Постанова

від 04.03.2025 по справі 914/1378/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2025 р. Справа №914/1378/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддівМатущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувшиапеляційну скаргу Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури № 15/2-955вих.24 від 05.11.2024 (вх.. № ЗАГС 01-05/3154/24 від 06.11.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 10.10.2024 року (повний текст рішення складено та підписано 21.10.2024, суддя Стороженко О.Ф.)

у справі № 914/1378/22

за позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави:

позивач: Львівська міська рада

відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю Окко-постач (надалі ТзОВ Окко-постач)

відповідач-2: Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго (надалі ЛМКП Львівтеплоенерго), м. Львів

про: визнання недійсними додаткових договорів №№1-3 до договору №01-22-30 від 20.01.22 (укладених відповідачами) та стягнення

грошових коштів (на користь позивача) у сумі 64 251,00 грн., які

сплачено відповідачем-2,

за участі представників:

від прокуратури: Панькевич Р.В.;

від позивача: не з`явився;

від відповідачів: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

28.06.2022 Керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради та ЛМКП Львівтеплоенерго до ТзОВ Окко-постач про визнання недійсними додаткових договорів №№1-3 до договору поставки №01-22-30 від 20.01.22, укладеного між ЛМКП Львівтеплоенерго та ТзОВ Окко-постач та стягнення з ТзОВ Окко-постач на користь ЛМКП Львівтеплоенерго грошових коштів в сумі 64 251,00 грн., які сплачено на підставі додаткових договорів.

20.06.2024 Керівник Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області подав до суду першої інстанції клопотання (вх. № 2415/24 від 20.06.2024), в якому просив залишити без розгляду позовні вимоги Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області в інтересах ЛМКП Львівтеплоенерго до ТзОВ Окко-постач про визнання недійсними додаткових договорів до договору поставки та стягнення грошових коштів. Залучити до участі у даній справі як співвідповідача ЛМКП Львівтеплоенерго. Також прокурор просив місцевий господарський суд прийняти заяву про зміну предмета позову, а саме: визнати недійсними додаткові договори №№1-3 до договору поставки №01-22-30 від 20.01.22, укладеного між ЛМКП Львівтеплоенерго та ТзОВ Окко-постач та стягнути з ТзОВ Окко-постач до місцевого бюджету територіальної громади м. Львова на користь Львівської міської ради грошові кошти в сумі 64 251,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.07.2024 залишено без розгляду позовну вимогу, заявлену прокуратурою в інтересах Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго про стягнення з відповідача грошових коштів. Залучено до участі у справі Львівське міське комунальне підприємство Львівтеплоенерго, як відповідача-2. Прийнято часткову зміну предмета позову.

Позовні вимоги (з врахуванням заяви про зміну предмета позову) обґрунтовано тим, що за результатами проведеної закупівлі 20.01.2022 між ЛМКП Львівтеплоенерго та ТзОВ Окко-постач укладено договір № 01-22-30 на постачання (Підприємству) бензину А-92 і А-95 та дизпалива. У подальшому між ЛМКП Львівтеплоенерго та ТзОВ Окко- постач укладено додаткові договори № 1 від 27.01.2022, № 2 від 09.02.2022 та № 3 від 18.02.2022 до договору поставки від 20.01.2022, внаслідок чого ціна за одиницю товару збільшилась понад 10% порівняно з початковою ціною, визначеною у договорі. Прокурор зазначив, що згідно зі Статутом ЛМКП Львівтеплоенерго, підприємство створене Львівською міською радою згідно з ухвалою міської ради від 21.01.1999 № 118 та підпорядковане Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, що є представником власника - територіальної громади міста Львова і є органом, до сфери управління якого входить комунальне підприємство. Отже, недотримання вимог Закону України Про публічні закупівлі під час виконання умов договору поставки порушує права територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради. Оскільки, засновником (власником) ЛМКП Львівтеплоенерго є Львівська міська рада, яка фінансує і контролює діяльність цього Комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати використання коштів місцевого бюджету, зокрема і законність та ефективність використання коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, відтак, кошти в розмірі 64 251,00 грн., сплачені за додатковими договорами, які визнаються недійсними, підлягають стягненню на користь саме Львівської міської ради.

Звернення прокурора з даним позовом до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.10.2024 у справі №914/1378/22 (суддя О.Ф. Стороженко) позов задоволено частково. Визнано недійсними додаткові договори №2 від 09.02.2022 та №3 від 18.02.2022 до договору поставки №01-22-30 від 20.01.2022, укладені між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Окко-постач. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Окко-постач на користь Львівської обласної прокуратури витрати на судовий збір у сумі 9 924,00грн.

При ухваленні рішення суд констатував наявність факту необґрунтованого та безпідставного збільшення сторонами цін (на бензин і дизпаливо) додатковими договорами №2 від 09.02.2022 та №3 від 18.02.2022 (порівняно з цінами, визначеними договором від 20.01.2022), що є порушенням норми п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, відтак дійшов висновку, що вимоги прокуратури про визнання таких додаткових договорів до договору недійсними є повністю обґрунтованими та законними. Водночас, суд зазначив, що умовами додаткового договору №1 від 27.01.2022 зменшено первинно визначену договором ціну на товар, тому правові підстави для визнання такого додаткового договору недійсним відсутні, що зумовлює безпідставність позову у відповідній частині вимог. Також суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь Львівської міської ради надмірно сплачених відповідачем-2 грошових коштів за додатковими договорами №2 та №3, оскільки Львівська міська рада не є належним позивачем за вказаною вимогою.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в позові та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим внаслідок порушення норм процесуального права, неправильного застосування норм матеріального права, висновки, викладенні судом, не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що відповідно до умов договору поставки ТзОВ «Окко-постач» зобов`язувалось передати у власність ЛМКП «Львівтеплоенерго» «бензин та дизпаливо за талонами», а ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов`язувалось прийняти товар і сплатити його на наступних умовах: 30 000 літрів бензину А-92 по ціні 31,74 грн/літр з ПДВ на суму 793 500,00 грн., 4 000 літрів бензину А-95 по ціні 32,55 грн/літр з ПДВ на суму 108 500,00 грн., та 90 000 літрів дизельного палива по ціні 31,74 грн/літр з ПДВ на суму 2 380 500,00 грн. У подальшому за ініціативою ТзОВ «Окко-постач» 27.01.2022, тобто, через тиждень з моменту підписання основного договору, між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та відповідачем укладено додатковий договір № 1 до договору поставки № 01-22-30 від 20.01.2022, яким внесено зміни до п. 2.1 договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зокрема, вартість 1 літра бензину марки А-92 визначена в розмірі 32,78 грн. з ПДВ, А-95 - 33,55 грн. з ПДВ, а дизпалива - 32,86 грн. з ПДВ. Підвищення вартості за одиниці товару, за умови незмінності загальної ціни договору, у свою чергу призвело до зменшення обсягів закупівлі. Тобто, з урахуванням додаткового договору № 1 від 27.01.2022, ТзОВ «Окко-постач» зобов`язалося поставити: 29 048,2 літрів бензину марки А-92 по ціні 32,78 грн/літр з ПДВ, замість 30 000 літрів по ціні 31,74 грн/літр з ПДВ; 3 880,77 літрів бензину марки А-95 по ціні 33,55 грн/літр з ПДВ, замість 4 000 літрів по ціні 32,55 грн/літр з ПДВ; 86 932,44 літрів дизельного палива по ціні 32,86 грн/літр з ПДВ, замість 90 000 літрів по ціні 31,74 грн/літр з ПДВ. Водночас, за наслідками співставлення цін, визначених у договорі поставки № 01-22 30 від 20.01.2022 та у додатковому договорі до нього № 1 від 27.01.2022, ціна бензину марки А-92 зросла на 3,28 %, А-95 на 3,07 %, а дизпалива на 3,52 %, що не відповідає приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 5.2.3 договору поставки. Наведені обставини підтверджуються також листом ТзОВ «Окко-постач» на адресу ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 26.01.2022 вих. № 6, який наявний в матеріалах справи. При цьому прокурор зазначає, що згідно Статуту, майно Підприємства, у тому числі грошові кошти, є комунальною власністю громади м. Львова, Львівська міська рада має право на здійснення контролю за їх використанням, зокрема шляхом проведення публічних закупівель. Відповідно, прокурор має право подати позов в інтересах держави в особі Львівської міської ради, яка може здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 03.05.2022 повідомлено Львівську міську раду про наявність факту порушення інтересів територіальної громади м. Львова та запропоновано вжити заходів з метою захисту її прав. Юридичним департаментом Львівської міської ради листом від 09.06.2022 надано відповідь на лист окружної прокуратури, в якому повідомлено, що ним не вживались заходи претензійно-позовного характеру. Недотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення додаткових договорів та їх виконання порушує права територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради, що зумовлює необхідність вжиття прокурором заходів представницького характеру. На переконання прокурора належним позивачем має бути орган місцевого самоврядування, оскільки комунальне підприємство не виконує завдань суб`єкта владних повноважень. Також прокурор зауважує, що у даній справі, позовні вимоги про стягнення коштів є похідними від позовних вимог про визнання недійсними додаткових договорів до договору. Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними додаткових договорів № № 2, 3 до договору, необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про стягнення безпідставно сплачених коштів за умовами цих додаткових угод слід залишити без задоволення.

Позивач та відповідачі не надали суду письмових відзивів на апеляційну скаргу.

Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Позивач та відповідачі не делегували уповноважених представників в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників позивача та вдповідачів.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

23.12.2021 ЛМКП «Львівтеплоенерго» розміщено звіт від 21.01.2022 про результати проведення процедури закупівлі UA-2021-12-23-017613-с за наслідками переговорної процедури щодо предмета закупівлі «Бензин та дизпаливо за талонами» (ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти) щодо поставки 4 000 літрів бензину А-95, 30 000 літрів бензину А-92 та 90 000 літрів дизельного палива за бюджетні кошти.

20.01.2022 між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Окко-постач (Постачальник), за результатами проведення публічних закупівель, укладено договір поставки №01-22-30.

У відповідності до п.п 1.1, 2.1 договору Постачальник зобов`язувався передати у власність Покупцю (за талонами) бензин та дизельне паливо за погодженою ціною (за 1л): бензин марки А-92 - 30 000 літрів 26,45 грн. без ПДВ (з ПДВ 31,74 грн.) на суму 739 500,00 грн.; бензин марки А-95 - 4 000 літрів 27,125 грн. без ПДВ (з ПДВ 32,55 грн.) на суму 108 500,00 грн.; дизельне паливо - 90 000 літрів 26,45 грн. без ПДВ (з ПДВ 31,74 грн.) на суму 2 380 500,00 грн., а Покупець зобов`язувався прийняти товар і сплатити його на умовах цього договору. Ціна на товар, що поставляється за цим договором визначена і залишається незмінною на весь термін дії договору, крім випадків узгодженого зменшення сторонами ціни договору. Загальна ціна договору складає 3 939 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 656 500,00 грн. (п. 2.2 договору).

Згідно з п. 3.2 договору загальний строк поставки товару від дати підписання договору поставки і до 31.12.2022.

У пункті 12.1 договору сторони домовились, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (на підтвердження надаються довідки з Торгово-промислової палати на попередню дату поставки і на день зміни ціни).

Цей договір набуває чинності з дня підписання обома сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 11.1 договору).

Відповідно до висновку за результатами цінового моніторингу Волинської торгово-промислової палати № В-71 від 20.01.2022, станом на день укладення договору (20.01.2022) середня ринкова вартість зазначеного товару (за 1л) складала: бензину марки А-92 30,73 грн. з ПДВ; бензину марки А-95 31,64 грн. з ПДВ; дизельного палива 30,83 грн. з ПДВ.

На сьомий день після укладення договору поставки, 27.01.2022 між ТзОВ Окко-постач (Постачальник) та ЛМКП «Львівтеплоенерго» (Покупець) укладено додатковий договір №1, яким внесено зміни ціни за одиницю товару та пункт 2.1 договору викладено у наступній редакції: « 2.1.1 ціна на товар, що поставляється за цим договором, складає: бензин марки А-92 32,78 грн. (з ПДВ); бензин марки А-95 33,55 грн. (з ПДВ); дизпаливо 32,86 грн. (з ПДВ)».

Згідно з висновком за результатами цінового моніторингу Волинської торгово-промислової палати № В-100 від 26.01.2022 середня ринкова вартість товару складала: бензину марки А-92 31,74 грн. з ПДВ; бензину марки А-95 32,62 грн. з ПДВ; дизельного палива 31,92 грн. з ПДВ.

09.02.2022 сторонами погоджено умови додаткового договору №2 до договору поставки стосовно зміни цін на бензин і дизпаливо та визначено таку їх вартість (за 1л): бензин марки А-92 34,17 грн. (з ПДВ); бензин марки А-95 34,98 грн. (з ПДВ); дизпаливо 34,25 грн. (з ПДВ).

Відповідно до Висновку Волинської торгово-промислової палати № В-184 від 09.02.2022 середня ринкова вартість зазначеного товару (за 1л) складала: бензину марки А-92 33,20 грн. з ПДВ; бензину марки А-95 34,12 грн. з ПДВ; дизельного палива 33,40 грн. з ПДВ.

Згідно з даними Головного управління статистики у Львівській області (зазначених у листі від 05.04.2022) середні ціни (на бензин і дизпаливо) на ринку Львівської області у січні-лютому місяцях 2022 року складали (відповідно): бензин марки А-92 30,25 грн. та 32,78 грн.; бензин марки А-95 31,14 грн. та 33,69 грн.; дизпаливо 30,28 грн. та 33,45 грн.

18.02.2022 між сторонами укладено додатковий договір №3, яким повторно збільшено ціну за одиницю товару та пункт 2.1 договору викладено у наступній редакції: « 2.1.1 ціна на товар, що поставляється за цим договором, складає: бензин марки А-92 35,11 грн. (з ПДВ); бензин марки А-95 35,89 грн. (з ПДВ); дизпаливо 35,04 грн. (з ПДВ)».

Відповідно до Висновку Волинської торгово-промислової палати № В-266 від 18.02.2022, середня ринкова вартість бензину і дизпалива станом на 18.02.2022 складала: бензину марки А-92 34,12 грн. з ПДВ; бензину марки А-95 35,02 грн. з ПДВ; дизпалива 34,18 грн. з ПДВ.

Водночас, згідно даних Головного управління статистики у Львівській області (зазначених у листі від 11.04.2022), середні ціни (на бензин і дизпаливо) на ринку Львівської області у січні-лютому місяцях 2022 року складали (відповідно): бензин марки А-92 30,25 грн. та 32,78 грн.; бензин марки А-95 31,14 грн. та 33,69 грн.; дизпаливо 30,28 грн. та 33,45 грн.

Як зазначає прокурор у позовній заяві ТзОВ «Окко-постач» поставлено бензину А-92 10 500 л. на загальну вартість 355 825,00 грн., бензину А-95 900 л. на загальну вартість 31 651,00 грн. та дизельного палива 16 000 л. на загальну вартість 547 180,00 грн.

В результаті підняття цін на підставі додаткових договорів, ТзОВ «Окко-постач» зайво отримано коштів в загальній сумі 64 251,00 грн.

Прокурор, звернувшись за даним позовом до Господарського суду Львівської області, стверджує про порушення сторонами договору поставки №01-22-30 від 20.01.22 вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення додаткових договорів №№1-3 до договору поставки №01-22-30 від 20.01.22, що свідчить про недійсність таких додаткових угод, та відповідно, наявність підстав для стягнення з ТзОВ "Окко-постач" надмірно сплачених грошових коштів в сумі 64 251,00 грн.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Частинами 1-3 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як встановлено судом, 20.01.2022 між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Окко-постач (Постачальник) за результатами проведення публічних закупівель укладено договір поставки №01-22-30 відповідно до умов якого Постачальник зобов`язувався передати у власність Покупцю (за талонами) бензин та дизельне паливо за погодженою ціною (за 1л), а Покупець зобов`язувався прийняти товар і сплатити його на умовах цього договору.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону згідно з його преамбулою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 названого Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» унормовано, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Частиною 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно правової позиції викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 справа № 927/491/19, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Як зазначалось вище, відповідно до п.п 1.1, 2.1 договору Постачальник зобов`язувався передати у власність Покупцю (за талонами) бензин та дизельне паливо за погодженою ціною (за 1л): бензин марки А-92 - 30 000 літрів 26,45 грн. без ПДВ (з ПДВ 31,74 грн.) на суму 739 500,00 грн.; бензин марки А-95 - 4 000 літрів 27,125 грн. без ПДВ (з ПДВ 32,55 грн.) на суму 108 500,00 грн.; дизельне паливо - 90 000 літрів 26,45 грн. без ПДВ (з ПДВ 31,74 грн.) на суму 2 380 500,00 грн., а Покупець зобов`язувався прийняти товар і сплатити його на умовах цього договору.

У подальшому за ініціативою ТзОВ «Окко-постач» 27.01.2022, тобто, через тиждень з моменту підписання основного договору, між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ТзОВ «Окко-постач» укладено додатковий договір № 1 до договору поставки № 01-22-30 від 20.01.2022, яким внесено зміни до п. 2.1 договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зокрема, вартість 1 літра бензину марки А-92 визначена в розмірі 32,78 грн. (з ПДВ) , А-95 - 33,55 грн. (з ПДВ), а дизпалива - 32,86 грн. (з ПДВ).

Підставою внесення змін до договору став висновок за результатами цінового моніторингу Волинської торгово-промислової палати № В-100 від 26.01.2022, зроблений за заявкою ТзОВ «Окко-постач», згідно з яким станом на 26.01.2022 середня ринкова вартість бензину марки А-92 становить 31,74 грн./літр, А-95 - 32,62 грн./літр, а дизпалива - 31,92 грн./літр.

Підвищення вартості за одиницю товару, за умови незмінності загальної ціни договору, у свою чергу призвело до зменшення обсягів закупівлі. Тобто, з урахуванням додаткового договору № 1 від 27.01.2022, ТзОВ «Окко-постач» зобов`язалося поставити: 29 048,2 літрів бензину марки А-92 по ціні 32,78 грн/літр з ПДВ, замість 30 000 літрів по ціні 31,74 грн/літр з ПДВ; 3 880,77 літрів бензину марки А-95 по ціні 33,55 грн/літр з ПДВ, замість 4 000 літрів по ціні 32,55 грн/літр з ПДВ; 86 932,44 літрів дизельного палива по ціні 32,86 грн/літр з ПДВ, замість 90 000 літрів по ціні 31,74 грн/літр з ПДВ.

Водночас за наслідками співставлення цін, визначених у договорі поставки № 01-22 30 від 20.01.2022 та у додатковому договорі до нього № 1 від 27.01.2022, ціна бензину марки А-92 зросла на 3,28 %, А-95 на 3,07 %, а дизпалива на 3,52 %, що не відповідає приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 5.2.3 договору поставки.

Наведені обставини підтверджуються також листом ТзОВ «Окко-постач» на адресу ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 26.01.2022 вих. № 6 (т.1, а.с. 32-33).

09.02.2022 за ініціативою ТзОВ «Окко-постач», тобто через 20 днів з моменту підписання основного договору та через 13 днів з моменту підписання додаткового договору № 1, між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ТзОВ «Окко-постач» укладено додатковий договір №2 до договору поставки № 01-22- 30 від 20.01.2022, яким внесено зміни до п. 2.1. договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зокрема, вартість 1 літра бензину марки А-92 визначена в розмірі 34,17 грн., А-95 - 34,98 грн., а дизпалива - 34,25 грн.

Підставою внесення змін до договору став висновок за результатами цінового моніторингу Волинської торгово-промислової палати № В-184 від 09.02.2022, зроблений за заявкою ТзОВ «Окко-постач», згідно якого станом на 09.02.2022 середня ринкова вартість бензину марки А-92 становить 33,20 грн./літр, А-95 - 34,12 грн./літр, а дизпалива - 33,40 грн./літр.

Підвищення вартості за одиницю товару, за умови незмінності загальної ціни договору, у свою чергу призвело до зменшення обсягів закупівлі. Тобто, з урахуванням додаткового договору № 2 від 09.02.2022, ТзОВ «Окко-постач» зобов`язувалось поставити: 27 866,55 літрів бензину марки А-92 по ціні 34,17 грн./літр, замість 30 000 літрів по ціні 31,74 грн./літр; 3 722,13 літрів бензину марки А-95 по ціні 34,98 грн./літр, замість 4 000 літрів по ціні 32,55 грн./літр.; 83 404,38 літрів дизельного палива по ціні 34,25 грн./літр, замість 90 000 літрів по ціні 31,74 грн./літр.

Таким чином за наслідками співставлення цін, визначених у договорі поставки №01-22-30 від 20.01.2022, додатковому договорі до нього № 1 від 27.01.2022 та у додатковому договорі № 2 від 09.02.2022 можна дійти висновку, що: ціну бензину марки А-92 збільшено на 4,24 % від ціни, визначеної додатковим договором № 1, а в загальному на 7,66 % від ціни, визначеної договором; ціну бензину марки А-95 збільшено на 4,26 % від ціни, визначеної додатковим договором № 1, а в загальному на 7,46 % від ціни, визначеної договором; ціну дизпалива збільшено на 4,23 % від ціни, визначеної додатковим договором № 1, а в загальному на 7,91 % від ціни, визначеної договором.

Тобто, 27.01.2022 та 09.02.2022 сторонами, при відсутності доказу збільшення цін на ринку до тих сум, які зазначені у додаткових договорах № 1 та №2, безпідставно погоджено збільшення цін на бензин та дизпаливо.

Крім того, за даними Головного управління статистики у Львівській області (зазначеними у листі від 05.04.2022), середні ціни (на бензин і дизпаливо) на ринку Львівської області у січні-лютому місяцях 2022 року складали (відповідно): бензин марки А-92 30,25 грн. та 32,78 грн.; бензин марки А-95 31,14 грн. та 33,69 грн.; дизпаливо 30,28 грн. та 33,45 грн.

Проте, як слушно зауважив суд першої інстанції, 18.02.2022 (тобто через 29 днів з моменту підписання основного договору та через 9 днів з моменту підписання додаткового договору № 2), сторони, незважаючи на середні ринкові ціни на бензин та дизпаливо, уклали додатковий договір № 3 до договору поставки № 01-22-30 від 20.01.2022, яким внесено зміни до п. 2.1 договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зокрема, вартість 1 літра бензину марки А-92 визначена в розмірі 35,11 грн. (з ПДВ), А-95 - 35,89 грн. (з ПДВ), а дизпалива - 35,04 грн. (з ПДВ).

Підставою внесення змін до договору став висновок за результатами цінового моніторингу Волинської торгово-промислової палати № В-266 від 18.02.2022, зроблений за заявкою ТзОВ «Окко-постач», згідно якого станом на 18.02.2022 середня ринкова вартість бензину марки А-92 становить 34,12 грн./літр, А-95 - 35,02 грн./літр, а дизпалива - 34,18 грн./літр.

Підвищення вартості за одиниці товару, за умови незмінності загальної ціни договору, у свою чергу призвело до зменшення обсягів закупівлі. Тобто, з урахуванням додаткового договору № 3 від 18.02.2022, ТзОВ «Окко-постач» зобов`язується поставити: 27 120,48 літрів бензину марки А-92 по ціні 35,11 грн./літр, замість 30 000 літрів по ціні 31,74 грн./літр; 3 627,75 літрів бензину марки А-95 по ціні 35,89 грн./літр, замість 4 000 літрів по ціні 32,55 грн./літр.; 81 523,97 літрів дизельного палива по ціні 35,04 грн./літр, замість 90 000 літрів по ціні 31,74 грн./літр.

За наслідками співставлення цін, визначених у договорі поставки № 01-22-30 від 20.01.2022, додатковому договорі до нього № 2 від 08.02.2022 та у додатковому договорі до нього № 3 від 18.02.2022 можна дійти висновку, що: ціну бензину марки А-92 збільшено на 2,75 % від ціни, визначеної додатковим договором № 2, а в загальному на 10,62 % від ціни, визначеної договором; ціну бензину марки А-95 збільшено на 2,60 % від ціни, визначеної додатковим договором № 2, а в загальному на 10,26 % від ціни, визначеної договором; ціну дизпалива збільшено на 2,30 % від ціни, визначеної додатковим договором № 2, а в загальному на 10,40% від ціни, визначеної договором.

Згідно з нормою п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі (у редакції, чинній станом на січень-лютий місяці 2022 року), збільшення ціни за одиницю товару допускається лише у випадку пропорційного збільшення ціни такого товару на ринку (внаслідок її коливання), тому встановлення сторонами цін у додаткових договорах № 1 від 27.01.2022, № 2 від 09.02.2022 та № 3 від 18.02.2022 до договору поставки № 01-22-30 від 20.01.2022 при відсутності факту відповідного збільшення ринкових цін є порушенням вимог вказаного Закону.

