Ухвала

від 29.11.2010 по справі 37/214пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                               У  Х  В  А  Л  А  

29.11.10 р.                                                                                                 Справа № 37/214пн           

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Комунального підприємства „Міський парк культури та відпочинку”, м. Красноармійськ, Донецької області

до Відповідача: ОСОБА_1, м. Красноармійськ, Донецької області

про: виселення та зобов’язання повернути орендодавцю об’єкт оренди

за участю уповноважених представників:

від Позивача –  не з’явився;

від Відповідача  – не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.11.2010р. порушено провадження у справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено на 16.11.2010р. о 11:00.

Судом визнано обов’язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов’язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об’єктивного розгляду позовної заяви.

Розгляд справи відкладався з 16.11.2010р. на 29.11.2010р.

Представники сторін в судове засідання 29.11.2010р. не з’явилися, при цьому від Відповідача   письмовий відзив на позов від 25.11.2010р. (а.с.а.с. 42,43),  в якому, серед іншого,  зазначено, що згідно із Законом України „Про адвокатуру” він не являється суб’єктом підприємницької діяльності та не зареєстрований у як приватний підприємець.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку необхідність про припинення провадження, враховуючи наступне:

Виходячи із змісту приведеного Позивачем обґрунтування розглядуваних позовних             вимог, підставою їх висування та існування захищуваних даним позовом суб’єктивних прав та інтересів є укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди від 01.11.2007р.  частини об’єкту нерухомості – нежитлового приміщення, приналежного Позивачу.

Як вбачається із змісту означеного договору (його преамбули) – Відповідач як             орендар, виступав у якості фізичної особи, на відміну від Позивача, чий статус суб’єкту господарської діяльності – юридичної особи був безпосередньо визначений.

Таким чином, у спірних правовідносинах Відповідач виступав виключно як фізична особа, що виключає можливість здійснення подальшого провадження у справі та зумовлюють її припинення з огляду на наступне.

Згідно із п. 1  Роз’яснення  ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.94 р. N 02-5/612 перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України  сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи та фізичні особи (у встановлених законом випадках). Отже, діюче законодавство покладає у залежність  можливість перебування у процесуальному складі учасників справи (бути стороною)  із наявністю певного статусу у відповідній особі, за винятком випадків, коли справа підвідомча господарському суду безвідносно від перебування сторони у лише у статусі фізичної особи за своєю категорією – справи про приватизацію  майна (крім приватизації державного житлового фонду, про банкрутство, справи, що виникають з корпоративних відносин  та у спорах щодо обліку прав на цінні папери. Наразі розглядуваний спір до жодної із приведених категорій віднесений бути не може, що зумовлює необхідність дотримання загальних вимог до статусу сторін – суб’єктів господарювання.

При цьому суд наголошує на необхідності врахування в розглядуваному випадку не тільки наявність статусу підприємця як такого, але й саме  сутності правовідносин як  предмету судової оцінки, про ще безпосередньо зазначеного в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм               Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” від 13.08.2008 р. N 01-8/482.

Враховуючи, що Відповідач не виступає в правовідносинах із Позивачем як суб’єкт               господарювання – це узгоджується із змістом ст.ст. 1, 2 Закону України „Про адвокатуру”, які не визначають метою діяльності адвокатури отримання прибутку і не висувають вимог до адвоката щодо необхідності його реєстрацію у якості суб’єкту підприємницької діяльності (саме для здійснення адвокатської діяльності Відповідачем був укладений договір оренди відносно спірного приміщення, виходячи із його змісту), тоді як ст.ст. 42, 55 Господарського кодексу України безпосередньо визначають спрямованість підприємницької  діяльності відповідних зареєстрованих у такому статусі осіб на отримання прибутку  -  а ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України формулює принцип, згідно якого загальному суду підвідомчі всі справи, що виникають, зокрема, із цивільних правовідносин, крім випадків, коли їх розгляд здійснюється за правилами іншого судочинства, розглядувана справа не підвідомча господарському суду.

У зв’язку із викладеним суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі на   підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, що                   узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, сформульованою в п.2 Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України”  від 23.08.94 р. N 02-5/612.

Враховуючи підстави припинення провадження у справі, понесені Позивачем судові              витрати згідно ст. 47 Господарського процесуального кодексу України та п.3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито” підлягають поверненню на підставі відповідної довідки.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 12, 47, 49, 80, 86 Господарського                 процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі за позовом Комунального підприємства „Міський парк культури та відпочинку”, м. Красноармійськ, Донецької області до ОСОБА_1, м. Красноармійськ, Донецької області про виселення та зобов’язання повернути орендодавцю об’єкт оренди.

2. Повернути Комунальному підприємству „Міський парк культури та відпочинку”, м. Красноармійськ, Донецької області понесені судові витрати зі сплати державного мита в сумі 85грн. та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн., про що видати відповідну довідку.

3. Ухвала може бути оскаржена через Господарський суд Донецької області в                 апеляційному порядку протягом 5-ти днів  з дня її винесення.  

Суддя                                                                                                       

 .