Постанова

від 25.04.2025 по справі 620/11008/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 620/11008/24

адміністративне провадження № К/990/9377/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року (суддя Соломко І. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 620/11008/24 (судді Бєлова Л. В., Аліменко В. О., Безименна Н. В.) за позовом ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», Військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», Військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», у якому просив:

- визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» щодо незазначення у висновку ВЛК, оформленого довідкою від 10 квітня 2024 року № 8920, причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 , а саме: Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; Цереброваскулярна хвороба; Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; Жировий гепатоз з незначним порушенням функції; Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС. Діфузний кардіосклероз. Недостатність МКІ ст. СН0, як «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини»;

- зобов`язати Військово-лікарську комісію Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» внести зміни у визначення причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 , у висновку військово-лікарської комісії оформленого довідкою від 10 квітня 2024 року № 8920, а саме: Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; Цереброваскулярна хвороба; Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; Жировий гепатоз з незначним порушенням функції; Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС, шляхом зазначення як вірного «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указав, що Військово-лікарською комісією Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» позивачу видана довідка про причинний зв`язок захворювання від 10 квітня 2024 року № 8920 без зазначення у певному діагнозі висновку, що захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини, тому просить зобов`язати ВЛК внести відповідні зміни у спосіб, вказаний у прохальній частині позову.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції зазначив, що під час дії воєнного стану військовослужбовці підлягають медичному огляду за наявності для цього підстав. За результатами медичного огляду, ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою. У разі коли під час медичного огляду військовослужбовця встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, про що приймає відповідне рішення у формулюванні залежно від періоду виникнення та обставин розвитку і наслідків захворювання.

5. Чернігівський окружний адміністративний суд указав, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його визначеннями чи пов`язане таке із захистом Батьківщини за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. В свою чергу, доказів того, що ВЛК не було враховано певних медичних висновків (документів), матеріали справи не містять.

6. Суд першої інстанції також зазначив, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певної постанови (довідки), оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підстав для прийняття рішень ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття. В той же час, у позовній заяві позивач не зазначає про порушення відповідачем саме процедури при оформленні довідки від 10 квітня 2024 року № 8920.

7. За висновком суду першої інстанції, не встановлено порушення процедури під час складання висновку, викладеного у довідці від 10 квітня 2024 року, а відтак, позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають. При цьому Чернігівський окружний адміністративний суд указав, що в разі наявності сумніву щодо правильності висновку чи під час проходження служби чи під час захисту Батьківщини отримане захворювання, позивач мав право звернутись до ВЛК регіону та в подальшому до Центральної військово-лікарської комісії (далі - ЦВЛК) для перегляду відповідного висновку.

8. Залишаючи без змін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, Шостий апеляційний адміністративний суд зазначив, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його визначеннями чи пов`язане таке із захистом Батьківщини за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття. У той же час, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач у адміністративному позові не зазначає про порушення відповідачем процедури при оформленні довідки від 10 квітня 2024 року № 8920, тому відсутні підстави вважати, що таке рішення ВЛК є протиправним за процедурою його прийняття.

9. Шостий апеляційний адміністративний суд також зауважив, що оскільки надання оцінки стану здоров`я позивача та його діагнозам не входить до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, то остаточне рішення щодо правомірності висновків ВЛК в частині визначення причинно-наслідкового зв`язку захворювань може бути прийнято ЦВЛК.

10. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК в частині визначення причинно-наслідкового зв`язку захворювань, а саме: чи під час проходження служби, чи під час захисту Батьківщини, позивач мав право звернутись до ЦВЛК ЗСУ для перегляду відповідного висновку.

11. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки за наслідками розгляду цієї справи порушення процедури під час складання висновку, викладеного в довідці від 10 квітня 2024 року, не встановлено, то позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

12. Ураховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погодилася з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

13. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування підпункту «д» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402), коли в період участі в бойових діях за відсутності поранень, травм, чи контузій в особи виникло нове або загострилось наявне захворювання.

14. Скаржник зауважив, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 постійно перебував у складі діючої армії. У період з 05 травня 2023 року по 10 квітня 2024 року у солдата ОСОБА_1 з`явились хвороби, які набуті позивачем під час захисту Батьківщини, а тому ВЛК не вірно встановлено причинно-наслідковий зв`язок відповідних захворювань, що в свою чергу впливає на причинний зв`язок групи інвалідності.

15. Скаржник наголосив, що він не оспорює встановлені діагнози, а тому суди попередніх інстанцій прийняли протиправні рішення, в мотивувальній частині яких безпідставно зазначили про наявність дискреційних повноважень відповідача.

16. На думку скаржника, суди не надали оцінки, не обґрунтували та не спростували факт того, що ряд захворювань виникли у позивача саме під час безпосередньої участі у бойових діях та в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії.

17. Скаржник також послався на порушення судами норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

18. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позиція інших учасників справи

19. У відзиві на касаційну скаргу голова гарнізонної ВЛК - полковник медичної служби ОСОБА_2 зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути розглянута, у зв`язку з тим, що ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» не є належним відповідачем, оскільки не має юридичного статусу та не має повноважень щодо впливу на діяльність Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» та ЦВЛК.

20. Крім того, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

21. До того ж, згідно з усталеною практикою, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення ВЛК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певної постанови, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності постанови ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Отже, суди вправі перевіряти законність постанови ВЛК лише в межах дотримання процедури її прийняття.

22. У зв`язку з викладеним голова гарнізонної ВЛК - полковник медичної служби ОСОБА_2 просить визнати ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» неналежним відповідачем, відмовити скаржнику в задоволенні касаційної скарги.

23. Представниця Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 указала, що ця касаційна скарга не може бути розглянута, оскільки Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» не є належним відповідачем, оскільки не має юридичного статусу та не має повноважень щодо впливу на діяльність позаштатної ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» та ЦВЛК.

24. Повторюючи посилання, наведені у відзиві голови гарнізонної ВЛК, представниця Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» просить визнати Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» неналежним відповідачем та відмовити скаржнику в задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.

25. 09 квітня 2025 року до Верховного Суду від Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому його представник зазначив, що вважає, що судами попередніх інстанцій повністю було з`ясовано обставини справи, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішеннях судів відповідають обставинам справи.

26. Представник Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» також зазначив, що касаційна скарга позивача ґрунтується на думках та припущеннях в частині, що стосується визначення причинного зв`язку захворювань. Зазначені думки та припущення не підкріплені достатніми доказами та обґрунтованими даними, що роблять їх ненадійними для визначення фактичних обставин справи. Водночас скаржник, не погоджуючись з постановою ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» не був позбавлений права звернутися до штатної ВЛК, згідно адміністративно-територіальної зони відповідності, з метою перегляду оскаржуваної постанови. При цьому, ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв`язку захворювань, травм, поранень, контузій, каліцтв (у тому числі тих, що призвели до смерті) у військовослужбовців та вибір формулювань в яких приймаються постанови ВЛК. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.

27. На підставі викладеного представник Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог, викладених у касаційній скарзі в повному обсязі.

Рух касаційної скарги

28. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14 березня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 620/11008/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ЦВЛК, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, та витребував із Чернігівського окружного адміністративного суду справу № 620/11008/24.

29. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 квітня 2025 року справу № 620/11008/24 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

30. ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України.

31. Позивачу проведено медичний огляд у гарнізонній ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», за результатами якого прийнято рішення, оформлене довідкою від 10 квітня 2024 року № 8920, у якій зазначено, що захворювання позивача: Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; Цереброваскулярна хвороба; Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; Жировий гепатоз з незначним порушенням функції; Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС. Діфузний кардіосклероз. Недостатність МКІ ст.СН0, (далі - спірні захворювання), пов`язане із проходженням військової служби, та він обмежено придатний до військової служби.

32. Водночас позивач вважає, що зазначене вище захворювання пов`язане із захистом Батьківщини, оскільки у період з 11 по 12 червня 2023 року, з 23 по 24 червня 2023 року, 21 липня 2023 року, 29 липня 2023 року, з 03 по 04 серпня 2023 року, з 10 по 13 серпня 2023 року та 05 серпня 2023 року він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області, н. п. Веселе, н. п. Козацьке, Новокаховської міської громади, Херсонської області.

33. Не погоджуючись із діями ВЛК, які вчинені під час оформлення висновку у довідці від 10 квітня 2024 року № 8920 позивач звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

34. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

35. Згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх

36. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , який проходить військову службу в Збройних Силах України, просить визнати протиправними дії ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» щодо незазначення у висновку ВЛК, оформленого довідкою від 10 квітня 2024 року № 8920, причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 , а саме щодо відповідних захворювань, як «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», я також зобов`язати ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» внести відповідні зміни у визначення причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 у вказаному висновку ВЛК, оформленого довідкою від 10 квітня 2024 року.

37. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

38. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон № 2232-XII.

39. Згідно із частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

40. На підставі частини другої цієї статті проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

41. За змістом частини четвертої вказаної статті порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

42. Частиною першою статті 3 Закону № 2232-XII визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

43. Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.

44. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

45. Як установили суди попередніх інстанцій, позивач проходить військову службу в Збройних Силах України.

46. З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.

47. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

48. Як передбачено пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

49. Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

50. Основними завданнями військово-лікарської експертизи, як зазначено у пункті 1.3 розділу I Положення № 402, є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

51. Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

52. На підставі підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; витребовувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали адміністративного розслідування, дізнання, судового розгляду, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.

53. За змістом пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.

д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

54. Відповідно до пункту 21.16 глави 21 розділу II Положення № 402 якщо у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), складеному на військовослужбовця (осіб, звільнених з військової служби), зазначені хвороби (поранення), одержані (що виникли) за різних обставин, ВЛК приймає постанови про їх причинний зв`язок окремо.

55. Згідно із пунктом 21.18 глави 21 розділу II Положення № 402, якщо свідоцтво про хворобу не зберіглося, підставою для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання (поранення) є записи в документах (історія хвороби, довідка архіву, медична довідка, медична, червоноармійська або службова книжки, прохідне свідоцтво, особова справа, свідоцтво про звільнення від військового обов`язку, військовий квиток, витяг із документів військової частини, матеріалів службового розслідування, дізнання, досудового слідства або суду).

56. За змістом пункту 21.20 глави 21 розділу II Положення № 402 якщо у військово-медичних документах, складених у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у період проходження військової служби, є згадки про захворювання (поранення) або в цих самих документах зазначені тільки окремі симптоми захворювання (поранення), то ВЛК правомірна вирішувати питання їх причинного зв`язку і прийняття відповідної постанови.

57. На підставі пункту 21.25 глави 21 розділу II Положення № 402 для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім`ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (копії документів):

- довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);

- довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);

- медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров`я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;

- довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);

- копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія Акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;

- документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;

- лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);

- свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).

Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.

До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.

Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.

58. За правилами частини п`ятої статті 16 Закону № 2232-XII рішення районної (міської) комісії може бути оскаржено громадянином України до комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.

59. Суди попередніх інстанцій установили, що позивачу проведено медичний огляд у гарнізонній ВЛК Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», за результатами якого прийнято рішення, оформлене довідкою від 10 квітня 2024 року № 8920, у якій зазначено, що захворювання позивача: Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції; Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції; Цереброваскулярна хвороба; Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії; Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії; Жировий гепатоз з незначним порушенням функції; Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС. Діфузний кардіосклероз. Недостатність МКІ ст.СН0, пов`язане із проходженням військової служби, та він обмежено придатний до військової служби.

60. Водночас, звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 серед підстав позову посилався на те, що в період часу між виданими довідками ВЛК, тобто з 05 травня 2023 року по 10 квітня 2024 року, у солдата ОСОБА_1 з`явились нові хвороби. При цьому, у період з 11 по 12 червня 2023 року, з 23 по 24 червня 2023 року, 21 липня 2023 року, 29 липня 2023 року, з 03 по 04 серпня 2023 року, з 10 по 13 серпня 2023 року та 05 серпня 2023 року ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області, н. п. Веселе, н. п. Козацьке, Новокаховської міської громади, Херсонської області. Отже, позивач вважає, що нові хвороби набуті ОСОБА_1 під час захисту Батьківщини, а тому ВЛК Військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» невірно встановлено причинно-наслідковий зв`язок вказаних захворювань.

61. Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його визначеннями чи пов`язане таке із захистом Батьківщини за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. В свою чергу, доказів того, що ВЛК не було враховано певних медичних висновків (документів), матеріали справи не містять.

62. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , зокрема зазначив, що він не оспорює встановлені діагнози, а тому суди попередніх інстанцій прийняли протиправні рішення в мотивувальній частині яких безпідставно зазначили про наявність дискреційних повноважень відповідача.

63. Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.

64. За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 11 квітня 2025 року у справі № 480/278/23 (провадження № К/990/3734/24) невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання зі смертю військовослужбовця на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов`язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК.

65. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що вказаний висновок є застосовним до справи № 620/11008/24 у контексті з`ясування дотримання ВЛК відповідної процедури, а саме щодо надання оцінки всім обставинам, медичним документам та іншим доказам, під час прийняття відповідного рішення ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювання військовослужбовця.

66. Як указано вище, завданням ВЛК відповідно до Положення № 402, є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань у військовослужбовців, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Для цього відповідач наділений правом витребовувати медичні документи, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.

67. Згідно з позицією позицію Верховного Суду, викладеної у постанові від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а (провадження № К/990/31574/22) обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

68. Недотримання ж судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення.

69. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідно до довідки ВЛК Військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 05 травня 2023 року № 605 солдату ОСОБА_1 встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

- великі залишкові зміни спонтанно вилікованого туберкульозу легень (ВДТБ 2023 р.) у вигляді плевродіафрагмальних спайок, дрібних бул у верхніх часток обох легень, туберкульоми верхівки правої легені. ДН 0.;

- Неерозивна гастро-езофагеально-рефлюксна хвороба;

- Хронічний панкреатит у фазі ремісії;

- Хронічний холецистит у фазі ремісії;

- Неалкогольна жирова хвороба печінки;

- Хронічна вертеброгена цервіколюмбалгія нестійка ремісія з больовим синдромом;

- Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість 31 сприйняттям шепітної мови 5 м на кожне вухо;

- Сечосольовий діатез

Згідно із вказаною довідкою виявлено також діагнози:

- Виразкова хвороба, рецидивуючий перебіг, ускладнена перфорацією у 2002 Р.), лікована лапароскопічним прошиванням перфоративної виразки (2002 р.), у фазі нестійкої ремісії;

- Помірна рубцева та післяопераційна деформація цибулини без порушення моторноевакуаторної функції;

- ІХС: дифузний кардіосклероз;

- Регургітація МК і ступеню, регургітація на ТК 1 ступеню СНО;

- Ізольований міжхреоцевий остеохондроз шийного та поперекового відділів хребта без порушення функцій.

70. Водночас, відповідно до довідки ВЛК Військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 10 квітня 2024 року № 8920 солдату ОСОБА_1 встановлено діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

- Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції;

- Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції;

- Вертеброгенна цервікоторакалгія, стадія нестійкої ремісії;

- Цереброваскулярна хвороба;

- Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії;

- Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії;

- Хронічний холецистиг в фазі ремісії;

- Жировий гепатоз з незначним порушенням функції;

- Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС;

- Дифузний кардіосклероз. Недостатність МК І ст. СНО.

71. Отже, 10 квітня 2024 року ВЛК зафіксовані наступні хвороби позивача, які не були зафіксовані у висновку ВЛК від 05 травня 2023 року:

- Обмежений міжхребцевий остеохондроз усіх відділів хребта, ускладнений килами CS-C6, L3-LA, L5-51 міжхребцевих дисків, множинними протрузіями з больовим синдромом при незначному порушенні функції;

- Хронічна дискогенна попереково-крижова радикулопатія з переважним ураженням LS-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, з больовим синдромом, при незначному порушенні функції;

- Цереброваскулярна хвороба;

- Дисциркуляторна енцефалопатія І ст. з дрібновогнишевою симптоматикою, при незначному порушенні функції центральної нервової системи. ГЕРХ в фазі ремісії;

- Хронічний гастродуоденіт в фазі емісії;

- Жировий гепатоз з незначним порушенням функції;

- Гіпертонічна хвороба І ст. ІХС.

72. З матеріалів справи убачається, що в період з 11 по 12 червня 2023 року, з 23 по 24 червня 2023 року, 21 липня 2023 року, 29 липня 2023 року, з 03 по 04 серпня 2023 року, з 10 по 13 серпня 2023 року та 05 серпня 2023 року ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Херсонській області, н. п. Веселе, н. п. Козацьке, Новокаховської міської громади, Херсонської області.

73. Як випливає з наведеного вище підпункту «ґ» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань приймаються у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входили до складу діючої армії під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, в період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

74. При цьому постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту, тобто в період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

75. Крім того, така постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях, зазначених в абзаці першому цього підпункту.

76. Ураховуючи, що в період служби, а саме з 05 травня 2023 року по 10 квітня 2024 року, у солдата ОСОБА_1 з`явились нові хвороби, які стали підставою для визнання його обмежено придатним до військової служби, а також те, що в цей період позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, для встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 ВЛК мала встановити початок таких захворювань відповідно до Положення № 402, за необхідності витребувати відповідні докази та надати їм оцінку.

77. На підставі частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

78. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року під дискреційним слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

79. Комітет Міністрів Ради Європи сформулював принципи, які слугують змістовими гарантіями ухвалення справедливого рішення. Здійснюючи дискреційні повноваження, адміністративний орган: переслідує лише ту мету, задля якої його наділено такими повноваженнями; дотримується принципу об`єктивності й безсторонності, враховуючи лише ті чинники, які стосуються конкретної справи; дотримується принципу рівності перед законом, не допускаючи несправедливої дискримінації; забезпечує належну рівновагу між несприятливими наслідками, які його рішення може мати для прав, свобод чи інтересів осіб, та переслідуваною при цьому метою; приймає своє рішення в межах строку, прийнятного під кутом зору питання, яке вирішується; забезпечує послідовне застосування загальних адміністративних приписів з одночасним врахуванням конкретних обставин кожної справи.

80. У пункті 2.4 Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 3-рп/2016 ідеться про те, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України), одним з елементів якого є правова визначеність положень законів та інших нормативно-правових актів.

81. За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці, неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

82. Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості в особи передбачати дії цих органів.

83. Практика ЄСПЛ свідчить, що надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (див. рішення від 02 листопада 2006 року у справі «Волохи проти України», від 02 серпня 1984 року у справі «Мелоун проти Сполученого Королівства»).

84. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача, вважає, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовано обставини справи в контексті надання оцінки правомірності оскаржуваного рішення, а саме щодо дотримання процедури його прийняття, тобто чи прийнято таке з урахуванням установлення ВЛК початку нових захворювань позивача, або чи такі захворювання є хронічними повільно прогресуючими, які стали підставою для визнання його обмежено придатним до військової служби.

85. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду також звертає увагу на те, що незважаючи на приписи статті 77 КАС України щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень доказування правомірності свого рішення, відповідачі у відповідних поясненнях обмежилися лише посиланнями на дискреційність повноважень ВЛК, що, на переконання Верховного Суду, не є достатнім доказом дотримання ВЛК передбаченої процедури прийняття оскаржуваного рішення.

86. Своєю чергою, в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

87. Таким чином, наведені вище допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення унеможливлюють розгляд та оцінку Верховним Судом наведених в касаційній скарзі доводів по суті спору, у зв`язку із чим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та направленням справи на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

88. Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

89. Отже, доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, знайшли своє підтвердження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

91. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

92. На підставі частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

93. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясували обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково із скасуванням судових рішень судів першої та апеляційної інстанції та направленням справи на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року скасувати, а справу № 620/11008/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», Військово-лікарської комісії Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді М. В. Білак

В. Е. Мацедонська