Ухвала

від 12.03.2025 по справі 160/26436/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2025 року

м. Київ

справа №160/26436/23

адміністративне провадження № К/990/3423/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі №160/26436/23 за позовом ОСОБА_1 до Хлібодарівської сільської територіальної громади про стягнення середнього заробітку,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Хлібодарівської сільської територіальної громади (далі - відповідач) з вимогою стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з розрахунку 711,77 грн за кожний робочий день за період з 18.11.2020 по 02.11.2022 (фактичний день звільнення) в сумі 353 037,92 грн із відрахуванням податків, обов`язкових платежів, нарахуванням і сплатою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та з урахуванням сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 184 348,43 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 160/26436/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023, задоволено клопотання Хлібодарівської сільської територіальної громади та закрито провадження у справі № 160/26436/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

25.01.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №160/26436/23.

Постановою Верховного Суду від 25.02.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 160/26436/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023, а справу № 160/26436/23 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

04.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про роз`яснення постанови Верховного Суду від 25.02.2025.

У заяві ОСОБА_1 просить суд роз`яснити висновок про безпідставність посилання суду першої інстанції на незмінність висновків про закриття провадження у справі за новою редакцією основної позовної вимоги, а саме роз`яснити: яким чином суд першої інстанції повинен урахувати зміну дати звільнення на 02.11.2022 під час визначення підстав позову у справі № 160/26436/23; яке саме правозастосування до спірних правовідносин є правильним під час вирішення питання про закриття провадження у справі № 160/26436/23 - статті 47, 116 чи статті 235 Кодексу законів про працю України

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 25.02.2025, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з такого.

Відповідно до частин першою та другою 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що постанова Верховного Суду від 25.02.2025, щодо якої заявницею порушено питання про роз`яснення, є зрозумілою за змістом.

Питання, на яке заявниця хоче отримати роз`яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлене у такому аспекті, що вимагає від Суду додаткового мотивування та обґрунтування вже ухваленого судового рішення, що чинним законодавством не передбачено і є неприпустимим.

Суд зауважує, що під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи. Суд, роз`яснюючи судове рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Також Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 09.07.2018 у справі № 911/2050/16 сформулювала висновок щодо застосування аналогічних норм статті 254 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, що підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

Суд касаційної інстанції нового судового рішення у цій справі не ухвалював, а лише, здійснивши перегляд ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі та постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за наслідком її перегляду, встановив, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права та, відповідно, повернув адміністративну справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Таким чином, постанова Верховного Суду від 25.02.2025 не є судовим рішенням, яким вирішено спір по суті, що виключає можливість роз`яснення такого судового рішення.

У зв`язку з цим, передбачених у статті 254 КАС України підстав для роз`яснення постанови Верховного Суду від 25.02.2025 немає.

Керуючись статтями 248, 254, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі №160/26436/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

М.І. Смокович