Ухвала

від 12.03.2025 по справі 366/2528/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

12 березня 2025 року

м. Київ

справа №366/2528/24

адміністративне провадження № К/990/8796/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 366/2528/24 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради, в якому просила:

- скасувати постанову від 02 серпня 2024 року № 94 Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) за продаж алкоголю особі у військовій формі;

- закрити провадження про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 156 КУпАП.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

За змістом частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Залишаючи позовну заву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого.

Постановою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради № 94 від 02 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6 800,00 грн).

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Позивачка, звернулась з позовом до суду засобами поштового зв`язку 13 серпня 2024 року.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 21 серпня 2024 року відкрито провадження у цій справі.

05 вересня 2024 року від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача, зокрема, зазначив, що позивачем порушено строки на оскарження постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради, які визначені статтею 289 КУпАП, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків подати заяву до суду про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачка подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій підставою пропуску строку звернення до суду, зазначає отримання оскаржуваної постанови 06 серпня 2024 року. В обґрунтування своїх доводів позивачка зазначила, що працівники селищної ради не надали для ознайомлення матеріали адміністративної справи, а тому позовну заяву направлено до суду 13 серпня 2024 року.

Згідно висновків Верховного Суду, які висловлені у постановах від 26 червня 2018 року у справі № 473/653/17 та від 18 січня 2019 року в справі № 576/1434/17, при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, із постанови у справі про адміністративне правопорушення від 02 серпня 2024 року вбачається, що позивач була присутня в Поліській сільській раді під час розгляду справи. Із наданої до суду відповідачем розписки вбачається, що постанова Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради № 94 від 02 серпня 2024 року про накладення адміністративного стягнення одержана ОСОБА_1 02 серпня 2024 року, про що свідчить її підпис.

Таким чином, враховуючи вимоги частини другої статті 286 КАС України, строк на оскарження постанови Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради № 94 від 02 серпня 2024 року сплив 12 серпня 2024 року.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

З огляду на предмет спору та зважаючи на дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом 13 серпня 2024 року, тобто, з пропуском визначеного частиною другою статті 286 КАС України строку для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а також враховуючи недоведеність існування підстав вважати причини пропуску строку поважними, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі вимог статті 123 КАС України.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іванківського районного суду Київської області від 30 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 366/2528/24 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Поліської селищної ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак В.Е. Мацедонська