Постанова

від 12.03.2025 по справі 916/2578/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/2578/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Колцун В.В.,

за участю представників:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" Саламаха О.В.,

від Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" участі не брали,

розглянувши апеляційну скаргу Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD"

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2024, прийняте суддею Петренко Н.Д., м. Одеса, повний текст складено 21.10.2024,

у справі №916/2578/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД"

до відповідача: Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD"

про стягнення 1 642 955,92 євро

та за зустрічним позовом: Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД"

про зобов`язання внести зміни до контракту та визнання інвойсів такими, що не підлягають виконанню

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАД" звернулося з позовом до Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 1642955,92 євро, з яких: 1582509,60 євро основної заборгованості та 60446,32 євро пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами контрактом №1 від 20.04.2023 в частині проведення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 17.06.2024 відкрито провадження у справі №916/2578/24.

26.08.2024 до суду першої інстанції від Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" про зобов`язання останнього внести зміни до контракту №1 від 20.04.2023 шляхом підписання додаткової угоди №3 від 01.03.2024 до контракту №1 від 20.04.2023 в редакції Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD", наведеній у прохальній частині зустрічного позову, та визнати такими, що не підлягають виконанню інвойси Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" №6 від 15.02.2024 в частині оплати 322777 євро, №7 від 30.04.2024 в частині оплати 318777,20 євро, №8 від 09.05.2024 в частині оплати 226453,32 євро, №10 від 20.05.2024 в частині оплати 120902,08 євро, №11 від 21.05.2024 на суму 593600 євро.

В обґрунтування зустрічного позову Компанія "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" послалася на те, що неналежна якість товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" на виконання контракту №1 від 20.04.2023, зумовила наявність передбачених цим контрактом підстав для внесення змін до нього шляхом укладення додаткової угоди щодо зменшення ціни вказаного товару пропорційно наявним відхиленням якісних показників від тих, що вказані у специфікації, між тим постачальник безпідставно ухиляється від внесення відповідних змін до контракту.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2024 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду та об`єднано її в одне провадження з первісним позовом у справі №916/2578/24.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 у справі №916/2578/24 (суддя Петренко Н.Д.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" задоволено у повному обсязі; стягнуто з Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" суму загальної заборгованості у розмірі 1642955,92 євро, з яких: 1582509,60 євро сума основної заборгованості та 60446,32 євро пеня; стягнуто з Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" судовий збір у розмірі 1059800 грн; у задоволенні зустрічних позовних вимог Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" відмовлено; судові витрати зі сплати судового збору за зустрічним позовом покладено на Компанію "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD".

Судове рішення мотивоване тим, що на момент судового розгляду даної справи до укладеного між сторонами контракту №1 від 20.04.2023 не було внесено жодних змін, які б звільняли Компанію "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" від зобов`язання сплатити повну вартість поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" товару, а докази надіслання покупцем адресованих постачальнику пропозицій про внесення змін до зазначеного контракту, як то передбачено положеннями статті 188 Господарського кодексу України, у матеріалах справи відсутні, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення первісної позовної заяви та, відповідно, для відмови у задоволенні зустрічного позову.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Компанія "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 у справі №916/2578/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що всі претензії Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" разом із доданими до них документами були отримані позивачем за первісним позовом, про що свідчать відповідні відмітки про отримання та що не заперечувалося представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" під час судового розгляду даної справи у місцевому господарському суді. Крім того, за твердженням апелянта, узгодженими сторонами умовами контракту №1 від 20.04.2023 передбачено, що підтвердженням невідповідності якості товару умовам цього контракту є наданий покупцем висновок сюрвейєра, при цьому будь-яких інших вимог щодо підтвердження неналежної якості поставленого товару та порядку проведення перевірки його якості, у тому числі щодо обов`язкової присутності представника постачальника, даним контрактом не встановлено, а тому позивач за первісним позовом безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди до контракту щодо зменшення ціни товару пропорційно наявним відхиленням його якісних показників та необґрунтовано заявляє до стягнення з позивача за зустрічним позовом відповідну заборгованість за вищенаведеним контрактом.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 18.12.2024 (вх.№4225/24/Д5 від 19.12.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАД" просить апеляційну скаргу Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 у справі №916/2578/24 без змін. Зокрема, позивач за первісним позовом посилається на те, що висновки, які містяться в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, повністю відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим дане судове рішення є законним та обґрунтованим, у той час як подання відповідачем за первісним позовом апеляційної скарги зумовлене виключно наміром останнього відстрочити сплату вже простроченої заборгованості за контрактом №1 від 20.04.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 04.12.2024 у справі №916/2578/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 08.11.2024 призначено справу №916/2578/24 до розгляду на 29.01.2025 о 12:00.

29.01.2025 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" надійшло клопотання б/н від 29.01.2025 (вх.№4225/24/Д6 від 29.01.2025) про відкладення розгляду справи №916/2578/24.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" на рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 у справі №916/2578/24 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та задоволено вищезазначене клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД", внаслідок чого відкладено розгляд даної справи на 19.02.2025 о 12:20.

19.02.2025 до апеляційного господарського суду від Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" надійшла заява б/н від 18.02.2025 (вх.№4225/24/Д7 від 19.02.2025) про відкладення розгляду справи №916/2578/24.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 задоволено вказану вище заяву Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" та відкладено розгляд справи №916/2578/24 на 12.03.2025 о 12:00.

У судовому засіданні 12.03.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" висловив заперечення проти задоволення апеляційної скарги; представник Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.ІІІ а.с.135), при цьому знову звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" про відкладення розгляду справи б/н від 12.03.2025 (вх.№4225/24/Д8 від 12.03.2025), оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, тим більше, що явка повноважних представників учасників процесу у судовому засіданні 12.03.2025 обов`язковою не визнавалась, правова позиція скаржника викладена в його апеляційній скарзі і при цьому вищенаведене клопотання про відкладення розгляду справи не містить належного обґрунтування неможливості проведення судового засідання за відсутності належним чином повідомленого апелянта, адже, посилаючись на бажання адвоката взяти участь у судовому розгляді і значність справи, скаржником жодним чином не конкретизовано в чому саме для нього полягає така значність і яким чином вона унеможливлює або, принаймні, створює об`єктивні перешкоди для проведення судового засідання за відсутності представника відповідача за первісним позовом.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в силу пункту 2 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Отже, з огляду на викладене і беручи до уваги наведену вище норму права, яка надає можливість господарському суду розглянути справу за відсутності учасника справи, що повторно не з`явився у судове засідання, незалежно від причин його неявки, а також те, що розгляд даної справи вже відкладався за клопотанням скаржника, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого апелянтом клопотання про відкладення розгляду справи.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" ("Продавець") та Компанією "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" ("Покупець") укладено контракт №1 (далі контракт №1 від 20.04.2023), за умовами пункту 1.1 якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити шрот соняшниковий гранульований, країна походження Україна, насипом для промислового використання (далі "товар").

Відповідно до пункту 2 контракту №1 від 20.04.2023 (у редакції додаткової угоди №2 від 03.08.2023) якість товару повинна відповідати показникам ДСТУ 4638:2006. Пред`явлення претензій з боку Покупця щодо якості товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати прийняття такого товару, зазначеної у коносаменті на кожну окрему партію поставленого Продавцем товару. Підтвердженням не відповідності якості товару умовам контракту є висновок сюрвейера, наданий Покупцем.

Кількість товару, який має бути поставлений за цим договором, визначається у окремих специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.1 контракту №1 від 20.04.2023).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 контракту №1 від 20.04.2023 (у редакції додаткової угоди №2 від 03.08.2023) ціна товару зазначається сторонами у специфікаціях на поставку кожної партії товару. Ціна товару за цим контрактом може бути змінена у випадках поставки товару неналежної якості, що підтверджується висновком сюрвейєра. Про зміну ціни товару сторони укладають відповідну додаткову угоду.

У пунктах 5.1, 6.1 контракту №1 від 20.04.2023 узгоджено, що загальна сума контракту визначається як сума всіх інвойсів. Загальна сума контракту може бути змінена за згодою сторін. Валюта контракту євро.

В силу пунктів 7.1, 7.2 контракту №1 від 20.04.2023 поставка товару здійснюється на умовах FOB ("франко борт"), Південний морський торговий порт (порт завантаження) згідно з ІНКОТЕРМС 2020 і умовами цього контракту. Місцем виконання контракту є порт завантаження, зазначений у пункті 7.1 контракту.

Пунктами 8.1, 8.2 контракту №1 від 20.04.2023 (у редакції додаткової угоди №2 від 03.08.2023) передбачено, що строк поставки становить з 01.05.2023 по 31.12.2024 включно без продовження. Ризик втрати товару переходить від Продавця до Покупця після виходу морського судна з товаром з митної території України та оформлення відповідної ВМД.

За умовами пункту 10.1 контракту №1 від 20.04.2023 Покупець здійснює оплату 100% вартості товару банківським переказом без знижок, вирахувань та утримань протягом трьох банківських днів з моменту виставлення Продавцем рахунку.

Положеннями пункту 13 контракту №1 від 20.04.2023 передбачено, що цей контракт регулюється та тлумачиться відповідно до законодавства України. Будь-які суперечки між сторонами щодо тлумачення, змісту чи виконання контракту або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань його розірвання підлягають вирішенню відповідно до чинного законодавства України. У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У випадку недосягнення сторонами згоди шляхом взаємних переговорів та консультацій сторона, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з іншою стороною зобов`язана звернутися до цієї сторони з письмовою претензією. У разі недосягнення сторонами згоди в досудовому порядку спори (розбіжності), у тому числі щодо тлумачення змісту чи виконання контракту або з питань правових наслідків даного контракту чи з питань розірвання підлягають вирішенню у Господарському суді Одеської області.

У випадку протермінування платежу Покупець зобов`язаний виплатити Продавцю пеню у розмірі 0,1% вартості вчасно неоплаченого товару за кожен день протермінування (пункт 17.2 контракту №1 від 20.04.2023).

У підписаній без зауважень специфікації б/н від 20.04.2023 до контракту №1 від 20.04.2023 сторонами погоджені найменування товару, вимоги щодо його якості, кількість, ціну та вартість, а саме: шрот соняшниковий універсальний тостований, гранульований, технічний, виготовлений з насіння соняшнику українського походження врожаю 2021 року, насипом, торговельна марка/знак відсутні; якість товару має відповідати наступним вимогам: вміст вологи та летючих речовин макс. 12,00%; вміст сирого протеїну, як є (N х 6,25) мін. 35,00%; вміст сирої клітковини, як є макс. 20,00%; вміст олії, як є макс. 2,00%; інші показники мають відповідати стандартам (ДСТУ 4638:2006); кількість товару 22607,28 тонн; ціна 160,00 євро; вартість 3617164,80 євро.

На виконання контракту №1 від 20.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАД" поставило Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" п`ять партій товару загальною кількістю 22607,28 тонн на загальну суму 3617164,80 євро, що підтверджується низкою коносаментів, а саме: №1 від 04.01.2024, №1 від 27.01.2024, №1 від 29.01.2024, №1 від 01.02.2024, №2 від 01.02.2024, №3 від 01.02.2024, №4 від 01.02.2024, №5 від 01.02.2024, №6 від 01.02.2024, №7 від 01.02.2024, №8 від 01.02.2024, №9 від 01.02.2024, №10 від 01.02.2024, №11 від 01.02.2024, №12 від 01.02.2024, №13 від 01.02.2024, №14 від 01.02.2024, №15 від 01.02.2024, №16 від 01.02.2024, №17 від 01.02.2024, №18 від 01.02.2024, №19 від 01.02.2024, №20 від 01.02.2024, №21 від 01.02.2024, №22 від 01.02.2024, №23 від 01.02.2024, №24 від 01.02.2024 та №1 від 19.02.2024.

Першу партію товару у кількості 1232,240 метричних тонн соняшникового шроту було поставлено судном "LEO", під час розвантаження якого у період 12.01.2024-14.01.2024 проведено перевірку якості товару.

Відповідно до акту огляду (звіту) №А23345Y від 14.01.2024, складеного сюрвейером Компанією "ЮГАЗ", фактичні показники якості першої партії товару відрізняються від тих, які узгоджені сторонами.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 акту огляду (звіту) №А23345Y від 14.01.2024 під час постійного спостереження за розвантажувальними операціями виявлено, що вантаж був частково ущільнений, частково порошкоподібний, частково грудкований, сірого/темно-сірого кольору, з легким затхлим запахом. Відбір проб проводився відповідно до Правил відбору зразків Асоціації зернової і вільної торгівлі №124 на регулярній основі під час розвантажувальних операцій.

Пункт 4.3 акту огляду (звіту) №А23345Y від 14.01.2024 містить результати аналізу 8 проб першої партії товару, які відбирались по мірі розвантаження судна на різних рівнях.

На базі всіх проб, що були зроблені при розвантаженні всього судна, було виготовлено аналіз композитної проби, результати якого містяться у пункті 4.4 акту огляду (звіту) №А23345Y від 14.01.2024, а саме:

№ТестСпецифікаціяОдиниця вимірюванняРезультат1Вміст вологи та летючих речовинмакс. 12,00%%16,71%2Вміст сирого протеїну, як є (Nх6,25)мін. 35,00%%30,69%3Вміст сирої клітковини, як ємакс. 20,00%%20,22%4Вміст олії, як ємакс. 2,00%%2,51%Другу партію товару у кількості 6500,00 метричних тонн соняшникового шроту було поставлено судном "SARA", під час розвантаження якого у період 04.02.2024-06.02.2024 проведено перевірку якості товару.

Відповідно до акту огляду (звіту) №А23364Y від 06.02.2024, складеного сюрвейером Компанією "ЮГАЗ", фактичні показники якості другої партії товару відрізняються від тих, які узгоджені сторонами.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 акту огляду (звіту) №А23364Y від 06.02.2024 під час постійного спостереження за розвантажувальними операціями виявлено, що вантаж був частково ущільнений, частково порошкоподібний, сірого/темно-сірого кольору, з легким затхлим запахом. Відбір проб проводився відповідно до Правил відбору зразків Асоціації зернової і вільної торгівлі №124 на регулярній основі під час розвантажувальних операцій.

Пункт 4.3 акту огляду (звіту) №А23364Y від 06.02.2024 містить результати аналізу 5 проб першої партії товару, які відбирались по мірі розвантаження судна на різних рівнях.

На базі всіх проб, що були зроблені при розвантаженні всього судна, було виготовлено аналіз композитної проби, результати якого містяться у пункті 4.4 акту огляду (звіту) №А23364Y від 06.02.2024, а саме:

№ТестСпецифікаціяОдиниця вимірюванняРезультат1Вміст вологи та летючих речовинмакс. 12,00%%16,72%2Вміст сирого протеїну, як є (Nх6,25)мін. 35,00%%31,91%3Вміст сирої клітковини, як ємакс. 20,00%%20,9%4Вміст олії, як ємакс. 2,00%%2,74%Третю партію товару у кількості 4012,82 метричних тонн соняшникового шроту було поставлено судном "AROYAT", під час розвантаження якого у період 09.02.2024-13.02.2024 проведено перевірку якості товару.

Відповідно до акту огляду (звіту) №A23360Y від 13.02.2024, складеного сюрвейером Компанією "ЮГАЗ", фактичні показники якості третьої партії товару відрізняються від тих, які узгоджені сторонами.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 акту огляду (звіту) №A23360Y від 13.02.2024 під час постійного спостереження за розвантажувальними операціями виявлено, що вантаж був частково ущільнений, частково порошкоподібний, сірого/темно-сірого кольору, з легким затхлим запахом. Відбір проб проводився відповідно до Правил відбору зразків Асоціації зернової і вільної торгівлі №124 на регулярній основі під час розвантажувальних операцій.

Пункт 4.3 акту огляду (звіту) №A23360Y від 13.02.2024 містить результати аналізу 8 проб третьої партії товару, які відбирались по мірі розвантаження судна на різних рівнях.

На базі всіх проб, що були зроблені при розвантаженні всього судна, було виготовлено аналіз композитної проби, результати якого містяться у пункті 4.4 акту огляду (звіту) №A23360Y від 13.02.2024, а саме:

№ТестСпецифікаціяОдиниця вимірюванняРезультат1Вміст вологи та летючих речовинмакс. 12,00%%16,35%2Вміст сирого протеїну, як є (Nх6,25)мін. 35,00%%31,87%3Вміст сирої клітковини, як ємакс. 20,00%%20,91%4Вміст олії, як ємакс. 2,00%%2,69%Четверту партію товару у кількості 5900,00 метричних тонн соняшникового шроту було поставлено судном "TAGUS RIVER", під час розвантаження якого у період 12.02.2024-15.02.2024 проведено перевірку якості товару.

Відповідно до акту огляду (звіту) №A23416Y від 15.02.2024, складеного сюрвейером Компанією "ЮГАЗ", фактичні показники якості четвертої партії товару відрізняються від тих, які узгоджені сторонами.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 акту огляду (звіту) №A23416Y від 15.02.2024 під час безперервного спостереження за розвантажувальними операціями виявлено, що вантаж був частково ущільнений, частково в порошкоподібному стані, грудкуватий, сірого/темно-сірого кольору, з плямами плісняви на поверхні вантажу, з легким запахом затхлості/горілого. Відбір проб проводився відповідно до Правил відбору зразків Асоціації зернової і вільної торгівлі №124 на регулярній основі під час розвантажувальних операцій.

Пункт 5.3 акту огляду (звіту) №A23416Y від 15.02.2024 містить результати аналізу 5 проб четвертої партії товару, які відбирались по мірі розвантаження судна на різних рівнях.

На базі всіх проб, що були зроблені при розвантаженні всього судна, було виготовлено аналіз композитної проби, результати якого містяться у пункті 5.4 акту огляду (звіту) №A23416Y від 15.02.2024, а саме:

№ТестСпецифікаціяОдиниця вимірюванняРезультат1Вміст вологи та летючих речовинмакс. 12,00%%16,61%2Вміст сирого протеїну, як є (Nх6,25)мін. 35,00%%32,02%3Вміст сирої клітковини, як ємакс. 20,00%%20,90%4Вміст олії, як ємакс. 2,00%%2,70%П`яту партію товару у кількості 4962,22 метричних тонн соняшникового шроту було поставлено судном "FG SEVIL", під час розвантаження якого у період 28.02.2024-29.02.2024 проведено перевірку якості товару.

Відповідно до акту огляду (звіту) №A23414Y від 29.02.2024, складеного сюрвейером Компанією "ЮГАЗ", фактичні показники якості п`ятої партії товару відрізняються від тих, які узгоджені сторонами.

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 акту огляду (звіту) №A23414Y від 29.02.2024 під час постійного спостереження за розвантажувальними операціями виявлено, що вантаж був частково ущільнений, частково порошкоподібний, грудкуватий, сірого/темно-сірого кольору, з легким затхлим/горілим запахом. Відбір проб проводився відповідно до Правил відбору зразків Асоціації зернової і вільної торгівлі №124 на регулярній основі під час розвантажувальних операцій.

Пункт 4.3 акту огляду (звіту) №A23414Y від 29.02.2024 містить результати аналізу 5 проб третьої партії товару, які відбирались по мірі розвантаження судна на різних рівнях.

На базі всіх проб, що були зроблені при розвантаженні всього судна, було виготовлено аналіз композитної проби, результати якого містяться у пункті 4.4 акту огляду (звіту) №A23414Y від 29.02.2024, а саме:

№ТестСпецифікаціяОдиниця вимірюванняРезультат1Вміст вологи та летючих речовинмакс. 12,00%%16,70%2Вміст сирого протеїну, як є (Nх6,25)мін. 35,00%%32,14%3Вміст сирої клітковини, як ємакс. 20,00%%21,20%4Вміст олії, як ємакс. 2,00%%2,61%Після розвантаження кожної партії товару Компанія "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" зверталася до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" з письмовими претензіями (зокрема, б/н від 16.01.2024 щодо першої партії товару; б/н від 07.02.2024 щодо першої та другої партії товару; б/н від 14.02.2024 щодо першої-третьої партії товару; б/н від 16.02.2024 щодо першої-четвертої партії товару; б/н від 01.03.2024 щодо першої-п`ятої партії товару), в яких, посилаючись на поставку товару неналежної якості, просила зменшити узгоджену ціну товару за контрактом №1 від 20.04.2023 до рівня, що відповідає якісним показникам товару (90 євро за 1 метричну тонну), про що підписати відповідну додаткову угоду та, відповідно, викласти у новій редакції специфікацію №1 від 20.04.2023.

В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАД" виставило Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" інвойси №1 від 25.04.2023 на суму 254400 євро, №2 від 08.06.2023 на суму 254400 євро, №3 від 19.07.2023 на суму 254400 євро, №6 від 15.02.2024 на суму 737776 євро, №7 від 30.04.2024 на суму 728633,60 євро, №8 від 09.05.2024 на суму 517607,52 євро, №10 від 20.05.2024 на суму 276347,68 євро, №11 від 21.05.2024 на суму 593600 євро.

Компанія "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" в якості оплати вартості товару, поставленого на підставі контракту №1 від 20.04.2023, перерахувала на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" грошові кошти у загальній сумі 2034655,20 євро (зокрема, 27.04.2023 254400 євро, 09.06.2023 254400 євро, 21.07.2023 254400 євро, 16.02.2024 414999,00 євро, 30.04.2024 409856,40 євро, 14.05.2024 291154,20 євро, 20.05.2024 155445,60 євро), про що свідчить наявна у матеріалах справи виписка по банківським рахункам позивача за первісним позовом.

25.05.2024 директором Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" було отримано претензію Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" б/н від 24.05.2024, в якій останнє, посилаючись на не проведення відповідачем за первісним позовом повної оплати вартості товару, поставленого на виконання контракту №1 від 20.04.2023, просило у семиденний строк з моменту отримання цієї претензії погасити заборгованість у сумі 1582509,60 євро.

Предметом спору у даній справі за первісним позовом є вимоги про стягнення з Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" 1582509,60 євро заборгованості з оплати вартості товару, поставленого на підставі контракту №1 від 20.04.2023, та 60446,32 євро пені, нарахованої у зв`язку з не проведенням повної та своєчасної оплати вартості вказаного товару, у той час за зустрічним позовом про внесення змін до контракту №1 від 20.04.2023 шляхом підписання додаткової угоди №3 від 01.03.2024 до контракту №1 від 20.04.2023 в редакції Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD", яка наведена у прохальній частині зустрічного позову і передбачає зменшення ціни товару до 90 євро за 1 метричну тонну, та про визнання такими, що не підлягають виконанню, інвойсів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" №6 від 15.02.2024 в частині оплати 322777 євро, №7 від 30.04.2024 в частині оплати 318777,20 євро, №8 від 09.05.2024 в частині оплати 226453,32 євро, №10 від 20.05.2024 в частині оплати 120902,08 євро, №11 від 21.05.2024 на суму 593600 євро.

Задовольняючи первісну позовну заяву та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд послався на те, що на момент судового розгляду даної справи до укладеного між сторонами контракту №1 від 20.04.2023 не було внесено жодних змін, які б звільняли Компанію "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" від зобов`язання сплатити повну вартість поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" товару, а докази надіслання покупцем адресованих постачальнику пропозицій про внесення змін до зазначеного контракту, як то передбачено положеннями статті 188 Господарського кодексу України, у матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком Господарського суду Одеської області щодо задоволення первісної позовної заяви та відмови у задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів вбачає, що за своєю юридичною природою контракт №1 від 20.04.2023 є договором поставки.

Згідно з приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Отже, контракт №1 від 20.04.2023 став підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини першої статті 627 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору у відповідності до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частини перша, третя статті 180 Господарського кодексу України).

У частині першій статті 628 Цивільного кодексу України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Згідно зі статтею 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Як зазначалося вище, предметом укладеного між сторонами контракту №1 від 20.04.2023 є шрот соняшниковий універсальний тостований, гранульований, технічний, виготовлений з насіння соняшнику українського походження врожаю 2021 року, торговельна марка/знак відсутні, насипом у кількості 22607,28 тонн, вимоги до якості якого конкретно встановлені у підписаній без зауважень специфікації б/н від 20.04.2023.

Умова договору щодо якості продукції характеризує предмет купівлі-продажу (поставки) з точки зору придатності до використання за цільовим призначенням. Якість продукції це сукупність властивостей і характеристик, які відображають рівень новизни, надійність, довговічність, економічність продукції (товарів) і зумовлюють її здатність задовольнити відповідно до свого призначення потреби споживача. Предметом договору купівлі-продажу (поставки) може бути річ тільки належної якості, що обумовлена договором.

Зі змісту наведених норм вбачається, що вимоги щодо якості товару визначаються сторонами в договорі або встановлюються законом. У разі відсутності таких вимог у договорі чи законі на продавця покладається обов`язок передати товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (постанова Верховного Суду від 28.03.2023 у справі №904/8414/21).

За таких обставин, узгоджені сторонами вимоги щодо показників якості товару обов`язково мали бути дотримані при здійсненні поставки.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладаючи договір, сторони останнього мають право очікувати на те, що все, що обумовлено укладеним між ними правочином, буде виконано контрагентом зацікавленої сторони. Зазначене випливає з норми статті 629 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а також відповідає загальноприйнятому принципу pacta sunt servanda.

В силу частин першої, четвертої статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (частина перша статті 675 Цивільного кодексу України).

За умовами частин першої, другої та четвертої статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Положеннями частин першої, четвертої статті 678 Цивільного кодексу України визначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема, пропорційного зменшення ціни. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

При цьому в силу положень частини першої статті 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві, або з причин, які існували до цього моменту.

За наявності між сторонами спору з приводу виконання договору поставки, зокрема, щодо розміру суми, належної до сплати, суд, задля забезпечення дотримання всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи, зобов`язаний дослідити та встановити обставини, на які посилаються сторони на підтвердження своїх вимог та заперечень, у тому числі й щодо належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором (постанова Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №910/13931/23).

З огляду на викладене, беручи до уваги предмет та підстави як первісної позовної заяви, так і зустрічного позову у даній справі, Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що першочергове значення для вирішення спору має встановлення обставин дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" при поставці товару за контрактом №1 від 20.04.2023 узгоджених сторонами безпосередньо у цьому договорі вимог щодо якості шроту.

Колегія суддів зазначає, що у пунктах 2 та 4.2 контракту №1 від 20.04.2023 (у редакції додаткової угоди №2 від 03.08.2023) сторони конкретно узгодили, що належним доказом не відповідності якості поставленого товару умовам цього контракту є наданий Покупцем висновок сюрвейера, тобто інспектора, який виконує огляд та надає оцінку якості товару, який перевозиться.

Крім того, у пункті 2 контракту №1 від 20.04.2023 (у редакції додаткової угоди №2 від 03.08.2023) також чітко встановлено строк для пред`явлення Покупцем претензій щодо якості товару, який становить 30 календарних днів з дати прийняття такого товару, зазначеної у коносаменті на кожну окрему партію поставленого Продавцем товару.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

З матеріалів справи вбачається, що Компанія "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" після розвантаження кожної партії товару з дотриманням встановленого сторонами у пункті 2 контракту №1 від 20.04.2023 (у редакції додаткової угоди №2 від 03.08.2023) 30-денного строку зверталася до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" з письмовими претензіями (зокрема, б/н від 16.01.2024 щодо першої партії товару; б/н від 07.02.2024 щодо першої та другої партії товару; б/н від 14.02.2024 щодо першої-третьої партії товару; б/н від 16.02.2024 щодо першої-четвертої партії товару; б/н від 01.03.2024 щодо першої-п`ятої партії товару), в яких повідомляла про поставку шроту неналежної якості, на підтвердження чого надавала складені незалежним сюрвейером Компанією "ЮГАЗ" акти огляду (звіти) щодо кожної окремої партії поставленого товару.

Дослідивши надані позивачем за зустрічним позовом акти огляду (звіти) №А23345Y від 14.01.2024, №А23364Y від 06.02.2024, №A23360Y від 13.02.2024, №A23416Y від 15.02.2024 та №A23414Y від 29.02.2024, оформлені незалежним сюрвейером Компанією "ЮГАЗ", колегія суддів зазначає, що вказаними документами підтверджується факт невідповідності показників якості всіх п`яти партій поставленого товару вимогам, які узгоджені сторонами у підписаній без зауважень специфікації до контракту №1 від 20.04.2023.

Посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що огляди поставленого товару були проведені сюрвейером за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД", у зв`язку з чим складені за їх результатами звіти, будучи неналежними та недопустимими доказами, не повинні братися судом до уваги, судом апеляційної інстанції оцінюються критично, адже узгоджений сторонами у пунктах 2 та 4.2 контракту №1 від 20.04.2023 (у редакції додаткової угоди №2 від 03.08.2023) алгоритм підтвердження невідповідності якості товару передбачає необхідність надання покупцем висновку сюрвейера і не містить при цьому жодних вимог щодо обов`язковості проведення останнім огляду товару у присутності представника постачальника.

Крім того, апеляційним господарським судом враховується, що до кожного звіту сюрвейера додано звіт про відкриття пломб трюмів, яке здійснювалося у присутності капітана судна, а сам відбір проб проводився безпосередньо під час вивантаження суден, тобто невідповідність якості поставленого товару виникла ще до фактичного передання товару покупцеві.

За таких обставин, Компанією "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" за допомогою належних у розумінні процесуального закону доказів підтверджено факт невідповідності якості поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" товару умовам контракту №1 від 20.04.2023, що в силу положень пункту 4.2 цього контракту (у редакції додаткової угоди №2 від 03.08.2023) є підставою для зміни ціни товару шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Як зазначалося вище, Компанія "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" в адресованих Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛАД" претензіях б/н від 16.01.2024, б/н від 07.02.2024, б/н від 14.02.2024, б/н від 16.02.2024 та б/н від 01.03.2024, посилаючись на поставку товару неналежної якості, просило зменшити узгоджену ціну товару за контрактом №1 від 20.04.2023 до рівня, що відповідає якісним показникам товару (90 євро за 1 метричну тонну), про що підписати відповідну додаткову угоду та, відповідно, викласти у новій редакції специфікацію №1 від 20.04.2023.

При цьому висновок суду першої інстанції про неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" вищенаведених пропозицій щодо укладення додаткової угоди про зміну ціни товару за контрактом №1 від 20.04.2023, викладених у претензіях, ґрунтується виключно на припущеннях та є необґрунтованим, оскільки обставина одержання відповідачем за зустрічним позовом вказаних документів підтверджується відповідними розписками директора останнього, факт проставлення яких вказаним товариством не спростовується. Більше того, зі змісту відзиву на зустрічну позовну заяву вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАД" не заперечувало проти твердження Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" про одержання відповідачем за зустрічним позовом претензій з пропозиціями підписати додаткову угоду щодо зменшення ціни товару, а лише зазначало про відсутність підстав враховувати висновки сюрвейера, між тим за умовами приписів частини четвертої статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Проте, жодних доводів щодо неможливості викладення відповідних заперечень у відзиві на зустрічну позовну заяву Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" не зазначено, при цьому згідно з частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про недотримання Компанією "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" положень статті 188 Господарського кодексу України в частині надіслання покупцем адресованих постачальнику пропозицій про внесення змін до контракту.

Разом з тим, Південно-західний апеляційний господарський суд вбачає, що зміст запропонованої Компанією "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" додаткової угоди №3 від 01.03.2024 до контракту №1 від 20.04.2023, редакція якої наведена у прохальній частині зустрічного позову, передбачає зменшення узгодженої ціни за 1 метричну тонну товару за вказаним контрактом зі 160 євро до 90 євро, тобто на 43,75%.

При цьому сторонами у контракті №1 від 20.04.2023 не узгоджено алгоритму зміни розміру ціни товару неналежної якості, зокрема, не встановлено жодних пропорцій, ставок або коефіцієнтів, які підлягають застосуванню для обрахування зменшеної ціни, а тому, з урахуванням приписів частин першої та четвертої статті 678 Цивільного кодексу України, покупець має право вимагати від продавця пропорційного зменшення ціни.

Проаналізувавши складені сюрвейером акти огляду (звіти) №А23345Y від 14.01.2024, №А23364Y від 06.02.2024, №A23360Y від 13.02.2024, №A23416Y від 15.02.2024 та №A23414Y від 29.02.2024, колегія суддів зауважує, що максимальне відхилення окремих показників якості першої партії товару від узгоджених у специфікації нормативів становить 39,25%, показників якості другої партії товару 39,33%, показників якості третьої партії товару 36,25%, показників якості четвертої партії товару 38,45%, показників якості п`ятої партії товару 39,16%.

Крім того, у матеріалах справи відсутні та позивачем за зустрічним позовом до місцевого господарського суду не подано жодного доказу на підтвердження того, що середня вартість шроту тієї якості, що був поставлений Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD", станом на дату відповідних поставок становила саме 90 євро.

Питання про призначення у даній справі судової експертизи для визначення вартості шроту тієї якості, що був поставлений Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD", станом на дату відповідних поставок, сторонами не порушувалося.

За таких обставин, вимагаючи укладення додаткової угоди щодо зменшення ціни за одиницю товару неналежної якості зі 160 євро до 90 євро, Компанією "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" не дотримано вимог чинного законодавства щодо пропорційності такого зменшення та при цьому не доведено економічної обґрунтованості запропонованої нею ціни, у зв`язку з чим, беручи до уваги те, що ціна виступає істотною умовою договору поставки, без належного визначення якої укладення додаткової угоди не вбачається можливим, Південно-західний апеляційний господарський суд, хоча і з інших підстав, але погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні зустрічного позову в частині вимоги про зобов`язання внести зміни до контракту №1 від 20.04.2023 шляхом підписання додаткової угоди №3 від 01.03.2024 до нього у запропонованій позивачем за зустрічним позовом редакції.

З огляду на відсутність підстав для внесення змін до контракту №1 від 20.04.2023 шляхом підписання додаткової угоди №3 від 01.03.2024 до нього у запропонованій позивачем за зустрічним позовом редакції, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про визнання інвойсів такими, що не підлягають виконанню, які мають похідний характер від вимоги про зобов`язання внести зміни до договору, також не підлягають задоволенню, оскільки можливість задоволення похідних вимог безпосередньо залежить від задоволення основних позовних вимог.

Водночас відмова у задоволенні позовних вимог про внесення змін до контракту №1 від 20.04.2023 шляхом підписання додаткової угоди щодо зменшення ціни товару та про визнання такими, що не підлягають виконанню, вищенаведених інвойсів жодним чином не позбавляє Компанію "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" можливості звернутися до суду з позовом про стягнення збитків, завданих останній внаслідок поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" товару неналежної якості.

Щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" про стягнення з Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" грошових коштів 1642955,92 євро суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як зазначалося вище, підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" з позовом у даній справі визначено наявність у Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" заборгованості перед позивачем за первісним позовом за контрактом №1 від 20.04.2023, у зв`язку з чим, беручи до уваги предмет доказування у цьому спорі, господарському суду під час розгляду справи необхідно встановити обставину наявності/відсутності такої заборгованості та її розмір (у разі наявності), при цьому відповідна обставина має бути встановлена виходячи з наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які відображають реальні господарські операції за вказаним правочином та зміст таких операцій.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання товару/роботи/послуги і подальшою господарською діяльністю.

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом цієї ж статті господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, передбачено, що господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (підпункт 2.4 пункту 2 Положення).

В силу підпункту 2.5 пункту 2 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи-підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно з підпунктом 2.15 пункту 2 Положення первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що, з огляду на вищенаведені приписи законодавства, господарська операція пов`язана не з самим фактом підписання договору, а з фактом руху активів суб`єкта господарювання та руху його капіталу, натомість сам по собі договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, оскільки останній свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, у той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг (виконання робіт, передачі товару тощо).

Водночас визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому суду у розгляді даної справи, окрім обставин оформлення первинних документів, необхідно дослідити факт наявності або відсутності реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

Колегія суддів вбачає, що на виконання контракту №1 від 20.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАД" поставило Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" товар на загальну суму 3617164,80 євро, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії первинних документів коносаментів.

Крім того, факт поставки вищенаведеного товару відповідачем за первісним позовом не заперечується, проте прийняті на себе зобов`язання в частині оплати за цей товар Компанія "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" виконала не у повному обсязі, сплативши лише 2034655,20 євро, що підтверджується відповідною випискою по банківським рахункам позивача за первісним позовом.

Доказів проведення Компанією "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" за первісним позовом повної оплати вартості товару, поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" на підставі контракту №1 від 20.04.2023, до суду не подано.

Таким чином, враховуючи викладені вище норми права та узгоджені сторонами умови контракту №1 від 20.04.2023, беручи до уваги не подання до суду першої інстанції доказів проведення повної оплати вартості товару, поставленого відповідачу за первісним позовом на підставі вказаного договору, що зумовлює наявність у останнього відповідного боргу, Південно-західний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД" 1582509,60 євро основної заборгованості (розраховано наступним чином: 3617164,80 євро - 2034655,20 євро = 1582509,60 євро).

При цьому колегія суддів зазначає, що невиконання грошового зобов`язання правильно кваліфіковане судом першої інстанції як його порушення у розумінні Цивільного кодексу України, а самого відповідача визначено таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.

За умовами частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу частин першої, другої та четвертої статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до приписів статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно з приписами статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Жодних доводів щодо неправильності проведеного позивачем за первісним позовом розрахунку пені скаржником не наведено.

Між тим, перевіривши проведений Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАД" розрахунок штрафних санкцій, апеляційний господарський суд зазначає про його арифметичну та методологічну правильність, відтак у зв`язку з неналежним виконання відповідачем за первісним позовом прийнятих на себе зобов`язань в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості товару, поставленого на підставі контракту №1 від 20.04.2023, позивачем за первісним позовом окремо по кожному інвойсу правомірно нараховано пеню у загальному розмірі 60446,32 євро за період з 21.02.2024 по 06.06.2024 (розраховано наступним чином: 34537,14 євро за інвойсом №6 від 15.02.2024 + 10838,42 євро за інвойсом №7 від 30.04.2024 + 5661,33 євро за інвойсом №8 від 09.05.2024 + 1692,63 євро за інвойсом №10 від 20.05.2024 + 7716,80 євро за інвойсом №11 від 21.05.2024 = 60446,32 євро).

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

В силу статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи скаржника в цілому не спростовують висновків суду першої інстанції щодо необхідності задоволення первісної позовної заяви та відмови у задоволенні зустрічного позову, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 09.10.2024 у справі №916/2578/24 без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Компанію "SMART TRADE AND LOGISTICS LTD".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.03.2025.

Головуючий суддяС.В. Таран

СуддяК.В. Богатир

СуддяЛ.В. Поліщук