Ухвала

від 11.03.2025 по справі 925/473/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11 березня 2025 року Черкаси справа №925/473/24

Суддя Господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» про відстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом Комунального підприємства «Благодар» Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області (вул.Грушевського, 11, с.Паланка, Уманський район, Черкаська область, 20340, ідентифікаційний код 42853981),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Паланська сільська рада Уманського району Черкаської області (вул.Грушевського, 11, с.Паланка, Уманський район, Черкаська область, 20340, ідентифікаційний код 26261301)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» (вул.Постишева, 25, с.Краснопілка, Уманський район, Черкаська область, 20322, ідентифікаційний код 34334038)

про звільнення нежитлового приміщення,

представники сторін у судове засідання не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 повністю задоволено позов Комунального підприємства «Благодар» Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» звільнити нежитлове приміщення (підвальне приміщення) загальною площею з урахуванням пропорційно розподілених площ загального користування 195,4 м2, яке розташоване за адресою: вул.Залізняка, 2-а, м.Умань, Черкаська область та стягнуто з відповідача 2422,40 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 у справі №925/473/24 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 у справі №925/473/24 без змін.

31.10.2024 справа повернулася у Господарський суд Черкаської області.

01.11.2024 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 судом видані відповідні накази.

04.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» до суду надійшла заява, у якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 у частині звільнення нежитлового приміщення (підвальне приміщення) загальною площею з урахуванням пропорційно розподілених площ загального користування 195,4 м2, яке розташоване за адресою: вул.Залізняка, 2-а, м.Умань, Черкаська область до 17.01.2025. Заява обґрунтована тим, що у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ», виникли ускладнення щодо фактичного звільнення приміщення та з причини перевезення значної кількості матеріальних цінностей до іншого належного приміщення, яке може бути придатним для розміщення цих матеріальних цінностей (товару).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 05.11.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ», призначено дату та час розгляду скарги та витребувано справу №925/473/24 з Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.11.2024 суд зупинив розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» про відстрочення виконання рішення у справі до її повернення з Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 17.12.2024 касаційне провадження у справі №925/473/24 закрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 у частині підстави, яка передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» у частині підстави, яка передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення, а постанову апеляційного та рішення місцевого суду - без змін.

18.12.2024 до суду надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ», у якій заявник просить суд відкласти проведення виконавчих дій на строк, що дорівнює 10 робочим дням та у випадку якщо станом на 23.12.2024 суддею Господарського суду Черкаської області Кучеренко О.І. не буде закінчено розгляд заяви Росток-ЄМ» про відстрочення виконання судового рішення у справі, відкласти проведення виконавчих дій на додатковий строк, що дорівнює також 10 робочим дням. За доводами заявника 26.11.2024 за заявою позивача було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 01.11.2024 та зобов`язано відповідача звільнити спірне приміщення протягом 10 робочих днів.

17.02.2025 справа повернулася у Господарський суд Черкаської області.

Ухвалою суду від 20.02.2025 було призначено судове засідання з розгляду заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» об 14 год 30 хв 11.03.2025.

Стягувач та боржник (їх представники) у судове засідання 11.03.2025 не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду заяви були повідомленні належним чином, про що є відомості у матеріалах справи.

Суд, розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ», зазначає, що частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов`язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який розглядав справу як суд першої інстанції за заявою сторони, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення суду, заявник посилається на те, що при виконанні рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2024 про звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» нежитлового приміщення у боржника (відповідача) виникли ускладнення у зв`язку з тим, що таке виселення пов`язане з перевезення значної кількості матеріальних цінностей до іншого належного приміщення, яке може бути придатним для розміщення цих матеріальних цінностей (товару).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, однак відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Отже, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відстрочення судом виконання судового рішення має бути пов`язано з об`єктивними та виключними обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання, при цьому розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів як стягувача, так і боржника, між цим, оскільки право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд не повинен надавати перевагу жодній із сторін.

За доводами заявника підставою для відстрочення виконання рішення суду є відсутність у нього відповідного приміщення, куди він зможе перевезти усі матеріальні цінності, які знаходяться у спірному приміщенні. Суд, оцінюючи наведені заявником підстави вважає, що вони не є виключними у розумінні того, що затримка виконання рішення порушила б майнові інтереси позивача, як власника спірного приміщення. Також судом враховано той факт, що з часу набрання рішенням суду законної сили та до дати розгляду судом заяви боржника пройшло більше чотирьох місяців, що є більшим строком ніж той, який був зазначений заявником, як строк необхідний для добровільного виконання ним рішення суду.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора. Отже, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Суд зазначає, що боржником не надано до суду належних доказів на підтвердження наявності виключних обставин, які б дали підстави суду для задоволення заяви боржника. Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що у заяві про відстрочення зазначеного рішення заявник просив суд відстрочити рішення у справі до 17.01.2025 (заява від 04.11.2024), але цей строк на час розгляду справи вже минув. Другий пункт заяви боржника від 18.12.2024 свідчить про те, що заявник свідомо ухиляється від добровільного виконання рішення, оскільки посилання у заяві на відкладення виконавчих дій під умовою якщо до 23.12.2024 суд не розгляне його заяву, то виконавчі дії він просить відкласти ще на 10 робочих днів.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відкладення проведення виконавчих дій, належить до повноважень виконавця.

Згідно із статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Надання за вищезазначених обставин боржникові можливості тимчасово не виконувати рішення суду (відстрочення) буде порушенням права власності позивача у розумінні частини 1 статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів на підтвердження надзвичайних (виключних) обставин, правові підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду відсутні. Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» про відстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Росток-ЄМ» про відстрочення виконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Повна ухвала складена 13.03.2025.

Суддя О.І.Кучеренко