Ухвала від 10.03.2025 по справі 520/7770/24

УХВАЛА

10 березня 2025 року

м. Київ

справа №520/7770/24

адміністративне провадження № К/990/2474/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 у справі №520/7770/24 за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури в інтересах держави до Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

20.01.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Нововодолазької селищної ради, в якій заявник просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024, що залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області щодо неоформлення речового права комунальної власності на захисні споруди цивільного захисту - протирадіаційні укриття №78832, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна, 19; №78840, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Григорія Донця, 30; №78852, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. 40 років Перемоги (нині - Захисників України), 81а; №78853, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Пушкіна (нині - Амосова Миколи), 43; №78854, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Григорія Донця, 26; №78855, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Григорія Донця, 28; №78856, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Пушкіна (нині - Амосова Миколи), 44; №78857, що розташоване по вул. Пушкіна (нині - Амосова Миколи), 45.

Зобов`язано Нововодолазьку селищну раду Харківського району Харківської області вчинити дії щодо оформлення та державної реєстрації права комунальної власності на захисні споруди цивільного захисту - протирадіаційні укриття №78832, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Гагаріна, 19; №78840, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Григорія Донця, 30; №78852, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. 40 років Перемоги (нині - Захисників України), 81а; №78853, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Пушкіна (нині - Амосова Миколи), 43; №78854, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Григорія Донця, 26; №78855, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Григорія Донця, 28; №78856, що розташоване за адресою: смт. Нова Водолага, вул. Пушкіна (нині - Амосова Миколи), 44; №78857, що розташоване по вул. Пушкіна (нині - Амосова Миколи), 45.

Судом першої інстанції справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 касаційну скаргу Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 у справі №520/7770/24 повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вказану ухвалу, відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заявник отримав 27.11.2024, в електронному кабінеті - 19.11.2024.

14.01.2024 Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області вдруге звернулася з касаційною скаргою на вказані судові рішення у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 05.02.2025 касаційну скаргу залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших причин поважності такого пропуску.

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету заявника 06.02.2025 о 07:50 год, тобто в силу абз. 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України вважається врученою заявнику 06.02.2025.

12.02.2025, в межах встановленого процесуального строку на усунення недоліків заявник надіслав заяву про усунення недоліків з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, заявник зазначає, що вперше звернувся з касаційною скаргою у встановлений законом процесуальний строк. Також зазначає, що питання наявності чи відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах потребувало значного проміжку часу, з урахуванням того, що на території Харківської області протягом листопада 2024 року - січня 2025 року мали місце триваючі повітряні тривоги, застосовувались аварійні відключення електроенергії, що призводило до перебоїв в роботі інтернету, а також неможливості доступу до всіх інформаційних баз та судових реєстрів для вивчення судової практики, на виконання ухвали Верховного Суду від 18.11.2024 витрачений проміжок часу більше, ніж один місяць.

Перевіривши доводи, наведені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, за результатами оцінки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, Суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Як вже зазначалося в ухвалі Верховного Суду від 05.02.2025, звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Звертаючись із скаргою відповідач мав обов`язок дотримання вимог щодо форми та змісту касаційної скарги. Звернувшись же з касаційною скаргою, без дотримання таких вимог, відповідач мав у найкоротші строки вжити заходи для усунення таких недоліків, проявивши активну поведінку.

Таким чином, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Щодо посилань заявника на введення воєнного стану в Україні та часті сповіщення про повітряну небезпеку, Суд зазначає наступне. Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, а свідчать про пропуск строку із суб`єктивних причин, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.

Також колегія суддів зазначає, що питання внутрішньої організації роботи державної установи, пов`язані із повітряними тривогами, обстрілами та періодичними відключеннями електроенергії є суб`єктивними чинниками, які не вказують на наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з їх наявністю, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків.

Поза іншим, Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не зазначено, тому Верховний Суд дійшов висновку про неповажність наведених відповідачем підстав для поновлення строку касаційного оскарження, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, вказані скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження, не дають підстав для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, які б свідчили про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, а отже, недоліки касаційної скарги в частині обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку не усунуто.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Тому, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 333, 359 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 у справі №520/7770/24.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2024 у справі №520/7770/24 за позовом Керівника Харківської окружної прокуратури в інтересах держави до Нововодолазької селищної ради Харківського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити заявникові в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя Т.Г. Стрелець