ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/574/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Галека Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 (судді: Тищенко О. В. - головуючий, Тарасенко К. В., Тищенко А. І.) та додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.08.2024 (суддя Довгань К.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів: 1) Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського, 3) Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, 4) Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області
про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном, витребування земельної ділянки, визнання договору недійсним в частині, визнання недійсною додаткової угоди в частині, скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
1. Рух справи
1.1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - Уманська райдержадміністрація), Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Черняховського (далі - ТОВ ім. Черняховського), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області) та Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області (далі - Бабанська селищна рада) про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном, витребування земельної ділянки, визнання договору недійсним в частині, визнання недійсною додаткової угоди в частині, скасування рішення.
1.2. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04.07.2024.
1.3. 25.06.2024 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява представника позивача - адвоката Гапеки Тетяни про залишення позову без розгляду відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
1.4. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.07.2024 задоволено заяву представника позивача - адвоката Гапеки Тетяни про залишення позову без розгляду, залишено без розгляду позов ОСОБА_1 .
1.5. 05.07.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представника відповідача - ТОВ ім. Черняховського адвоката Патрікєєвої І. В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн, та надано до заяви підтверджуючи документи, а саме: копію договору про надання юридичних послуг від 04.06.2024 № 09/24; завірений акт приймання-передачі наданих послуг; копії платіжних доручень від 14.06.2024 № 26 та від 04.07.2024 № 89.
1.6. Від Панченка В. С. в особі представника надійшли заперечення щодо розподілу витрат на правову допомогу, в якій позивач з посилання на положення частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України вказував на те, що дії позивача не визнані судом необґрунтованими, не встановлювалися обставини щодо зловживання процесуальними правами, а тому у відповідача відсутнє процесуальне право заявляти відповідне клопотання.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
2.1. Додатковою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.08.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024, заяву представника ТОВ ім. Черняховського задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ім. Черняховського 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.2. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані заявником документи підтверджують надання послуг на заявлену суму та відповідають вимогам статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 та додатковою ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.08.2024, ОСОБА_1. у касаційній скарзі просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви представника ТОВ ім. Черняховського - адвоката Патрікєєвої І. В. про ухвалення додаткового рішення відмовити, обґрунтовуючи скаргу порушенням судами норм процесуального законодавства, а саме положень статей 129-130 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає, що за приписами статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже, вимоги представника відповідача ТОВ ім. Черняховського - адвоката Патрікєєвої І. В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи, є необґрунтованими, оскільки приписами процесуального законодавства передбачено лише право відповідача заявляти вимоги про компенсацію відповідних витрат.
Скаржник наголошує також на тому, що подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами процесуального законодавства, яке не містить обмежень в його реалізації.
Заявник касаційної скарги вказав на те, що як зазначалося стороною позивача в запереченнях щодо розподілу витрат на правову допомогу, заява про залишення позову без розгляду була зумовлена тим, що ухвала Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2024, якою було відмовлено у відкритті провадження в цивільній справі за аналогічним позовом, була скасована Черкаським апеляційним судом згідно з ухвалою від 29.05.2024.
Таким чином, скасування ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області, якою було відмовлено у відкритті провадження, призвело до наявності двох аналогічних справ, з тим же предметом, з тими ж позовними вимогами та колом відповідачів в провадженні судів, що є недопустимим в силу вимог чинного процесуального законодавства, а тому стороною позивача було прийнято рішення про залишення без розгляду позову, що перебував в провадженні Господарського суду Черкаської області.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
4.2. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1- 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною 8 вказаної норми розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
4.3. Як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04.07.2024, а згідно з ухвалою від 04.07.2024 задоволено заяву позивача - адвоката Гапеки Т. В. про залишення позову без розгляду, залишено без розгляду позов Панченка В. С.
Стаття 130 Господарського процесуального кодексу України передбачає розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду в частині 5 якої закріплено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У пунктах 77-80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі № 921/357/20 зазначено таке:
"77. Згідно з положеннями статті 130 ГПК України (статті 142 ЦПК України) розподіл витрат проводиться судом і в тому випадку, коли судове рішення по суті спору не приймається (у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду).
78. Відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
79. Приписи частини п`ятої статті 130 ГПК України є проявом реалізації правила відшкодування судових витрат у випадку, коли судове вирішення спору по суті не відбулося і відсутня сторона, на користь якої ухвалене судове рішення.
80. Оскільки норма частини п`ятої статті 130 ГПК України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, то таку оцінку слід проводити суду у кожній справі окремо, відповідно до встановлених обставин перебігу спірних правовідносин. Така позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 905/460/21".
4.4. Суд апеляційної інстанції установив, що 14.02.2024 ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Уманської райдержадміністрації, ТОВ ім. Черняховського, ГУ Держгеокадастру, Бабанської селищної ради про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору оренди та додаткової угоди до нього, скасування державної реєстрації права оренди.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі № 705/1042/24 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 з посиланням на те, що з урахуванням предмету спору, суб`єктного складу осіб, такий спір повинен розглядатися господарським судом та не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
10.04.2024 представником ОСОБА_1 адвокатом Гапека Т.В. подано апеляційну скаргу на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі № 705/1042/24.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 29.05.2024 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гапеки Т. В. задоволено, ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2024 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Водночас як установив суд у справі, що розглядається, оскарживши ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі № 705/1042/24 та не дочекавшись рішення суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з аналогічним позовом до Уманської райдержадміністрації, ТОВ ім. Черняховського, ГУ Держгеокадастру та Бабанської селищної ради Уманського району Черкаської області про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору оренди та додаткової угоди до нього, скасування державної реєстрації права оренди.
У подальшому (25.06.2024) було подано до Господарського суду Черкаської області заяву про залишення позову без розгляду.
При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем було подано заяву про залишення позову без розгляду без належного обґрунтування причин подання такої заяви, що може свідчити про подання завідомо безпідставного позову.
Отже, суд апеляційної інстанції установив, що дії позивача щодо подання позовної заяви до Господарського суду Черкаської області не є обґрунтованими, оскільки позивачем було оскаржено ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2024 у справі № 705/1042/24, якою відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з не підсудністю справи до цивільного судочинства, в апеляційному порядку, однак не дочекавшись рішення суду апеляційної інстанції у справі № 705/1042/24 та набранням ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26.03.2024 у вказаній справі законної сили, позивач ( ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Господарського суду Черкаської області, чим порушив пункт 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4.5. Щодо заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
14.06.2024 під час розгляд справи до суду від ТОВ ім. Черняховського (представника - адвоката Патрікєєвої І. В.) надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які заявником визначені у сумі 24000,00 грн.
У заяві про ухвалення додаткового судового рішення представник ТОВ ім. Черняховського просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12000,00 грн.
Згідно з частинами 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин справи, а також інших чинників, а сторона не позбавлена права доводити розмір фактично понесених витрат під час розгляду спору.
Подібний висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 922/2826/23, від 19.06.2024 у справі № 910/14962/21.
4.6. Суди попередніх інстанцій установили, що на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявник до заяви надав копії: договору про надання юридичних послуг від 04.06.2024 №09/24; акта приймання-передачі наданих послуг від 04.07.2024 № 1 з описом наданих послуг; платіжних інструкцій від 14.06.2024 № 26 на суму 6000,00 грн та від 04.07.2024 № 89 на суму 6000,00 грн; ордер на надання правничої (правової) допомоги серія СА 1087778, а також дійшли висновку, що заявником (ТОВ ім. Черняховського) надано докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у встановлений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України строк.
4.7. За змістом пунктів 4, 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
В пунктах 54, 55 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 сформульовано висновок про те, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Отже, до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.
Стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
4.8. Суди попередніх інстанцій установили, що 04.06.2024 між ТОВ ім. Черняховського (клієнт) та адвокатом Патрікєєвою І. В. (виконавець) з метою отримання правової допомоги укладено договір № 09/24 про надання юридичних послуг, за умовами якого за дорученням клієнта, виконавець зобов`язується надати зазначені юридичні послуги, а клієнт зобов`язується оплатити їх (пункт 1.1 договору).
У розділі 4 договору сторони визначили порядок оплати послуг (гонорару) та порядок розрахунку та передбачили, що юридичні послуги, які надаються виконавцем, оплачуються клієнтом в залежності від обсягу часу, що його витрачено виконавцем на надання юридичних послуг за договором, з розрахунку вартості 1 судового засідання в господарській справі за позовом ОСОБА_1 до Уманської райдержадміністрації, ТОВ ім. Черняховського, ГУ Держгеокадастру та Бабанської селищної ради про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном, витребування земельної ділянки, визнання договору недійсним в частині, визнання недійсною додаткової угоди в частині, скасування рішення у справі № 925/574/24 в розмірі 6 000,00 грн (пункт 4.1 договору).
Згідно з пунктом 4.2 договору юридичні послуги щодо підготовки правової позиції захисту матеріалів та додатків до відзиву на позовну заяву з додатками у розмірі 6 000,00 грн.
У пункті 4.4.2 договору сторони передбачили, що виконавець надає клієнту акт виконаних робіт з розрахунком суми оплати, виходячи з обсягу часу, що його було витрачено на надання юридичних послуг за договором, ставок зазначених у пункті 4.1 договору, фактичних витрат виконавця, зазначених у пункті 4.3 договору, розміру премії згідно з пунктом 4.9 договору.
У разі відсутності у клієнта заперечень з приводу суми оплати, він зобов`язується сплатити зазначену суму протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту акту виконаних робіт (пункт 4.4.3 договору).
Згідно з пунктом 4.5 договору факт надання послуг за договором підтверджується актами, що підписуються сторонами.
Відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг від 04.07.2024 № 1 адвокат Патрікєєва І. В. надала, а ТОВ ім. Черняховського прийняло юридичні послуги щодо представництва в Господарському суді Черкаської області інтересів клієнта у справі № 925/574/24 у судовому засіданні 04.07.2024, вартість послуги визначена у сумі 6000,00 грн, а також виконавець підготував відзив на позовну заяву з додатками та подав до суду для долучення до матеріалів справи з визначенням вартості виконаної роботи у сумі 6000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг визначена у сумі 12000,00 грн.
Згідно з платіжними дорученням від 14.06.2024 № 26 та від 04.06.2024 № 89 ТОВ ім. Черняховського сплатило виконавцю 12000,00 грн.
4.9. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи додаткову ухвалу у справі, оцінивши доводи заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та заперечення позивача на вказану заяву, виходячи із встановлених критеріїв їх оцінки, керуючись статтями 2, 80, 123, частини 4 статті 126, статті 129, частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь ТОВ ім. Черняховського 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у місцевому господарському суді.
4.10. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини та зміст оскаржуваних судових рішень у справі вбачається, що суди під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керувалися, зокрема такими критеріями як обґрунтованість, реальність, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, що узгоджується з процесуальними нормами права, що відповідає положенням статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.
Аргументи представника Панченка В. С. по суті зводяться до незгоди сторони із здійсненим судом розподілом судових витрат та необхідності відмови у відшкодуванні стороні витрат на правничу допомогу, що однак не свідчить про неправильно здійснений судом розподіл цих витрат.
Щодо доводів заявника касаційної скарги про те, що вимоги представника відповідача ТОВ ім. Черняховського - адвоката Патрікєєвої І. В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, оскільки приписами процесуального законодавства передбачено лише право відповідача заявляти вимоги про компенсацію відповідних витрат, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як встановлено судом апеляційної інстанції представництво інтересів ТОВ ім. Черняховського у справі № 925/574/24 здійснював адвокат Патрікєєва І. В., яка діяла на підставі ордеру на надання правової (правової) допомоги від 04.06.2024 серії СА № 1087778, та відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги. При цьому такі доводи скаржника не відповідають положенням Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
4.11. Колегія суддів зазначає, що обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру тощо не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.
Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 912/3192/18, від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15, від 02.07.2019 у справі № 916/1004/18).
5. Висновки Верховного Суду та розподіл судових витрат
5.1. Відповідно до положень статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
5.2. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних у справі судових рішень виходячи з вимог касаційної скарги, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
5.3. Оскільки підстав для скасування судових рішень, а також задоволення касаційної скарги немає, судовий збір за подання касаційної скарги слід покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2024 та додаткову ухвалу Господарського суду Черкаської області від 15.08.2024 у справі № 925/574/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2025 |
Оприлюднено | 14.03.2025 |
Номер документу | 125804586 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Дроботова Т.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні