УХВАЛА
12 березня 2025 року
м. Київ
справа № 697/1063/23
провадження № 61-2088ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідачаПархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 січня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» про визнання правочину (заяви про звільнення) таким, який вчинено під впливом тяжкої обставини та скасування заяви, відшкодування збитків і моральної шкоди,
постановив ухвалу про наступне:
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» та просив визнати наявність ейджизму та мобінгу в діях відповідача, визнати заяву про звільнення правочином, укладеним під тиском та впливом тяжкої обставини для позивача, скасувати її, зобов`язати відповідача виконати норми статей 44, 237- 1 Кодексу законів про працю України, стягнути з відповідача збитки та моральну шкоду в розмірі 40 000 грн, визнати незаконним його звільнення з роботи, скасувати наказ № 330к/тр та поновити на його на роботі, стягнути з відповідача середню заробітну плату станом на 21 грудня 2023 року у сумі 271 887,76 грн.
2. Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області
від 21 жовтня 2024 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 30 січня 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
3. 17 лютого 2025 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
4. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.
5. В такому випадку Суд звертає увагу на те, що згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
6. Механізм реалізації права на судовий захист визначає законодавець виключно в законах України (пункт 14 частини першої статті 92 Конституції України).
7. Так само і стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплюючи право на справедливий суд, не містить гарантій щодо можливості касаційного оскарження всіх судових рішень.
8. Відсутність можливості оскарження рішення в касаційному порядку автоматично не створює порушення права на справедливий суд.
9. За чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках (див., наприклад, рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2021 року № 5-р(II)/2021).
10. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в Пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. № 3524), ухваленого як Закон № 1401, де зазначено, що «встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення».
11. В свою чергу згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
12. Конституційний Суд України у рішенні від 22 листопада 2023 року
№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
13. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
14. За змістом ухвали від 06 жовтня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та витребування доказів суд першої інстанції згідно частини шостої статті 19 ЦПК визнав справу № 697/1063/23 справою незначної складності, яка відноситься до малозначних та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
15. У касаційній скарзі позивач зазначає, що справа має виняткове значення для нього, оскільки йдеться про порушення прав громадянина з особливим статусом - ветеран праці. У свавільний спосіб його позбавлено суттєвих доходів і права заробляти на життя. Зазначає, що суди діяли виключно в інтересах відповідача.
16. Верховний Суд вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на таке.
17. Верховний Суд вже висловлював позицію щодо понять «фундаментальне значення», «значний суспільний інтерес» та «виняткове значення» (див., наприклад, ухвалу від 05 квітня 2021 року у справі № 420/8512/20).
Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в цьому випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
18. Справа, що має виняткове значення для учасника - це справа, що може бути виокремлена із загальних правил розгляду справ Верховним Судом. Під час розгляду такої справи Верховний Суд може здійснити сукупність процесуальних дій, спрямованих на визначення наявності або відсутності передбачених ЦПК підстав для перегляду справи в порядку касаційного провадження, з метою усунення встановлених у зв`язку з цим порушень законності попередніх судових рішень.
19. Верховний Суд може визначити підстави для перегляду справи, що має виняткове значення для учасника, тобто з`ясувати питання, чи є ця справа винятковою відповідно до цивільного процесуального закону.
20. Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги, проте не є безумовною підставою для відкриття провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
21. В цьому випадку позивач не обґрунтував належним чином те, що справа має для нього виняткове значення. Аргументи позивача зводяться до незгоди з оцінкою судами зібраних доказів і встановлених обставин.
22. Позивач мав можливість наводити доводи та подавати докази на користь своїх позовних вимог в судах двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а тому йому була забезпечена можливість реалізувати своє право на справедливий судовий розгляд.
23. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК).
24. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для його касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК.
25. Оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені у малозначній справі, вони за загальним правилом не підлягають оскарженню у касаційному порядку, тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 30 січня 2025 року у справі № 697/1063/23.
2. Копію ухвали направити особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: П. І. Пархоменко
Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2025 |
Оприлюднено | 17.03.2025 |
Номер документу | 125843206 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Пархоменко Павло Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні