Ухвала

від 13.03.2025 по справі 295/14674/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/14674/23

1-кп/295/433/25

УХВАЛА

13.03.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового

засідання ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023060000000088 від 17.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянки України,проживаючої заадресою: АДРЕСА_1 ,у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4,5ст.191,ч.1ст.362,ч.1ст.366КК Українита ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

встановив:

До Богунського районного суду м. Житомира надійшов указаний обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні.

Прокурорка висловила думку про можливість призначення справи до судового розгляду, посилаючись на те, що справа підсудна Богунському районному суду м. Житомира, відсутність підстав, які цьому перешкоджають.

Обвинувачена ОСОБА_6 надала судуклопотання проповернення обвинувальногоакту від11.12.2023,з доповненнямидо ньоговід 06.02.2024,08.02.2024,25.03.2024та 13.03.2025,обґрунтовуючи,що під час досудового розслідування були порушені її права на захист як підозрюваної, так і обвинуваченої, у неї як у підозрюваної не було жодного дня для реалізації її конституційного права на захист від кримінального обвинувачення, також як обвинувачена, вона не може реалізувати своє право на захист від кримінального обвинувачення, передбачене частиною другою статті 63 Конституції України, оскільки стала жертвою змови слідчої Порузінської з адвокатом ОСОБА_9 . Порузінській потрібно було швидко закінчити досудове розслідування, строк якого уже завершився, і уникнути неприємностей, які могли б виникнути через затягування слідства, а адвокату ОСОБА_9 , швидше за все, потрібно було зберегти гарні стосунки зі своїми колишніми колегами для подальшої успішної адвокатської діяльності. Зазначила, що у зв`язку з порушенням слідчою у кримінальному провадженні Порузінською і прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_10 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, а також через корупційне правопорушення здійснене слідчою Порузінською у змові з адвокатом ОСОБА_9 , що завдало істотної шкоди її охоронюваним законом правам, свободам та інтересам, вважає обвинувальний акт таким, що не відповідає вимогам КПК України. Вважає, що відповідальність за неналежний контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку в початковій школі №11 м. Житомира мають нести посадові особи бухгалтерської служби департаменту освіти Житомирської міської ради. Також, оскільки їй не було надано жодного дня для реалізації її конституційного права на захист від кримінального обвинувачення, вона не змогла не лише довести свою невинуватість у вчиненні правопорушення, у тому числі відповідно до ст. 42 КК України, а також не змогла: доказати, що вона, як особа, що ніяким чином не причетна до привласнення коштів головним бухгалтером школи Рудницькою, не повинна нести матеріальну відповідальність і відшкодовувати завдану їй шкоду у розмірі 1 272 634, 44 грн разом з колишнім головним бухгалтером школи Рудницькою; надати суду докази про те, що рідна сестра головного бухгалтера школи Рудницької - Ю. Збітковська не могла не знати того, що на її картковий рахунок в банку головним бухгалтером школи перераховувались привласнені нею кошти, і що саме ОСОБА_11 разом із своєю рідною сестрою ОСОБА_12 має бути відповідачем в суді згідно з пред`явленим позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненим кримінальним правопорушенням; надати слідчому управлінню докази про те, що вся інформація про бухгалтерську документацію школи та про усі здійснені фінансові операції заносились головним бухгалтером школи ОСОБА_13 в базу даних ноутбука, який був нею самоправно придбаний за кошти школи, які спрямовувались на оплату технічного обслуговування належної школі комп`ютерної техніки. Цей ноутбук Рудницька також привласнила і станом на сьогодні він перебуває в неї. До того ж зазначила, що ні слідча Порузінська ні прокурор ОСОБА_10 не відреагували на те, що згідно з пунктом 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, ордер повинен містити посилання на договір про надання правової допомоги. А такий договір з адвокатом ОСОБА_9 вона не укладала і мови про це з ним не було, так як він знав, що вона уже пенсіонерка і не зможе платити йому достатніх гонорарів і діяв виключно в інтересах слідчої Порузінської. А після отримання нею копії обвинувального акта адвокат ОСОБА_9 припинив будь-яке спілкування з нею. Була зайнята, навантажена роботою. У зв`язку із неналежним захистом не надала слідству необхідні свої доводи та документи.

Захисник ОСОБА_8 просила задоволити дане клопотання.

ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_7 просили відмовити в клопотанні ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту. При цьому ОСОБА_7 зазначив, що жодного порушення вимог передбачених ст. 291 КПК України обвинувальний акт не містить.

Представник потерпілого просила клопотання ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту задоволити.

Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту від 11.12.2023, з доповненнями до нього від 06.02.2024, 08.02.2024, 25.03.2024 та 13.03.2025, підтримавши свої письмові заперечення від 01.10.2024 та 13.03.2025 за безпідставністю.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчинення кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу, частиною 2 якої визначено перелік необхідних відомостей:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого;

3) анкетні відомості кожного потерпілого;

3-1) анкетні відомості викривача;

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта;

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 314 КПК України, суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення, зокрема, про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023060000000088 від 17.02.2023 містить всі необхідні відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, а тому твердження обвинуваченої ОСОБА_6 про невідповідність обвинувального акту вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України є надуманими.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Як слідує зі змісту обвинувального акту, у даному процесуальному документі викладено фактичні обставини, вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини), які вважає встановленими прокурор, зазначено правову кваліфікацію цього кримінального правопорушення та посилання на відповідну частину статті закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, в обвинувальному акті щодо ОСОБА_6 зазначено перелік діянь обвинуваченої, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого їй кримінального правопорушення.

Крім того, слід зазначити, що у підготовчому провадженні не вирішується питання про правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, обґрунтованості обвинувачення, доведеність вини, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду справи по суті. Завданням цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду. На стадії підготовчого провадження виконується функція контролю за досудовим розслідуванням, відповідність вимогам КПК України обвинувального акта та організаційна (підготовча) функція до наступної стадії судового провадження, судового розгляду з метою створення належних умов для успішного виконання завдань кримінального судочинства.

Вказана позиція кореспондується з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03.07.2019 по справі 273/1053/17, відповідно до якої, кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора.

Враховуючи викладене, доводи обвинуваченої викладені у клопотанні про повернення обвинувального акту від 11.12.2023, з доповненнями до нього від 06.02.2024, 08.02.2024, 25.03.2024 та 13.03.2025, та доповнені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , суд не може покласти в основу свого рішення, оскільки вони не вказують на наявність в обвинувальному акті порушень вимог КПК України, з наявністю яких закон пов`язує можливість його повернення, а тому таке клопотання з доповненнями обвинуваченої ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 110, 291, 314 КПК України,

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_6 , з доповненнями, про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12023060000000088від 17.02.2023про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1