Ухвала

від 22.01.2025 по справі 367/243/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/243/24

Провадження №2-з/367/23/2025

УХВАЛА

Іменем України

22 січня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Третяк Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Люліної О.С.,

представників позивача Дьяконової О.М., ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мацкевича Д.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021» про розірвання договору, відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія 2021» про розірвання договору, відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення пені.

Ухвалою суду від 09.08.2024 у вказаній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 21.11.2024 за клопотанням представника відповідача Мацкевича Д.А. у вказаній справі суд повернувся до стадії підготовчого провадження.

Під час підготовчого провадження представником позивача ОСОБА_2 адвокатом Свірєповою А.В. подано заяву про забезпечення позову. Зазначена заява мотивована тим, що між сторонами виник майновий спір з приводу належного виконання відповідачем попереднього договору від 04.08.2021 щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . За умовами вказаного договору сторони зобов`язалися укласти основний договір купівлі-продажу зазначеної у попередньому договорі купівлі-продажу квартири у строк до 04.08.2023. Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за попереднім договором купівлі-продажу від 04.08.2021 не виконав. Представник позивача зазначає, що у відзиві від 13.06.2024 відповідач визнавав факт укладення попереднього договору купівлі-продажу між сторонами в цій цивільній справі та отримання відповідачем грошових коштів за цим договором, проте в подальшому позиція відповідача в цій частині змінилася і представник відповідача Мацкевич Д.А. заперечував щодо підписання зі сторони відповідача зазначеного вище договору та отримання відповідачем за цим договором коштів, у зв`язку з цим у справі представником відповідача було подано клопотання про проведення в зазначеній справі почеркознавчої експертизи. Представник позивача вважає, що нова позиція відповідача щодо заявленого позову відбулася після заміни попереднього представника відповідача адвоката Білої К. новим адвокатом Мацкевичем Д.А., така позиція, на думку представника позивача, є надуманою, суперечить процесуальній поведінці в іншій аналогічній справі за позовом іншої особи та свідчить про намагання будь-яким шляхом уникнути цивільно-правової відповідальності в цій справі. До того ж, представник позивача зазначає, що на користь висновку щодо намагання відповідача уникнути відповідальності за цим позовом свідчить й дії відповідача щодо виконання судового рішення, що набрало законної сили, в іншій судовій справі за позовом іншої особи. Такі дії відповідача представник позивача вважає недобросовісними та такими, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_2 , оскільки у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, його виконання буде неможливим. З урахуванням викладеного представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Династія 2021» у межах суми, яка заявлена позивачем до стягнення, в розмірі 5337524,06 грн.

Окрім того, представником відповідача ТОВ «Династія 2021» - адвокатом Мацкевичем Д.А. подано до суду клопотання, в якому серед іншого просив суд витребувати в позивача оригінали попереднього договору купівлі-продажу квартири від 04.08.2021 та довідки від 04.08.2021 вих. № 4-08/21 щодо виконання фінансових зобов`язань між сторонами.

У підготовчому засіданні представники позивача просили задовольнити клопотання про забезпечення позову.

Представник відповідача ТОВ «Династія 2021» - адвокат Мацкевич Д.А. у підготовчому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання про забезпечення позову, вважав його необґрунтованим та просив суд задовольнити його клопотання про витребування доказів, оскільки їх копії додані позивачем до позову.

Заслухавши думки учасників судового процесу, що прибули до суду, вивчивши матеріали цивільної справи, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, суд приходить до такого висновку при вирішенні заявлених клопотань.

1.Щодо клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

Під забезпеченням позову в даному випадку слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Предметом даного позову, серед іншого, є майнові вимоги, зокрема, щодо стягнення з відповідача грошових коштів у загальному розмірі 5337524,06 грн.: з яких 1050973,01 грн. гривневий еквівалент сплачених позивачем коштів за договором; 760067,35 грн. збитки; 50000,00 грн. моральна шкода; 3476483,70 грн. пеня за порушення зобов`язання, розмір якої відповідно до ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».

У свою чергу, подаючи заяву про забезпечення позову, представник позивача вважає належним заходом забезпечення позову саме накладення арешту на нерухоме майно, яке саме позивач не зазначає, у межах суми стягнення за цим позовом.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом статті 149 ЦПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Близькі за змістом висновки викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі №910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Суд виходить з того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За правилами ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Натомість до заяви про забезпечення позову позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 78, 79 ЦПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Саме по собі заперечення відповідачем факту укладання попереднього договору не є безумовною обставиною підтвердження неможливості виконання відповідачем судового рішення в цій справі в разі задоволення позовних вимог.

При цьому, до клопотання про забезпечення позову не додано будь-яких доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв`язку з відсутністю у відповідача грошових коштів.

До того ж, заявляючи вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача, представником позивача взагалі не визначено перелік такого майна та не надано доказів того, що відповідач є власником будь-якого нерухомого майна і що такий захід буде співмірним із заявленими вимогами.

Отже доводи представника позивача ґрунтуються виключно на її сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду з боку відповідача у разі задоволення позовних вимог, відтак заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може будь-яким чином ускладнити чи унеможливити захист прав чи законних інтересів позивача.

З урахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів, у тому виді як про це просить представник позивача, може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову суд відмовляє.

2.Щодо клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Представник відповідача, обґрунтовуючи клопотання про витребування доказів, зазначає, що оригінали цих доказів є необхідними для проведення експертизи, про проведення якої подано клопотання.

Разом з тим, заявляючи таке клопотання представник відповідача взагалі не зазначив відомостей щодо вжиття ним заходів для отримання цього доказу самостійно, не надано доказів вжиття таких заходів та не зазначено причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

За таких обставин, заявлене представником відповідача клопотання про витребування оригіналів доказів є передчасним та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-354, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 адвоката Свірєпової Анни Валеріївни про забезпечення позову відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Династія 2021» - адвоката Мацкевича Дениса Анатолійовича про витребування доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині вирішення питання щодо забезпечення позову може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Третяк Я.М.