З урахуванням вищенаведеного, укладаючи додаткові договори № 1 від 27.01.2022, № 2 від 09.02.2022 та № 3 від 18.02.2022 до договору поставки № 01-22-30 від 20.01.2022 сторони порушили вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», щодо можливих підстав збільшення цін і допустили збільшення цін на бензин і дизпаливо при відсутності належних правових підстав.

Таким чином, ЛМКП «Львівтеплоенерго» і ТзОВ «Окко-постач» підписали додаткові договори про збільшення ціни за одиницю товару, внаслідок чого вартість 1 л. бензину марки А-92 збільшилася для комунального підприємства на 10,62 %, 1 л. бензину марки А-95 - на 10,26%, а 1 л. дизельного пального на 10,4 %.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року у справі № 922/2321/22 вирішила питання про те, чи дозволяють норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків, що із системного тлумачення наведених норм ЦК України, та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Отже, згідно висновків наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року справа № 922/2321/22, ціна за одиницю товару без врахуванням сум тарифів, яка визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі могла бути збільшена лише на 10% протягом дії договору, та лише у випадку, визначеному ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" - у разі коливання ціни такого товару на ринку.

На підтвердження факту коливання ціни на товар у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим паче лист, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Відтак, ТзОВ «Окко-постач» допустило зловживання своїм правом на зміну умов договору, оскільки будучи обізнаним з цінами на ринку на паливо, ще до укладення договору, діючи всупереч принципам публічних закупівель, визначених ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі», діючи недобросовісно, завищило ціну при його укладенні, яку вже через 29 днів підвищило до ціни, яка перевищує більш ніж 10% ціну, яка визначена у договорі.

В свою чергу, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Укладення між ТзОВ «Окко-постач» та ЛМКП «Львівтеплоенерго» оскаржуваних додаткових договорів про збільшення ціни за одиницю товару за відсутності підстав для цього, та одночасне зменшення його кількості, жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було досягнуто під час підписання договору.

Відповідно до ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З врахуванням вищенаведених правових норм та фактичних обставин даної справи, колегія суддів приходить до висновку, що додаткові договори: № 1 від 27.01.2022, №2 від 09.02.2022 та №3 від 18.02.2022 до договору поставки № 01-22-30 від 20.01.2022 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положень ст. 203 ЦК України та без належних обґрунтувань підвищення ціни (на бензин і дизпаливо) порівняно з цінами, визначеними договором від 20.01.2022, відтак констатує наявність правових підстав про визнання таких додаткових договорів до договору недійсними.

При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що умовами додаткового договору №1 від 27.01.2022 зменшено первинно визначену договором ціну на товар, тому правові підстави для визнання такого додаткового договору недійсним відсутні, оскільки за наслідками співставлення цін, визначених у договорі поставки № 01-22 30 від 20.01.2022 та у додатковому договорі до нього № 1 від 27.01.2022, ціна бензину марки А-92 зросла на 3,28 %, А-95 на 3,07 %, а дизпалива на 3,52 %, що не відповідає приписам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 5.2.3 договору поставки.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсними додаткових договорів №2 від 09.02.2022 та №3 від 18.02.2022 до договору поставки №01-22-30 від 20.01.2022, укладеного між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Окко-постач не оскаржується.

Таким чином, ТзОВ «Окко-постач» поставлено бензину А-92 - 10 500 л. на загальну вартість 355 825,00 грн., бензину А-95 - 900 л. на загальну вартість 31 651,00 грн. та дизельного палива 16 000 л. на загальну вартість 547 180,00 грн.

Натомість до сплати, з урахуванням початкової ціни за одиницю товару відповідно до договору поставки № 01-22-30 від 20.01.2022, підлягало б - 333 270,00 грн. за бензин А-92 (10 500 л х 31,74 грн.), 29 295,00 грн. за бензин А-95 (900 л х 32,55 грн.) та 507 840,00 грн. (16 000 л х 31,74 грн.) за поставлене дизельне паливо.

В результаті підняття ціни на підставі додаткових договорів № 1 від 27.01.2022, №2 від 09.02.2022 та № 3 від 18.02.2022 ТзОВ «Окко-постач» зайво отримано коштів в загальній сумі 64 251,00 грн. (355 825 грн. + 31 651 грн. + 547 180 грн.) - (333 270 грн.+ 29 295 грн. + 507 840 грн.).

При цьому колегія суддів враховує, що згідно з п. 1.1 Статуту ЛМКП «Львівтеплоенерго», Підприємство створене Львівською міською радою згідно з ухвалою міської ради від 21.01.1999 № 118 та підпорядковане Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, що є представником власника - територіальної громади м. Львова і є органом, до сфери управління якого входить комунальне підприємство.

У відповідності до п. 4.2 Статуту майно Підприємства є комунальною власністю громади м. Львова і закріплюється за Підприємством на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Приписами ст. 142 Конституції України визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Аналогічні норми містить стаття 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», якою деталізується право комунальної власності, як матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування.

Згідно з абзацом 1 статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Комунальні підприємства (установи), створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Отже, враховуючи те, що згідно Статуту майно Підприємства, у тому числі грошові кошти, є комунальною власністю громади м. Львова, Львівська міська рада має право на здійснення контролю за їх використанням, зокрема, шляхом проведення публічних закупівель.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що недотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час виконання сторонами умов договору поставки, порушує права територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

У постанові від 21.06.2023 справа № 905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету та є належним позивачем у справі.

Оскільки засновником (власником) ЛМКП Львівтеплоенерго є Львівська міська рада, яка фінансує і контролює діяльність цього Комунального підприємства, а також зобов`язана контролювати використання коштів місцевого бюджету, зокрема і законність та ефективність використання коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, відтак, кошти в розмірі 64 251,00 грн., сплачені за додатковими договорами, які визнаються недійсними, підлягають стягненню на користь саме Львівської міської ради.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь Львівської міської ради надмірно сплачених відповідачем-2 грошових коштів за додатковими договорами.

Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 10.10.2024 року у справі № 914/1378/22 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним додаткового договору №1 від 27.01.2022 до договору поставки № 01-22-30 від 20.01.2022, укладеного між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Окко-постач та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Окко-постач до місцевого бюджету територіальної громади м. Львова на користь Львівської міської ради грошових коштів в сумі 64 251,00 грн. та прийняння в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Прокурора підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню.

З огляду на те, що суд задовольняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідачів відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

у х в а л и в :

1.Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 10.10.2024 у справі № 914/1378/22 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним додаткового договору №1 від 27.01.2022 до договору поставки №01-22-30 від 20.01.2022, укладеного між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго та Товариством з обмеженою відповідальністю Окко-постач та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Окко-постач до місцевого бюджету територіальної громади м. Львова на користь Львівської міської ради грошових коштів в сумі 64 251,00 грн. скасувати. В цій частині прийняти нове рішення. Позовні вимоги задовольнити.

3.Визнати недійсним додатковий договір №1 від 27.01.2022 до договору поставки №01-22-30 від 20.01.2022, укладений між Львівським міським комунальним підприємством Львівтеплоенерго (79040, м.Львів, вул.Данила Апостола,1, код ЄДРПОУ 05506460) та Товариством з обмеженою відповідальністю Окко-постач (04070, м.Київ, вул.Набережно-Хрещатицька, 15-17/18, ідентифікаційний код 39263391).

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Окко-постач (04070, м.Київ, вул.Набережно-Хрещатицька, 15-17/18, ідентифікаційний код 39263391) до місцевого бюджету територіальної громади м. Львова на користь Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) 64 251,00 грн.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Окко-постач (04070, м.Київ, вул.Набережно-Хрещатицька, 15-17/18, ідентифікаційний код 39263391) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031), банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ, р/р № UA138201720343140001000000774 - 4 962,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 2 977,20 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6.Стягнути з Львівського міського комунального підприємства Львівтеплоенерго (79040, м.Львів, вул.Данила Апостола,1, код ЄДРПОУ 05506460) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031), банк платника Державна казначейська служба України, м.Київ, р/р № UA138201720343140001000000774 - 4 962,00 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 2 977,20 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

7.Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.

8.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук