Постанова
від 05.03.2025 по справі 910/16249/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2025 р. Справа№ 910/16249/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Станіка С.Р.

Пантелієнка В.О.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

від Національного банку України Щербань Л.А.: за довіреністю №18-0012/74582 від 02.10.2024

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 (Яковенко А.В., повний текст ухвали складено та підписано - 17.09.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 (Яковенко А.В., повний текст ухвали складено та підписано - 17.09.2024), зокрема, задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражного керуючого Ягічева С.О. від 26.07.2024; продовжено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів до 01.02.2025; затверджено звіти арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн; залишено без розгляду заяву Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ч.ч. 1, 2,6 ст. 30 КУзПБ, ч. ч. 2, 3 ст. 49 КУзПБ, абз. 4 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на 170 днів до 01.02.2024 та ухвалити нове рішення про відмову у цій частині; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині залишення без розгляду заяви Національного банку про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині затвердження звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення: «В затвердженні звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано положення ст. 30, ч. 14 ст. 39, ч. ч. 6,8 ст. 41, ч. 7 ст. 44 КУзПБ, ч. 4 п. 1-6 Перехідних положень КУзПБ.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом та не подали відзиви на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України, не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/16249/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді: Доманська М.Л., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 910/16249/21 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16249/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/874/24 від 25.11.2024 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді Полякова Б.М., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16249/21.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/16249/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Остапенко О.М.

05.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/16249/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у справі № 910/16249/21 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/16249/21 за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21; розгляд апеляційної скарги Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 призначено на 05.03.2025.

13.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшла заява про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. та Остапенка О.М. від розгляду апеляційної скарги Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4860/24 від 16.12.2024 у зв`язку із перебуванням судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16249/21.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/16249/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 у справі № 910/16249/21, зокрема, заяву Національного банку України про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. та Остапенка О.М. визнано необґрунтованою; матеріали справи № 910/16249/21 передано на здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 заяву Національного банку України про відвід суддів Отрюха Б.В. та Остапенка О.М. у справі № 910/16249/21 передано на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді: Владимиренко С.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.01.2025 у справі № 910/16249/21 відмовлено у задоволенні заяви Національного банку України про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. та Остапенка О.М. у справі № 910/16249/21.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/726/25 від 04.03.2025 у зв`язку із перебуванням судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці та перебуванням судді Остапенка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці 05.03.2025, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/16249/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/16249/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі № 910/16249/21 апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Станік С.Р., Пантелієнко В.О.

Явка представників учасників справи

05.03.2025 у судове засідання з`явився представник Національного банку України.

Інші учасники справі не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представника Національного банку України.

Заяви/клопотання

05.03.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» Маковея Олега Григоровича надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв`язку з тим, що представник товариства приймає участь, як представник компанії Корпорейт Солюшнз ЛЛС у іншій справі, судове засідання в якій відбудеться 05.03.2025 о 14:00 в Господарському суді Рівненської області,а тому у останнього відсутні неможливість взяти участь в даному судовому засіданні.

Головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовому засіданні 05.03.2025 на обговорення ставиться питання про можливість задоволення вище зазначеного клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату представник Національного банку України заперечував проти задоволення вищезазначеного клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Так, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, а також щодо неможливості направити іншого представника в судове засідання, яке призначене на 05.03.2025.

При цьому слід зазначити, що в ухвалі Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у даній справі явка представників учасників справи не була визнана обов`язковою, а зокрема в цих ухвалах доведено до відома учасників справи, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Колегія судів Північного апеляційного господарського суду також звертає увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також зважує на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Таким, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання щодо відкладення розгляду справи, з огляду на його необґрунтованість та можливість розгляду справи № 910/16249/21 у даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 05.03.2025 представник Національного банку України просила подану ним апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 скасувати в повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль»; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» в розмірі 374 531 288,07 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль»; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю ««Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражного керуючого Ягічева Сергія Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 550 від 03.07.2013).

Ухвалою попереднього засідання від 03.04.2023 визнано кредитором у справі № 910/16249/21 по відношенню до боржника:- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» з грошовими вимогами на суму 790 426 719,91грн., з яких 81 240,00грн.-вимоги першої черги, 790 345 479,91грн., з яких 735 156 640,75грн.-вимоги четвертої черги, 55 188 839,16грн.-вимоги забезпечені майном боржника; - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгарант» з грошовими вимогами на суму 162 481 708,93грн., з яких 4540,00грн.-вимоги першої черги, 162 477 168,93 грн., що забезпечені заставою боржника; - Національний банк України з грошовими вимогами на суму 3 047 949 870,40 грн., з яких 4540,00 грн.-вимоги першої черги, 3 047 945 330,40 грн., що забезпечені заставою боржника. Підсумкове засідання призначено на 22.05.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2023 задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражного керуючого Ягічева С.О. від 08.09.2023. Продовжено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів до 28.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражного керуючого Ягічева С.О. від 09.02.2024. Продовжено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів до 16.08.2024. Затверджено звіти арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 25.10.2021 по 31.03.2023 у розмірі 334 954,24 грн. (з яких 54 000,00 грн. відшкодовано) та за період з 01.04.2023 по 31.01.2024 у розмірі 202 200,00 грн. Залишено без розгляду заяву Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі.

До Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Ягічева С.О. про продовження процедури розпорядження майном та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 на 170 днів, а також про затвердження звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.02.2024 по 30.06.2024.

06.09.2024 до суду надійшли заперечення Національного банку України щодо продовження мораторію на задоволення вимог кредиторів та затвердження звітів про нарахування та виплату грошової винагороди розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль».

Також, 06.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває у заставі.

За наслідками розгляду вищевказаного клопотання розпорядника майна боржника та заяви кредитора - Національного банку України, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Північний апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника Національного банку України, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті судового рішення, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Національного банку України підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Щодо клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Ягічева С.О. про продовження процедури розпорядження майном ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» та мораторію на задоволення вимог кредиторів на 170 днів, необхідно зазначити таке.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.07.2024 на засіданні зборів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» розпорядником майна арбітражним керуючим Ягічевим С.О. зазначено, що ним було направлено вимогу боржнику про необхідність невідкладного складання Протоколу інвентаризаційної комісії та його затвердження керівником боржника протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації. Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відобразити у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація (п. 3 розміру ІV Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879).

При цьому, у відповідь на вимогу розпорядника майна боржник повідомив, листом № б/н від 19.07.2024, що стан активів, розташованих у селищі Східне Білозерського району Херсонської області (Музиківська сільська територіальна громада) невідомий, оскільки вони перебували під окупацією. Згідно Переліку територій, на який ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією згідно чинної редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, на території Музиківської сільської територіальної громади (UA65100090000097337) з 11.11.2022 є можливість проведення бойових дій, можливість бойових дій досі не припинена.

Внаслідок чого, розпорядник майна арбітражний керуючий Ягічев С.О. повідомив кредиторів, присутніх на зборах та засіданні комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» про неможливість складання Протоколу інвентаризаційної комісії та його затвердження керівником підприємства протягом 5 робочих днів, адже завершити інвентаризацію на даний момент не вбачається за можливе.

Судом встановлено, що 26.07.2024 прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження процедури розпорядження майном та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на 170 днів, а також оформлення протоколу зборів кредиторів та подання його до Господарського суду міста Києва доручено розпоряднику майна ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражному керуючому Ягічеву С.О., зазначене підтверджується протоколом зборів кредиторів ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» від 26.07.2024.

В силу ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Приписами ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних та юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На розширення положення Основного Закону в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 4 статті 11 ГПК України передбачає застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського Суду з прав людини «Савенков проти України» від 02.05.2013 «Папазов проти України» від 15.03.2012 зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Нормами ч. 2 ст. 49 КУзПБ визначено, що до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плату санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 49 КУзПБ, у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Разом з тим, за змістом абз. 4 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строки проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та/або другого повторного аукціону, виконання плану санації (у тому числі якщо провадження у справі про банкрутство продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом») чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

Отже, станом на даний час у розпорядника майна та керівника боржника відсутня об`єктивна можливість провести інвентаризацію усіх активів боржника з урахуванням обставин, викладених у повідомленні директора ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» Б.С. Прокоса від 19.07.2024, зазначене підтверджується належними доказами та зворотного не доведено.

