкви», тим самим вкотре підтвердивши визнання факту невиконання Доручення від 09.12.2005 вих. №1-1/1381.
197. Втім, у додаткових поясненнях у справі від 24.01.2025, а також під час надання усних пояснень у судовому засіданні 24.01.2025 Міністерство культури змінило свою позицію та зазначило про те, що Доручення від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 є виконаним, оскільки на даний час Парафія безперешкодно користується приміщенням Костелу, віруючі громадяни католицького віросповідання мають доступ до приміщення костелу для забезпечення їх духовних потреб.
198. З цього приводу суд звертає увагу на необхідність дотримання учасниками судового процесу доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (Постанова Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18)).
199. Естопель - це принцип, згідно з яким сторона позбавляється права висувати певні заперечення або заяви, що розходяться з її початковою поведінкою, визнані в цьому та/або іншому процесі. Цей принцип спрямований на унеможливлення отримання процесуальних переваг недобросовісною стороною спору та базується на правилі, що ніхто не може діяти всупереч своєї поведінки (Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 910/24323/16).
200. Визнання факту невиконання Доручення від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 станом на дату подання заяв по суті у справі № 160/23751/24 з боку Міністерства культури (у відзиві на позов та додаткових поясненнях від 31.10.2024) та твердження цього ж учасника про фактичне виконання Доручення від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 (у додаткових поясненнях від 24.01.2025) є взаємовиключними позиціями відповідача-1.
201. Суд знаходить у наведених обставинах порушення з боку Міністерства культури доктрини заборони суперечливої поведінки.
202. Суд також надає оцінку наявній в матеріалах справи відповіді Прем`єр-міністра України Шмигаля Д.А. від 01.02.2024 на електронну петицію №41/005649-23еп, в якій підтверджено факт непереміщення Національного будинку музики в інше приміщення та непередання Костелу в постійне користування Парафії, як це було визначено Дорученням Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381.
203. Відтак, суд констатує, що у встановлені строки та станом на день винесення рішення у справі № 160/23751/24 Доручення Президента України Віктора Ющенка від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 не виконано.
204. Матеріалами справи підтверджується факт пояснення відповідачами причин невиконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 посиланням на відсутність у державній та комунальній власності територіальної громади міста Києва будівель, які могли б бути пристосовані для функціонування Національного будинку органної та камерної музики, а також посиланням на відсутність земельних ділянок під будівництво нового приміщення для Національного будинку музики.
205. Крім того, матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачами офіційних пропозицій представників Парафії щодо запровадження перехідного періоду після визначення Парафії користувачем Костелу на виконання Доручення від 09.12.2005, протягом якого Національний будинок музики міг би й надалі розміщуватись в приміщенні Костелу до моменту, поки не буде знайдено інше приміщення для його переселення.
206. При цьому також матеріалами справи підтверджується, що Міністерство культури та Національний будинок музики висловлювали офіційну позицію щодо неможливості пристати на зазначені пропозиції католицької громади та щодо доцільності збереження існуючого порядку користування Костелом до переміщення Національного будинку музики в інше придатне для того приміщення.
207. Як слідує зі змісту листа Київської міської державної адміністрації від 14.06.2006 вих. № 013-296 щодо стану виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381, КМДА підтверджувала ознайомлення з пропозиціями Парафії щодо перехідного періоду використання Костелу спільно з Національним будинком музики на умовах визначення користувачем Костелу саме Парафії. При цьому КМДА висловлювала готовність розглядати будь-які варіанти використання будівлі, узгоджені сторонами.
208. Відтак, суд констатує наявність реально можливих дій, що могли бути вчинені відповідачами на виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 в частині передачі Костелу в користування Парафії без порушення права Національного будинку музики на проведення в Костелі своєї статутної діяльності за наявності відповідної волі, але фактично здійснені не були.
209. Оцінка поведінки суб`єкта владних повноважень за критерієм правомірності судом при вирішенні адміністративного позову, безумовно, повинна ґрунтуватися насамперед на конституційному положенні про законність діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
210. Спірним питанням у цій справі насамперед є встановлення наявності або відсутності бездіяльності КМДА та Міністерства культури у процедурі виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381.
211. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
212. Водночас для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи.
213. Самі по собі строки, встановлені правовою нормою для прийняття зобов`язаним суб`єктом рішення (вчинення певної дії / дій), поза зв`язком із конкретною правовою ситуацією, сукупністю фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набуває (може набути) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких встановлюється цей строк. Така правова позиція була викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № П/9901/137/18 (№ 800/426/17), від 27.02.2020 у справі № 800/304/17, а також у постанові Верховного Суду України від 13.06.2017 у справі № 12-1393а17.
214. Матеріалами справи підтверджується, що Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 було прийнято з метою забезпечення духовних потреб віруючих та умов подальшого функціонування Національного будинку музики, і строк, наданий відповідальним особам на виконання цього Доручення - по 01.07.2006 - був гарантійним як у сенсі забезпечення часу на формування державного підходу до порядку використання дискреційних повноважень органів державної влади з метою виконання цього Доручення, так і для захисту (відновлення) прав та законних інтересів прихожан Парафії. Тому для пошуку шляхів ефективного виконання Доручення наданий строк був достатнім, прийнятним, обов`язковим і розумним.
215. Установлення такого строку було покликане забезпечити дотримання необхідного (справедливого) балансу між державними інтересами, які полягають у неможливості залишення національного закладу культури без власного приміщення, та інтересами релігійної католицької громади на повноцінне користування власною релігійною святинею за первісним духовним призначенням.
216. КМДА доводить відсутність власної бездіяльності у виконанні Доручення від 09.12.2005 з огляду на відсутність у відповідача-2 жодних повноважень розпоряджатись будівлею Костелу з огляду на передання її у державну власність з віднесенням до сфери управління Міністерства культури і туризму (нині - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України) розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 № 1458-р.
217. Міністерство культури доводить відсутність власної бездіяльності у виконанні Доручення від 09.12.2005 з огляду на відсутність належного приміщення для переселення Національного будинку музики та з посиланням на триваючу роботу щодо пошуку такого приміщення, а також з огляду на фактичне передання Костелу в одноосібне використання Парафії після пожежі, що сталась у вересні 2021 року.
218. Оцінюючи зазначені доводи суд вказує на те, що до 02.12.2009 приміщення Костелу перебувало у комунальній власності, на балансі Головного управління культури Київської міської державної адміністрації. Таким чином, за період з 02.07.2006 (наступний день після спливу терміну виконання Доручення від 09.12.2005) по 02.12.2009 Київська міська державна адміністрація мала повноваження та обов`язок вчинити ефективні дії на виконання даного Доручення. Втім, жодних доказів вчинення таких дій відповідач-2 суду не надав.
219. Крім того, суд вказує, що після передання Костелу у державну власність з віднесенням до сфери управління Міністерства культури (02.12.2009) по дату подання позивачем позову у цій справі (02.09.2024) пройшов строк - 14 років та 9 місяців. Цей строк є об`єктивно достатнім, прийнятним і розумним для ефективного виконання в цей період Міністерством культури, як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у сфері культури та релігії, Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381.
220. З огляду на викладене, суд визнає, що відповідачем-1 було допущено протиправну бездіяльність, що полягає у невиконанні Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 у строк, що перевищує 18 років з дати, визначеної як кінцева дата для виконання даного Доручення.
221. Крім того, суд визнає, що відповідачем-2 було допущено протиправну бездіяльність, що полягає у невиконанні Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 за період з 02.07.2006 по 02.12.2009.
222. При вирішенні спірних правовідносин суд бере до уваги офіційні відомості облікової документації на об`єкт культурної спадщини «Ансамбль Миколаївського костьолу та будинку причту (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75)», складеної Міністерством культури та інформаційної політики України та Українським державним інститутом культурної спадщини в 2022 році, відповідно до якої підтверджується факт припинення використання Національним будинком музики приміщення Костелу для здійснення своєї статутної діяльності після масштабної пожежі у вересні 2021 року, внаслідок якої згорів орган фірми-виробника «RIEGER-KLOSS».
223. У судовому засіданні 24.01.2025 представниками Міністерства культури та Національного будинку музики було підтверджено факт невикористання приміщення Костелу Національним будинком музики.
224. При цьому, відповідно до усних пояснень представників Міністерства культури, Національного будинку музики та Парафії, наданих у судовому засіданні 24.01.2025, незважаючи на факт одноосібного використання приміщень Костелу станом на січень 2025 року лише Парафією, тим не менш, представники Парафії не мають жодних юридичних прав щодо самостійного утримання приміщення Костелу, зокрема, проведення в ньому необхідних ремонтних робіт, облаштування інтер`єру відповідно до духовного призначення (розвішування ікон тощо) без попереднього погодження з Національним будинком музики.
225. Обліковою документацією на об`єкт культурної спадщини «Ансамбль Миколаївського костьолу та будинку причту (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75)» підтверджується факт перебування будинку Костелу та його внутрішніх і зовнішніх елементів у незадовільному стані.
226. Крім того, обліковою документацією на об`єкт культурної спадщини «Ансамбль Миколаївського костьолу та будинку причту (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75)» підтверджується, що за функціональною типологією приміщення Костелу належить до культових споруд.
227. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначено, що культова будівля, споруда - це будівля або споруда, що є об`єктом нерухомого майна, спеціально призначена для задоволення релігійних потреб шляхом проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, ритуалів, молитов, служінь, релігійних зібрань та забезпечення інших видів релігійної практики.
228. Статтею 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» визначено, що релігійні організації мають право, зокрема, на використання предметів й матеріалів релігійного призначення.
229. Обліковою документацією на об`єкт культурної спадщини «Ансамбль Миколаївського костьолу та будинку причту (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 75)» підтверджується факт зміни функціонального призначення Костелу внаслідок реставраційних робіт 1979-1981 років, якими Костел було адаптовано для проведення активної концертної діяльності.
230. Матеріалами справи підтверджується обізнаність відповідачів, уповноважених на виконання Доручення від 09.12.2005, щодо можливих негативних наслідків триваючого втручання держави в основоположні права та свободи віруючих громадян католицького віросповідання внаслідок подальшого зволікання та неповернення їм у користування Костелу Святого Миколая з усіма правами та обов`язками користувача.
231. Так, листом від 07.07.2006 вих. № 02-02/825 підтверджується повідомлення Главою Секретаріату Президента України Прем`єр-міністра України Ю.І. Єханурова про те, що подальше зволікання з виконанням Доручення Президента України від 09.12.2005 № 1-1/1381 може спричинити загострення ситуації з боку віруючих та негативно вплинути на авторитет органів державної влади.
232. Статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року гарантується свобода сповідувати свою релігію з виконанням та дотриманням релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно гарантується.
233. Аналогічні положення закріплені в статті 35 Конституції України.
234. Суд робить висновок про те, що триваюче невиконання відповідачами Доручення Президента України від 09.12.2005 має наслідком суттєве ускладнення в реалізації віруючими громадянами їх права на дотримання релігійної практики та дотримання ритуальних обрядів в приміщенні Костелу Святого Миколая, зважаючи на існуючі юридичні обмеження у користуванні даним приміщенням, що не заперечуються Міністерством культури на Національним будинком музики.
235. Крім того, триваюче невиконання Доручення від 09.12.2005 також має наслідком значне погіршення стану будівлі Костелу через затримки в проведенні необхідних ремонтних робіт, які об`єктивно виникають у зв`язку з існуючим механізмом погодження таких робіт між фактичним та юридичним користувачами приміщення Костелу.
236. З урахуванням викладеного суд констатує, що триваюче невиконання відповідачами Доручення Президента України від 09.12.2005 становить втручання в основоположне право на свободу сповідування власної релігії прихожанами Парафії.
237. При вирішенні спірних правовідносин суд також бере до уваги той факт, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 № 1458-р будівлю Костелу було передано з комунальної власності у державну власність з віднесенням до сфери управління Міністерства культури.
238. Підстава виникнення у Міністерства культури права державної власності на Костел - свідоцтво про право власності САЕ 178291 04.04.2011, Головне управління комунальної власності м. Києва/ наказ №209-В від 04.04.2011/.
239. Міністерством культури будівлю Костелу було закріплено на праві господарського відання за Національним будинком музики, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
240. Вказані дії були вчинені в період 2009-2011 років, тобто на момент існування у Міністерства культури обов`язку виконати Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 та передати будівлю Костелу у користування Парафії.
241. Суд зазначає, що передання Міністерством культури будівлі Костелу у господарське відання Національному будинку музики після набуття права державної власності на Костел було вчинено відповідачем-1 всупереч змісту та приписам Доручення Президента України від 09.12.2005.
242. Відповідні дії Міністерства культури є свідченням свідомого та тривалого невиконання Доручення Президента України від 09.12.2005.
243. За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
244. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (заява № 11901/02, пункт 77) зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), має бути «ефективним» як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності. (заява № 11901/02, пункт 77) зазначив, що засіб юридичного захисту, якогвимагає стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), має бути «ефективним» як на практиці, так і за законом. Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності.
245. З урахуванням наведеного «ефективний засіб правового захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не приводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації на практиці, не відповідає розглядуваній нормі міжнародного договору.
246. При оцінці способу захисту за критерієм ефективності слід виходити з того, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та відповідати приписам законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2024 у справі № 9901/506/21).
247. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
248. Принцип пропорційності вимагає забезпечення балансу між публічним інтересом і мінімальним втручанням у права суб`єкта приватного права, водночас застосування цього принципу гарантує обґрунтованість і пропорційність дій держави (постанова Верховного Суду від 08.05.2024 у справі № 240/17530/23).
249. Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд.
250. Звідси власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання його іншим особам, а також вилучення цього майна у відповідних суб`єктів.
251. Тобто майно може перебувати в особи на праві господарського відання доки воно не знадобиться власнику, який сам розпоряджається своїм правом стосовно його безоплатної передачі.
252. Вказані висновки містяться в постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №921/64/22.
253. Керуючись принципом пропорційності та справедливості, виходячи з критерію ефективності судового захисту та необхідності дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи інформацію про спосіб виконання Доручення від 09.12.2005, який вважав можливим відповідач-2 (лист КМДА від 14.06.2006 вих. № 013-296), суд вважає, що ефективним способом захисту прав та законних інтересів Парафії та її прихожан на користування Костелом Святого Миколая за духовним призначенням, порушених протиправною бездіяльністю відповідачів у зв`язку з невиконанням Доручення, є зобов`язання власника Костелу (Міністерства культури) розпорядитись своїм правом на визначення юридичної долі свого майна шляхом безоплатної передачі Костелу в користування Парафії.
254. При прийнятті рішення у справі суд зважає на норму частини 3 статті 20 Закону України «Про культуру» № 2778-VI від 14.12.2010, якою забороняється виселення закладів культури (театрів, філармоній, бібліотек, музеїв, архівів, художніх галерей (виставок), кінотеатрів, мистецьких шкіл, центрів дозвілля дітей та юнацтва, клубних закладів тощо) з приміщень без надання їм іншого рівноцінного приміщення.
255. Суд вказує, що в Дорученні Президента України Віктора Ющенка від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 чітко визначено процедуру передачі пам`ятки архітектури - Миколаївського костьолу (м. Київ) в користування парафії Св. Миколая Римсько-католицької церкви, а саме визначено: «…вирішивши при цьому питання надання приміщення в м. Києві Національному будинку органної та камерної музики України та врахувавши можливість проведення концертів органної та камерної музики в будівлі Миколаївського костьолу».
256. Отже, приймаючи рішення про зобов`язання відповідача-1 виконати Доручення Президента України Віктора Ющенка від 09.12.2005 вих. №1-1/1381, суд враховує норми щодо надання приміщення Державній організації «Національний будинок органної та камерної музики України».
257. Невирішення питання щодо надання приміщення Державній організації «Національний будинок органної та камерної музики України» продовж 18 років є частиною невиконання Доручення Президента України Віктора Ющенка від 09.12.2005 вих. №1-1/1381, що є предметом спору у цій справі.
258. Суд вказує, що відповідачі у справі, обґрунтовуючи власну тривалу бездіяльність, не вправі посилатись на неможливість вчинення дій щодо надання приміщення Державній організації «Національний будинок органної та камерної музики України», оскільки відповідні повноваження належать до сфери компетенції Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, та належали до сфери компетенції Київської міської державної адміністрації в період з 09.12.2005 по 02.12.2009.
259. Таким чином, невиконання покладених на відповідачів обов`язків щодо надання приміщення протягом 18 років не може слугувати належною підставою для обґрунтування правомірності невиконання Доручення Президента України Віктора Ющенка від 09.12.2005 вих. №1-1/1381.
