Ухвала

від 17.03.2025 по справі 487/113/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/113/23

Провадження №2-р/487/3/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання Беспалько А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаєві заяву представника комунальної організації «Міський центр комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю» Крайника Романа Микоолайовича про роз`яснення рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 докомунальної організації«Міський центркомплексної реабілітаціїдітей таосіб зінвалідністю» пропоновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу тазобов`язання провести атестацію,-

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача комунальноїорганізації «Міськийцентр комплексноїреабілітації дітейта осібз інвалідністю» Крайник Р. подав заяву про роз`яснення рішення у справі №487/113/23, а саме роз`яснити чому в рішенні суду заборонено утримувати податки та збору з суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно ст.. 271 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення (ч. 3 ст. 271 ЦПК України).

З огляду на зміст поданої заяви про роз`яснення судового рішення, суд не вбачає необхідності у виклику учасників справи в судове засідання для розгляду даної заяви.

Дослідивши заяву про роз`яснення рішення, матеріали справи №487/113/23, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Отже, діюче процесуальне законодавство зазначає, що судове рішення повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Роз`яснення судового рішення є одним із способів усунення його недоліків, які стосуються недотримання його ясності та визначеності.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та не вирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення ухваленого рішення, які не чітко та не ясно сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Таким чином, роз`яснення рішення - це більш повний, чіткий, ясний, зрозумілий виклад рішення, як правило його резолютивної частини, розуміння та сприйняття яких викликає труднощі, однак шляхом постановлення ухвали про роз`яснення суд не вправі змінювати суть самого рішення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 128/2734/17 та встановив, що суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Верховним Судом зазначено, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.

В провадженні Заводського районногосуду м.Миколаєва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до комунальної організації «Міський центр комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов`язання провести атестацію.

Рішенням Заводськогорайонного судум.Миколаєва від28.10.2024,позовні вимогизадоволено частково,поновлено ОСОБА_1 з29жовтня 2022року напосаді практичногопсихолога 1категорії відділенняпсихолого-педагогічноїреабілітації докомунальної установи«Міський центркомплексної реабілітації длядітей таосіб зінвалідністю», стягнутоз комунальноїустанови «Міськийцентр комплексної реабілітаціїдля дітейта осібз інвалідністю» накористь ОСОБА_1 середній заробіток зачас вимушеногопрогулу врозмірі 167267,05грн. безутримання податківта іншихобов`язковихплатежів,в рештіпозовних вимогвідмовлено,вирішено пророзподіл судовихвитрат усправі.Допущено негайневиконання рішенняв частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції від 28.10.2204 залишено без змін Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27.01.2025 та набрало законної сили

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, розмір присуджених сум при виплаті на виконання судового рішення підлягає зменшенню на суму податків та зборів, оскільки особа відшкодовує (виплачує, надає) на користь фізичної особи середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, така особа виступає щодо такої фізичної особи податковим агентом та зобов`язана утримати і перерахувати податок зі суми такого доходу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц, від 25 березня 2021 року у справі № 185/2109/18.

При цьому Верховний Суд у справі справа N 359/10023/16-ц дійшов висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, відрахування податків і обов`язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.

Так, суд у мотивувальній частині рішення від 28.10.2024 у справі №487/113/25 зазначив, що з комунальної установи «Міський центр комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 167267,05 грн. та посилаючись на п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року, вказав, що справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення. Тому в резолютивній частині рішення суд і зазначив, що підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 167267,05грн.без утриманняподатків таінших обов`язковихплатежів.

Отже, резолютивна частина рішення суду в частині, роз`яснення якої вимагається, викладена чітко, зрозуміло і з урахуванням вищенаведених позицій Верховного Суду.

За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення заяви про роз`яснення рішення.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст.271 , 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника комунальної організації «Міський центр комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю» Крайника Романа Микоолайовича про роз`яснення рішення суду в справі за позовом ОСОБА_1 докомунальної організації«Міський центркомплексної реабілітаціїдітей таосіб зінвалідністю» пропоновлення нароботі тастягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу тазобов`язання провести атестацію- залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.М. Афоніна