Ухвала від 12.03.2025 по справі 911/2483/23

УХВАЛА

12 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/2483/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Аріан-Трейд" (далі- Товариство)

на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2024 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025

за позовом заступника керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України;

2) Військової частини НОМЕР_1

до Товариства

про визнання недійсним пункту договору та стягнення 164 610,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство 27.02.2025 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі № 911/2483/23 з підстав, визначених пунктами 2, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

За приписами частини третьої статті 1312 Конституції України (в редакції Закону № 1401) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 161 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону № 1401) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року.

Згідно з частиною третьою статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Касаційна скарга подана до Верховного Суду через систему "Електронний суд" та підписана від імені Товариства Горбанем Р.О. на підставі довіреності, виданої керівником Товариства у порядку передоручення та сформованої за допомогою вказаної підсистеми.

Однак зі змісту вказаної довіреності не вбачається, що поіменована особа представляє інтереси Товариства саме як адвокат, який діє на підставі такої довіреності, оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують право у поіменованої особи на зайняття адвокатською діяльністю, а також вказана довіреність (в порядку передоручення) не містить повної інформації щодо обсягу повноважень представника Товариства.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що системний аналіз змісту приписів Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, що визначає, зокрема вчинення процесуальних дій в електронній формі свідчить про те, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, не позбавлена можливості завантажити разом з касаційною скаргою на підтвердження повноважень на її підписання відповідний документ (довіреність/ордер), що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) такого паперового документа, який, в свою чергу, містить повну інформацію щодо обсягу повноважень представника (адвоката) на представництво інтересів довіреної особи.

Проте до касаційної скарги Товариства не додано ні довіреності (або ордеру), яка містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) з необхідними підписами уповноважених осіб та повною інформацією щодо обсягу повноважень у Горбаня Р.О. на підписання цієї касаційної скарги, ані документів, що підтверджують наявність у поіменованої особи, яка діє на підставі такої довіреності, права на зайняття адвокатською діяльністю, або ж документів, які б свідчили б про те, що поіменована особа має право представляти інтереси Товариства в порядку самопредставництва юридичної особи згідно з приписами статті 56 ГПК України.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам частини третьої статті 290 названого Кодексу, оскільки до скарги не додано належних документів на підтвердження обсягу повноважень на її підписання.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 30.01.2025 (повний текст підписаний 06.02.2025), а тому строк на її оскарження закінчився 26.02.2025.

З касаційною скаргою скаржник звернувся до Суду 27.02.2025 через систему "Електронний суд", тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Наведене свідчить про те, що скаржник має право подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду.

При цьому саме по собі несвоєчасне отримання копії судового рішення не свідчить про автоматичне продовження строку на касаційне оскарження.

Втім додана скаржником до касаційної скарги копія картки руху документа, яка містить відомості про те, що повний текст постанови від 30.01.2025 доставлено до електронного кабінету 07.02.2025 о 14:36, сама по собі не може бути підставою для автоматичного поновлення строку на касаційне оскарження без обґрунтованого клопотання скаржника.

Однак клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги скаржником не заявлялося, що відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Окрім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпунктів 1 і 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року визначений у розмірі 2 684,00 грн.

Позов у цій справі було подано у 2023 році про визнання недійсним п. 4.1 договору про закупівлю товарів у частині включення до ціни договору суми ПДВ у розмірі 164 610,00 грн за придбання позивачем-2 оливи моторної та стягнення 164 610,00 грн безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, враховуючи викладене, з урахуванням понижуючого коефіцієнта, який підлягає застосуванню, судовий збір з цієї касаційної скарги мав обчислюватись та сплачуватись до спеціального фонду Державного бюджету України з урахуванням вимог вказаних норм Закону як за майнову та немайнові вимоги у розмірі 8 588, 80 грн {(2 684,00+2 684,00)*200%*0,8}.

Проте скаржником до касаційної скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, не зазначено про дакі докази і в додатках до касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових та надати докази на його підтвердження;

- надати Суду ордер або довіреність, яка містить візуальне подання паперового документа, отриманого шляхом сканування (фотографування), та підписи уповноважених осіб з повною інформацією щодо обсягу повноважень у Горбаня Р.О. на право підписання цієї касаційної скарги, а також документи, що підтверджують у поіменованої особи наявність права на зайняття адвокатською діяльністю або ж документи, що підтверджують у нього право представляти інтереси скаржника в порядку самопредставництва згідно з приписами статті 56 ГПК України;

- надати Суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 8 588,80 грн на реквізити, які зазначені на вебсайті Верховного Суду у розділі "Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях" із зазначенням обов`язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аріан-Трейд" на рішення Господарського суду Київської області від 18.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі № 911/2483/23 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Аріан-Трейд" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Аріан-Трейд", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова