Постанова від 11.03.2025 по справі 947/9769/22

Номер провадження: 22-ц/813/1216/25

Справа № 947/9769/22

Головуючий у першій інстанції Бескровний Я.В.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Булацевської Я.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

треті особи - Житлово-будівельне товариство «Промінь», Обслуговуючий кооператив «Іста К», ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Воронкова Володимира Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 березня 2024 року, ухвалене у складі судді Бескровного Я.В., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Житлово-будівельне товариство «Промінь», Обслуговуючий кооператив «Іста К», ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна,-

встановив:

Короткий зміст заяви.

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №947/9769/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Житлово-будівельне товариство «Промінь», Обслуговуючий кооператив «Іста К», ОСОБА_3 , про витребування нерухомого майна.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 грудня 2022 року позов задоволено. Витребовано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 .

Представник позивача адвокатом Морозовою О.С. 08.02.2024 подана заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат позивачу на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді справи у суді першої та апеляційної інстанції у сумі 35000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 березня 2024 року заяву задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 11500 грн. та витрати по сплаті судового збору 5233,31 грн..

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що враховуючи те, що судом при винесенні рішення у даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу не вирішувалось, з урахуванням складності справи, обсягу виконаних адвокатами відповідачки робіт, часу, витраченого ними на виконання таких робіт, ціною позову, принципу розумності та справедливості, наявності у позивача інвалідності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви адвоката Морозової О.С., та стягнення суми судових витрат понесених у суді першої інстанції на користь позивача у сумі 11500 грн.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти постанову, якою додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.03.2024 в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 11 500 грн. вартості послуг, наданих адвокатом у суді першої інстанції, - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що представника позивачки був присутній у судовому засіданні 26.12.2022 під час проголошення рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.12.2022 по даній справі, відсутності за змістом заяви ОСОБА_4 від 07.02.2024 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/9769/22 заяви про поновлення передбаченого абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України процесуального строку.

Вказує на порушення Київським районним судом м. Одеси під час прийняття оскаржуваного судового рішення вимог ст. 126, абз. 3 ч. 8 ст. 141, ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Щодо явки сторін.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду представник апелянта просив суд розглянути справу без участі, представник позивача з`явилась до судового засідання та надала свої пояснення.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, предметом апеляційного перегляду, з огляду на вимоги ч.1 ст. 367 ЦПК України, є додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 березня 2024 року лише в частині стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України , зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Статтею 270 ЦПК України встановлено, зокрема, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Колегією суддів встановлено, що позивачем у позові було зазначено, що «на виконання п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України судові витрати, які я очікую понести складаються зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу. Орієнтовний розрахунок суми судових витрат складається із судового збору 5233,31 грн та правову допомогу, які я маю сплатити, у сумі 20 000 грн..

При проголошенні рішення судом не вирішено питання судових витрат.

Представником позивача надано суду договір про надання правової допомоги та Додаткова угода №1 від 04.12.2023р., згідно яких вартість послуг наданих адвокатом у суді першої інстанції становить 11500 грн., у апеляційній інстанції 23500 грн.

Згідно Акту передачі-прийняття виконаних послуг за Договором від 24.08.2022р., адвокатом понесені витрати, зокрема, у суді першої інстанції на ознайомлення з матеріалами справи (3 години), аналіз нормативних актів та судової практики (5 годин), участь у судових засіданнях (5 годин). Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Згідно ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із п.3 ч.2, ч.8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Враховуючи особливості предмета спору, суб`єктний склад правовідносин, а також характер виконаної адвокатом роботи та критерій розумності її розміру, суд першої інстанції вважав, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 500 гривень.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком та доводи наведені в апеляційній скарзі їх не спростовують.

Посилання на пропуск строку апеляційний суд відхиляє з огляду на те, шо заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Вказана сума є розумною, об`єктивною та відповідає категорії складності справи.

Таким чином, на підставі поданих представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на користь позивача з апелянта.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що за таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, відсутні передбачені законом підстави для задоволення апеляційної скарги.

Апеляційний суд зазначає, що представниками позивача надана професійна правнича допомога, що підтверджується матеріалами справи та результатом розгляду справи, позивачем надана правнича допомога була оплачена, враховуючи що позовні вимоги було задоволенні у повному обсязі, та позивач надав усі передбачені законодавством докази для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомог, а, у свою чергу, суд першої інстанції, врахувавши характер виконаної адвокатом роботи та критерій розумності її розміру та задовольнив частково клопотання відповідача стягнувши 11 500 грн.

Підстав для відмови у задоволенні такого клопотання не було, так як відповідачем були подані усі передбачені докази у встановлений законодавством строк, тому апеляційна скарга щодо відмови у задоволенні додаткового рішення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги належним чином необґрунтованими, та такими, що вірних висновків суду не спростовують.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 березня 2025 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко