Ухвала

від 06.05.2025 по справі 910/16249/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/16249/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В.В., Погребняк В.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025

у справі №910/16249/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль»

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21, зокрема, задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражного керуючого Ягічева С.О. від 26.07.2024; продовжено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів до 01.02.2025; затверджено звіти арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн; залишено без розгляду заяву Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ч.ч. 1, 2,6 ст. 30 КУзПБ, ч. ч. 2, 3 ст. 49 КУзПБ, абз. 4 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Суд першої інстанції залишив без розгляду заяву Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває у заставі, оскільки така заява подана передчасно з урахуванням продовженого мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів до 01.02.2025.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на 170 днів до 01.02.2024 та ухвалити нове рішення про відмову у цій частині; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині залишення без розгляду заяви Національного банку про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині затвердження звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення: «В затвердженні звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн відмовити».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині залишення без розгляду заяви Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі - скасовано та прийнято нове судове рішення, яким задоволено заяву Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі.

Надано Національному банку України дозвіл на задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07.10.2011, укладеним між Національним банком України та ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., та зареєстрованим в реєстрі за № 3609, на наступне нерухоме майно, а саме: комплекс, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121в, літера А, які належать ТОВ «Торговий дім «Ірансмагісталь» на праві власності на підставі права власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва (наказ № S08-В від 11.08.2011) від 11.08.2011, серія САЕ 300252, та зареєстрованим КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна» 19 серпня 2011 року, номер запису 10618-П в книзі 224п-10, реєстраційний номер 34439757; на підставі договору купівлі - продажу від 23.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., за реєстровим номером № 5711 та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна» 30.08.2011, номер запису 10618-1 в книзі 224п-10, реєстраційний номер 34439757, у рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» за кредитними договорами від 14.08.2008 № 38/08-08/СТ, від 13.05.2014 № 12/09/5, від 23.10.2008 № 52, від 21.05.2008 № 16/05-08/СT, від 20.02.2009 № 12/09/2 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України (код ЄДРПОУ 00032106, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) у загальній сумі заборгованості 2 973 736 397,85 грн., яка складається з наступного:

заборгованість за Кредитним договором №38/08-08/СТ від 14.08.2008 складає 4 157 695,65 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 3 725 385 грн. 00 коп, заборгованість за процентами -432 310 грн. 65 коп,

заборгованість за Кредитним договором №12/09/2 від 20.02.2009 складає 185 117 060,91 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 165 703 362 грн. 28 коп., заборгованість за процентами -19 413 698 грн. 63 коп.,

заборгованість за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 складає 2 011 409 362,80 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 1 875 546 349 грн. 10 коп., заборгованість за процентами -135 863 013 грн. 70 коп.,

заборгованість за Кредитним договором №16/05-08/СТ від 21.05.2008 складає 115 305 367,69 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 102 686 463 грн. 58 коп., заборгованість за процентами - 12 618 904 грн. 11 коп.,

заборгованість за Кредитним договором №52 від 23.10.2008 складає 657 746 910,80 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 591 740 335,47 грн, заборгованість за процентами - 66 006 575,33 грн.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 залишено без змін.

07.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/16249/21 в частині надання Національному банку України дозволу на задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами та встановлення способу реалізації предмета іпотеки. Справу в цій частині направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №910/16249/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, можливість касаційного оскарження якого не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» 22.04.2025 через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/16249/21 в частині надання Національному банку України дозволу на задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами та встановлення способу реалізації предмета іпотеки. Справу в цій частині направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/16249/21 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Васьковський О.В., суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 23.04.2025.

23.04.2025 до Верховного Суду від Національного банку України надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі №910/16249/21, обґрунтоване тим, 1. що постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/16249/21, враховуючи частину третю статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, не підлягає касаційному скарженню; 2. за результатами розгляду аналогічної касаційної скарги, Верховний Суд вже відмовляв у відкритті касаційного провадження.

Дослідивши касаційну скаргу та зазначене заперечення, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

Законодавцем у статті 9 КУзПБ встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство (основне провадження).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.

Наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Отже, КУзПБ не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанов апеляційних судів, прийнятих за результатом апеляційного перегляду ухвал, постанов судів першої інстанції в частині надання згоди на реалізацію майна боржника.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 ГПК України).

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі №910/16249/21 про задоволення заяви Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі, яка прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 11.09.2024, зокрема, в частині залишення без розгляду заяви про надання згоди на реалізацію майна боржника, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 28.04.2023 у справі № 908/3067/21, від 08.05.2023 у справі № 908/2840/21, від 09.05.2023 у справі №908/20/22, від 10.05.2023 у справі № 908/41/22, від 15.08.2023 у справі №917/110/22, від 22.05.2024 у справі №15/175-б, від 14.03.2025 у справі 914/1200/21.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Таким чином, вичерпний перелік судових рішень першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі №910/16249/21 в частині залишення без розгляду заяви про надання згоди на реалізацію майна боржника, оскільки вона подана на судове рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі №910/16249/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк