Ухвала від 12.03.2025 по справі 280/8516/24

УХВАЛА

про залишення касаційної скарги без руху

12 березня 2025 року

м. Київ

справа №280/8516/24

адміністративне провадження №К/990/7388/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року (колегія у складі суддів Добродняк І.Ю., Бишевської Н.А., Семененка Я.В.)

у справі № 280/8516/24

за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Громадської організації «СОЮЗ ЗАХИСТУ ПРАВ, СВОБОД ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ СПОЖИВАЧІВ»

до Запорізької міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради

про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , позивач) звернулася до суду із заявою про забезпечення їх позову до Запорізької міської ради (далі також - відповідач), в якій просила суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом забезпечення позову ОСОБА_2 до Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, до подання позову, шляхом зупинення дії рішення Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 197 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради, шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради», до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

У подальшому ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (далі також - скаржник) та Громадська організація «СОЮЗ ЗАХИСТУ ПРАВ, СВОБОД ТА ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ СПОЖИВАЧІВ» звернулися до суду з позовом до Запорізької міської ради, в якому просили: визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 197 «Про реорганізацію юридичної особи - комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради, шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради.

Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 12.09.2024 задовільнив зазначену заяву про забезпечення позову, вжив заходи забезпечення позову ОСОБА_2 до подання позовної заяви, шляхом зупинення дії рішення Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 197 «Про реорганізацію юридичної особи - КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МІСЬКА ЛІКАРНЯ № 10» ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ шляхом приєднання до КОМУНАЛЬНОГО НЕКОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МІСЬКА ЛІКАРНЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ», до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Не погодившись із такою ухвалою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28 січня 2025 року, задовольнивши апеляційну скаргу Запорізької міської ради, скасував ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 та прийняв нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

У лютому 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій остання з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 залишити без змін. Підставами касаційного оскарження визначила п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України (з урахуванням п. 3 і 4 ч. 3 ст. 353 цього Кодексу).

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Щодо обгрунтування заявлених підстав касаційного оскарження.

Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право на касаційне оскарження.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом (ч. 1 цієї статті Кодексу).

Частиною 2 ст. 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст.328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

За змістом норм ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Водночас у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Поряд з цим, ч. 3 ст. 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Згідно з приписами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням, з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування, та вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані цим судом, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник, не вказав на конкретні норми процесуального права, які, на його думку були порушені судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови від 28.01.2025.

Крім того, покликаючись як на підставу касаційного оскарження на п. 4 ч. 3 ст. 353 КАС України, скаржник у той же час не наводить обставини та докази на їх підтвердження, які б могли свідчити про те, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Таким чином, касаційна скарга не містить аргументованих мотивів підстави касаційного оскарження в розумінні п. 4 ч. 4, п. 4 ч. 3 ст. 353 КАС України.

Стосовно сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028 гривень.

Відповідно до пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У той же час ч. 3 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У цьому випадку оскаржувана постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 28.01.2025 за своїм значенням відповідає судовому рішенню (ухвалі) суду апеляційної інстанції з питання забезпечення позову.

Враховуючи наведене, судовий збір який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги, становить 2 422,40 грн (3 028 грн * 0,8).

Проте ОСОБА_1 до матеріалів касаційної скарги долучено докази сплати судового збору за подання цієї скарги лише у сумі 1 453,44 грн. Отже, недоплата судового збору за поданою касаційною скаргою становить 968,96 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених п. 4 ч. 4 ст. 328, п. 4 ч. 3 ст. 353 КАС України, та надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

код ЄДРПОУ: 37993783;

код класифікації доходів бюджету: 22030102;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";

призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Також скаржнику слід роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали скарга буде повернута (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року у справі № 280/8516/24 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

3. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з дією воєнного стану в Україні.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя С.Г. Стеценко