Ухвала

від 14.04.2025 по справі 910/16249/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/16249/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025

у справі №910/16249/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль»

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21, зокрема, задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» арбітражного керуючого Ягічева С.О. від 26.07.2024; продовжено процедуру розпорядження майном та мораторій на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів до 01.02.2025; затверджено звіти арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн; залишено без розгляду заяву Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі.

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ч.ч. 1, 2,6 ст. 30 КУзПБ, ч. ч. 2, 3 ст. 49 КУзПБ, абз. 4 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Суд першої інстанції залишив без розгляду заяву Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває у заставі, оскільки така заява подана передчасно з урахуванням продовженого мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі № 910/16249/21 про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль» на 170 днів до 01.02.2025.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, Національний банк України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині продовження дії мораторію на задоволення вимог кредиторів на 170 днів до 01.02.2024 та ухвалити нове рішення про відмову у цій частині; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині залишення без розгляду заяви Національного банку про надання згоди на реалізацію майна боржника, що перебуває в заставі, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині затвердження звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення: «В затвердженні звітів арбітражного керуючого Ягічева С.О. про нарахування та виплату грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль» за період з 01.02.2024 по 30.06.2024 у розмірі 114 600,00 грн відмовити».

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 в частині залишення без розгляду заяви Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі - скасовано та прийнято нове судове рішення, яким задоволено заяву Національного банку України від 06.09.2024 про надання згоди на реалізацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі.

Надано Національному банку України дозвіл на задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 07.10.2011, укладеним між Національним банком України та ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., та зареєстрованим в реєстрі за № 3609, на наступне нерухоме майно, а саме: комплекс, будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 121в, літера А, які належать ТОВ «Торговий дім «Ірансмагісталь» на праві власності на підставі права власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим Головним управлінням комунальної власності м. Києва (наказ № S08-В від 11.08.2011) від 11.08.2011, серія САЕ 300252, та зареєстрованим КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна» 19 серпня 2011 року, номер запису 10618-П в книзі 224п-10, реєстраційний номер 34439757; на підставі договору купівлі - продажу від 23.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповська О.В., за реєстровим номером № 5711 та зареєстрованого КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна» 30.08.2011, номер запису 10618-1 в книзі 224п-10, реєстраційний номер 34439757, у рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ «Комерційний банк «Фінансова Ініціатива» за кредитними договорами від 14.08.2008 № 38/08-08/СТ, від 13.05.2014 № 12/09/5, від 23.10.2008 № 52, від 21.05.2008 № 16/05-08/СT, від 20.02.2009 № 12/09/2 (з усіма змінами та доповненнями до них) перед Національним банком України (код ЄДРПОУ 00032106, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) у загальній сумі заборгованості 2 973 736 397,85 грн., яка складається з наступного:

заборгованість за Кредитним договором №38/08-08/СТ від 14.08.2008 складає 4 157 695,65 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 3 725 385 грн. 00 коп, заборгованість за процентами -432 310 грн. 65 коп,

заборгованість за Кредитним договором №12/09/2 від 20.02.2009 складає 185 117 060,91 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 165 703 362 грн. 28 коп., заборгованість за процентами -19 413 698 грн. 63 коп.,

заборгованість за Кредитним договором №12/09/5 від 13.05.2014 складає 2 011 409 362,80 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 1 875 546 349 грн. 10 коп., заборгованість за процентами -135 863 013 грн. 70 коп.,

заборгованість за Кредитним договором №16/05-08/СТ від 21.05.2008 складає 115 305 367,69 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 102 686 463 грн. 58 коп., заборгованість за процентами - 12 618 904 грн. 11 коп.,

заборгованість за Кредитним договором №52 від 23.10.2008 складає 657 746 910,80 грн, а саме:

заборгованість за кредитом - 591 740 335,47 грн, заборгованість за процентами - 66 006 575,33 грн.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбачено Законом України «Про виконавче провадження» на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/16249/21 залишено без змін.

07.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/16249/21 в частині надання Національному банку України дозволу на задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечними договорами та встановлення способу реалізації предмета іпотеки. Справу в цій частині направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/16249/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.04.2025.

08.04.2024 до Верховного Суду від Національного банку України надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі №910/16249/21, обґрунтоване тим, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі № 910/16249/21, враховуючи частину третю статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, не підлягає касаційному скарженню.

Дослідивши касаційну скаргу та зазначене заперечення, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, про що роз`яснено Конституційним Судом України у рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справах "Levages Prestations Sevices v. France"; від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomes de la Torre v. Spain").

У рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб".

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Суд звертає увагу, що 21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

З дня введення в дію КУзПБ визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Отже, реалізація права на касаційне оскарження судових рішень у справі про банкрутство відбувається за правилами і в порядку, передбаченими главою Касаційне провадження" розділу IV "Перегляд судових рішень" ГПК України, з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у справі про банкрутство, визначених КУзПБ.

Законодавцем у статті 9 КУзПБ встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство (основне провадження).

Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.

Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі №910/16249/21 про задоволення заяви Національного банку України про надання згоди на реалізацію майна ТОВ «Торговий дім «Трансмагістраль», що перебуває в заставі, яка прийнята за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 11.09.2024, зокрема, в частині залишення без розгляду заяви про надання згоди на реалізацію майна боржника, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Подібний правовий висновок, викладено в ухвалах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №910/23627/16, від 22.05.2024 у справі №910/628/20.

Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» на вказане судове рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 у справі №910/16249/21 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження, тому в її прийнятті необхідно відмовити з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

З урахуванням викладеного та керуючись, статтями 234, 235, 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/16249/21 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Монополіум Фінанс» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї документами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков