Постанова

від 10.03.2025 по справі 420/2682/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2682/24

Категорія:109010000Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 01.07.2024 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до ОСОБА_1 про припинення права, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2024 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (далі УДАБК ОМР) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про:

-припинення права на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення від 05 вересня 2022 року №ОД 051220901521 "Нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044);

-зобов`язання привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044) у попередній стан, шляхом знесення зблокованого шестиквартирного будинку за власний рахунок.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 24 жовтня 2023 року проведено обстеження за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0044, про що складено акт обстеження. Під час виїзду на місце з візуального огляду встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0044 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснюється будівництво житлового будинку з ознаками зблокованого багатоквартирного житлового будинку, а саме: влаштовано монолітну фундаментну плиту загальними габаритними розмірами 10х19м, влаштовано дерев`яний каркас з облаштуванням зовнішніх стін першого поверху з плит OSB з подальшим влаштуванням шести окремих вхідних отворів та віконних отворів, влаштовано дерев`яний каркас по дерев`яним балкам перекриття, що підтверджується фотофіксацією. Розглянувши наявні матеріали та з візуального огляду об`єкту будівництва встановлено, що замовником будівництва здійснюються будівельні роботи з будівництва зблокованого шести квартирного житлового будинку загальними габаритними зовнішніми розмірами 10х19 м з влаштуванням шести окремих вхідних груп та на відстані біля 3 метрів від існуючої будівлі, що розміщена на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0041 за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, на земельній ділянці з цільовим призначенням за кодом 02.01 дозволено будівництво лише житлових будинків садибного типу. Для будівництва колективного житлового будинку чи багатоквартирного житлового будинку земельна ділянка має мати відповідне цільове призначення, а саме код 02.02 (для колективного житлового будівництва) чи 02.03 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку). Отже на земельній ділянці з цільовим призначенням за кодом 02.01 "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" будівництво багатоквартирного чи колективного будинку є протизаконним використанням земельної ділянки, тобто не за її цільовим призначенням. Відповідно до витягу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , цільове призначення даної земельної ділянки із кадастровим номером 5110136900:09:004:0044 "02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)". Також, за результатами обстеження на місці встановлено що будівництво житлового будинку здійснюється на відстані біля 3 метрів від існуючої будівлі, що розміщена на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0041 за адресою: АДРЕСА_2 , що є порушенням п. 15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" та з відхиленнями від будівельного паспорту, виданого ОМР від 25 березня 2022 року №01-07/46. Таким чином, враховуючи те, що об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та те, що будівельні роботи здійснюються з порушенням будівельних норм і правил, Управління звертається до суду з вимогою про знесення самочинного об`єкта будівництва, а саме житлового будинку з ознаками зблокованого шести квартирного будинку загальними зовнішніми розмірами 10х19 м.

Відповідач не скористався правом надання відзиву на позов.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року відмовлено ІНФОРМАЦІЯ_1 в задоволенні позову до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення від 05 вересня 2022 року №ОД 051220901521 "Нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044)"; зобов`язання ОСОБА_1 привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044) у попередній стан, шляхом знесення зблокованого шестиквартирного будинку за власний рахунок, - в повному обсязі.

В апеляційній скарзі УДАБК ОМР ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також що у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

-судом не прийнято до уваги доводи управління по справі та не досліджено надані відповідні докази щодо підстав проведення комісійного обстеження та встановлених порушень з боку відповідача у даній справі;

-на схемі забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 будівельного паспорту від 25 березня 2022 року №01-07/46 зазначено, що запроектований житловий будинок має габаритні розміри 10,5x14,3 м та розміщено на відстані біля 6 метрів від існуючих будівель на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 5110136900:09:004:0044 за адресою АДРЕСА_1 ;

-на земельній ділянці з цільовим призначенням за кодом 02.01 "для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" будівництво багатоквартирного чи колективного будинку є протизаконним використанням земельної ділянки, тобто не за її цільовим призначенням. Відповідно п.6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається;

-за результатами обстеження на місці встановлено що будівництво житлового будинку здійснюється на відстані біля 3 метрів від існуючої будівлі, що розміщена на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0041 за адресою: АДРЕСА_2 , що є порушенням п.15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" та з відхиленнями від будівельного паспорту, виданого Департаментом архітектури та містобудування ОМР від 25 березня 2022 року №01-07/46;

-враховуючи те, що об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та те, що будівельні роботи здійснюються з порушенням будівельних норм і правил, Управління звертається до суду з вимогою про знесення самочинного об`єкта будівництва, а саме житлового будинку з ознаками зблокованого шести квартирного будинку загальними зовнішніми розмірами 10х19 м. Також, судом помилково зазначено, що Управління має право звертатися до суду щодо знесення об`єкту самочинного будівництва лише після винесення припису та проведення відповідної перевірки з огляду на наступне.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УДАБК ОМР, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка, кадастровий номер 5110136900:09:004:0044, площею (га) 0,0447, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_2 , перебуває у власності ОСОБА_1 (а.с.37).

25 березня 2022 року Департаментом архітектури та містобудування ОМР ОСОБА_1 видано будівельний паспорт реєстраційний номер НОМЕР_1 ), на об`єкт будівництва: нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:09:004:0044) (а.с.23-36).

Згідно Реєстру будівельної діяльності наявна інформація щодо реєстрації УДАБК ОМР повідомлення №ОД051220901521 про початок виконання будівельних робіт на підставі будівельного паспорта Нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 5110136900:09:004:0044) (а.с.43-46).

24 жовтня 2023 року складено акт обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові на території м. Одеси (а.с.39-40).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що посадові особи УДАБК ОМР під час проведення обстеження (перевірки) діяли у спосіб, що не передбачений законодавством України, та, як наслідок, не доведено наявність підстав для припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення від 05 вересня 2022 року №ОД 051220901521 "Нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044)" та зобов`язання ОСОБА_1 привести об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110136900:09:004:0044) у попередній стан, шляхом знесення зблокованого шестиквартирного будинку за власний рахунок.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 38, ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI, п.п.1, 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, ст. 376 ЦК України.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі Порядок №553).

Пунктами 16, 17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових та позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою відповідного органу складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається ще й протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 36 Закону №3038-VI визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно ст. 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво. У разі неможливості виконання рішення суду особою, яка здійснила таке самочинне будівництво (смерть цієї особи, оголошення її померлою, визнання безвісно відсутньою, ліквідація чи визнання її банкрутом тощо), знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється за рішенням суду за рахунок коштів правонаступника або за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету та в інших випадках, передбачених законодавством. Виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо знесення самочинно збудованого об`єкта здійснюється відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто, позов про знесення самочинно збудованого об`єкта містобудування може бути пред`явлено органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду в разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог, встановлених у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Отже, правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва.

За змістом ст. 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.

При цьому, з позовом про зобов`язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови, суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва.

У випадках, коли до суду з позовом про знесення самочинного будівництва звертається орган державного архітектурно-будівельного контролю, належить керуватися ч.1 ст. 38 Закону №3038-VI, за якою у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва перевіряється на стадії виконання припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів. Невиконання припису без поважних причин може свідчити про неможливість перебудови або небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його наслідки.

Отже, пред`явленню органом державного архітектурно-будівельного контролю позову передують такі дії:

1) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

2) визначення такого об`єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою;

3) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.

Зі змісту положень ч.1 ст. 38 Закону №3038-VI у взаємозв`язку з нормами ч.1 ст. 41 цього ж Закону, випливає, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, орган державного архітектурно-будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис є обов`язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду на підставі ч.1 ст. 38 цього Закону у зв`язку з його невиконанням.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02 листопада 2022 року по справі №420/4209/19, від 23 лютого 2023 року по справі №420/6488/18, від 19 березня 2024 року №813/4341/15.

З матеріалів справи вбачається, що головним спеціалістом УДАБК ОМР із залученням працівників ОМР проведено комісійне обстеження стосовно дотримання норм містобудівного законодавства за адресою: м. Одеса, вул. Світанку, 52, за результатами якого складено акт від 24 жовтня 2023 року, в якому зазначено, що за результатами комісійного обстеження на місці встановлено, що нове будівництво індивідуального житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером: 5110136900:09:004:0044 за адресою: м. Одеса, вул. Світанку, 52, здійснюється з порушенням п.15.2 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" та з відхиленням від будівельного паспорту, виданого Департаментом архітектури та містобудування ОМР від 25 березня 2022 року №01-07/46" (а.с.39-40).

Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження призначення та проведення УДАБК ОМР перевірки, згідно Порядку №553, матеріали справи не містять.

Також, матеріали справи не містять доказів на підтвердження видачі УДАБК ОМР наказу про проведення перевірки, повідомлення відповідача про проведення перевірки, пред`явлення та вручення службових посвідчень та направлення для проведення перевірки відповідачу УДАБК ОМР.

В акті обстеження від 24 жовтня 2023 року вказано, що порушення встановлені за результатами візуального огляду, проте у вказаному акті не вказано про ненадання посадовим особам позивача доступу до об`єкту будівництва, як і доказів надання такого доступу.

Крім того, будь-яких доказів на підтвердження того, що УДАБК ОМР щодо ОСОБА_1 видавався припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимоги якого в подальшому не були виконані, що є обов`язковою передумовою для звернення до суду контролюючого органу, позивачем суду не надано.

При цьому, посилання УДАБК ОМР на порушення відповідачем вимог законодавства у сфері будівництва та надані відповідачем матеріали фотофіксації є необґрунтованим, оскільки вказані матеріали не містять жодних відомостей про те, який безпосередньо об`єкт зафіксований на них, за якою адресою, коли саме, за яких підстав та ким були здійснена вказана фотофіксація (а.с.41-42).

13 березня 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №303, якою припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні" (далі Постанова №303).

Пунктом 2 Постанови №303 визначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

19 травня 2023 року Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України прийнято наказ №424 Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану, яким Департаменту просторового планування територій та архітектури забезпечити: - протягом 5 робочих днів від дати отримання звернення від фізичних чи юридичних осіб, органів державного архітектурно-будівельного контролю, правоохоронних органів стосовно необхідності здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) направлення запиту з відповідними матеріалами до ДІАМ для надання письмового обґрунтування щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави та необхідності проведення відповідного позапланового заходу (далі обґрунтування проведення позапланового заходу) або відсутності підстав для нього; - протягом 5 робочих днів від дати отримання обґрунтування проведення позапланового заходу ДІАМ підготовку проекту наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду); - протягом 3 робочих днів від дня підписання наказу направлення копії наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) до ДІАМ та до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (у разі необхідності). Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити протягом 2 робочих днів від дня підписання наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) оприлюднення його на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Таким чином, станом на дату виникнення спірних правовідносин законодавчо встановлено алгоритм дій, при яких дозволяється проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову УДАБК ОМР.

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 10 березня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.