Постанова

від 24.11.2010 по справі 2а-3513/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24 листопада 2010 року           14:47           № 2а-3513/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Григоровича П.О. при секретарі судового засідання  Очколясу О.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бар Імпорт"

до

 Київської регіональної митниці

про

 визнання недійсним та скасування податкових повідомлень форми "Р" від 11.12.2009р. № 112;113

За участю представників сторін:

позивача:         Роїк В.І.

відповідача :   Милацька Н.М.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.11.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт»з позовом до Київської регіональної митниці про визнання недійсними та скасування податкових –повідомлень форми «Р»№112 та №113 від 11.12.2009р.

Позивач позовні вимоги підтримав та в обґрунтування заявлених позовних вимог вказує на те, що податкові повідомлення форми «Р», прийняті на підставі  акту перевірки від 12.11.2009р. мають бути скасовані як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки при проведенні перевірки порушені вимоги Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339 та висновки акту перевірки носять довільний характер і базуються не на обумовлених ст. 267 Митного кодексу України та ст.ст. 3, 4, 6 Закону України «Про податок на додану вартість»розрахунках митної вартості імпортованих товарів, бази оподаткування і належного до сплати податку на додану вартість, а виключно на припущеннях.   

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що за наслідками  перевірки встановлено порушення позивачем ст. 267 Митного кодексу України у частині повноти визначення митної вартості товарів. За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення форми «Р»№112, №113 від 11.12.2009р., які відповідач вважає правомірними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Київською регіональною митницею проведена позапланова документальна перевірка стосовно дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт»(код ЄДРПОУ 32667177) законодавства України з питань митної справи за період з 03.03.2006р. по 03.10.09р.  за результатами якої складено акт №17/9/100000000/32667177 від 12.11.2009р.

Перевірка проведена відповідно до Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004р. №1730, на підставі наказу Київської регіональної митниці від 07.10.09р. №949 та листів Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту Державної митної служби України від 13.08.09р. №9-1/953 від 29.09.09р. №9-1/1359 щодо виявлення фактів заниження сум транспортних витрат при ввезенні товарів, отримувачем яких було ТОВ «Бар Імпорт».

В допуску до перевірки членам комісії було відмовлено, про що складено акт про відмову в допуску до проведення перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи від 11.11.09р. №12.

Перевірка розпочата 07.10.2009р. та закінчена 12.11.2009р. перевірка проведена вибірковим способом. У зв’язку з відмовою Товариства надати бухгалтерські документи для проведення перевірок на підставі пункту 4 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04р. №1730 (далі - Порядок №1730), митницею, як контролюючим органом використовувались завірені належним чином  копії документів отримані від підприємств - перевізників (експедиторів).

Перевіркою було встановлено, що позивач в 2006-2008 роках  порушив вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 267 Митного кодексу України у частині повноти визначення митної вартості товарів, в частині правильності визначення бази оподаткування, що спричинило заниження податкових зобов’язань товариства при сплаті податків та зборів (обов’язкових платежів). Загалом, згідно акту перевірки, сплаті до Державного бюджету України підлягають суми податкових зобов’язань, які визначені Київською регіональною митницею у розмірі 162044,63 грн,. в тому числі, мита –9210,58 грн,. податку на додану вартість –152834,05 грн.

За результатами перевірки Київською регіональною митницею винесені податкові повідомлення форми «Р»від 11.12.2009р.:

№ 112  - про визначення суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України на суму 13815,87 грн., з яких 9210,58 –за  основним платежем, 4605,29 грн. –за штрафними санкціями.

№113 –про визначення суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій  з податку на додану вартість на суму 229251,08 грн., з яких 152834,05 грн. –за основним платежем, 76417,03 грн. –за штрафними санкціями.

Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями з огляду на те, що вказані рішення про донарахування мита та податку на додану вартість були  прийняті на підставі акту перевірки, що проведена з порушенням вимог ст. 41 Митного кодексу України, Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, затвердженого поставною кабінету Міністрів України від 09.04.2008р. №339.

Суд вважає, що викладені позивачем обставини щодо порушення порядку проведення перевірки, невірного оформлення акту перевірки самі по собі не можуть бути єдиною підставою для скасування прийнятих на підставі такого акту перевірки актів індивідуальної дії.

За таких обставин, будь-які процедурні порушення здійснення перевірки чи оформлення акту не є, на думку суду, самі по собі підставою для визнання недійсним акту індивідуальної дії, прийнятого за результатами такої перевірки за умови доведення суб’єктом влади факту порушення суб’єктом господарювання визначених законодавством правил здійснення господарської діяльності.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов’язки для позивача (акт індивідуальної дії) є рішення митного органу, прийняте за результатами проведеної перевірки, тобто, в даному випадку, предметом оскарження у справі є –податкові повідомлення форми «Р» №112, №113 від 12.11.2009р., що винесені Київською регіональною митницею.

Відповідно до ст. 69 КАС України  доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги  і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, спір розглядається судом по суті встановленого митним органом порушення суб’єктом господарювання визначених законодавством правил здійснення господарської діяльності.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт»здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту та експорту товарів. В період що підлягав перевірці, товариством задекларовано 614 вантажних митних декларацій. З яких 435 декларацій у митному режимі імпорту загальною митною вартістю 50 633 363 грн. Загалом було ввезено 6 419 749 тонн вантажів.

Постачання Товариству імпортованих товарів від нерезидентів здійснювалося на договірних умовах  FCA  та  EXW   (офіційні   правила Міжнародної торгової палати - Інкотермс). Найбільші поставки товарів позивач отримував від іноземних суб’єктів підприємництва, що знаходяться в Чеській Республіці, Німеччині, Бельгії, Литві. Франції, Нідерландах тощо.

Перевезення товарів як за межами митної території України, так і по митній території України забезпечували суб'єкти господарювання, з якими Товариством укладено угоди (договори) про надання транспортно-експедиторських послуг або транспортних послуг.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення передбачені статтями 266 - 275 МК України, Законом України "Про Єдиний митний тариф". Умови та форми декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766.

Позивачем на підтвердження задекларованої митної вартості товару подавались документи відповідно до п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 № 1375 та п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766.

Вартість послуг з транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України сплачена позивачем перевізникам (експедиторам) і врахована ним у собівартості імпортованих товарів. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості вартість послуг з транспортування підлягає включенню до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари.

У зв’язку з відмовою Товариства надати бухгалтерські документи для проведення перевірок на підставі пункту 4 Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.04р. №1730 (далі - Порядок №1730), митницею, як контролюючим органом використовувались завірені належним чином  копії документів отримані від підприємств - перевізників (експедиторів).

За результатами отриманої від перевізників інформації встановлено, що розрахунки з підприємствами, що надавали транспорті  (транспортно-експедиційні) послуги позивач здійснював на підставі актів виконаних робіт, рахунків-фактур, податкових накладних, які подаються перевізниками після розвантаження транспортних засобів і митного оформлення.

В ході позапланової перевірки було встановлено, що Товариство декларує витрати на транспортування до митного кордону України на низькому рівні та нерівномірно розподіляючи транспортні витрати наприклад:   -

-          в 2006-2007 роках витрати на транспортування з м. Антверпен (Бельгія) товарів з однаковими характеристиками вантажу (вага, назва товару) складають від 5050 грн. до 15323,5 грн.

-          в 2008 році витрати на транспортування з вищевказаної країни та за тими самими характеристиками вантажу складають від 7199 грн. до 25059 грн. Також порівняльний аналіз транспортних витрат, які задекларовані Товариством з фактичними витратами на транспортування вантажу, які підтверджені документально перевізниками (експедиторами) виявив, що Товариство занижувало величини транспортних витрат, які включаються до митної вартості товарів.

Відповідно до частини третьої статті 267 Митного кодексу України витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та піддаються обчисленню.

Таким чином, фактичні транспортні витрати за окремим вантажними митн6ими деклараціями визначено шляхом зіставлення номерів транспортних засобів за ВМД і актами виконаних робіт та рахунками-фактурами, наданими до сплати підприємствами-перевізниками, з урахуванням дати митного оформлення.

Зіставлення фактичних видатків, здійснених позивачем на транспортування товарів, з їх розміром, зазначеним у ВМД, встановлено розбіжність між сумами витрат на транспортування, задекларованих при митних оформленнях, та сумами, що були фактично витрачені за авансовими звітами, що призвело до порушення статті 267 Митного кодексу України у частині повноти визначення митної вартості, що в свою чергу, спричинило несплату до бюджету належних платежів і податків.

Таким чином, перевіркою було встановлено, що Товариством в 2006-2008 роках було порушено вимоги Законів України «Про Митний тариф України»та «Про податок на додану вартість»в частині правильності визначення бази оподаткування, що спричинило заниження податкових зобов'язань Товариства при сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів). Дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків ТОВ «Бар Імпорт»свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях (вантажних митних деклараціях). У відповідності до ст.4.2.2.а Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Київська регіональна митниця, як контролюючий орган самостійно визначила суму податкового зобов'язання Товариства.

Судом досліджені надані відповідачем до матеріалів справи вантажні митні декларації, міжнародні товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату послуг транспортування, акти прийому виконаних робіт по кожному конкретному перевезенню, що досліджувались під час проведення перевірки, зокрема:

Реєстр ВМД ТОВ "Бар Імпорт" ЄДРПОУ(0032667177) що стали підставою для нарахування податкових зобов'язань

з/п

ВМД

Дата оформлення

CMR №

№ транспортного засобу

Загальна вага товару по ВМД, кг

Задекларовані транспортні витрати

Фактично сплачено транспорних витрат , грн

код митного підрозділу

рік

№ ВМД

Загальна по ВМД, грн

Загальна вартість перевезення, грн.

1

2

3

4

5

6

7

9

10

11

1

100000007

2007

088867

23.04.07

21391833

BC7480AK/BC4167XX

21433,00

7812,35

13933,61

2

100000007

2007

097207

20.06.07

353061

AH9436AX/AH5164XX

19954,00

6666,00

11509,70

3

100000007

2007

099295

04.07.07

б/н

56491PT/07689PE

17000,00

4040,00

9815,00

4

100000007

2007

100209

10.07.07

369044

BK3830AH/BK2796XX

21467,00

11470,00

16372,75

5

100000007

2007

119375

22.11.07

2516

BC7226AO/BC8439XX

21433,00

4080,00

4080,00

6

100000007

2007

119633

23.11.07

4989579

03707MC/04512MO

20228,00

3400,00

20350,00

7

100000007

2008

283395

14.01.08

21392092

AH3132CE/M2140

21433,00

4080

22278,00

8

100000007

2008

285509

01.02.08

43674

AH3132CE/M2141

21432,6

9000

22904,00

9

100000007

2008

290526

03.03.08

32970733

07997AT/16736AM

21432,6

9000

21919,00

10

100000007

2008

291769

11.03.08

503822

BC9920AH/BC4192XX

20329,00

4000

13130,00

11

100000007

2008

296345

04.04.08

244271

CB6889AE/CB4503XX

21434,00

9000

19920,60

12

100000007

2008

295722

02.04.08

40366252

CB5969AE/CB4327XX

21432,6

9000

19529,25

13

100000007

2008

296657

07.04.08

118161

BK8030AH/BK1403XX

7848,50

9000

20618,00

14

100000007

2008

297025

08.04.08

9974

AA1706ET/AA6076XT

21504,00

9000

20742,00

15

100000007

2008

298626

17.04.08

477360

03029HP/06312HP

21226,82

11356

22582,00

16

100000007

2008

298615

17.04.08

118180

17

100000007

2008

300919

29.04.08

167516

68450PB/BK0630XX

20329,00

4000

14140,00

18

100000007

2008

309989

20.06.08

40366514

BK0064AC/BK1321XX

21432,6

9000

12480,00

19

100000007

2008

302338

12.05.08

4467

AC3871AI/AC4305XX

20475,00

9000

21974,00

20

100000007

2008

308983

17.06.08

377492

BK3727AE/BK2664XX

21491,00

8965

23301,45

21

100000007

2008

305288

27.05.08

5025

03029HP/06312HP

18540,00

9000

22853,00

22

100000007

2008

305538

29.05.08

118185

CA0143AM/CA0964XT

21125,86

9000

22511,00

23

100000007

2008

308154

11.06.08

40363709

BB4191AE/BB1463XX

21432,6

9000

21384,69

24

100000007

2008

310206

23.06.08

5026

AT8255AM/AT6923XX

21054

9000

21036,00

25

100000007

2008

310079

24.06.08

5248

BK3275AH/BK4779XX

20827,00

9000

23963,63

26

100000007

2008

313500

09.07.08

232686

BC2132BI/BC0308XT

20325,28

9000

22037,00

27

100000007

2008

313490

10.07.08

6225

AE5501AX/AE9227XX

21206,00

9000

26446,00

28

100000007

2008

314198

14.07.08

40366914

BK9071AM/BK4617XX

21432,60

9000

23418,00

29

100000007

2008

314883

17.07.08

288441

09481PE/07342PE

21290,00

4000

16458,00

30

100000007

2008

314879

16.07.08

31

100000007

2008

314867

16.07.08

2722159

BAVI020/BAVI019

21460,00

4000

16540,00

32

100000007

2008

315668

21.07.08

347070

AO8748AI/AO4570XX

21580,00

4000

16490,00

33

100000007

2008

315743

22.07.08

5117

AT8677AI/AT5303XX

21028,00

9000

22073,00

34

100000007

2008

315748

22.07.08

247583

BC2012AX/BC6556XX

20627,00

9000

22405,00

35

100000007

2008

315940

22.07.08

40365699

07903TA/05981TH

21432,60

9000

25540,00

36

100000007

2008

316964

28.07.08

266113

01110BI/00344BI

20627,00

9000

18842,47

37

100000007

2008

317445

29.07.08

378698

BK1123AK/BK3924XX

20849,00

8569

25579,00

38

100000007

2008

318371

05.08.08

266141

BC5985AE/BC0694XX

13083,00

9000

22408,00

39

100000007

2008

318917

06.08.08

5855

AO6266AM/AO4099XX

21460,00

4000

16490,00

40

100000007

2008

319654

11.08.08

40365021

AA8277CX/AA9565XX

21432,60

9000

23911,12

41

100000007

2008

321066

18.08.08

100140

BC5127AO/BC5507XX

21413,00

9000

24447,00

42

100000007

2008

322515

26.08.08

40365128

15249KO/AK9921XX

21432,60

9000

23815,00

43

100000007

2006

475645

20.04.06

39600318

BX5815AB/BX0218XX

20753,00

1400,00

10000,00

44

100000007

2006

471999

27.03.06

4911786

BK2477AB/BK0388XX

21433,00

1260,00

12560,40

45

100000007

2008

330414

03.10.08

355883

AA6786CK/AA1702XT

18272,00

9000

21099,00

46

100000007

2008

335580

30.10.08

б/н

AO3040AM/AO5585XX

21460,00

4000

17281,00

47

100000007

2008

731523

17.11.08

381138

AP3476BH/AP2167XT

21874,00

9000

20210,00

48

100000007

2008

732766

24.11.08

381133

BC1060AP/BC5373XX

21366,00

9000

18985,00

49

100000007

2008

732620

24.11.08

41893584

AA7780EP/AA6155XT

21432,60

9000

19362,00

50

100000007

2008

732258

21.11.08

403871

AC5509AO/AC7102XX

20737,50

9000

16260,00

51

100000007

2008

734074

03.12.08

10582

AM6119AM/AM8119XX

21460,00

6000

18275,00

52

100000007

2008

734973

10.12.08

381493

14657TA/BC0070XX

19755,00

12000

21293,00

53

100000007

2008

735950

18.12.08

403879

AC0917AB/AC1233XX

18684,40

15580

20938,00

54

100000007

2008

735949

18.12.08

84962

AA0457HA/AA8827XT

21100,00

15880

23219,00

55

100000007

2008

736115

18.12.08

41893849

AA6037CM/AA1584XT

21432,60

12000

20777,00

56

100000007

2008

733461

28.11.08

50161

АА9229АЕ/АА1050ХХ

20329,00

4000

13385,00

Окружний адміністративний суд м. Києва погоджується із встановленими розбіжностями між задекларованими транспортними витратами в декларації митної вартості та фактично сплаченими транспортними витратами за надані послуги перевізників (експедиторами).

Суми податкових зобов'язань Товариства за 2006-2008 pоки, які не сплачені до бюджету внаслідок заниження митної вартості товарів через подання недостовірних відомостей про транспортні витрати наведені у таблиці:

Розрахунок податкових зобов'язань ТОВ «Бар Імпорт»(ЄДРПОУ 32667177), які не

сплачені до бюджету внаслідок заниження митної вартості товарів через подання

недостовірних відомостей про транспортні витрати у 2006-2008 pp.

Роки

Сума транспортних

витрат, не врахованих при визначенні митної вартості товарів, грн.

Сума податків та зборів не сплачена до бюджету, грн

Ввізне мито

ПДВ

Разом

2006

31127,56

646,52

6225,51

6872,03

2007

132578,42

4927,63

22010,17

26937,80

2008

622991,83

3636,43

124598,37

128234,80

Разом

786697,8

9210,58

152834,05

162044,63

Всього перерахуванню до бюджету належить сума ввізного мита у розмірі 9210,58 грн. та штрафних санкцій 4605,29 грн. (50%) та сума податку на додану вартість у розмірі 152834,05 грн. та штрафних санкцій 76417,03 грн. (50%). Належні до бюджету платежі розраховано з відповідним розподілом пропорційно вазі товарів та з урахуванням ставок мита за кожною товарною  позицією вантажних митних декларацій.

Відповідно до ст. 265 Митного кодексу України (далі - Кодекс) митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу.

Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митні органи здійснюють митний контроль і після митного оформлення товарів, які ввозилися на митну територію України, у тому числі шляхом проведення перевірок суб'єктів ЗЕД. Повноваження митних органів при здійсненні перевірок визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 23.12.04 № 1730 „Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України".

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне зазначити, що основною і найбільш поширеною формою митного контролю є перевірка документів та відомостей, необхідних для такого контролю –документальний контроль. У ході здійснення такого контролю перевіряються документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю (за визначенням статті 45 Кодексу). При цьому, встановлюється наявність документів, необхідних для митного контролю товарів у відповідності з заявленим режимом та найменуваннями товарів, перевіряється правильність заповнення товаротранспортних документів, відповідність зазначених у них відомостей відомостям, що містяться у зовнішньоекономічному договорі (контракті) та інших документах, наданих до митного контролю та митного оформлення, перевіряються відомості та документи, що стосуються нетарифних заходів регулювання (ліцензування, сертифікації, дозволи інших державних органів), платіжні документи, сертифікати про походження товарів і інші документи.

Окремою формою митного контролю є перевірка систем звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України. Відповідно до статті 60 Кодексу це передбачає проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби, вимогам, встановлених Кодексом та іншими законами України.

З метою забезпечення завдань здійснення митної справи митні органи, у разі необхідності, можуть використовувати усі форми митного контролю, передбачені статтею 41 Митного кодексу України та проводити такий контроль у повному обсязі, у тому числі й після пропуску товарів і транспортних засобів (відповідно до положень статті 69 кодексу).

Митний кодекс України закріплює принцип вибірковості здійснення митного контролю. Вибір форм митного контролю та його обсягу здійснюється у відповідності з принципом достатності для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, з урахуванням положень статті 40 Кодексу стосовно проведення мінімуму митних процедур.

Незастосування будь-яких форм митного контролю, так само як і звільнення від них, не звільняє громадян і підприємства від обов'язків по додержанню законодавства України з питань митної справи.

Отже, суд вважає, що відповідач, діючи на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, провів митний контроль позивача, після митного оформлення і випуску товарів у вільний обіг шляхом перевірки документів, необхідних для митного контролю товарів у відповідності з заявленим режимом та найменуваннями товарів.

Відповідно до ст.267 Митного кодексу України до митної вартості включається: ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі), та інші витрати, якщо вони не включені до рахунку-фактури (фактурної вартості). Серед таких витрат основною складовою є транспорті витрати.

Транспорті витрати розподіляються між продавцем та покупцем товару залежно від умов поставки товару, про що торгуючі сторони домовляються при укладенні контракту. Якщо умови поставки передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару (EXW, FCA, FOB відповідно до правил міжнародної торгівлі ІНКОТЕРМС 2000), то такі витрати додаються до фактурної вартості. При цьому, відповідно до зазначених вище норм законодавства, витрати на транспортування товару після його ввезення на митну територію України не включаються за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та піддаються обчисленню. А саме, в ч. 3, п. З ст. 267 Митного кодексу України, зазначається, що цей метод застосовується, якщо: використані декларантом відомості підтверджені документально та є кількісно вираженими та достовірними".

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне також звернути увагу на те, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права-це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м‘якого покарання) роз‘яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість –одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов‘язки суб’єкта господарювання при здійсненні ним зовнішньоекономічної діяльності, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб‘єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Згідно з абз. 3 п. 1.4, п. 1.14 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон про ПДВ) поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Супутні послуги - послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Як встановлено пп. 3.1.1, 3.1.2 ст. 3 Закону про ПДВ, об'єктом - оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти

застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю); ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг), згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону про ПДВ, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до п. 6.1 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної ст. 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 6.2.4 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки транспортних залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України, а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.

Враховуючи викладене вище, для підтвердження задекларованої позивачем вартості понесених витрат на доставку імпортованих товарів до митного кордону України, що заявлялась позивачем як в декларації митної вартості, так і в вантажній митній декларації, позивач повинен був вимагати у експедиторів (перевізників) розподіляти вартість транспортування імпортованих товарів за межами митного кордону України та по митній території України, що ним зроблено не було.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1. ст. 2 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон №2181-ІІІ) митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 1.9. ст. 1 Закону №2181-ІІІ податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з п. 6.1. ст. 6 цього ж Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних - санкцій за їх наявності).

Суд вважає хибними посилання позивача на порушення відповідачем Наказу Державної митної служби України №506 від 29.05.2009р. «Про затвердження форми рішення про визначення митної вартості товарів, Порядку його заповнення та Класифікатора додаткових складових до ціни договору», як на підставу скасування податкових повідомлень форми «Р» від 11.12.2009 р. №112 та №113, оскільки таке порушення форми при прийнятті акту індивідуальної дії не зачіпає його суті та не впливає на права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт». До того ж, як вже було зазначено вище, судом встановлений факт заниження суб’єктом господарювання митної вартості імпортованих товарів через неправильне визначення транспортних витрат, отже, суд відзначає, що реалізація господарюючим суб‘єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із принципом справедливості.

З огляду на викладене, підстав для скасування податкових повідомлень форми «Р»від 11.12.2009 р. №112 та №113 Київської регіональної митниці щодо визначення суми ввізного мита у розмірі 13815,87 та  суми податку на додану вартість у розмірі 229251,08 грн. в даному випадку немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінивши надані сторонами по справі пояснення та дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що оскаржувані позивачем податкові –повідомлення форми «Р»№112 та №113 від 11.12.2009р. є обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судом також враховано, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, акти індивідуальної дії якого оскаржуються, в повній мірі виконано вимоги ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бар Імпорт» задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          В адміністративному позові відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова  може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                П.О. Григорович