Рішення

від 03.03.2025 по справі 953/3675/23

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 953/3675/23

н/п 2-др/953/9/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді Єфіменко Н.В.,

за участі секретаря Лущан В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАСТІВКИ», про відшкодування збитків, завданих залиттям квартири, стягнення штрафних санкцій та моральної шкоди, -

встановив:

15 травня 2023 року ОСОБА_1 (далі: позивач) звернувся до ОСОБА_2 (далі: відповідач), третя особа ОСББ «Ластівки», про стягнення матеріальної шкоди у сумі 120595 грн., моральної шкоди в сумі 10000 грн., 3% річних у сумі 1070, 49 грн. та інфляційних втрат у сумі 3654,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на завдання відповідачем матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття 16.01.2023 належної йому на праві власності кв. АДРЕСА_1 , не можливості у позасудовому порядку вирішити дане питання

У позовній заяві позивачем зазначений орієнтовний розрахунок судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з витрат на правову допомогу; проведення експертизи, зі сплати судового збору, документальне підтвердження яких зобов`язувався надати у строк, передбачений ст.141 ЦПК України.

04 лютого 2025 року рішенням Київського районного суду м. Харкова стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 120595 грн., моральну шкоду в сумі 10000 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1216, 09 грн.

07.02.2025 представником позивача подана заява про стягнення понесених судових витрат.

До судового засіданні учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились.

Частиною 4 ст.270 ЦПК України передбачено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне:

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно зі ст. Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 2 ст.29 Закону передбачено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Аналогічні положення викладені в ч.1, ч.2 ст.28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15.02.2019 (далі: Правила адвокатської етики).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у форми: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

З огляду на викладене Верховний Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом і клієнтом з питань визначення розміру гонорару чи його зменшення можливо лише за умови обґрунтованості та наявності доказів підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам (постанови Верховного Суд від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, від 21.04.2021 у справі № 488/1363/17, провадження № 61-11991св20).

Цивільний процесуальний закон визначає критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу у справі.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04, пункт 268; від 28 липня 1999 року у справі «Ботацці проти Італії», заява № 34884/97, пункт 30).

Згідно з ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Судом встановлено, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу подані представником позивача у строк визначений ЦПК України.

Стороною позивача заявлена вимога про компенсацію витрат на правничу допомогу в заяві про долучення доказів понесених витрат та ухвалення додаткового рішення у справі.

В обґрунтування заяви додано: договір про надання правової допомоги від 24.01.2023; додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги від 24.01.2023 тривалістю до 1 року із визначенням ціни послуг 25000 грн.; ордер серії АХ №1227703 від 20.12.2024; додаткову угоду №2 від 24.01.2024 до договору про надання правової допомоги від 24.01.2023 тривалістю до 31.01.2025, визначенням ціни послуг 15000 грн.; детальний опис; акт наданих послуг №06/02 від 06.02.2025.

Отже, надавши оцінку доказам фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про задоволення цієї вимоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 40000 грн.

Щодо інших витрат позивача.

За нормами п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до положень ч.1, п.1, п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження понесених витрат на проведення звіту про оцінку ринкової вартості збитків, у розмірі 11471,04 грн. надані: Акт№8051 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експерта, експертного дослідження №8051 від 20.03.2023; Акт№8051 здачі-приймання висновку експерта (експертного дослідження, повідомлення, неможливість надання висновку) №8051 від 11.04.2023, відповідно до змісту яких кількість годин, витрачених на проведення експертизи, вивчення матеріалів складає 40 годин, загальна вартість 11471,04 грн., попередня оплата 11471,04 грн.

З огляду на те, що позивачем понесені витрати на проведення експертизи у розмірі 11471,04 грн., а зазначений висновок покладений в основу задоволення позовних вимог, то вартість цих витрат підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами.

Керуючись ст.ст. 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву представника позивачапро ухваленнядодаткового рішенняу справіпозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «ЛАСТІВКИ»,про відшкодуваннязбитків,завданих залиттямквартири,стягнення штрафнихсанкцій таморальної шкоди,-задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу в сумі 40000 (сорок тисяч) грн. та витрати за проведення експертизи в сумі 11471 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 04 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛАСТІВКИ» (ЄДРПОУ 43111447, м. Харків, вул. Дача №55, буд. 9).

Повний текст рішення складено 14.03.2025.

Суддя Н.В. Єфіменко