260. Стосовно обрання ефективного способу відновлення порушених прав позивача суд вказує, що Указом Президента України «Про порядок організації та здійснення контролю за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України» від 19.02.2022 №155/2002 затверджено Положення про контроль за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України (далі - Положення).
261. Відповідно до п. 2 Положення контролю підлягають акти, доручення, які містять конкретні завдання органам виконавчої влади щодо здійснення заходів, розгляду або вирішення питань тощо.
262. Згідно з п. 4 Положення контроль за виконанням актів, доручень здійснює Головний контрольний департамент Адміністрації Президента України (далі - Головний контрольний департамент). Актом, дорученням може бути визначено орган або посадову особу, на яких покладається здійснення контролю за його виконанням.
263. Судом встановлено, що Дорученням Президента України Віктора Ющенка від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 було визначено відповідальних за його виконання осіб, а саме: В. Кириленка (Віце-прем`єр-міністр з гуманітарних питань), О. Омельченка (голова КМДА та міський голова м. Києва), І. Ліхового (Міністр культури і туризму).
264. Отже, відповідальними особами за виконання доручення є посадові особи КМДА та Міністерства культури та інформаційної політики України, правонаступником якого є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
265. Враховуючи зміну посадових осіб вказаних органів, позивачем правильно визначено відповідачами у справі Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, Київську міську державну адміністрацію.
266. Відповідно до п. 7 Положення завдання, визначені в актах, дорученнях, виконуються у строки, встановлені Президентом України. Якщо в акті Президента України строк виконання завдання не визначено, його виконання здійснюється протягом 30 календарних днів з дати набрання чинності актом Президента України.
267. Згідно з п. 8 Положення інформацію про стан виконання конкретних завдань виконавці не пізніше наступного дня після строку, визначеного пунктом 7 цього Положення, подають до Адміністрації Президента України, а у випадку, коли відповідальним за контроль є орган або посадова особа, зазначені в абзаці другому пункту 4 цього Положення, - такому органу чи посадовій особі, а копію - Адміністрації Президента України.
268. Пунктом 11 Положення визначено, що рішення про зняття з контролю акта, доручення чи окремих його положень приймає за погодженням з Президентом України Глава Адміністрації Президента України. За наявності інформації, що підтверджує повне виконання акта, доручення, відповідний структурний підрозділ Адміністрації Президента України, орган або посадова особа, яка здійснює контроль, за погодженням з Головним контрольним департаментом подає Главі Адміністрації Президента України пропозиції щодо зняття акта, доручення з контролю. Про прийняте рішення про зняття з контролю акта, доручення письмово інформуються виконавці.
269. Відповідно до п. 12 Положення виконавці акта, доручення, структурні підрозділи Адміністрації Президента України, орган або посадова особа, яка здійснювала контроль, через 10 днів після закінчення кварталу подають до Головного контрольного департаменту щоквартальну інформацію щодо виконання актів і доручень, які перебували на контролі протягом звітного періоду, для узагальнення і доповіді Главі Адміністрації Президента України.
270. Судом проаналізовано наведене в цьому рішенні листування між Секретаріатом Президента України, Секретаріатом Кабінету Міністрів України, Міністерством культури та інформаційної політики України, правонаступником якого є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, та встановлено, що відповідачами у справі, як органами, на які покладено обов`язки щодо виконання доручення Президента України Віктора Ющенка від 09.12.2005 вих. №1-1/1381, не було вжито відповідних заходів. Одночасно і вжиті Секретаріатом Президента України заходи, у відповідності до норм Положення, не призвели до належного виконання відповідачами покладених обов`язків.
271. Отже, жодні заходи, вчинені в межах Положення, не призвели до належного виконання доручення Президента України Віктора Ющенка від 09.12.2005 вих. №1-1/1381, а тому порушені права позивача підлягають відновленню у судовому порядку.
272. Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Правова аксіома «placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae» розуміється так, що «у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед вимогливим розумінням права». Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
273. Існування правової основи у національному законодавстві саме по собі не є достатнім для дотримання принципу законності. Крім того, правова основа повинна мати певну якість, тобто вона повинна бути сумісною з верховенством права і повинна забезпечувати гарантії від свавілля. У зв`язку з цим необхідно зазначити, що, згадуючи «закон» стаття 1 Протоколу № 1 посилається на ту саму концепцію, на яку посилається Конвенція в інших місцях використовуючи цей термін, поняття, яке включає як статутне право, так і прецедентне право Spacek, s.r.o., v. the Czech Republic, § 54; Vistins and Perepjoikins v, Latvia [ВП], § 96).
274. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (East West Alliance Limited v. Ukraine, § 167; Unsped Paket Servisi SaN. Ve TiC. A.$. v. Bulgaria, § 37).
275. Принцип законності також передбачає, що застосовні положення національного законодавства повинні бути достатньо доступними, точними та передбачуваними у своєму застосуванні (Beyeler v. Italy [ВП] § 109; Hentrich v. France, § 42; Lithgow and Others v. the United Kingdom, § 110; Alisic and Others v, Bosnia and Herzegovina, Croatia, Serbia, Slovenia and the Former Yugoslav Republic of K,acedonia [ВП], § 103; Centro Europa 7 S.R.L. and di Stefano v. Italy [ВП], §187; Hutten-Czapska v. Poland [ВП], § 153).
276. Статтею 13 Конвенції визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
277. Враховуючи встановлену судом тривалу бездіяльність (більше 18 років), допущену відповідачами щодо неналежного виконання доручення Президента України Віктора Ющенка від 09.12.2005 вих. №1-1/1381, суд вважає, що належним та ефективним способом правового захисту позивача є: визнання протиправною бездіяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо невиконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381; визнання протиправною бездіяльності Київської міської державної адміністрації щодо невиконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 за період з 09.12.2005 по 02.12.2009; зобов`язання Міністерства культури та стратегічних комунікацій України на виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 передати Костел Святого Миколая (нежила будівля (літ. Г) загальною площею 2655,10 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 75) в користування Релігійній організації «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві».
ХIIІ. ВИСНОВКИ СУДУ
278. Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
279. Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
280. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
281. Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
282. Отже, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд робить висновок про те, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог. Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
283. Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
284. На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
285. Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 3028 грн, що документально підтверджується квитанцією від 09.09.2024.
286. Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 1514,60 грн (задоволено 2 вимоги немайнового характеру), та за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 757 грн (задоволено 1 вимогу немайнового характеру).
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» (вул. Надії Алексєєнко, буд. 21, кімн. 621, м. Дніпро, 49006, код ЄДРПОУ 45618951) до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (вул. Франка Івана, буд. 19, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 43220275), Київської міської державної адміністрації (вул. Дегтярівська, буд. 31, корп. 2, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 00022527), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фундація імені графа Фелікса Собанського (Республіка Польща, м. Варшава, вул. Журавя, буд. 43, офіс 116-122, 00-680, ІПН 8381818278, REGON 141860845), пан ОСОБА_8 ( ОСОБА_2 ) (паспорт громадянина Республіки Польща № НОМЕР_1 , дійсний до 03.08.2031, місце реєстрації: 30-619 Krakow, ul. Golaska 12/1, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон: НОМЕР_2 ), Релігійна організація «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві» (бульвар Лесі Українки, буд. 3, кв. 19, м. Київ, 01023, код ЄДРПОУ 14292153), ОСОБА_3 (Паспорт громадянина США № НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , телефон: НОМЕР_4 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державна організація "Національний будинок органної та камерної музики України" (вул. Велика Васильківська, буд. 77, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 05509524) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо невиконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381.
Визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо невиконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 за період з 09.12.2005 по 02.12.2009.
Зобов`язати Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 передати Костел Святого Миколая (нежила будівля (літ. Г) загальною площею 2655,10 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 75) в користування Релігійній організації «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві».
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» (код ЄДРПОУ 45618951) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (код ЄДРПОУ 43220275) судові витрати з оплати судового збору за подачу позову до суду у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп.
Стягнути на користь Громадської спілки «СВОБОДА СОВІСТІ» (код ЄДРПОУ 45618951) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022527) судові витрати з оплати судового збору за подачу позову до суду у розмірі 757 (сімсот п`ятдесят сім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення складено 10.03.2025.
Суддя Р.З. Голобутовський
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2025 |
Оприлюднено | 13.03.2025 |
Номер документу | 125745978 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Голобутовський Роман Зіновійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні