Постанова

від 10.03.2025 по справі 320/34385/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2025 року

м. Київ

справа № 320/34385/23

адміністративне провадження № К/990/39723/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючого судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

за участі:

секретаря судового засідання Бугаєнко Н. В.

представник позивача Чорний М. В.,

представник відповідача Мельник А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/34385/23

за адміністративним позовом Підприємства об`єднання громадян «Аввелум» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року (суддя В. Р. Щавінський) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року (колегія у складі: судді-доповідача Н. П. Бужак, суддів Л. О. Костюк, М. І. Кобаля),

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Підприємство об`єднання громадян «Аввелум» (далі - ПОГ «Аввелум», Підприємство, платник податків, позивач, скаржник) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган, відповідач), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення контролюючого органу від 22 червня 2023 року:

№ 00433410704 (форма «В1»), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за звітний період лютий 2023 року у розмірі 19 250 748,00 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 812 687,00 грн;

№ 00433380704 (форма «Р»), яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 250 846,25 грн (у тому числі 172 677,00 грн - за податковим зобов`язанням, 43 169,25 грн - за штрафної санкцією).

2. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що спірні податкові повідомлення-рішення контролюючого органу є протиправними, оскільки прийняті за результатом проведеної документальної перевірки, оформленої актом від 17.05.2023 № 35562/26-15-07-04-01/43564868. Вказаний акт перевірки містить безпідставні висновки про не підтвердження ПОГ «Аввелум» документально права на отримання ним бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку за звітний період лютий 2023 року в розмірі 19 250 748 грн. Позивач стверджує, що вся сума податкового кредиту та й, як наслідок, показник заявленого до відшкодування від`ємного значення з названого податку, які відображені ним у податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2023 року, були сформовані виключно за рахунок сплачених у період червень 2021 року при митному оформленні імпорту товарів митних платежів (останнє засвідчується відповідними митними деклараціями й банківськими виписками з відомостями про сплату сум митних платежів, серед них й податку на додану вартість). Перелічені документи надавалися платником до перевірки у повному обсязі. У взаємозв`язку із цим вважає, що висновки ГУ ДПС у м. Києві про відсутність правових підстав для надання Підприємству бюджетного відшкодування з мотивів не надання останнім контролюючому органу документів, які підтверджують ведення фінансово-господарської діяльності (як то виробництво (модернізацію) товару (одягу)) за звітні періоди червень 2021 року та лютий 2023 року, є необґрунтованими та сформовані не у взаємозв`язку зі змістом норм пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Крім того, посилався на невідповідність наказу ГУ ДПС у м. Києві про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 18 квітня 2023 року № 1654-п вимогам статті 81 ПК України через відсутність у ньому такого обов`язкового реквізиту як періоду перевірки. Також навів свої міркування стосовно невмотивованості рішення ДПС України від 29 серпня 2023 року № 25108/6/99-00-06-01-04-06 про розгляд скарги на податкові повідомлення-рішення.

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 22 червня 2023 року № 00433410704.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 22 червня 2023 року № 00433380704.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач через систему «Електронний суд» 19 листопада 2024 року звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

5.1 Водночас, вказаною ухвалою Верховного Суду відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 320/34385/23.

6. 20 листопада через систему «Електронний суд» від ПОГ «Аввелум» надійшли додаткові пояснення, де останнє зазначило, що не погоджується з доводами касаційної скарги та вважає, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень правильно застосували норми матеріального права та не допустили порушень приписів процесуальних норм.

6.1 Зокрема, суди достеменно встановили той факт, що показник від`ємного значення у розмірі 19 250 748 грн, заявлений до бюджетного відшкодування за звітний період лютий 2023 року згідно з відповідною податковою декларацією за цей період, сформований на підставі податкового кредиту, до складу якого включені суми сплаченого Підприємством податку на додану вартість під час митного оформлення імпортованих товарів (одягу і взуття, бувших у використанні, та текстильні матеріали) за червень 2021 року. Ввезення позивачем імпортних товарів на територію України підтверджується митними деклараціями, а обставини оплати митних платежів - банківськими виписками, які надавалися на дослідження перевіряючим та копії яких містяться у матеріалах справи. Таким чином, у розумінні норм Податкового кодексу України право ПОГ «Аввелум» на податковий кредит за фактом ввезення товарів на митну територію України посвідчують митні декларації.

6.2 Водночас твердження відповідача про відсутність у Підприємства можливостей для здійснення господарських операцій спростовуються безпосередньо доказами, наявними у матеріалах справи.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у відкрите судове засідання.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Суди попередніх інстанцій встановили, що Підприємство об`єднання громадян «АВВЕЛУМ» (ідентифікаційний код 43564868, місцезнаходження: 69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60А) 13 березня 2020 року зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

9. Засновником Підприємства є Громадське об`єднання «Подільський центр реабілітації осіб з інвалідністю» (ідентифікаційний код 33209281)

10. Основним видом господарської діяльності ПОГ «Аввелум» за даними Реєстру значиться виробництво іншого одягу та аксесуарів (стор 8 том 1). 20 березня 2023 року ПОГ «Аввелум» подало за місцем податкового обліку податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2023 року (стор 23 том 1) (реєстр. № 9054562569 від 20 березня 2023 року) з додатками, серед них й розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстрації суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4). Згідно з цією податковою звітністю Підприємство задекларувало показник «суми від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) на рахунок платника у банку» - « 19 250 748» та, відповідно заявило зазначену суму коштів до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку. За змістом розрахунку суми бюджетного відшкодування заявлена до відшкодування сума податку 19 250 748,00 виникла за рахунок від`ємного значення податку в аналогічному розмірі, сформованого за звітний період червень 2021 року в зв`язку зі сплатою сум податку до Державного бюджету України.

11. Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві на підставі наказу від 18 квітня 2023 року № 1654-п та направлень від 28 квітня 2023 року за № 6319/26-15-07-04-01 і № 6320/26-15-07-04-01 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПОГ «Аввелум» з питань законності декларування останнім заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за звітний період лютий 2023 року.

12. За наслідками проведення такої перевірки складений акт від 17 травня 2023 року № 35562/26-15-07-04-01/43564868, за висновками якого Підприємство порушило вимоги підпунктів 44.1 і 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпунктів 198.1, 198.2 і 198.3, абз. «г» пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення платником заявленої ним суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітний період лютий 2023 року на 19 250 748,00 грн та водночас до заниження податку, що підлягає сплаті до бюджету, на 172 677,00 грн.

13. Висновки акта перевірки зводяться до позиції контролюючого органу про не підтвердження платником фактів ведення ним фінансово-господарської діяльності, формування від`ємного значення податку за період червень 2021 року, та, відповідно, заявленого бюджетного відшкодування за лютий 2023 року виключно з причини ненадання Підприємством для перевірки частини документів із переліку тих, що вимагались у письмовому запиті від 28 квітня 2023 року № 1.

14. При цьому суди встановили, що в акті перевірки (пп. 3.3.2 п. 3.3 розд. ІІІ) про вручення платнику податку письмового запиту від 28 квітня 2023 року № 1 з вимогою надати у строк до 03 травня 2023 року для перевірки податкових періодів червень 2021 року та лютий 2023 року ряд документів: статутних документів (в т.ч. наказів на призначення посадових осіб); договорів оренди на офісні, складські чи виробничі приміщення; розгорнутих оборотно-сальдових відомостей за червень 2021 року, лютий 2023 року по рахункам і субрахункам бухгалтерського обліку 10, 20, 23, 24, 26, 28, 311, 312, 361, 37, 631, 632, 68, 90 та загальної оборотно-сальдової відомості; аналізу рахунків за червень 2021 року, лютий 2023 року по рахункам (субрахункам) 201, 231, 24, 26, 281, 361, 70, 90; банківських виписок за перевіряємий період; договорів позики (кредиту/фінансової допомоги); договорів по контрагентам-постачальникам (товарів/послуг), контрактів з постачальниками-нерезидентами за період, що підлягає перевірці; видаткових накладних, прибуткових накладних, актів виконаних робіт, імпортних митних декларацій за перевіряємий період; актів приймання-передачі виробничого обладнання, технічних паспортів орендованого обладнання, що використовувалось у виробництві; актів внутрішнього переміщення, технологічних карт; дозвільних документів, документів сертифікації; штатного розпису, табелів робочого часу за червень 2021 року, лютий 2023 року; довідок МСЕК щодо присвоєння групи інвалідності працівникам; посадових інструкцій працівників, які були безпосередньо залучені у процес виробництва; письмових пояснень посадових осіб щодо діяльності ПОГ «АВВЕЛУМ» (код ЄДРПОУ 43564868) з урахуванням використання найманої праці людей, яким присвоєно інвалідність, на кожному етапі виробництва; копії наказу про облікову політику підприємства; інших документів, що пов`язані з предметом перевірки але не ввійшли до переліку (за наявності); договорів з надавачами послуг транспортування товару, що придбавався за період що підлягає перевірці; актів виконаних робіт (отриманих послуг) з транспортування товару, товарно-транспортних накладних за період що підлягає перевірці; інших документів, які не увійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані із здійсненням фінансово-господарських операцій за вказані вище періоди станом на дату надання відповіді.

За висновками податкового органу, оскільки позивачем не надало на вимогу контролюючого органу певні документи (що зафіксовано в акті від 12 травня 2023 року № 2469/26-15-07-04-01), а саме: виписки банку та/або платіжні доручення, що підтверджують факт сплати податку за період лютий 2023 року; звіти виробництва, звіти щодо калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); технологічні карти, на підставі яких здійснюється виробничий процес та бухгалтерський облік списання й використання сировини, матеріалів, запасів, товарів, готової продукції; акти приймання-передачі виробничого обладнання, технічних паспортів орендованого обладнання, що використовується у виробництві; договори позики (кредиту/фінансової допомоги); оборотно-сальдові відомості за період червень 2021 року, лютий 2023 року по рахунках бухгалтерського обліку 10, 20, 23, 24, 26, 28), то підприємство не здійснювало фінансову господарську діяльність, а тому відповідно не має право на отримання бюджетного відшкодування.

Також в акті перевірки відповідач стверджував, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є: застосування нульової ставки оподаткування по ПДВ згідно з пунктом 197.6 статті 197 та пункту 8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 05 квітня 2021 року № 189 про надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю та здійснення експортних операцій (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів).

В охопленому перевіркою звітному періоді платник податків не оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ (зазначено на аркуші 3 Акта перевірки).

Разом з тим, факт наявності виробничих потужностей, працівників, обладнання відповідачем в Акті перевірки не заперечується.

При цьому, в Акті перевірки на аркуші 2 зазначено «Відомості про загальну площу приміщень, що на початок перевірки використовується у господарській діяльності» зазначено:

згідно з договором від 01 жовтня 2021 року № 2ЮА/21-06, укладеним з ТОВ «ВІН Б-52», офіс загальною площею 20 м2, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, буд. 52 Б, оф. 449

згідно з договором від 01 січня 2021 року № 21/01/01-4, укладеним з ТОВ «Компанія Алтей Інвест», складське приміщення площею 2600 кв.м., розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала, 26/1;

згідно з договором від 04 січня 2021 року № 0401/2021, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 - виробниче приміщення, площею 300 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Садово-Дачна, 12-Б.

Наявність працівників підтверджується штатним розписом на 1 червня 2021 року, розрахункова відомість з заробітної плати за червень 2021 року, табелем обліку використання робочого часу працівників за червень 2021 року, списком працюючих осіб з інвалідністю за червень 2021 року.

Як вказано у акті перевірки на стор 2 том 1, що у період з квітня по вересень 2021 року ПОГ «Аввелум» застосовувало для оподаткування операцій з поставки товарів й послуг податком на додану вартість нульову ставку в порядку, визначеному п. 197.6 ст. 197, п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 05.04.2021 № 189 «Про надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів».

При цьому на стор. 4 акта перевірки відображено таке: перевіркою своєчасності і повноти визначення суми податкових зобов`язань (рядок 9 колонки Б податкової декларації) та врахування при розрахунку показника рядка 19 (податкової декларації) не встановлено порушень податкового законодавства. Аналізом наявної інформації (за даними ІТС «Податковий блок», податкових декларацій за звітні періоди червень 2021 року, лютий 2023 року) щодо інших операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою, здійснених платником у періоді, охопленому перевіркою, з`ясовано, що обсяг таких операцій платника становить: за червень 2021 року - 100 059 312,00 грн, за лютий 2023 року - 0,00 грн.

Поряд з цим, перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 податкової декларації податкового кредиту (рядок 17, колонка Б податкової декларації) встановлено порушення податкового законодавства (про зміст якого описано в пп. 3.3.3 п. 3.3 розд. ІІІ цього ж акта перевірки). У взаємозв`язку із цим перевіряючими також відзначено, що аналізом наявної інформації щодо ввезення товарів на митну територію України (за даними митних декларацій та податкових декларацій за звітні періоди червень 2021 року, лютий 2023 року) встановлено, що обсяг операцій з ввезення товарів на митну територію України з оподаткуванням за основною ставкою (дані рядку 11.1, колонка Б податкової декларації) становить: за червень 2021 року - 19 301 522,00 грн, за лютий 2023 року - 0,00 грн. А саме ПОГ «Аввелум» імпортовано одяг, взуття, речі, бувші у використанні, для подальшого використання таких. Зазначені імпортні операції здійснювалися згідно з договорами комісії, контрагенти-комісіонери - ТОВ «Найдора» (код ЄДРПОУ 43874583), ТОВ «СКРАМ» (код ЄДРПОУ 42895094).

15. Не погоджуючись із такими висновками акта перевірки, позивач подав у порядку статті 86 ПК України заперечення проти таких. Проте ГУ ДПС у м. Києві залишила ці заперечення платника без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін, про що повідомила Підприємство листом від 15 червня 2023 року № 23391/26-15-07-04-01-07.

16. 22 червня 2023 року ГУ ДПС у м. Києві на підставі акта перевірки прийняло оскаржувані податкові повідомлення рішення, а саме:

- № 00433380704 (форми «Р»), яким збільшило позивачу до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 250 846,25 грн. (з них 172 677 грн - за податковим зобов`язанням, 43 169,25 грн - штрафної санкції);

- № 00433410704 (форми «В1»), яким зменшило позивачу суму бюджетного відшкодування за звітний період лютий 2023 року, відображену ним у податковій декларації реєстр. № 9054562569 від 20 березня 2023 року), у розмірі 19 250 748 грн та застосувало штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 4 812 687 грн.

17. Заперечуючи проти законності цих рішень контролюючого органу, позивач оскаржив їх в адміністративному (досудовому) порядку до Державної податкової служби України. Рішенням ДПС України від 29 серпня 2023 року № 25108/6/99-00-06-01-04-06 скаргу платника податку залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22 червня 2023 року - без змін.

18. Вважаючи вказані податкові повідомленнями-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

19. Окрім того, у ході судового розгляду суди з`ясували, що передумовою вказаних подій стало наступне:

04 січня 2021 року між ПОГ «Аввелум» (як комітентом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Найдора» (як комісіонер) укладено договір комісії № 2-АВ-НД, за умовами якого комісіонер зобов`язувався за дорученням комітента здійснювати від свого імені та за рахунок комітента за обумовлено договором винагороду певні дії, а саме:

придбання у нерезидентів України вживаних одягу, взуття, речей (асортимент, кількість, ціна та інші характеристики зазначеного товару визначаються у додатках до цього договору, які є його невід`ємною частиною);

укладає імпортні зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару з нерезидентами України;

організовує збереження та транспортування товару відповідно до базису поставки за контрактом;

укладає необхідні договори митного оформлення товару при отриманні та за необхідності може виконувати всі необхідні митні платежі.

Окрім того, за умовами пункту 1.2 зазначеного договору товар, що пройшов митне оформлення, передається комісіонером комітенту, та є власністю комітента.

Товар, що є предметом цього договору, передається комісіонером комітенту за актом приймання-передачі у місці зберігання відповідними паріями товару та/або частинами партії товару згідно Додатку, який складається на кошту партію товару окремо, за адресою, зазначеною у відповідному додатку (пункт 1.3 договору).

Згідно з пунктом 1.4 договору сторони погодили, що вантажоодержувачем товару буде безпосередньо сам комісіонер.

Пунктом 3.1 договору визначено, що імпортна ціна товару вказується в Додатках до цього договору , які є невід`ємною частиною.

Комітент перераховує грошові кошти для оплати продавцям нерезидентам України за поставлений товар на поточний рахунок комісіонера, зазначений в п.8 цього договору, в національній валюті Україні - гривні. Купівлю валюти для розрахунків із нерезидентами продавцям за поставлений товар комісіонер здійснює самостійно та приймає на себе всі ризики щодо коливання курсі іноземної валюти (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.4 договору ціною цього договору є вартість наданих комісіонером послуг відповідно до Звітів комісіонера та актів прийому-передачі наданих послуг.

Так, між сторонами були підписані Додатки до договори, в яких сторони погодили найменування, валюту, кількість та вартість товару. Копії вказаних договорів долучені до матеріалів справи.

20. На виконання цього договору ТОВ «Найдора» (як комісіонер) передало позивачу після розмитнення за період червень 2021 року товар (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання, несортований з текстильних матеріалів (SecondHand) - 1 - ої, 2 - ої, 3 - ої категорій: футболки, сорочки, блузки, светри, штани, шкарпетки, верхній одяг, куртки, джинсовий одяг, верхній зимовий одяг; взуття, що було у користуванні, для подальшого використання, зимове, весняно-осіннє та літнє, 1-ї, 2-ї, 3-ї категорії; речи вживані несортовані, з текстильних матеріалів в асортимент: ковдри, дорожні пледи, білизна, скатертини, фіранки та ін). У свою чергу ПОГ «Аввелум» розрахувалося із вказаним контрагентом за надані комісійні послуги. Наведене підтверджується оформленими та підписаними між названими сторонами актами прийому-передачі наданих послуг, звітами комісіонера за червень 2021 року, а також банківськими виписками.

