Постанова

від 11.03.2025 по справі 560/13608/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13608/24

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

11 березня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М.

секретар судового засідання: Лунь Т.С.

за участю.:

представника відповідача: Іванова Юрія Віталійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Хмельницького апеляційного суду до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

28 лютого 2025 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

03 березня 2025 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Під час розгляду справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про перехід до стадії ухвалення судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП№74387009 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 26.02.2024 року у справі №560/17785/23,щодо зобов`язання Хмельницького апеляційного суду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду (з врахуванням раніше виплачених сум) за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 включно, в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений на 01.01.2020 року, доплати за вислугу років у розмірі 70% та доплати за науковий ступінь кандидата наук 15% від посадового окладу судді, без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553 від 13.04.2020.

11.03.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрите зазначене виконавче провадження, зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

04.04.2024 державним виконавцем скеровано Хмельницькому апеляційному суду вимогу №74387009/20.1/3 про надання до 11.04.2024 державному виконавцю інформації про виконання рішення суду.

Листом від 24.06.2024 за №01-131124 Хмельницький апеляційний суд повідомив державного виконавця про те, що у кошторисі суду на 2024 рік від 05.01.2024 зі змінами за КПКВ 0501150 по загальному фонду за КЕКВ 2730 "Інші виплати населенню" (пункт 24 - виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно з законодавством) передбачено кошторисні призначення в розмірі 23800 грн., та за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" (пункт 13 - оплата витрат виконавчого провадження (штрафи, збори, інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих) - в розмірі 0,5 тис. грн. Зазначається, що з 2023 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області здійснюється безспірне списання середнього заробітку на користь судді у відставці ОСОБА_2 за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 110762,98 на підставі виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №560/437/20. Сума до повного виконання безспірного списання становить 72,5 тис. грн. З метою виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.03.2024 ВП№74387009, постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 28400 грн. та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 402,67 грн. Хмельницький апеляційний суд листом від 24.06.2024 №еп-4062 звернувся до Державної судової адміністрації з проханням виділення додаткових коштів за КЕКВ 2730, 2800. Також зазначається, що судом вживались заходи з метою добровільного виконання рішення у справі №560/17785/23, а саме направлені звернення від 22.02.2024 №еп-1352 та від 18.04.2024 №еп-2734 до Державної судової адміністрації України з клопотанням про виділення додаткових коштів, на які були отримані відповіді про відсутність можливості виділити додаткові бюджетні асигнування.

До вказаного вище листа Хмельницький апеляційний суд долучив копії згаданих листів, адресованих Державній судовій адміністрації України та її відповіді.

Матеріалами виконавчого провадження ВП№74387009 підтверджується та обставина, що Хмельницький апеляційний суд направляв на адресу голови Державної судової адміністрації повідомлення від 22.02.2024 №ЕП-1352, від 18.04.2024 №ЕП-2734, від 24.06.2024 №ЕП-4062 про необхідність виділення/надання додаткових коштів з метою виконання рішення суду про виплату ОСОБА_1 належних йому коштів за рішенням суду.

Державна судова адміністрація України листом від 21.05.2024 №11-11558/24 повідомила, що не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування, оскільки усі затверджені за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь судів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" видатки в розмірі 10 млн. грн. вже розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня. ДСА України також зазначила, що нею направлене звернення до уповноважених органів з питань бюджетної політики з пропозиціями щодо збільшення бюджетних призначень за вказаною програмою.

У подальшому 22.08.2024 державним виконавцем вчинена вимога №74387009/20.1/3, якою зобов`язано Хмельницький апеляційний суд у строк до 30.08.2024 надати державному виконавцю інформацію щодо суми нарахованої ОСОБА_1 недоплаченої суддівської винагороди за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 включно, із наданням відповідних підтверджень (розрахунків, відомостей) та зазначенням суми коштів, яка підлягає виплаті стягувачу за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі №560/17785/23.

Хмельницький апеляційний суд листом від 30.08.2024 №01.13/173/2024 (який відповідачем отриманий 12.09.2024) повідомив державного виконавця про те, що боржник позбавлений можливості виконати рішення суду в частині перерахунку суддівської винагороди стягувачу в силу положень ст. 48 Бюджетного кодексу України, яка не дозволяє розпорядникам бюджетних коштів брати на себе бюджетні зобов`язання поза межами бюджетних асигнувань, встановлених відповідними кошторисами. У цьому листі Хмельницький апеляційний суд також зазначає про вчинення ним дій, спрямованих на одержання додаткового фінансування з метою виконання рішення суду, зокрема неодноразових звернень до головного розпорядника - ДСА України, від якого залежить питання отримання боржником необхідних коштів. Хмельницький апеляційний суд зазначає про те, що ним здійснений розрахунок суми нарахованої, але не виплаченої суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 ( нараховані 475453,96 грн., до виплати підлягають 382740,43 грн. )

Зазначений розрахунок виплати, яка повинна у подальшому бути проведена на користь стягувача, доданий до вказаного листа на адресу державного виконавця та є у матеріалах виконавчого провадження. Судом встановлено, що зазначений лист був скерований Хмельницьким апеляційним судом в межах строку, визначеного державним виконавцем для надання інформації ( 30.08.2024)

11.09.2024 відповідачем прийнята постанова ВП№74387009 про накладення штрафу 5100 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов дійшов висновку, що позивачем (Хмельницьким апеляційним судом) рішення суду не було виконане у зв`язку з поважними причинами.

Проте, на переконання суду апеляційної інстанції суд першої інстанції мав би надати оцінку правомірності чи протиправності дій відповідача при винесенні спірної постанови, а також факту виконання рішення суду по вказаних обставинам.

Тому, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах спірних правовідносин, колегія суддів надає оцінку саме правомірності винесення постанови відповідача про накладення штрафу, а також реальності виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2023 року у справі № 560/17785/23.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» (далі Закон).

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом.

У відповідності до частини першої статті 18 Закону державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (частина перша статті 5 Закону).

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. (стаття 18 Закону).

Як було зазначено вище, на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі Відділ) перебуває виконавчий лист № 560/17785/23 виданий 26.02.2024 року Хмельницьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Хмельницького апеляційного суду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду (з врахуванням раніше виплачених сум) за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 включно, в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений на 01.01.2020 року, доплати за вислугу років у розмірі 70% та доплати за науковий ступінь кандидата наук 15% від посадового окладу судді, без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553 від 13.04.2020.

Відповідності до вимог частини п`ятої статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону, державним виконавцем 11.03.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 74387009, в якій зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10- ти робочих днів. Копію постанови направлено боржнику до виконання, стягувачу до відома.

Відповідно до положень статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Проте, у визначений Законом строк, боржником рішення суду не виконано, а також не повідомлено державного виконавця щодо поважності причин такого невиконання.

Як зазначалося вище, згідно з частиною першою статті 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Листом від 24.06.2024 №01-13/124 Хмельницьким апеляційним судом повідомлено про неможливість виконання рішення суду в частині виплати коштів з огляду на відсутність бюджетних асигнувань.

Однак, слід зазначити, що резолютивна частина даного рішення суду та відповідно виконавчого документа містить вимогу щодо нарахування ОСОБА_1 суддівську винагороду (з врахуванням раніше виплачених сум) за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 включно, в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений на 01.01.2020 року, доплати за вислугу років у розмірі 70% та доплати за науковий ступінь кандидата наук 15% від посадового окладу судді, без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553 від 13.04.2020.

З огляду на викладене, вимогою від 22.08.2024 державним виконавцем зобов"язано боржника в строк до 30.08.2024 надати інформацію щодо суми нарахованої ОСОБА_1 та недоплаченої суддівської винагороди (з врахуванням раніше виплачених сум) за період з 18.04.2020 по 27.08.2020 включно, в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлений на 01.01.2020 року, доплати за вислугу років у розмірі 70% та доплати за науковий ступінь кандидата наук 15% від посадового окладу судді, без застосування обмеження, встановленого статтею 29 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553 від 13.04.2020, із наданням відповідних підтверджень розрахунків, відомостей та інш.) зазначивши чітко суму, яка підлягає виплаті стягувачу за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2023 у справі № 560/17785/23. В разі неможливості виконання вимоги державного виконавця повідомити причини такого невиконання із наданням документів, що підтверджують поважність таких причин. Крім того даною вимогою роз`яснено боржнику наслідки ігнорування даної вимоги (вимогу скеровано на офіційну електронну адресу Хмельницького апеляційного суду).

Станом на 11.09.2024 Хмельницьким апеляційним судом не надано інформацію щодо проведеного нарахування зазначених вище коштів із наданням відповідних доказів, що унеможливлює подальше виконання рішення суду в порядку передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Слід зазначити, що поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

При цьому, застосування такого заходу реагування як винесення постанови про накладення штрафу є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Отже, наразі Хмельницьким апеляційним судом, на час винесення старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. постанови ВП№74387009 про накладення штрафу 5100 грн., не виконано рішення суду в частині нарахування коштів боржнику без поважних підстав та не надано жодних пояснень з цього приводу.

Вказані обставини свідчать про те, що на момент винесення постанови, рішення суду не виконано, підстави для зупинення проведення виконавчих дій або закінчення виконавчого провадження, з підстав встановлених Законом - відсутні, а відтак слід застовувати до борожника заходи примусу вигляді штрафу.

Так, відповідно до частини другої статті 63 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, Законом прямо передбачені повноваження державного виконавця на винесення постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення, які встановленні з метою здійснення достатніх дій для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

За результатами аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Отже, основним призначенням стадії виконавчого провадження є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом

З викладених норм вбачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону передбачено, що державний виконавець здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, законодавець закріпив імперативний обов`язок державного виконавця дотримуватись вимог Закону під час здійснення заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Застосування такого заходу реагування як накладання штрафу на боржника є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Згідно Постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010, а саме пункт 6 - судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Враховуючи, що станом на 11.09.2024, боржником рішення суду не виконано, керуючись статтями 63, 75 Закону за невиконання без поважних причин рішення на боржника згідно постанови ВП № 74387009 накладено штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

У зв`язку з вищевикладеним, постанова про накладення штрафу прийнята в рамках чинного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу, що як встановлено з матеріалів справи, на момент винесення оскаржуваної постанови на адресу Відділу від боржника не надходило жодних документів, які слугують підставою для не вжиття державним виконавцем заходів передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Лист боржника щодо нарахованої суми надійшов до Міністерства юстиції України лише 12.09.2024, про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції, тоді як спірна постанова відповідачем була винесена 11.09.2024 року.

При цьому, як встановлено з матеріалів справи та підтверджено під час апеляційного розгляду справи позивачем до 11.09.2024 року не було надано відповідачу підтверджуючих документів щодо виконання рішення суду крім листів, які були надіслані до ДСА України щодо виділення коштів.

Проте, суд першої інстанції не надав оцінку вказаним обставинам.

Крім цього, позивачем не було надано підтверджуючих документів, що лист було направлено виконавцю в строк визначений у вимозі, а саме 30.08.2024, вихідний номер та дата не можуть слугувати підтвердженням того, що боржником було дотримано строки виконання вимоги державного виконавця.

Таким чином, до боржника по вказаному виконавчому провадженні, доведено наявність рішення суду, яке набрало законної сили, боржник попереджався про необхідність його самостійного виконання, однак боржником рішення суду виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаного заходу примусового виконання у вигляді накладення штрафу.

З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів вважає, що спірна постанова винесена правомірно та не підлягає скасуванню.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Хмельницького апеляційного суду до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.