Постанова

від 13.03.2025 по справі 279/7139/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №279/7139/24 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А.

Категорія 55 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М.

секретаря судового засідання Журавської Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Житомирі цивільну справу № 279/7139/24 за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області, третя особа Коростенський міський ліцей №8 відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради про зобов`язання вчинити дії

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Недашківської Л.А. у м. Коростень

в с т а н о в и в :

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просив:

- Зобов`язати відділ освіти Коростенського міськвиконкому повторно розглянути у встановленому законом порядку заяву ОСОБА_1 від 14.10.2024;

- Здійснити перерахунок заробітної плати за вересень 2024 року в зв`язку з порушенням розподілу 10 класу на групи з вини директора КМЛ №8 Бондар Л.М. Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2024 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі та роз`яснено позивачу, що розгляд вказаної позовної заяви віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали допустив порушення норм процесуального права.

Зазначає, що він не являється державним службовцем, а відповідач є комунальною організацією. Зі змісту його позовних вимог слідує, що вони спрямовані на захист порушених трудових прав, а відтак даний спір має розглядатись в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства. З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції про те, що розгляд його позовної заяви віднесено до адміністративної юрисдикції, не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону та позбавляє позивача його конституційного права на звернення до суду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, подав заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір стосується публічно-правових відносин, а відтак має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого суду з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на розгляд своєї справи у суді, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, одним з учасників адміністративного спору є суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Під час вирішення питання щодо компетенції суду слід урахувати суб`єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і кінцеву мету пред`явлення позову.

У даному випадку виник спір про право, а не спір між фізичною особою та суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, тому цей спір не є публічно-правовим і належить до цивільної юрисдикції, оскільки саме суть правовідносин (зміст та характер спору) є вирішальною під час віднесення справи до цивільної чи адміністративної юрисдикції, а не суб`єктний склад та участь суб`єкта владних повноважень, який сам по собі не визначає спір як публічно-правовий і не відносить до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за його участю.

До того ж публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового права та інтересу учасника.

Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений загрозою порушення приватного права та інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою ОСОБА_1 із незаконним, на його думку, розподілом уроку фізкультури у десятому класі ліцею, де він працює вчителем, на два предмети: фізкультура і інформатика, який відбувся згідно наказу №74 по КМЛ №8 від 30.08.2024, внаслідок чого він втратив заробіток за вересень 2024 року. Наведене свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин. Тобто цей позов поданий на захист цивільного (трудового) права позивача.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у даній справі, суд першої інстанції не надав належної оцінки предмету спору та дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення даного питання.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 листопада 2024 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 13 березня 2025 року