За таких обставин, враховуючи протоколи зборів кредиторів та комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» від 26.07.2024, з метою дотримання прав кредиторів на задоволення їх вимог у разі можливого відновлення платоспроможності боржника, з огляду на відсутність рішення зборів кредиторів щодо подальшої процедури у справі про банкрутство, а також необхідності надання додаткового часу розпоряднику майна для вжиття заходів, визначених КУзПБ, у тому числі в частині проведення повної інвентаризації активів боржника, місцевий господарський суд, з яким погоджується апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку про задоволення клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Ягічева С.О. та продовження процедури розпорядження майном та мораторію на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» строком на 170 днів до 01.02.2025.

Щодо звітів розпорядника майна арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», необхідно зазначити таке.

Із матеріалів справи вбачається, що із наданих розрахунків арбітражним керуючим Ягічевим С.О. зазначено, що за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 розмір основної грошової винагороди за виконання ним повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» складає 114 600,00 грн, яка не виплачувалася розпоряднику майна, при цьому ним не були понесені інші витрати за цей період.

Судом встановлено, що зборами кредиторів прийнято рішення схвалити звіти розпорядника майна про свою діяльність та про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрати по справі № 910/16249/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024, що підтверджується протоколом зборів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» від 26.07.2024.

В силу ч. 1 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Згідно з ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Приписами ч. 6 ст. 30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Таким чином, враховуючи протокол зборів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» від 26.07.2024, відсутність зауважень стосовно роботи розпорядника майна збоку кредиторів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про затвердження звітів розпорядника майна, так як останні узгоджуються з нормами КУзПБ, з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 КУзПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

З системного аналізу норм закону вбачається, що боржник визнається банкрутом, коли господарським судом встановлено неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до реєстру вимог кредиторів визначенню підлягає розмір пасиву боржника. Відомості про актив боржника, мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан божника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається на попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника.

Таким чином, завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження по справі, виходячи з клопотання зборів кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом.

Тобто, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність, для чого необхідно належним чином з`ясувати зазначені вище питання.

Отже, враховуючи відсутність у справі матеріалів інвентаризації усіх активів та пасивів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», не можливо об`єктивно надати оцінку неспроможності боржника виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами.

Щодо заяви Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна, що перебуває в заставі, слід зазначити таке.

Національний банк України визнано було кредитором у справі № 910/16249/21 по відношенню до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» з грошовими вимогами на суму 3 047 949 870,40 грн, з яких 4 540,00 грн -вимоги першої черги, 3 047 945 330,40 грн., що забезпечені заставою боржника.

Отже, Національний банк України є забезпеченим кредитором.

Як зазначалось вище, 06.09.2024 Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про надання згоди на реалізацію майна боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває у заставі.

Так, у зазначені заяві Національний банк України просив надати дозвіл на задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07.10.2011, укладеним між Національним банком України та ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., та зареєстрованим в реєстрі за № 3609, на наступне нерухоме майно, а саме: комплекс, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121в, літера А, які належать ТОВ «Торговий дім «Ірансмагісталь» на праві власності на підставі права власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва (наказ № S08-В від 11.08.2011) від 11.08.2011, серія САЕ 300252, та зареєстрованим КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна» 19 серпня 2011 року, номер запису 10618-П в книзі 224п-10, реєстраційний номер 34439757; на підставі договору купівлі - продажу від 23.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., за реєстровим номером № 5711 та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна» 30.08.2011, номер запису 10618-1 в книзі 224п-10, реєстраційний номер 34439757, у рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» за кредитними договорами від 14.08.2008 № 38/08-08/СТ, від 13.05.2014 № 12/09/5, від 23.10.2008 № 52, від 21.05.2008 № 16/05-08/СT, від 20.02.2009 № 12/09/2 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України (код ЄДРПОУ 00032106, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) у загальній сумі заборгованості 2 973 736 397,85 грн., яка складається з наступного:

заборгованість за Кредитним договором №38/08-08/СТ від 14.08.2008 складає 4 157 695,65 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 3 725 385 грн. 00 коп, заборгованість за процентами -432 310 грн. 65 коп,

заборгованість за Кредитним договором №12/09/2 від 20.02.2009 складає 185 117 060,91 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 165 703 362 грн. 28 коп., заборгованість за процентами -19 413 698 грн. 63 коп.,

заборгованість за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 складає 2 011 409 362,80 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 1 875 546 349 грн. 10 коп., заборгованість за процентами -135 863 013 грн. 70 коп.,

заборгованість за Кредитним договором №16/05-08/СТ від 21.05.2008 складає 115 305 367,69 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 102 686 463 грн. 58 коп., заборгованість за процентами - 12 618 904 грн. 11 коп.,

заборгованість за Кредитним договором №52 від 23.10.2008 складає 657 746 910,80 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 591 740 335,47 грн, заборгованість за процентами - 66 006 575,33 грн.

При цьому, забезпечений кредитор просив встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Суд першої інстанції залишаючи без розгляду зазначену заяву Національного банку України, послався на те, що у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» продовженого дію мораторію на задоволення вимог кредиторів на 170 днів до 01.02.2025, а тому заявлені вимоги забезпеченого кредитора щодо надання згоди на реалізацію майна боржника є передчасними.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

За змістом ч. 14 ст. 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.

В силу ч.ч. 1, 2, 3 ст. 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

Згідно з абз 1 ч. 5 ст. 41 КУзПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

У відповідності до ч. 8 ст. 41 КУзПБ дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство. Щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

За змістом ч. 6 ст. 41 КУзПБ задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

Частиною 5 статті 41 КУзПБ визначено, що звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

У справах про банкрутство поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності суттєве значення має принцип судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства.

Цей принцип полягає, серед іншого, у судовому контролі за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси та інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів, а також за збереженням балансу інтересів сторін, у тому числі під час продажу майна банкрута з метою реалізації за найвищу ціну та відповідно до встановленої КУзПБ процедури.

У межах дотримання наведеного принципу з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність боржника, зважаючи на відсутність нормативного врегулювання співвідношення процедур виконавчого провадження та процедур банкрутства, з огляду на мету та цілі КУзПБ, такими, що відповідають положенням чинного законодавства України, можна вважати лише ті дії державного виконавця щодо звернення стягнення на майно боржника, які були дозволені (санкціоновані) судовим рішенням (ухвалою суду) в межах справи про банкрутство.

Отже, після спливу 170 днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою господарським судом за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 905/1923/15.

Зважаючи на те, що процедура розпорядження майном боржника у справі № 910/16249/21 була введена 25.10.2021, 170 днів сплинули 13.04.2022.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 41 КУзПБ, з метою забезпечення балансу інтересів учасників провадження у справі про банкрутство, а саме забезпеченого кредитора Національного банку України, з урахуванням припинення мораторію на задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі.

Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу Національного банку України слід частково задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у даній справі в частині залишення без розгляду заяви Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі скасувати, прийнявши нове судове рішення, яким задовольнити заяву Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти російської федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України»).

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Трофимчук проти України» зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За змістом положень ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушеннями норм права при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доводи скаржника, які викладені в апеляційній скарзі щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а відтак, наявні правові підстави для її часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національного банку України задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині залишення без розгляду заяви Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі.

3. Надати Національному банку України дозвіл на задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07.10.2011, укладеним між Національним банком України та ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., та зареєстрованим в реєстрі за № 3609, на наступне нерухоме майно, а саме: комплекс, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121в, літера А, які належать ТОВ «Торговий дім «Ірансмагісталь» на праві власності на підставі права власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва (наказ № S08-В від 11.08.2011) від 11.08.2011, серія САЕ 300252, та зареєстрованим КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна» 19 серпня 2011 року, номер запису 10618-П в книзі 224п-10, реєстраційний номер 34439757; на підставі договору купівлі - продажу від 23.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., за реєстровим номером № 5711 та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна» 30.08.2011, номер запису 10618-1 в книзі 224п-10, реєстраційний номер 34439757, у рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» за кредитними договорами від 14.08.2008 № 38/08-08/СТ, від 13.05.2014 № 12/09/5, від 23.10.2008 № 52, від 21.05.2008 № 16/05-08/СT, від 20.02.2009 № 12/09/2 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України (код ЄДРПОУ 00032106, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) у загальній сумі заборгованості 2 973 736 397,85 грн., яка складається з наступного: