Герб України

Постанова від 12.03.2025 по справі 320/30716/24

Львівський апеляційний суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/30716/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Беспалова О.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Руденко Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року, суддя Дудін С.О., у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС" до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-АВЕРС" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ-АВЕРС" про визнання протиправним та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення №405 від 15.06.2023 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року закрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено позивачу, що дана справа підлягає розгляду місцевим господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Дочірнє підприємство "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Закриваючи провадження в адміністративній справі суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі пов`язаний із захистом позивачем належних йому майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку та підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, а тому провадження по справі №320/30716/24 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

В силу ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому слід зазначити, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, однак, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Так, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та (або) інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі та визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть, тобто зміст, і характер даного спору.

Колегія суддів зазначає, що в даній справі предметом позову є рішення Національної ради України з питань телебачення та від 15.06.2023 №405 радіомовлення "Про заяву ТОВ "ІТ-АВЕРС", м. Луцьк, Волинської обл., щодо реєстрації провайдера аудіовізуальних сервісів", пунктом першим якого визначено зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТ-АВЕРС" суб`єктом у сфері медіа.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуваним рішенням були порушені його майнові права на об`єкт права інтелектуальної власності - знак для товарів та послуг (торговельна марка), реєстрація якого за позивачем підтверджується свідоцтвом від 15.12.2004 №45337.

При цьому, позивач вважає використання ТОВ «ІТ-АВЕРС» торгової марки неправомірним та таким, що призводить до порушення його прав, передбачених законодавством про охорону прав на знаки для товарів та послуг. Позивач стверджує, що він прямо заборонив використання цієї торговельної марки у будь-який спосіб іншими особами, про що письмово повідомляв ТОВ "ІТ-АВЕРС", зокрема, листом з відповідною забороною, направленим на адресу ТОВ "ІТ-АВЕРС" 11 червня 2022 року.

Так, у позовній заяві позивач зазначив, що суть порушення полягає у тому, що позивач, як власник свідоцтва на знак для товарів та послуг, має право забороняти використання належної йому торговельної марки і фактично скористався цим правом, заборонивши ТОВ "ІТ-Аверс" і відповідачеві використання цієї торговельної марки у діяльності ТОВ "ІТ-Аверс". Причина для такої заборони, за твердженням позивача, полягає у тому, що ТОВ "ІТ-Аверс" обрало у якості видів своєї діяльності ті ж види, які є предметом діяльності позивача. При цьому ТОВ "ІТ-Аверс" позначає себе і свої послуги (на надання яких отримала право на підставі оскаржуваного рішення відповідача) знаком, який (за відповідними міжнародними класами товарів та послуг) захищені свідоцтвом позивача на знак для товарів та послуг.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: 1) право на використання торговельної марки; 2) виключне право дозволяти використання торговельної марки; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням торговельної марки визнається: нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано; застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Частиною п`ятою статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначено, що свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом: позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою; позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Порушенням прав власника свідоцтва вважається також використання без його згоди в доменних іменах торговельних марок та позначень, вказаних у пункті 5 статті 16 цього Закону.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, спір у даній справі пов`язаний із захистом майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку.

Згідно з частиною першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Частиною другою цієї статті передбачено, що Вищий суд з питань інтелектуальної власності розглядає справи щодо прав інтелектуальної власності, зокрема, справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування (п.1).

Відповідно до підпункту 16 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності справи щодо прав інтелектуальної власності розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, судами відповідно до правил юрисдикції (підвідомчості, підсудності), які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що даний спір пов`язаний із захистом позивачем належних йому майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку та носить приватно-правовий характер, що виключає можливість його розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому даний спір віднесено до юрисдикції господарського суду.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 у справі №826/15263/18.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, підстави для її скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши доводи позивача, викладені у заяві, прийняв законну ухвалу у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Телерадіокомпанія "АВЕРС" Відкритого акціонерного товариства "Корпорація "АВЕРС" залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Беспалов О.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 13 березня 2025 року.

СудЛьвівський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення12.03.2025
Оприлюднено17.03.2025
Номер документу125822141
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення прав на свободу думки і слова

Судовий реєстр по справі —320/30716/24

Постанова від 12.03.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Постанова від 12.03.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 24.02.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 27.01.2025

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 09.12.2024

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 14.11.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 14.11.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 25.10.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Ухвала від 05.08.2024

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні