УХВАЛА
11 березня 2025 року
м. Київ
справа №804/4594/16
адміністративне провадження № К/990/2448/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Гімона М.М., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №804/4594/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 20.01.2025 надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №804/4594/16.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Справа неодноразово переглядалася судами. За результатами останнього судового розгляду рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 відмовлено в задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №804/4594/16 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» задоволено. Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 в адміністративній справі №804/4594/16. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів податкові повідомлення-рішення від 25.06.2014 №0000384602 (форми В1) про зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 18930832,00 грн із застосуванням штрафної (фінансової) санкції (штраф) в сумі 9465416,00 грн, та №0000394602 від 25.06.2014 за формою «В4» про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість 14054634,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2025 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження
В межах встановленого строку податковим органом надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Контролюючим органом вказано, що скаржник первинно звернувся з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі №804/4594/16 з додержанням процесуальних строків, проте касаційну скаргу було повернуто скаржнику у зв`язку з невідповідністю скарги умовам статті 328 КАС України. Повторно подану касаційну скаргу також повернуто ухвалою Верховного Суду у зв`язку з невідповідністю касаційної скарги умовам статті 328 КАС України. Відтак касаційну скаргу подано втретє, що свідчить про намір Міжрегіонального управління реалізувати своє право на касаційне оскарження В усіх випадках пропуск процесуального строку відбувся з причин, які об`єктивно не залежали від волі скаржника, а саме внаслідок повернення касаційних скарг Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, а повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення.
Також контролюючим органом вчинено покликання на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.06.2023 по справі №620/5444/22, зазначено про наявність судової практики Верховного Суду щодо визнання факту пропуску процесуального строку на касаційне оскарження поважним і поновлення (ухвали Верховного Суду від 07.07.2022 по справі №160/3343/21, від 18.07.2022 по справі №160/6926/21), зауважено, що за своєю структурною та стилістичною будовою касаційні скарги є аналогічними стосовно касаційної скарги у справі №804/4594/16.
Східним міжрегіональним управлінням повідомлено про виправлені недоліки та, з огляду на поважність причин затримки в зверненні до Суду через неодноразове повернення поданих касаційних скарг Верховним Судом, в порядку статті 121 КАС України подано заяву про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 по справі № 804/4594/16.
Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд приходить до висновку щодо його необґрунтованості, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Касаційну скаргу подано втретє, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 28.10.2024, від 18.12.2024 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зауважує, що попередню касаційну скаргу повернуто ухвалою від 18.12.2024, яка доставлено до електронного кабінету скаржника в системі «Електронний суд» 18.12.2024 о 19:16 год, повторно касаційну скаргу подано 20.01.2025, тобто майже місяць після попередньої касаційної скарги, при цьому податковим органом не обґрунтовано надмірне зволікання з повторним поданням касаційної скарги.
Верховний Суд зауважує, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Разом з цим, Верховний Суд зауважує, що підставою для повернення попередніх касаційних скарг стало недотримання скаржником вимог статей 328, 330 КАС України щодо належного викладення підстав, тобто, саме проявлений податковим органом підхід до оформлення касаційних скарг став причиною для їх повернення.
Як встановлено з матеріалів втретє поданої касаційної скарги, доводи скаржника зводяться до посилань на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, неврахування правових Висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.03.2021 по справі №808/2737/13-а, від 20.02.2020 по справі №804/1361/17, переоцінки доказів щодо реальності господарських операцій позивача, ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з контрагентами - Асоціація «Багатопрофільна Компанія «Спецметалургмонтаж», ТОВ «ПГ «Укренергосервіс», ТОВ «Восток - Запоріжжя», ТОВ «Елемер - Україна», ТОВ «Кліпта Україна», продажу платником податків продукції за ціною, нижчої собівартості, переоцінки доказів.
Колегією суддів дійшла висновку, що податковим органом не враховано, що судом апеляційної інстанції оцінено зібрані у справі докази, враховано правові висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, не спростовано правильність врахування апеляційним судом відповідних висновків.
Відтак, контролюючим органом проігноровано роз`яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалах по даній справі. Втретє подана касаційна скарга є подібною до попередніх та не усуває встановлених недоліків.
Слід зауважити, що приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частини 1, 3 статті 341 КАС України).
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.
Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 329, 330, 332, 333, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку касаційного оскарження та відмовити у задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про поновлення строку касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №804/4594/16.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі №804/4594/16.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва М.М. Гімон Л.І. Бившева
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2025 |
Оприлюднено | 13.03.2025 |
Номер документу | 125788425 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Турлакова Наталія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні