Ухвала

від 14.03.2025 по справі 640/27296/21

ЛУТУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справi

14 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/27296/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом адвоката Хороша Дмитра Сергійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАСОН" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності незаконною та відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом адвоката Хороша Дмитра Сергійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАСОН" до Державної податкової служби України, яким просив:

- визнати незаконною бездіяльність Державної податкової служби України щодо здійснення реєстрації податкової накладної № 3 від 14.09.2018 та податкової накладної № 4 від 14.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених ТОВ "ЕЛМАН ПЛЮС" за господарськими операціями з ТОВ "МАРКАСОН", датою їх отримання;

- стягнути з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАСОН" шкоду у розмірі 120596,36 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.

Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 адміністративну справу за позовом адвоката Хороша Дмитра Сергійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАСОН" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності незаконною та відшкодування збитків - прийнято до провадження.

Так, в обґрунтування поданого позову Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРКАСОН" зазначає, що 13 серпня 2018 року між ТОВ «МАРКАСОН» та ТОВ «ЕЛМАН ПЛЮС» було укладено договір № 169/08-18 на будівельно-монтажні роботи по переоснащенню внутрішніх силових та слабострумних систем (електрифікація то освітлення) складського приміщення розташованого за адресою: м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 134.

У зв`язку з отриманням авансу за Договором ТОВ «ЕЛМАН ПЛЮС» було складено на користь Позивача:

- податкову накладну № 3 від 14.09.2018 на загальну суму 394 129, 55 грн., сума ПДВ - 65 688,26 грн;

- податкову накладну № 4 від 14.09.2018 на загальну суму 329 448,60 грн., сума ПДВ - 54 908,10 грн;

- податкову накладну № 4 від 14.11.2018 на загальну суму 500 000,00 грн., сума ПДВ 83 333,33 грн.

- податкову накладну №1 від 14.12.2018 на загальну суму 150 000,00 грн.. сума ПДВ 25 000,00 грн.

Однак, згідно даних наявних у Єдиному реєстрі податкових накладних, вказані податкові накладні не були зареєстровані у вказаному реєстрі.

Позивачем була направлена ТОВ «ЕЛМАН ПЛЮС» претензія № 1793 від 18.08.2020 щодо відшкодування збитків, завданих відсутністю реєстрації податкових накладних. ТОВ «ЕЛМАН ПЛЮС» надало відповідь на зазначену претензію № 10-20/01 від 12.10.2020 у якій зазначила, що рішеннями Головного управління ДФС у м.Києві була незаконно зупинена реєстрація вказаних у цьому позові податкових накладних. Також ТОВ «ЕЛМАН ПЛЮС» зазначило, що вказані рішення оскаржувалися ним в Окружному адміністративному суді м. Києва справа №640/832/19).

Відповідно до рішення суду, Державна фіскальну служба України була зобов`язана зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні, складені ТОВ «ЕЛМАН ПЛЮС» за операціями з Позивачем за Договором, датою їх отримання, а саме:

податкову накладну №3 від 14.09.2018;

податкову накладну №4 від 14.09.2018;

податкову накладну №4 від 14.11.2018;

податкову накладну №1 від 14.12.2018.

Однак, в подальшому, рішення у справі № 640/832/19 виконане не було, та податкові накладні від 14.09.2018 №3 та №4 зареєстровані не були.

Як зазначає позивач, відповідач безпідставно, в порушення вимог законодавства України не виконав рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 16.06.2020 по справі №640/832/19 та не вчинив дій щодо реєстрації податкових накладних, в наслідок невиконання Державною податковою службою України рішення суду вищезазначеній справі та не реєстрації вказаних податкових накладних, ТОВ "МАРКАСОН" зазнала збитки у розмірі податкового кредиту, право на який було втрачено Позивачем, у загальному розмірі 120 596, 36 грн. (сума ПДВ за податковою накладною № 3 від 14.09.2018 та податковою накладною № 4 від 14.09.2018) у зв`язку з тим, що граничний строк включення суми ПДВ до податкового кредиту за податковою накладною № 3 від 14.09.2018 та податковою накладною № 4 від 14.09.2018 сплинув 13.09.2021.

Розглянув справу по суті, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини справи.

Між ТОВ "Маркасон" (позивач) та ТОВ "Елман ПЛЮС" (Генпідрядник) укладено договір підряду № 169/08-18 від 13.08.2018 (а.с. 11-19).

На виконання зазначеного договору ТОВ "Елман ПЛЮС" (Генпідрядник) склад податкові накладні № 3 від 14.09.2018 та № 4 від 14.09.2018 (а.с. 34, 35).

ТОВ "Елман ПЛЮС" (Генпідрядник) оскаржив дії Державної фіскальної служби України про відмову в реєстрації зазначених накладних, та рішенням Лкружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 640/832/19 позов задоволено та зобов`язано відповідача зареєструвати зазначені податкові накладні датою їх отримання (а.с. 42-48).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно зі статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За змістом частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 (пункти 5.7, 5.8), від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а та від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 (пункти 18, 19)).

Так, у даній справі предметом позову є бездіяльність податкового органу щодо не здійснення реєстрації податкових накладних, отриманих від генпідрядника та стягнення з відповідача на користь позивача збитків, завданих протиправною бездіяльністю ДПС України, яке заблокувало реєстрацію оформлених Генпідрядником накладних, що спричинило втрату права позивача на нарахування податкового кредиту.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість (далі ПДВ) встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної (далі розрахунок коригування) в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев`ятий п. 201.10 ст. 201 ПКУ).

Аналіз зазгначених норм вказує, що саме продавець товарів/послуг, у нашій справі ТОВ "Елман ПЛЮС" (Генпідрядник), вступає у публічно-правові відносини з податковим органом під час реєстрації податкових накладних.

В свою чергу, у ТОВ ""Маркасон" відсутні публічно-правові відносини з ДПС України відносно реєстрації податкових накладних від 14.09.2018 № 3 та № 4, а тому такий спір не підлягає розглядові на правилами адміністративного судочинства.

Щодо позовних вимог про стягнення з ДПС України шкоди у розмірі податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 114.2 статті 114 ПК України шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.

З предмету та підстав даного позову вбачається, що у цій справі заявлені вимоги про стягнення збитків у розмірі суми податкового кредиту як відшкодування втраченого майнового інтересу позивача, який не був стороною публічно-правових відносин між постачальником і ДПС України щодо реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 у справі № 916/978/19, у якій, переглядаючи постанову суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження щодо вимог покупця до податкових органів про стягнення збитків, спричинених неможливістю включити суму ПДВ до складу податкового кредиту через відмову в реєстрації податкової накладної, КГС ВС виснував, що в позивача виник спір з органами державної влади, пов`язаний з їх діяльністю з реалізації державної податкової політики та адміністрування податків і зборів щодо відшкодування сум ПДВ за податковою накладною. Тобто мав місце спір щодо бюджетного відшкодування, який повинен вирішуватись за допомогою механізмів і процедур, передбачених для такого відшкодування. Відтак КГС ВС погодився з висновками апеляційного суду про те, що у спірних правовідносинах податковий орган здійснює публічно-владні управлінські функції, а вимога про стягнення збитків за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір, який належить до юрисдикції адміністративних судів. При цьому КГС ВС вважав, що аналогічна правова позиція відображена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/506/19, яку апеляційний суд правильно врахував, закриваючи провадження у справі в частині вимог покупця до органів державної влади (див. пункт 4.8 постанови КГС ВС від 16.09.2020 у справі № 916/978/19).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 відступила від вказаних висновків, оскільки КГС ВС у справі № 916/978/19 помилково ототожнив правовідносини в публічно-правовому спорі про зобов`язання органів державної влади відновити в системі електронного адміністрування та відшкодувати позивачу раніше нараховані суми ПДВ (податкового кредиту), який виник із бюджетного та податкового законодавства і має розглядатись за правилами адміністративного судочинства (див. пункти 5.18 та 5.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 922/506/19), з правовідносинами, що склались у спорі за позовом покупця, який не був учасником публічно-правових відносин між продавцем і органами державної влади щодо реєстрації податкової накладної, однак стверджував, що їх дії унеможливили реалізацію його майнового інтересу на збільшення податкового кредиту (див. пункти 4.2, 4.3 постанови КГС ВС від 16.09.2020 у справі № 916/978/19).

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що вимога про стягнення коштів з державного бюджету з підстав порушення контролюючим органом прав платника податків може мати різну природу. В одних випадках вона є ефективним способом відновлення права платника (тобто є способом захисту в публічно-правових відносинах), як наприклад, зазначено у висновку Великої Палати, викладеному в пунктах 71 та 74 постанови від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19, де йшлося про такий спосіб захисту права платника податків на отримання заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ. В інших випадках стягнення коштів з державного бюджету є результатом судового захисту позивача в деліктному зобов`язанні, коли порушене право вже не відновлюється та/або позивач одержує компенсацію наслідків порушення (як і в цій справі, де не йдеться про відновлення таким способом права позивача на отримання коштів з бюджету, оскільки він не має права на отримання цих коштів у межах податкових відносин в умовах, якби контролюючий орган не вчинив порушення).

З огляду на наведене, враховуючи висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21, в справі, що розглядається, вимога про стягнення шкоди за своєю суттю не є вимогою вирішити публічно-правовий спір щодо зобов`язання ДПС вчинити дії з реєстрації податкових накладних, а з урахуванням суб`єктного складу сторін, спір у цій справі має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 19, 238, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 640/27296/21 за позовом адвоката Хороша Дмитра Сергійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКАСОН" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності незаконною та відшкодування збитків.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО.В. Ірметова