21. Поставки зазначеного імпортного товару на адресу ПОГ «Аввелум» відбулися від контрагентів-нерезидентами - компаній «Salvation Army Trading», «RETAILCLOT Sp. z. o. o.», «Recycle Proline LTD», «Texpower Sp. z.o.o.», «INTERCLOT Sp. z. o. o.», про що свідчать складені під час митного оформлення відповідного товару митні декларації: UA209140/2021/065729, UA209140/2021/065733, UA209140/2021/065600, UA209140/2021/065599, UA209140/2021/065593, UA209140/2021/065591, UA209140/2021/065587, UA209140/2021/065584, UA209140/2021/065580, UA209140/2021/065568, UA209140/2021/065290, UA209140/2021/065285, UA209140/2021/065275, UA209140/2021/065594, UA209140/2021/065712, UA209140/2021/065687, UA209140/2021/065596, UA209140/2021/065690, UA209140/2021/065233, UA209140/2021/065239, UA209140/2021/065248, UA209140/2021/065257, UA209140/2021/065261, UA209140/2021/065213, UA209140/2021/064528, UA209140/2021/064176, UA209140/2021/063861, UA209140/2021/063671, UA209140/2021/063363, UA209140/2021/063300, UA209140/2021/063299, UA209140/2021/063247, UA209140/2021/063242, UA209140/2021/063224, UA209140/2021/062668, UA209140/2021/062681, UA209140/2021/062694, UA209140/2021/062718, UA209140/2021/062721, UA209140/2021/062729, UA209140/2021/062776, UA209140/2021/062732, UA209140/2021/062785, UA209140/2021/062790, UA209140/2021/062780, UA209140/2021/062831, UA209140/2021/062832, UA209140/2021/062847, UA209140/2021/062807, UA209140/2021/062769, UA209140/2021/062756, UA209140/2021/062747, UA209140/2021/061137, UA209140/2021/061139, UA209140/2021/061259, UA209140/2021/060683, UA209140/2021/060645, UA209140/2021/060746, UA209140/2021/060298, UA209140/2021/060292, UA209140/2021/060280, UA209140/2021/060271, UA209140/2021/060260, UA209140/2021/060219, UA209140/2021/060214, UA209140/2021/060198, UA209140/2021/060191, UA209140/2021/060174, UA209140/2021/059932, UA209140/2021/059805, UA209140/2021/059722, UA209140/2021/059703, UA209140/2021/059688, UA209140/2021/059670, UA209140/2021/059669, UA209140/2021/059662, UA209140/2021/059654, UA209140/2021/059639, UA209140/2021/059155, UA209140/2021/058940, UA209140/2021/058932, UA209140/2021/058705, UA209140/2021/057911, UA209140/2021/057772, UA209140/2021/057752, UA209140/2021/057750, UA209140/2021/057372, UA209140/2021/057336, UA209140/2021/057331, UA209140/2021/057287, UA209140/2021/057277, UA209140/2021/057275, UA209140/2021/057256, UA209140/2021/057255, UA209140/2021/057089, UA209140/2021/057040, UA209140/2021/056915, UA209140/2021/056887, UA209140/2021/056886, UA209140/2021/056861, UA209140/2021/056846, UA209140/2021/056842, UA209140/2021/056838, UA209140/2021/056834, UA209140/2021/056820, UA209140/2021/056813, UA209140/2021/056808, UA209140/2021/056798, UA209140/2021/056789, UA209140/2021/056773, UA209140/2021/056764, UA209140/2021/056756, UA209140/2021/056037, UA209140/2021/056197, UA209140/2021/055783, UA209140/2021/055617, UA209140/2021/055235, UA209140/2021/055231, UA209140/2021/055212, UA209140/2021/055206, UA209140/2021/055171, UA209140/2021/055118, UA209140/2021/054837, UA209140/2021/054772, UA209140/2021/054668, UA209140/2021/054654, UA209140/2021/054617, копії яких долучено до матеріалів справи.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірна сума заявленого позивачем до бюджетного відшкодування від`ємного значення сформована ним на підставі податкового кредиту, до складу якого були включені суми сплаченого ПОГ «Аввелум» під час митного оформлення імпортованих товарів у червні 2021 року податку на додану вартість.

22.1 Факт ввезення позивачем на територію України відповідного товару підтверджується відповідними митними деклараціями (перелік таких наведений у рішенні суду першої інстанції), а факт оплати митних платежів - банківськими виписками (копії таких також наявні у матеріалах справи), та визнається підтвердженим контролюючим органом в тексті акта перевірки.

23. Дослідивши митні декларації суди встановили, що всі вони містять заповнену графу 47 «Нарахування платежів» із визначенням виду надходжень 028, а саме: податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (крім лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів та медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; а також лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я).

23.1 При цьому суди за результатами аналізу змісту акта перевірки відзначили, що жодні зауваження зі сторони контролюючого органу до форми й змісту таких митних декларацій, порядку їх заповнення та подання у тексті акта перевірки відсутні.

24. Беручи до уваги те, що ПОГ «Аввелум» у встановленому частиною першою статті 74 Митного кодексу України (далі - МК України) порядку виконало митні формальності для ввезення імпортованого товару на митну територію України та випуску його у вільний обіг, зокрема сплатило всі необхідні митні платежі (в тому числі, але не виключно податок на додану вартість), суди з посиланням на норми пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пунктів 198.1, 198.2 і 198.3 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 ПК України, дійшов висновку, що в даному випадку первинним документом, який в достатній мірі підтверджує право позивача на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених ним у червні 2021 року в складі митних платежів, до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства.

25. У контексті наведеного суди також констатували, що оскільки податковий кредит за червень 2021 року був сформований позивачем внаслідок саме сплати ним податку на додану вартість як одного з митних платежів під час митного оформлення імпорту товару, то Підприємство правомірно набуло право на отримання бюджетного відшкодування.

26. Окрім того, суд першої та апеляційної інстанцій за наслідками дослідження долучених позивачем до матеріалів справи документів (як то звітів про виробництво за період червень 2021 року) констатували, що описаний вище імпортований товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності під час виробництва готової продукції. А в подальшому вироблена продукція реалізовувалась дистриб`юторам, що підтверджується договорами поставок від 02 лютого 2021 року № 02/02/21К, від 03 березня 2021 року № 30221/01к, від 24 червня 2021 року, від 24 червня 2021 року, № 07/06-21 від 07 червня 2021 року, від 01 квітня 2021 року, № 01/04-2 від 01 квітня 2021 року, видатковими накладними, рахунками на оплату, товарно-транспортними накладними, актами приймання-передачі, які, на думку суду, містять всі обов`язкові реквізити первинних документів і розкривають зміст господарських операцій. Водночас, жодних зауважень стосовно наданих документів, відповідачем не наведено.

27. У підсумку суди відхилили як нормативно і документально необґрунтовані покликання відповідача на не підтвердження платником правомірності формування ним показника від`ємного значення податку за червень 2021 року (19 301 522,00 грн), заявленого до бюджетного відшкодування у податковій звітності за період лютий 2023 року, оскільки вважав, що ПОГ «Аввелум» в ході проведеної документальної перевірки підтвердило достатніми та необхідними первинними документами (у цьому випадку митними деклараціями) вказаний показник, виходячи з умовиводу перевіряючих про дотримання платником податкового законодавства при декларуванні за звітний період червень 2021 року показника податкові зобов`язання.

28. Водночас, судами відзначено, що позивачем до матеріалів справи була надана копія заперечень ПОГ «Аввелум» на висновки акта перевірки від 17 травня 2023 року № 3556/26-15-07-04-01/43564868 (вх. № 56787/6 від 01 червня 2023 року), з тексту яких вбачається, а відповідачем зі свого боку не заперечується, що Підприємством до цих заперечень були додані: копії платіжних доручень щодо сплати податку на додану вартість при ввезені імпортованих товарів; оборотно-сальдові відомості за червень 2021 року, лютий 2023 по рахунках 10, 20, 23, 24, 26, 28. Проте відповідачем в порушення вимог пункту 44.6 статті 44, статті 86 ПК України такі додаткові документи не були дослідженні та проаналізовані контролюючим органом перед прийняттям оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

29. Надаючи оцінку іншим доводам відповідача (а саме посилань на те, що: станом на 30 листопада 2023 року згідно даних ЄДР транспортних засобів, за ТОВ «БІГ СОФТ» транспортні засоби не зареєстровані; за даними наявних в обліковій картці платника податків - ТОВ «КОМПАНІЯ АЛТЕЙ ІНВЕСТ» відомостей про об`єкти оподаткування, вбачається, що приміщення за адресою Полтавська обл., м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала 26/1 було взято на податковий облік 23 липня 2021 року, тобто пізніше підписання договору оренди від 01 січня 2021 року з ПОГ «Аввелум»; за змістом листа Офісу Генерального прокурора від 21 липня 2023 року № 31/2/1-59505ВИХ-23 ПОГ «АВВЕЛУМ» згадується як фігурант кримінального провадження № 42022000000001401 від 13 жовтня 2022 року), а також у зв`язку із наданням відповідачем до матеріалів справи протоколів огляду місцевості від 27 жовтня 2023 року та від 07 листопада 2023 року (останні оформлені в межах кримінального провадження № 42022000000001401 та отримані ГУ ДПС у м. Києві разом із листом Головного слідчого управління Служби безпеки України від 26 лютого 2024 року № 6/2650 (вирок відсутній), суди виходили з того, що здебільшого ті чи інші події мали місце вже набагато пізніше від дат здійснення імпортних операцій та відомості щодо таких, відповідно не були покладені в основу висновків акта перевірки від 17 травня 2023 року № 3556/26-15-07-04-01/43564868.

29.1 Більш того такі покликання контролюючого органу не є за своїм значенням важливими та достатніми для спростування висновку суду про правомірність формування позивачем показника податкового кредиту за звітний період червень 2021 року, що був урахований при розрахунку розміру від`ємного значення податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування за звітний період лютий 2023 року.

29.2 У додаток, зазначено, що жодного зауваження щодо операцій між ТОВ «БІГ СОФТ» та ПОГ «АВВЕЛУМ», Акт перевірки не містить. Окрім того, господарські операції між позивачем та ТОВ «БІГ СОФТ» податковим органом під час здійснення перевірки під сумнів не ставилися.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

30. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

31. З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судом норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

32. Обґрунтовуючи вказану підставу касаційного оскарження позивач звертає увагу на те, що суди попередніх інстанцій при вирішені спору у цій справі неправильно застосували норми статті 44 і 85 ПК України, не врахувавши правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06 серпня 2021 року у справі № 805/1692/17-а, від 12 липня 2023 року у справі № 420/19290/21, від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15.

33. Зазначає, що суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень не врахували те, що відповідно до тексту акта перевірки контролюючим органом не піддається сумніву дійсність операцій з імпорту товарів, а натомість зазначається про не підтвердження платником первинними документами здійснення останнім виробництва (модернізації) товару з таких імпортних товарів із залученням праці осіб з інвалідністю, реалізація якого оподатковувалася за нульовою ставкою.

34. Вказує на порушення судами попередніх інстанцій нор процесуального права, а саме, статей 9 і 242 КАС України, оскільки суди не перевірили доводи та аргументи ГУ ДПС у м. Києві, не врахували їх та не вжили заходів з метою встановлення обставин, на які звертав увагу відповідач, та які, на його думку, мали важливе значення для вирішення спору по суті.

34.1 В судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні касаційної скарги у повному обсязі. Наголошував на відсутності наданих під час перевірки необхідних документів, що підтверджували здійснення господарської діяльності та правомірність формування показників податкової звітності заявленої суми до бюджетного декларування.

34.2 В судовому засіданні представник позивача заперечував проти касаційної скарги просив у її задоволенні відмовити. Наголошував, що документи були надані до перевірки в достатньому об`єму, додатково до суду, що у повному обсязі підтверджували заявлену суму бюджетного відшкодування.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

36. Надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм статей 44, 85 ПК України у спірних правовідносинах, у межах якого було відкрито касаційне провадження у цій справі, Суд зазначає таке.

37. Податковий кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

38. Зокрема, вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи закріплені у статті 44 ПК України.

39. Так, відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

40. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії) (пункт 44.3 статті 44 ПК України).

41. За приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

42. Пункт 44.7 статті 44 ПК України встановлює, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

43. Крім того, положеннями норм пункту 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

44. Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (підпункт 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України).

45. Згідно з підпунктом 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України при розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

46. Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

47. У контексті наведеного Суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

48. Тобто, у разі ненадання платником податків документів для проведення перевірки, у контролюючого органу є законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкових зобов`язань та визнати ці суми непідтвердженими документально.

49. Водночас, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

50. Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених норм права дійшов і Верховний Суд, зокрема, в постановах від 17 серпня 2023 року у справі № 380/8798/21, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18 (касаційне провадження № К/9901/16292/19) та від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15 (касаційне провадження № К/9901/26364/18).

51. Як встановили суди попередніх інстанцій, Підприємство для підтвердження задекларованих ним показників податкового кредиту, сформованого у червні 2021 року виключно за рахунок операцій з ввезення на територію України товарів, та від`ємного значення податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування у податковій звітності за звітний період лютий 2023 року, надало до перевірки, а також до прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 22 червня 2023 року контролюючому необхідні та достатні документи, - митні декларації, які містять відомості про розміри сплаченого податку на додану вартість у складі митних платежів, банківські виписки з аналогічною інформацією, а тому суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм статті 44, 85 ПК України, на що помилково вказував скаржник.

52. Перевіряючи питання щодо належного застосування судами процитованих вище норм матеріального права виходячи із наведеної обставини та того, що в акті перевірки було зафіксовано про відповідність задекларованого позивачем за перевіряємий період показника податкових зобов`язань, Суд виходить з такого.

53. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

54. При цьому за змістом положень пункту 197.6 статті 197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об`єднаннями осіб з інвалідністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.

Зазначені підприємства та організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу і рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

55. Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункту 187.8 статті 187 ПК України).

56. За змістом приписів пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

57. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

58. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

59. У силу приписів пункту 201.12 статті 201 ПК України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

60. Пунктом 206.1 статті 206 ПК України визначено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

61. У розумінні положень підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

62. У свою чергу пункт 200.1 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

63. Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

64. Аналіз наведених вище норм ПК України у сукупності дає підстави для висновку, що у випадку, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником податку сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, платник податку має право на включення такої суми податку до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду. Таке розуміння норм Податкового кодексу України відповідає характеру і змісту правового регулювання податку на додану вартість та суті його адміністрування, оскільки право на податковий кредит перебуває у прямій залежності саме від факту сплати відповідної суми податку на додану вартість до бюджету. При цьому митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, є належним документом, що посвідчує право на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту за відповідний період, оскільки вона підтверджує фактичну сплату суми податку до відповідного бюджету.

65. Схожі за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 квітня 2024 року у справі № 640/21773/22, від 13 листопада 2024 року у справі № 808/7067/13-а, від 03 жовтня 2023 року у справі № 640/16289/22, від 19 лютого 2020 року у справі № 480/660/19, у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 640/19498/19, від 1 червня 2021 року у справі № 640/9167/20, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/4639/20.

66. Таким чином, виходячи зі встановлених судами у справі № 320/34385/23 обставин щодо специфіки господарських операцій, що зумовили утворення податкового кредиту, та з огляду на наявну судової практики з правозастосування норм матеріального права у контексті спірних правовідносин, Суд повністю погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, зробленими ними під час розгляду цієї справи.

67. Слід звернути увагу й на те, що за результатами аналізу змісту акта перевірки жодні зауваження зі сторони контролюючого органу до форми й змісту митних декларацій, порядку їх заповнення та подання у тексті акта перевірки відсутні. Водночас, жодних зауважень стосовно наданих первинних документів, відповідачем також не наведено.

68. Крім того, суди встановили, що твердження контролюючого органу про нереальність вчинюваних ПОГ «АВВЕЛУМ» операції з поставок товарів, що підпадали під дію положень пункту 197.6 статті 197 ПК України, як й їх вплив на формування заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

69. Окремо колегія суддів звертає увагу на ті встановлені обставини, що правомірність формування показників від`ємного значення з ПДВ за період червня 2021 року із застосування нульової ставки оподаткування по ПДВ згідно з пунктом 197.6 статті 197 та пункту 8 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України підтверджується розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 05 квітня 2021 року № 189 про надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю та здійснення експортних операцій (одяг, що був у користуванні, для подальшого використання з текстильних матеріалів).

70. В основу спірних податкових повідомлень-рішень покладено порушення позивачем пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, абз. «г» пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.4 статті 200 ПК України.

71. При цьому, хоч це і не встановлено судами та це не впливає на результат справи, але під час податкової перевірки не були предметом її дослідження питання права Товариства на податкову пільгу, передбачену пунктом 197.6 статті 197 ПК України та підпунктом 8 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, порушення позивачем критеріїв, визначених цими нормами, в акті перевірки не відображені.

72. До того ж, колегія суддів зауважує, що судами не встановлено та відповідачем не надано доказів скасування реєстрації позивача як особи, що має право на вищенаведену податкову пільгу за перевіряємий період.

73. Поряд з цим, судами обґрунтовано відхиллено посилання відповідача на лист Офісу Генерального прокурора від 21 липня 2023 року № 31/2/1-59505ВИХ-23, в якому вказано, що ПОГ «АВВЕЛУМ» є фігурантом кримінального провадження № 42022000000001401 від 13 жовтня 2022 року, оскільки зазначені обставини не були вказані контролюючим органом в акті перевірки в якості підстав висновків щодо вчинення позивачем відповідних порушень Податкового кодексу України.

74. Ці обставини жодним чином не впливають на правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок податку, сплаченого при митному оформленні імпортованого товару, що підтверджується митними деклараціями та банківськими виписками.

75. Відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте ГУ ДПС, всупереч вимог статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано не було.

76. Сама по собі наявність кримінального провадження, не спростовує факту здійснення господарських операцій без вироку чи ухвали суду якими були б встановлені певні факти, які спростовували обставини здійснення господарської діяльності Товариством із залученням необхідної кількості інвалідів які надають можливість застосовувати 0 ставку податку під час такої діяльності.

77. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановили фактичні обставини справи і надали об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом в відзиві на позов та апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, й наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків апеляційного суду.

78. У той же час посилання відповідача на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 06 серпня 2021 року у справі № 805/1692/17-а, від 12 липня 2023 року у справі № 420/19290/21, від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15 не свідчить про те, що ті суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушили норми процесуального права. Висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам в зазначених справах з огляду на відмінність обставин в порівнянні з обставинами у цій справі.

79. Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції висновує, що судові рішення в частині, що була предметом касаційного перегляду, відповідають вимогам статті 242 КАС України, а викладені у них висновки про задоволення позовних вимог ґрунтуються на оцінці сукупності наведених сторонами доводів та долучених на їх підтвердження доказів. Натомість, обґрунтування касаційної скарги ГУ ДПС зводиться виключно до незгоди з оцінкою, наданою судами повно і всебічно встановленим обставинам справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено. Фактично відповідач у касаційній скарзі просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин у справі, проте це знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною першою статті 341 КАС України.

80. Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року у справі № 320/34385/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов