Постанова

від 20.02.2025 по справі 910/9789/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2025 р. Справа№ 910/9789/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Станіка С.Р.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від ПП "НВП "Технолог": Ющенко С.О. згідно витягу з ЄДР

від ТОВ "Ледже Артіс": Магратій Я.В. згідно ордера

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледже Артіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року

у справі №910/9789/24 (суддя Котков О.В.)

за заявою Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство

"Технолог"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледже Артіс"

про стягнення заборгованості у розмірі 67 651,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року у справі №910/9789/24 в задоволенні клопотання ТОВ "Ледже Артіс" про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу відмовлено; заяву б/н від 22.10.2024 року "Про скасування судового наказу" ТОВ "Ледже Артіс" у справі № 910/9789/24 та додані до неї документи повернуто боржнику.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Ледже Артіс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року у справі №910/9789/24 повністю, поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу від 13.08.2024, справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Шапран В.В.

Ухвалою суду від 30.10.2024 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ледже Артіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року у справі №910/9789/24, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9789/24.

11.11.2024 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/9789/24/6427/24 від 08.11.2024 року витребувані матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. у відряджені витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 для розгляду справи №910/9789/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 15.11.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ледже Артіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі №910/9789/24, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 12.12.2024 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих суду відзивах на апеляційну скаргу ПП "Науково-виробниче підприємство "Технолог" просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, покласти на скаржника судові витрати, пов`язані з апеляційним розглядом справи.

03.12.2024 року через систему "Електронний суд" від представника скаржника надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

09.12.2024 року через систему "Електронний суд" від представника скаржника надійшла заява про участь в судовому засіданні 12.12.2024 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 10.12.2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

11.12.2024 року через систему "Електронний суд" від ПП "Науково-виробниче підприємство "Технолог" надійшла заява про залишення відповіді на відзив без розгляду та додаткові пояснення у справі, а від скаржника - заперечення на заяву про залишення без розгляду відповіді на відзив.

Судове засідання, призначене на 12.12.2024 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Остапенка О.М. у відпустці.

Після виходу судді Остапенка О.М. з відпустки ухвалою суду від 16.12.2024 року розгляд справи призначено на 20.02.2025 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

21.01.2025 року через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Ледже Артіс" Магратій Я.В. надійшла заява про участь в судовому засіданні 20.02.2025 в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 21.01.2025 вказану заяву задоволено, розгляд справи призначено в режимі відеоконференції.

12.02.2025 року через систему "Електронний суд" від скаржника надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.

У зв`язку з перебуванням судді Сотнікова С.В. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2025 для розгляду справи №910/9789/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Станік С.Р., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 19.02.2025 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №910/9789/24 за апеляційною скаргою ТОВ "Ледже Артіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року.

До початку судового засідання від представника ПП "Науково-виробниче підприємство "Технолог" надійшли додаткові пояснення по справі.

Представник ТОВ "Ледже Артіс" в судовому засіданні 20.02.2025 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року у справі №910/9789/24 повністю та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Представник ПП "НВП "Технолог" в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

20.02.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у даній справі - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2024 року ПП "НВП "Технолог" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ТОВ "Ледже Артіс" заборгованості у розмірі 67 651,20 грн., з них: основного боргу - 62 920,91 грн., 3% річних - 1417,70 грн. та інфляційних втрат - 3 312,59 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані неналежним виконанням боржником - ТОВ "Ледже Артіс" своїх зобов`язань за договорами доручення №01/2019 та №03/2019 від 01.11.2019, внаслідок чого у боржника утворилась заборгованість у розмірі 62 920,91 грн. Крім того, стягувачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1417,70 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3312,59 грн.

За наслідками розгляду поданої заяви, 13.08.2024 року Господарським судом міста Києва видано судовий наказ №910/9789/24 про стягнення з ТОВ "Ледже Артіс" на користь ПП "Науково-виробниче підприємство "Технолог" основного боргу - 62 920,91 грн., 3% річних - 1 417,70 грн., інфляційних втрат - 3 312,59 грн., поштових витрат - 135,00 грн. та судового збору - 302,80 грн.

22.10.2024 року через систему "Електронний суд" від ТОВ "Ледже Артіс" надійшла заява про скасування судового наказу, у прохальній частині якої боржник просив суд поновити строк на подання вказаної заяви.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що ТОВ "Ледже Артіс" (1) не було відомо про поштові відправлення Господарського суду міста Києва; (2) не було повідомлене засобами телефонного зв`язку про необхідність отримати поштові відправлення; (3) про наявний спір дізналося після надходження на електронну адресу постанови про арешт коштів боржника від 10.10.2024 року у виконавчому провадженні ВП № 76268810.

За наслідками розгляду вказаної заяви, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року у справі №910/9789/24 у задоволенні клопотання ТОВ "Ледже Артіс" про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу відмовлено, заяву ТОВ "Ледже Артіс" про скасування судового наказу у справі №910/9789/24 та додані до неї документи повернуто боржнику.

Судове рішення мотивовано відмовою суду у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку з огляду на відсутність правових підстав для визнання наведених скаржником причин пропуску такого строку поважними.

Приймаючи дану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що заява про скасування судового наказу господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі №910/9789/24 мала бути подана у строк до 24.09.2024, оскільки судом належним чином було направлено на юридичну адресу судовий наказ від 13.08.2024 з додатками, а відповідно боржник належно повідомлений про наявне судове рішення.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність постановлення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не погоджується з висновками суду та вбачає підстави для її скасування з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у суді, а другий видається під розписку або надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного після набрання ним законної сили у разі відсутності електронної офіційної адреси (ч. 3 ст. 155 ГПК України).

Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами (частини 1, 2 ст. 156 ГПК України).

Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ч.3 ст.156 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Таким чином, відповідний строк на подання заяви про скасування судового наказу розпочинає відлік від дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів.

Днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу (ч. 4 ст. 156 ГПК України).

Порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5 ст. 242 ГПК України).

У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст. 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 року у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19 та від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 року у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 року у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 року у справі №916/1178/20).

Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Як встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "місцезнаходження" адресою ТОВ "Ледже Артіс" є: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6А'.

Дана адреса також міститься і в інших наявних у справі доказах, а саме: в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та свідоцтві про державну реєстрацію ТОВ "Ледже Артіс".

Разом з тим, апеляційним судом також встановлено, що ПП "НВП "Технолог" у заяві про видачу судового наказу вказало таку адресу боржника: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6А.

Господарський суд міста Києва 13.08.2024 року видав судовий наказ №910/9789/24 та 14.08.2024 року копію судового наказу та копію заяви стягувача з доданими до неї документами направив на боржнику за адресою: 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6А.

При цьому, висновок суду першої інстанції про те, що адреса ТОВ "Ледже Артіс" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6А) була актуальною під час розгляду судом заяви про видачу судового наказу та її направлення боржнику, а також зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є помилковим, оскільки згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі "місцезнаходження" ТОВ "Ледже Артіс" чітко вказано: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6 літ. «А'», тобто літера «А» має ще відповідне позначення «'», і означає, що місцезнаходження ТОВ "Ледже Артіс" за адресою: вул.Новозабарська, 2/6 будівлі з літерою «А'» не є тотожною адресі: вул.Новозабарська, 2/6 будівлі з літерою «А».

Більш того, на підтвердження того, що будівлі з літерою «А'» і літерою «А» не є однією будівлею, скаржником до відповіді на відзив додано низку документів.

Так, за договором купівлі-продажу майна ВАТ "Полюс" за комерційним конкурсом від 17.07.2001 року було підписано між ТОВ "Ледже Артіс", ПП "Науково-виробниче підприємство "Технолог", ТОВ "Паритет", ТОВ Центрінвествклад", ПП "Світло" про передачу у власність майна - нежилої будівлі за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6 літ. «А'».

Вказаний договір купівлі-продажу майна підписаний, в тому числі, і директором ПП "Науково виробниче підприємство "Технолог" Ющенком С.О. з проставленням печатки вказаного підприємства.

Зі свідоцтва на право власності серії НБ №010001196, виданого Київською міською державною адміністрацією вбачається, що нежилий будинок в м. Києві, що належав ВАТ "Полюс" (здійснив відчуження майна вище вказаним особам), розташований за адресою: вул. Новозабарська, будинок 2/6 літери А, А'.

Водночас, з реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації від 12.07.20201 вбачається, що нежилий будинок в цілому розташований в м. Києві по вулиці Новозабарській, № 2/6 (Літ. А, А').

Також, з довідки характеристики від 12.07.2001 року, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації, вбачається, що нежилий будинок знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, № 2/6 (літ. А, А').

З довідки №3307 від 13.07.2001 року, виданої державним нотаріусом Пашковець О.В., вбачається, про перебування під забороною нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, № 2/6 (літ. А, А').

Крім того, з довідки виданої АКБ "КИЇВ" №5-17/1614 від 16.02.2001 року вбачається про надання згоди на продаж нежилого будинку в цілому за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, № 2/6 (будівлі літ. А та літ. А').

Вказану відповідь скаржника на відзив заявника прийнято судом апеляційної інстанції та долучено до матеріалів справи, оскільки сторона скористалась своїм процесуальних правом на подання суду такої відповіді, яка відповідає положенням ст.170 ГПК України, при цьому заборони на подання такої відповіді ГПК не встановлено, у зв`язку із чим відповідне клопотання заявника про залишення відповіді на відзив без розгляду судом відхиляється.

Таким чином, об`єктивною і непереборною обставиною, яка в даному випадку перешкодила ТОВ "Ледже Артіс" своєчасно звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу від 13.08.2024 року є направлення даного наказу за неналежною адресою боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, право на пред`явлення заяви про скасування судового наказу та поновлення строку на подання такої заяви не є абсолютним, подаючи заяву про скасування судового наказу та поновлення строку на подання такої заяви заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.

Відповідно до приписів ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Зокрема, заявник має право подати заяву про скасування судового наказу у строки, встановлені цим Кодексом.

У кожній справі суди мають перевірити наявність підстав для поновлення строку на оскарження, визнати їх виправданими, а також мотивувати свій висновок про наявність поважних причин для поновлення пропущеного процесуального строку. Сама лише вказівка на наявність поважних причин не є належним мотивуванням висновку про поновлення строку і є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ухвала Верховного Суду від 21.07.2022 року у справі №127/2897/13-ц).

Таким чином, суд поновлює пропущений процесуальний строк, якщо учасник справи належними засобами доказування доведе у заяві про поновлення такого строку поважність причин його пропуску.

За висновками суду апеляційної інстанції, не направлення судового наказу за належною боржнику адресою є невиконанням судом вимог ч. 4 ст. 156 ГПК та ст. 242 ГПК України, у зв`язку із чим скаржника було позбавлено можливості вчасно його отримати та скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 157 ГПК України - подати у визначені процесуальні строки заяву про скасування судового наказу.

Матеріали справи не містять ані доказів направлення на юридичну (належну) адресу ТОВ "Ледже Артіс" даного наказу, ані доказів отримання його під розписку.

Як встановлено судом, ТОВ "Ледже Артіс" дізнався про судовий наказ лише 15.10.2023 (день надходження на електронну адресу постанови про арешт коштів від 10.10.2024), і відповідно, користуючись своїм процесуальним правом, звернувся до суду за захистом своїх прав, а саме: 15.10.2024 подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, 16.10.2024 отримав доступ до електронної судової справи та ознайомився з нею, і вже 22.10.2024 подав до суду заяву про скасування судового наказу.

Незважаючи на те, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, але в даному випадку, за висновками суду апеляційної інстанції, вони були поважними, враховуючи обставини, які об`єктивно перешкоджали ТОВ "Ледже Артіс" реалізувати своє право на подання заяви про скасування наказу протягом законодавчо встановленого строку та були пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Твердження ПП "НВП "Технолог" у відзиві на апеляційну скаргу та у поясненнях по справі про те, що ТОВ "Ледже Артіс" не забирає поштову кореспонденцію навіть за адресою, м. Київ, вул. Новозабарська, 2/6 літ. «А'», не виконав свій обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС, а також те, що будинок 2/6 літ. «А'» не значиться в адресній базі ДП АТ "УКРПОШТА", не спростовує неналежне направлення судом першої інстанції боржнику судового наказу про стягнення з нього заборгованості, що спричинило неналежне повідомлення останнього та пропуск ним процесуального строку на звернення до суду з відповідною заявою про скасування такого наказу.

Необхідно також зазначити, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і надмірної гнучкості, яка призведе до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").

Під правовим пуризмом (надмірним формалізмом) у практиці ЄСПЛ розуміється, зокрема, надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд(рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України").

Таким чином, на переконання апеляційного господарського суду, суд першої інстанції в даному випадку допустив надмірний формалізм (правовий пуризм) розглядаючи та відхиляючи клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку для звернення із заявою про скасування судового наказу.

Таким чином, уникаючи надмірного формалізму при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви, беручи до уваги зазначені в заяві про поновлення строків відомості та наявні у справі докази, з метою забезпечення права ТОВ "Ледже Артіс" на доступ до правосуддя, а також беручи до уваги, що пропуск строку не є значним, судова колегія дійшла висновку, що в даному конкретному випадку були наявні підстави для поновлення строку на звернення із заявою.

Господарський суд міста Києва наведених вище фактичних обставин справи у їх сукупності, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи та невірне застосування норм процесуального права, що, в свою чергу, призвело до ухвалення помилкового судового рішення про повернення заяви ТОВ "Ледже Артіс" про скасування судового наказу у справі № 910/9789/24 через неповажність причин пропуску строків на таке звернення.

Згідно ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а справа №910/9789/24 - направленню до господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом не розглядався спір по суті заявлених вимог, а предметом апеляційного розгляду було процедурне питання, за результатами якого справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат скаржника по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку не здійснюється.

Крім того, скаржником в апеляційній скарзі у відповідності до ч. 8 ст.129 ГПК України, тобто до закінчення судових дебатів, зроблено заяву про відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, докази понесення яких та їх розміру останній зобов`язався подати протягом п`яти днів після ухвалення відповідного судового рішення по суті спору.

Отже, питання розподілу судових витрат сторін, пов`язаних з наданням правової допомоги, буде вирішено судом у додатковому рішенні після надання відповідних доказів.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 280-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледже Артіс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року у справі №910/9789/24 задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 року у справі №910/9789/24 скасувати.

3.Справу направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

4.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 12.03.2025 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.Р. Станік

Б.В. Отрюх