Ухвала

від 14.03.2025 по справі 620/11008/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

УХВАЛА

14 березня 2025 року

м. Київ

справа №620/11008/24

адміністративне провадження №К/990/9377/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 620/11008/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь", Військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" щодо незазначення у висновку ВЛК, оформленого довідкою від 10 квітня 2024 року № 8920, причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 , а саме: Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; Цереброваскулярна хвороба; Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; Жировий гепатоз з незначним порушенням функції; Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС. Діфузний кардіосклероз. Недостатність МКІ ст.СН0, як "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини";

- зобов`язати Військово-лікарську комісію Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" внести зміни у визначення причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 , у висновку військово-лікарської комісії оформленого довідкою від 10 квітня 2024 року № 8920, а саме: Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; Цереброваскулярна хвороба; Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; Жировий гепатоз з незначним порушенням функції; Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС, шляхом зазначення як вірного "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини".

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2025 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 620/11008/24 повернуто особі, яка її подала, оскільки у касаційній скарзі не було викладено передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

04 березня 2025 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою в цій справі.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

За змістом частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи в суді першої інстанції відбувався за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій, позивач посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту "д" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 коли в період участі в бойових діях за відсутності поранень, травм, чи контузій в особи виникло нове або загострилось наявне захворювання.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суд, проаналізувавши доводи касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами, доходить висновку про наявність в цьому випадку обставин, передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, що уможливлює допуск цієї касаційної скарги до перегляду судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.

Проте, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» частини п`ятої статті 328 КАС України, позаяк твердження скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів.

Обґрунтування скаржника щодо наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328- 330, 334, 335, 338 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 620/11008/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь", Військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Витребувати справу № 620/11008/24 із Чернігівського окружного адміністративного суду.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді М. В. Білак

В. Е. Мацедонська