Ухвала

від 09.12.2024 по справі 752/10679/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10679/24

Провадження №: 1-кс/752/9453/24

У Х В А Л А

09 грудня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

встановив:

Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді 29.07.2024 у справі № 752/10679/24, провадження 1-кс/752/5287/24 на майно ОСОБА_5 , яке обґрунтовується наступним.

20 червня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 травня 2024 року, справа №752/10679/24 було проведено обшук у гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого відповідно до протоколу обшуку було вилучено працівниками поліції в межах кримінального провадження № 42023000000629 від 22.12.2023 року мобільний телефон Самсунг S21 бірюзового кольору в напівпрозорому чохлі ІMEI НОМЕР_1 , ІMEI 2, НОМЕР_2 , з сім карткою мобільного оператору «Водафон» з номером НОМЕР_3 .

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.07.2024 року у справі № 752/10679/24 (Провадження №: 1-кс/752/5287/24) задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42023000000629 від 22.12.2023 року.

Вказаною ухвалою накладено арешт, зокрема на належне майно на праві приватної власності гр. ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон Самсунг S21 бірюзового кольору в напівпрозорому чохлі ІMEI 1, НОМЕР_4 , ІMEI 2, НОМЕР_2 , з сім карткою мобільного оператору «Водафон» з номером НОМЕР_3 .

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно особи, перелік яких визначено у ч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2 ч. 2 ст. 174 КПК), а потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зі ст. 309 КПК.

До теперішнього часу арешт з майна належного на праві приватної власності гр. ОСОБА_6 не знятий.

ТОВ Фірма «Волиньфарм», а також посадові особи вказаного підприємства, в тому числі і гр. ОСОБА_5 , не були визнані підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, іншим учасником провадження, посадовим особам не оголошувалося про підозру, тому не зрозуміло, яка підстава накладення арешту та заборони.

Орган досудового розслідування мав достатньо часу та можливості для здійснення огляду вилученого під час обшуку майна та встановлення чи дійсно в ньому збереглися сліди або інші відомості, які можуть бути використанні як доказ у кримінальному провадженні, за час досудового розслідування у кримінальному провадженні підозра власнику вилученого під час обшуку майна, не оголошена. Таким чином, потреба у арешті указаного майна, а також мета, у зв`язку з якою було накладено арешт (забезпечення збереження речових доказів) відпала.

Посилаючись на вищенаведене, та керуючись статтями Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, 14, 41 Конституції України, п. 2, 6 підрозділу 2.6. Розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014, ч.1, 3,4 ст. 170, ч.1 ст. 174, ч.1 ст. 172 КПК України адвокат клопоче про скасування арешту накладеного на майно, вилучене у гр. ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільного телефону Самсунг S21 бірюзового кольору в напівпрозорому чохлі ІMEIL 1, НОМЕР_4 , ІMEIL 2, НОМЕР_2 , з сім карткою мобільного оператору «Водафон» з номером НОМЕР_3 .

Адвокат підтримав клопотання.

Прокурор заперечив щодо його задоволення.

Дослідивши клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. І таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З метою однакового застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм кримінального процесуального законодавства, уникнення неоднозначного його тлумачення під час здійснення повноважень слідчим суддею суду першої інстанції судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 05.04.2013 року підготувала Лист N223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», у п. 13 якого зазначене наступне: «розгляд питання щодо скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 174 КПК. Слідчий суддя скасовує цей захід забезпечення лише у випадку надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

У пп. 2 п. 2.6. Роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014, яке викладене у формі «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження», зазначено: «щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до ч. 3 ст. 64-2 КПК України, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідно до приписів КПК України ОСОБА_7 є третьою особою, щодо майна якого вирішується питання про арешт.

Як слідує із ухвали слідчого судді від 03.07.2024 якою накладено арешт на майно ОСОБА_7 в рамках кримінального провадження за № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, 20.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході обшуку слідчим виявлено грошові кошти та речі, а саме: мобільний телефон Самсунг S21 бірюзового кольору в напівпрозорому чохлі, IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 , із сім карткою мобільного оператора «Водафон» з номером НОМЕР_3 ; грошові кошти, в загальній сумі 6 260 доларів США, 95 євро, 97 500 гривень, а саме: 49 купюр номіналом по 100 доларів США кожна; 20 купюр номіналом по 50 доларів США кожна; 2 купюри номіналом по 20 доларів США кожна; 32 купюри номіналом по 10 доларів США кожна; 1 купюра номіналом 50 євро; 1 купюра номіналом 20 євро; 2 купюра номіналом 10 євро; 1 купюра номіналом 5 євро; 75 купюр номіналом по 100 гривень кожна; 100 купюр номіналом по 200 гривень кожна; 40 купюр номіналом по 500 гривень кожна; 100 купюр номіналом по 500 гривень кожна.

20.06.2024 вищевказані виявлені та вилучені грошові кошти та речі визнані речовими доказами у рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.

Матеріалами клопотання було обґрунтовано, що вилучений під час обшуку мобільний телефон містить чи може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні

Отже, арешт накладався з метою збереження речових доказів.

У задоволенні клопотання в частині накладення арешту на грошові кошти, в загальній сумі 6 260 доларів США, 95 євро, 97 500 гривень, які вилучено 20.06.2024 під час вищевказаного обшуку було відмовлено, оскільки було встановлено, що зазначені грошові кошти є власністю ОСОБА_7 , законність походження даних грошових коштів підтверджено відповідними довідками про доходи та випискою із банківського рахунку ФОП ОСОБА_7 . Не було доведено використання грошових коштів як доказу у кримінальному провадженні, оскільки не надано доказів, що дане майно (грошові кошти ОСОБА_7 ) є предметом кримінального правопорушення та мають відношення до розслідуваного злочину, на противагу чому представником власника майна надані докази.

Разом із тим, з моменту вилучення 20.06.2024 в ході обшуку майна до моменту розгляду клопотання про скасування арешту майна, стороною обвинувачення не надано в розпорядження слідчого судді відомостей щодо того, що вилучений телефон був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У сторони обвинувачення було достатньо часу оглянути телефон, провести необхідні слідчі дії та зібрати, у випадку виявлення, необхідну інформацію.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування гак і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Оскільки слідчому судді не надано доказів та не доведено існування правових підстав для подальшого збереження арешту майна, відтак клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а накладений арешт ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.07.2024 справа № 752/10679/24, провадження № 1-кс/752/5287/24 скасуванню в порядку ст. 174 КПК України.

Керуючись статями 176-178, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42023100000000629, - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29.07.2024 (справа № 752/10679/24, провадження № 1-кс/752/5287/24), на майно, вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільного телефону Самсунг S21 бірюзового кольору в напівпрозорому чохлі, IMEI1 НОМЕР_4 , IMEI2 НОМЕР_5 , із сім карткою мобільного оператора «Водафон» з номером НОМЕР_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1