Постанова

від 06.03.2025 по справі 904/805/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/805/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники учасників провадження:

від позивача: Чучупака Т.В. (поза межами суду);

від відповідача: Чепенко М.В. (поза межами суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 (суддя Бєлік В.Г., повне рішення складено та підписано 28.06.2024) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №ДД-27/12/23-8 від 27.12.2023 у розмірі 23 224 138,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

26.02.2024 через модуль ЄСІКС «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" заборгованість за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №ДД-27/12/23-8 від 27.12.2023 у розмірі 23 224 138,87 грн., а також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №ДД-27/12/23-8 від 27.12.2023 щодо повної та своєчасної оплати прийнятої від позивача електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

02.04.2024 через систему "Електронний суд" від позивача до суду надійшла заява про визнання недійсними правочинів пов`язаних з предметом спору, у якій заявник просить визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" та ТОВ "Метаенергія" та визнати недійсним односторонній правочин - заяву ТОВ "Метаенергія" від 22.03.2024 вих. № 22-03/1 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

11.04.2024 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, яку задоволено ухвалою суду від 12.04.2024 (залишену без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024); забезпечено позов шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" в межах ціни позову в сумі 23 224 138,87 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 в частині стягнення заборгованості в сумі 23 224 138,87 грн. провадження закрито.

В задоволенні заяви про визнання недійсним договір про відступлення право вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" та ТОВ "Метаенергія" - відмовлено.

В задоволенні заяви про визнання недійсним односторонній правочин - заяву ТОВ "Метаенергія" від 22.03.2024 вих.№ 22-03/1 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13 червня 2024 року в частині відмови у задоволенні заяви про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №24/03/21-1 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" та ТОВ "Метаенергія" та відмови у задоволенні заяви про визнання недійсним одностороннього правочину - заяву ТОВ "Метаенергія" від 22.03.2024 вих.№22-03/1 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, що мало бути ухвалене у формі "Ухвали"; справу №904/805/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" про стягнення заборгованості за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №ДД-27/12/23-8 від 27.12.2023 передати до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом прийнято до уваги та досліджено докази надані виключно відповідачем ТОВ «МЕТАЕНЕРГІЯ», без урахування вимог законодавства України у сфері енергетики, пояснень позивача, обґрунтувань щодо неможливості здійснення зустрічного зарахування з підстав набуття коштів ТОВ «МЕТАЕНЕРГІЯ» шляхом, що прямо суперечить закону України «Про ринок електричної енергії».

Вважає, що судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права також з підстави не залучення в порядку ст.50 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС», та не вірно застосовано судову практику до спірних правовідносин не встановивши усіх обставин справи.

Звертає увагу, що ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-VIII визначений порядок розрахунків за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку.

Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків.

Згідно з Додатком 1 до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 11.09.2017 № 89, балансові рахунки 2603 «Розподільчі рахунки суб`єктів господарювання» призначені для обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю.

Таким чином, рахунок 2603 є рахунком зі спеціальним режимом використання, про який йдеться у ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії». Цей рахунок є захищеним від зупинення операцій, накладення арешту, звернення стягнення, тощо. Саме на цей рахунок має бути здійснена оплата за електроенергію, і лише потім відповідно до Порядку розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, затвердженого Постановою НКРЕКП 18.06.2019 №1041, розподілена на поточний рахунок постачальника.

Інший механізм зарахування коштів за електричну енергію - відсутній, кошти за електричну енергію мають бути зараховані на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, а тому і зарахування однорідних вимог у випадку купівлі-продажу електроенергії - неможливе.

Звертає увагу суду, що хоча ч.1 ст. 75 Закону передбачено, що розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, однак в силу ч. 9 ст. 75 Закону Регулятором не затверджено Порядок застосування клірингу та не визначено, зокрема, умови залучення клірингової установи.

Наголошує, що на засіданні НКРЕКП, яке відбулося 22.05.2024 прийнято постанову «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року №332», якою пункт 1 постанови доповнено підпунктом такого змісту: 27) ОСП (у ролі АР), СВБ та ППБ здійснювати зарахування зустрічних однорідних вимог у разі наявності взаємної заборгованості, що сформувалась за договором про врегулювання небалансів електричної енергії або договором про участь у балансуючому ринку за результатами діяльності такого учасника ринку у різних розрахункових періодах, згідно з чинним законодавством України, за наявності взаємної згоди сторін таких договорів.».

Таким чином, Регулятором унормовано питання здійснення зустрічного зарахування однорідних вимог на балансуючому ринку електричної енергії, однак за обов`язкової взаємної згоди сторін таких договорів. Питання можливості зустрічного зарахування однорідних вимог на ринку двосторонніх договорів наразі вирішується профільним комітетом.

Тобто, станом на сьогодні, чинним законодавством України не врегульовано питання можливості зарахування зустрічних однорідних вимог на ринку електричної енергії (окрім балансуючого ринку внаслідок прийнятої постанови НКРЕКП 22.05.2024), а відтак, Позивач не погоджується із зустрічним зарахуванням Відповідача, у зв`язку з тим, що застосування клірингу/неттінгу без регламентованого Регулятором порядку вважатиметься порушенням законодавства про ринок електричної енергії, оскільки оплата за електричну енергію з урахуванням на даний час встановлених порядків може здійснюватися виключно грошовими коштами перерахованими на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

Щодо повноважень НКРЕКП, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 сформовано зокрема таки висновок: «Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» Регулятор має право приймати рішення, що є обов`язковими до виконання учасниками ринку».

Наголошує, що типові договори, затверджені Регулятором не містять іншого способу оплати за куповану електричну енергію, окрім як на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання електропостачальника. Здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог тягне за собою порушення законодавства у сфері енергетики. А відтак, відмова господарського суду Дніпропетровської області у визнанні заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсною є протиправною.

Неможливість погашення заборгованості ТОВ «МЕТАЕНЕРГІЯ» перед ТОВ «Нью Енерджі Юкрейн» за рахунок спірної взаємної заборгованості, утвореної відповідачем за результатами отримання права вимоги до позивача від третьої особи на підставі укладення ним договору про відступлення права вимоги, підтверджується умовами Основного договору, укладеного між позивачем і відповідачем.

Так, Відповідно до п. 3.3 Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №27/12/23-8 від 27.12.2023, Розрахунки Сторін за цим Договором здійснюються відповідно до реквізитів, зазначених у розділі 10 цього Договору. В розділі 10 договору в якості банківських реквізитів вказано Поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.5 Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №27/12/23-8 від 27.12.2023, Оплата Покупцем вартості електричної енергії вважається здійсненою після того, як на рахунок Продавця надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за придбану електричну енергію, відповідно до умов цього Договору.

Відповідно до п. 3.10 Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №27/12/23-8 від 27.12.2023, Додатковою угодою до Договору може встановлюватись інший, ніж встановлений у цьому розділі Договору порядок здійснення оплати електричної енергії.

Тому, суворо дотримуючись законодавства, сторони у Двосторонньому договорі купівлі-продажу електричної енергії №27/12/23-8 від 27.12.2023 визначили особливий порядок розрахунків, який істотно відрізняється від порядку сформульованого відповідачем в заяві про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Позивач та відповідач не укладали додаткових угод, які б змінювали порядок здійснення оплати. Таким чином, єдиним можливим способом розрахунків за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №27/12/23-8 від 27.12.2023, укладеним між позивачем та відповідачем є здійснення оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання позивача.

Крім того, вважає, що судом порушено норми процесуального права, оскільки в резолютивній частині рішення від 13.06.2024 в частині стягнення заборгованості в сумі 23 224 138,87 грн. провадження закрито, тобто, судом не було постановлено ухвалу про закриття провадження у справі (скарження якої надає право скаржнику просити суд апеляційної інстанції направити справу для продовження розгляду (ч.3 ст.276 ГПК України)), а ухвалено рішення, чим позбавлено скаржника права просити суд апеляційної інстанції направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду і ухвалення законного рішення (ст. ст. 277).

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Енерджі", у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечив, рішення вважає законним і обґрунтованим, наголошує, що станом на 21.03.2024 відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за Договором 1 у Відповідача/Покупця існувала заборгованість перед Позивачем/Продавцем за куплену електричну енергію в розмірі 23 224 138,87 грн. Разом з тим, 29.03.2023 між ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН», (далі - Позивач та/ або Покупець та/або Боржник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС», ідентифікаційний код юридичної особи 43859282, (далі - Продавець та/або Первісний кредитор), було укладено Двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № 23/03/29-1 (далі - Договір 2).

21.03.2024 по Договору 2 відбулась заміна кредитора (Продавця) у зобов`язанні шляхом підписання між Продавцем/Первісним Кредитором по Договору 2 - ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС», ідентифікаційний код юридичної особи 43859282, та ТОВ «МЕТАЕНЕРГІЯ», ідентифікаційний код юридичної особи 44817814 (Відповідач та Покупець по Договору 1 або Новий Кредитор по Договору 2), ДОГОВОРУ про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, предметом якого є відступлення частини грошового зобов`язань за Договором 2, яке настало за підсумками підписання між Позивачем/Покупцем та Боржником по Договору 2 (ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН») та Продавцем по Договору 2 (ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС») Акту № 120 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 30 квітня 2023 року з Додатком № 1 до Акту, а саме право на отримання грошових коштів у розмірі 25 746 133, 71 (Двадцять п`ять мільйонів сімсот сорок шість тисяч сто тридцять три гривні 71 копійка) грн. Про факт підписання ДОГОВОРУ про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, було письмово повідомлено Позивача/Боржника по Договору 2 (ТОВ «НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН») листом № 21-03/1 від 21.03.2024, який був направлений на офіційну електронну пошту, а також через Електронний сервіс Вчасно та М.Е.DОС.

22.03.2024 Відповідач, керуючись ч.2 ст. 601 ЦК України, скористався своїм правом та здійснив односторонній правочин шляхом направлення Апелянту на офіційну електронну адресу Заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (за вих.№ 22-03/1 від 22.03.2024).

Із аналізу правових норм ст.ст.202, 203, 601 ЦК України, вбачається, що Заява Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, надіслана Відповідачем Апелянту, за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Звертає увагу, щ наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Наголошує, що Договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між Позивачем та Відповідачем, не містить жодних заборон щодо припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Звертає увагу, що з урахуванням висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16, уточнених щодо застосування норм права (статей 601, 602 ЦК України) у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 зі справи № 910/11116/19, та того, що на момент здійснення відповідачем зарахування зустрічних майнових вимог, такі вимоги сторін є зустрічні, однорідні та такі, строк виконання яких настав, а також виходячи з того, що їх зарахування не заборонено вимогами ст.602 ЦК України, суд першої інстанції дійшов цілком правильного висновку про відсутність підстав задля визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого ТОВ «МЕТАЕНЕРГІЯ».

Крім того наголошено, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них. Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024 прав та обов`язків ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС» не могли і не повинні були розглянуті судом.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.07.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи.

24.07.2024 справа №904/805/24 надійшла до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.07.2024 (суддя - доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Вказану ухвалу доставленого до електронного кабінету відповідача 25.07.2024 о 22:59 годині. Відтак, з урахуванням норм ч.6 ст.242 ГПК України, недоліки скарги мали бути усунені у строк до 05.08.2024.

26.07.2024 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 25.07.2024 надійшла заява про усунення недоліків скарги; до скарги додано платіжну інструкцію №286941 від 24.07.2024 про сплату 2422,40 грн.

Ухвалою суду від 29.07.2024 відкрито провадження у справі за скаргою позивача; судове засідання призначено 06.11.2024; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

30.10.2024 до суду від представника позивача (Чучупаки Т.В.) надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Клопотання аналогічного змісту надійшло до суду 31.10.2024 від представника відповідача Чепенко М.В.

В судовому засіданні 06.11.2024 оголошено перерву до 13.02.2025.

В судовому засіданні 13.02.2025 оголошено перерву до 06.03.2025.

В судовому засіданні 06.03.2025 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

27.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (далі - Продавець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" (надалі - Покупець/Відповідач) було укладено Двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № ДД-27/12/23-8 (далі - Договір 1).

Відповідно до п.2.1. Договору, за цим Договором Продавець продає, а Покупець купує електричну енергію як товар, в обсягах, графіках погодинного обсягу, за ціною та на умовах, що визначені цим Договором, Додатками та Додатковими угодами до цього Договору, що є його невід`ємними частинами.

Згідно з п.2.2. Договору, Сторони узгодили, що обсяг електричної енергії, щогодинні обсяги електричної енергії (сума яких в межах доби складає добовий обсяг), ціна електричної енергії, період та/або етапи періоду купівлі-продажу електричної енергії за цим Договором регулюються Додатковими угодами до Договору, що укладені на розрахунковий місяць.

Відповідно до п.2.3., п.2.4. Договору, Сторони узгодили, що допускається відхилення фактичного добового обсягу купівлі/продажу електричної енергії в межах 10% в сторону збільшення або зменшення такого добового обсягу від встановленого Додатковою угодою без додаткового узгодження такого відхилення Сторонами. В цьому випадку договірним вважається обсяг електричної енергії, зареєстрований Сторонами в Системі MMS.

Сторони узгодили, що у випадку, якщо відхилення фактичного добового обсягу купівлі/продажу електричної енергії перевищує 10% в сторону збільшення або зменшення такого добового обсягу від узгодженого Сторонами у Додатковій угоді, коригування добових обсягів здійснюється на підставі Заявки (Додаток №1 до Договору), яка має бути підписана КЕП за допомогою сервісу на веб-сайті Центрального засвідчувального органу (надалі також - «ЦЗО») Міністерства цифрової трансформації України - www.czo.gov.ua та надсилається Покупцем Продавцю не пізніше 18:00 за два дні до торгового дня Д-2, на наступну електронну адресу: Electronewenergyukr@gmail.com. При цьому, Покупець зобов`язаний вказати в графі «Тема листа», яким відправлятиметься Заявка: «Заявка на коригування обсягів купівлі-продажу електричної енергії

На підставі п.2.5 Договору, Сторони дійшли згоди, що Заявка, подана в порядку п.2.4. цього Договору, є належним порядком повідомлення про зміни договірних обсягів купівлі-продажу електричної енергії на торговий день (Д), які Покупець бажає придбати у Продавця за цим Договором та не потребує внесення змін до Договору та/ або Додаткової угоди.

Відповідно до п.2.6. Договору, Сторони дійшли згоди, що Додаткова угода, підписана в порядку, передбаченому п.1.5. цього Договору, має юридичну силу оригіналу Додаткової угоди та містить дані про узгоджені договірні обсяги електричної енергії, які Покупець бажає придбати у Продавця за цим Договором у визначений ним розрахунковий місяць.

На підставі п.2.8. Договору, право власності Покупця на узгоджений в порядку, передбаченому цим Договором, обсяг електричної енергії виникає в момент отримання в Системі ММS автоматичного повідомлення від Оператора системи передачі про те, що зареєстрований за цим Договором обсяг електричної енергії є дійсним.

Відповідно до п.3.1. Договору, ціна електричної енергії на заявлений Покупцем в порядку передбаченому розд. ІІ цього Договору обсяг електричної енергії, а також графік розрахунків Покупця зазначаються Продавцем у відповідній Додатковій угоді до цього Договору. Сторони узгодили, що ціна за одиницю електричної енергії визначається в гривнях з точністю до двох знаків після коми згідно правил математичного заокруглення.

Згідно з п.3.6. цього Договору, розрахунковий місяць є звітним місяцем та згідно з умовами цього Договору є періодом звірки остаточних обсягів, графіків погодинного обсягу електричної енергії, розрахунків, за наслідками чого між Сторонами складається Акт передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії, в якому фіксується кінцевий обсяг та середньозважена ціна електричної енергії, що була продана Покупцю протягом звітного календарного місяця.

На виконання умов Договору, 27.12.2023 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №27/12/23-8 від 27.12.2023 (надалі також - Додаткова угода №1).

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 періодом постачання електричної енергії є з 00:00 год 01.01.2024 по 24:00 год 31.01.2024.

Загальний обсяг постачання електричної енергії, за цією Додатковою угодою становить 15 537,684 МВт*год.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №1, попередня ціна за 1 МВТ*год електричної енергії (ПЦ) становить 3089 грн. 58 коп. (без ПДВ) та підлягає зміні за результатом закінчення Розрахункового місяця в порядку передбаченому пп.3.2. п.3 цієї Додаткової угоди як Остаточна ціна за 1 МВТ*год електричної енергії.

Остаточна ціна за 1 МВт*год електричної енергії (ОЦ) у Розрахунковому місяці обчислюється шляхом множення Попередньої ціни, зазначеної у п.п.3.1. п.3 цієї Додатковї угоди, на коефіцієнт коригування «N», де:

N = (ЦРДН*k) / ПЦ, де:

ЦРДН - ціна купівлі-продажу електричної енергії (за 1 МВт*год) без ПДВ, що склалась за підсумками торгів на ринку «на добу наперед» на відповідну годину, відповідної доби Розрахункового місяця, у відповідній торговій зоні, згідно даних, що публікуються на веб-сайті ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ» за посиланням: https://www.oree.com.ua/index.php/pricectr у розділі «Погодинні ціни купівлі-продажу електричної енергії»;

K - коефіцієнт Продавця, який становить 1;

ПЦ - попередня ціна за 1 МВт*год електричної енергії (без ПДВ), зазначена у пп.3.1 п.3 цієї Додаткової угоди.

Відповідно до п. 3.2 Договору Покупець самостійно здійснює розрахунок розмірів платежів без надання Продавцем окремих відповідних рахунків для оплати. Підставою для оплати покупцем вартості електричної енергії є відповідна Додаткова угода до Договору.

Пунктами 4 та 5 Додаткової угоди №1 від 27.12.2023 визначено, що оплата за електричну енергію проводиться Покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений у Розділі 9 Договору, шляхом перерахування грошових коштів.

Покупець здійснює оплату за електричну енергію на умовах Д-2 у розмірі не менше добової вартості електричної енергії доби «Д».

У відповідності до пункту 1.2 Договору, поняття «Д-2» означає «за два дні до торгового дня».

Відповідно до п. 3.5. Договору оплата Покупцем вартості електричної енергії вважається здійсненою після того, як на рахунок Продавця надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за придбану електричну енергію, відповідно до умов цього Договору.

За умовами п.9.1 договору він вступає в силу з 01 січня 2024 та діє до 31 грудня 2024 (включно), аде в будь-якому разі до моменту здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі.

На виконання умов договору, зокрема Додаткової угоди №1, позивачем передано, а відповідачем прийнято електричну енергію, що підтверджується Актом №5 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2024.

Відповідно до Акта №5 від 31.01.2024 обсяг придбаної електричної енергії у січні 2024 року становить 12004,34 МВт*год. Ціна 1 МВт*год електричної енергії складає 3 338,72 грн., а загальна вартість придбаної електричної енергії - 40 079 130,04 грн. (без ПДВ), 8 015 826,01 грн. - ПДВ, разом 48 094 956,05 грн. з ПДВ.

З урахуванням умов п.3.5 договору, відповідач мав оплатити вартість купованої ним електричної енергії на умовах попередньої оплати, тому на момент звернення з позовом обов`язок по негайному виконанню зобов`язань у відповідача настав.

Станом на 21.03.2024 (з урахуванням здійснених відповідачем оплат - а.с.37, т.1, на звороті - а.с.45, т.1) відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за Договором 1 у Відповідача/Покупця існувала заборгованість перед Позивачем/Продавцем за куплену електричну енергію в розмірі 23 224 138,87 грн.

14.02.2024 листом №14/02/24-4 позивач направив відповідачу Вимогу про сплату заборгованості в розмірі 23 224 138,87 грн.

15.02.2024 листом №15/02-24 Відповідачем було надіслано відповідь на вимогу у формі гарантійного листа, в якому відповідач визнає суму заборгованості в розмірі 23 224 138,87 грн посилається на дію обставин непереборної сили та форс-мажорні обставини.

20.02.2024 позивач повторно направив відповідачу вимогу про оплату заборгованості, однак останній не здійснив оплату.

Несплата відповідачем існуючої заборгованості за поставлену електричну енергію і стала підставою звернення позивача з позовом до господарського суду за захистом своїх порушених і охоронюваних законом інтересів.

Разом з тим, господарським судом під час розгляду справи з`ясовано, що 29.03.2023 між ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН", (далі - Позивач та/або Покупець та/або Боржник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС", ідентифікаційний код юридичної особи 43859282, (далі - Продавець та/або Первісний кредитор), було укладено Двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № 23/03/29-1 (далі - Договір 2).

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за січень 2023 - жовтень 2023 року, станом на 21.03.2024 у Позивача (ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН") існує заборгованість перед Продавцем по Договору 2 (ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС",) у розмірі 168 385 732,80 (сто шістдесят вісім мільйонів триста вісімдесят п`ять тисяч сімсот тридцять дві гривні 80 коп.) грн.

Строк виконання грошового зобов`язання по Договору 2 у ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (Позивача/Покупця/Боржника) перед ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС" (Продавець/Первісний кредитор) настав 30.04.2023 по Додатковій угоді № 1 від 29 березня 2023 року з Додатком №1 та 30.06.2023 - по Додатковій угоді № 2 від 29 травня 2023 року з Додатком №1 до Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № 23/03/29-1 від 29 березня 2023 року.

21.03.2024 по Договору 2 відбулась заміна кредитора (Продавця) у зобов`язанні шляхом підписання між Продавцем/Первісним Кредитором по Договору 2 - ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС", ідентифікаційний код юридичної особи 43859282, та ТОВ "МЕТАЕНЕРГІЯ", ідентифікаційний код юридичної особи 44817814 (Відповідач та Покупець по Договору 1 або Новий Кредитор по Договору 2), договору про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, предметом якого є відступлення частини грошового зобов`язань за Договором 2, яке настало за підсумками підписання між Позивачем/Покупцем та Боржником по Договору 2 (ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕИН") та Продавцем по Договору 2 (ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС") Акту № 120 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 30 квітня 2023 року з Додатком № 1 до Акту, а саме право на отримання грошових коштів у розмірі 25 746 133, 71 (Двадцять п`ять мільйонів сімсот сорок шість тисяч сто тридцять три гривні 71 копійка) грн.

Про факт підписання договору про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, письмово повідомлено Позивача/Боржника по Договору 2 (ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕИН"), який був направлений на офіційну електронну пошту, а також через Електронний сервіс "Вчасно" та М.Е.DОС. (1т. арк.с. 79, 88).

У повідомленні, направленому відповідачем позивачу зазначено, що станом на 21.03.2024 Позивач - ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕИН" (Позивач/ Боржник та Покупець по Договору 2), має заборгованість перед ТОВ "МЕТАЕНЕРГІЯ" (Відповідач по Договору 1 та Новий Кредитор по Договору 2) у розмірі 25 746 133,71 (двадцять п`ять мільйонів сімсот сорок шість тисяч сто тридцять три гривні 71 копійка) грн., строк виконання якого настав 30.04.2023.

22.03.2024 Відповідач, керуючись ч.2 ст. 601 ЦК України, скористався своїм правом та здійснив односторонній правочин шляхом направлення Позивачу на офіційну електронну адресу Заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог (за вих.№ 22-03/1 від 22.03.2024 - 1т. арк.с.91, 96).

Як зазначено вище, не погодившись із цими правочинами, позивач 02.04.2024 звернувся до господарського суду в порядку ч.3 ст.237 ГПК України, та просив їх визнати недійсними.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо визнання недійсними правочинів, суд першої інстанції виходив із того, що при дотриманні умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Суд наголосив, що відносини між учасниками ринку електроенергії регулюється Законом України "Про ринок електричної енергії" від 17.04.2017 № 219-VШ, який не містить положень щодо спеціального порядку розрахунку, як і Договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між Позивачем та Відповідачем, не містить жодних заборон щодо припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому, заперечуючи проти зарахування зустрічних однорідних вимог позивач не навів доводів проти розміру відступленого права вимоги та не надав до матеріалів справи доказів відсутності такої заборгованості або іншого розміру, ніж зазначена відповідачем у заяві про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

За таких обставин відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача в частині визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №22-03/01 від 22.03.2024.

Оскільки ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС" до участі в справі в якості співвідповідача за заявою ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" не залучалось, відповідного клопотання позивач не заявляв, тому у задоволенні заяви ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" в частині вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС" (первісний кредитор/не є учасником справи) та ТОВ "МЕТАЕНЕРГІЯ", господарський суд також відмовив внаслідок неналежного складу відповідачів.

З урахуванням припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за правочином №22-03/01 від 22.03.2024, суд виснував, що заборгованість в розмірі 23 224 138,87 грн відсутня, що, в свою чергу, є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, предметом апеляційної скарги є відмова у задоволенні вимог щодо визнання недійсними правочинів.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України визначено, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

У той же час, недодержання особою при вчиненні правочину (в т.ч. одностороннього) наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним в силу приписів статті 215 ЦК України у судовому порядку.

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, виходячи із положень статей 202 та 601 ЦК України, спірна заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, надіслані відповідачем позивачу, за своєю правовою природою є односторонніми правочинами, направленими на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.

У постановах від 28.02.2018 у справі № 910/4312/17, від 04.07.2018 у справі № 910/16430/16, від 05.07.2018 у справі № 914/3013/16, від 19.07.2018 у справі № 910/14503/16, від 26.09.2018 у справі № 910/20105/17, від 04.04.2019 у справі № 918/329/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає, що відповідно до статті 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином. Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами іперевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16 щодо питання зарахування зустрічних вимог наведено наступне: «Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

З огляду на положення чинного законодавства зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.».

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 зі справи № 910/11116/19 уточнив висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 601, 602 ЦК України).

Так, Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 зі справи № 910/11116/19 вказав, що безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

У пункті 8.3. постанови Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №910/4503/20 зазначено, що для правильного вирішення спору зі справи судам необхідно як встановити факт наявності між сторонами спору щодо вимог, які були погашені (припинені) оскаржуваним зарахуванням, так і перевірити, чи існувала зарахована заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено стороною при зарахуванні.

Так, недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено статтею 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями глави 54 ЦК України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 та укладеним відповідно до вказаних нормативно-правових актів договору.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.

27.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (далі - Продавець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" (надалі - Покупець/Відповідач) було укладено Двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № ДД-27/12/23-8 (далі - Договір 1).

Згідно умов договору, як позивач, так і відповідач мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

За умовами п.7 ч.2 ст.66 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням таких обмежень: розрахунки за двосторонніми договорами здійснюються виключно у грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу).

Згідно визначення поняття кліринг - отримання, звірка та поточне оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов`язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

В розумінні понять, наведених у п.1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.20218 №307 (у редакції постанови НКРЕКП 24.06.2019 №1168 (далі Постанова №307)) неттінг - електричної енергії зобов`язань шляхом зарахування взаємних зобов`язань та однорідних грошових вимог таких учасників, яке здійснюється згідно з цими Правилами та на умовах договорів про врегулювання небалансів електричної енергії та про участь у балансуючому ринку.

Зокрема, наведене поняття також зустрічається у пунктах 5.14.10, 5.17.7, 10.2 Постанови №307, за якими: врегулювання сторонами взаємних зобов`язань за договором про участь у балансуючому ринку здійснюється шляхом неттінгу на умовах, викладених у цих Правилах та договорі про участь у балансуючому ринку.

Врегулювання сторонами своїх взаємних зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії здійснюється шляхом неттінгу на умовах, викладених у цих Правилах та договорі про врегулювання небалансів електричної енергії.

Виконання зобов`язань СВБ/ППБ, що виникли за результатами діяльності на балансуючому ринку у розрахункові періоди до 01 липня 2024 року здійснюється відповідно до виставлених АР платіжних документів та звітів, шляхом внесення плати на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП. При формуванні таких платіжних документів та звітів АР застосовує неттінг на умовах, що діяли до 01 липня 2024 року.

Отже, в розумінні положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.20218 №307 (у редакції постанови НКРЕКП 24.06.2019 №1168) взаємозаліку (неттінгу) підлягають тільки зобов`язання, що виникли за результатами діяльності на балансуючому ринку.

Згідно умов укладеного між сторонами договору, електрична енергія придбавалась відповідачем у позивача, як товар, а не для балансування обсягів електричної енергії.

За приписами ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків.

Учасники ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, які купують електричну енергію на цих ринках, вносять плату за куплену електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора ринку в одному з уповноважених банків.

Кошти оператора ринку з поточного рахунку із спеціальним режимом використання перераховуються в повному обсязі, у тому числі з урахуванням операцій клірингу (неттінгу), відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку на:

1) поточні рахунки учасників ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, крім електропостачальників, за продану електричну енергію на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників за продану ними електричну енергію на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку.

Постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках.

Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на:

1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників;

2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників;

3) поточний рахунок оператора системи передачі.

З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються згідно з алгоритмом, який встановлюється Регулятором.

Такий алгоритм розподілу коштів з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника передбачає, за звичайних умов, перерахування всіх коштів, що надходять від покупців на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника, у повному обсязі на поточні рахунки електропостачальника.

Внесення змін до зазначеного алгоритму здійснюється виключно у разі прострочення електропостачальником у строки та порядку, що визначені правилами ринку, оплати вартості його небалансів електричної енергії. Такі зміни до алгоритму діють до повного погашення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму вносяться на підставі подання оператора системи передачі у разі виникнення заборгованості електропостачальника перед оператором системи передачі. Зміни до алгоритму мають передбачати, що кошти з поточного рахунка із спеціальним режимом використання електропостачальника перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оператора системи передачі до повного погашення недоплати за куплений електропостачальником небаланс електричної енергії.

Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку затверджується та оприлюднюється Регулятором.

На кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку, не може бути звернено стягнення за зобов`язаннями цих учасників ринку.

Операції за поточними рахунками із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку не підлягають зупиненню.

У разі перерахування коштів за електричну енергію та послуги на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, у випадках, визначених цією статтею, отримувачі повинні повернути ці кошти у триденний строк з моменту їх отримання.

У разі неповернення у цей строк коштів, сплачених на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, ці суми підлягають стягненню до державного бюджету як санкція за вчинене правопорушення. Зарахування коштів до державного бюджету не звільняє їхніх отримувачів від повернення цих коштів відповідному учаснику ринку.

При здійсненні розрахунків на ринку електричної енергії може застосовуватися кліринг. Порядок застосування клірингу затверджується Регулятором та включає, зокрема, умови залучення клірингової установи.

Відтак, спеціальним Законом у спірних відносинах визначено певний вид розрахунків - тільки грошова форма і тільки на рахунок із спеціальним режимом використання.

При цьому, п. 3.3 Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №27/12/23-8 від 27.12.2023, визначено, що розрахунки Сторін за цим Договором здійснюються відповідно до реквізитів, зазначених у розділі 10 цього Договору.

А в розділі 10 договору в якості банківських реквізитів вказано: Поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.5 Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії №27/12/23-8 від 27.12.2023, оплата Покупцем вартості електричної енергії вважається здійсненою після того, як на рахунок Продавця надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за придбану електричну енергію, відповідно до умов цього Договору.

Як правильно зауважив позивач, на даний час, не затверджено Порядок застосування клірингу та не визначено, зокрема, умови залучення клірингової установи, для можливості здійснювати інші розрахунки між учасниками ринку електричної енергії на умовах взаємозаліку (клірингу (неттінгу)), крім зобов`язань балансування.

Отже, сторонами у договорі, відповідно до наведених вимог Закону, визначено спеціальний вид розрахунків, як спеціальним Законом у спірних відносинах не передбачено можливості застосування до розрахунків за електричну енергію взаємозаліку (неттінгу), крім ринку балансування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що спірні відносини не є відносинами з балансування обсягів електричної енергії.

Відтак, взаємозалік (неттінг) у розрахунках за поставлену електричну енергію не є можливим в силу Закону України «Про ринок електричної енергії», що, в свою чергу, підпадає під заборону, визначену ст.602 ЦК України, зокрема за положеннями якої не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

З урахуванням наведеного, вимога позивача (наведена у заяві від 02.04.2024) в частині визнання недійсним одностороннього правочину ТОВ «Метаенергія» про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №22-03/01 від 22.03.2024, є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

В свою чергу, суд першої інстанції на наведені норми права уваги не звернув, ретельної перевірки можливості зарахування зустрічних вимог, всупереч нормам права, не здійснив, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку, що Закон України "Про ринок електричної енергії" від 17.04.2017 № 219-VШ, не містить положень щодо спеціального порядку розрахунку, як і Договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між Позивачем та Відповідачем, і не містить жодних заборон щодо припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно, відмовивши у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог №22-03/01 від 22.03.2024.

Щодо вимог позивача в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ «Метанерегія» та ТОВ «Запорізький енергетичний альянс».

В обґрунтування заяви про визнання недійсним правочину пов`язаного з предметом спору Позивач зазначив, що Договір про відступлення права вимоги до ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" між ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС" та ТОВ "МЕТАЕНЕРГІЯ" укладено з порушенням умов первісного Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № 23/03/29-1 від 29.03.2023, відповідно до якого ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" є боржником перед ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС". У Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС", немає права відступати право вимоги за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 23/03/29-1 від 29.03.2023. Законодавство про ринок електричної енергії припускає можливість зарахування зустрічних (визнаних) зобов`язань виключно згідно договорів про участь у балансуючому ринку, а не за Двосторонніми договорами купівлі-продажу електричної енергії. Єдиним можливим способом розрахунків за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № ДД-27/12/23-8 від 27.12.2023, укладеним між Позивачем та Відповідачем є здійснення оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Позивача. Умовами Двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № ДД-27/12/23-8 від 27.12.2023, укладеного між ТОВ "МЕТАЕНЕРГІЯ" та ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" не передбачено зустрічне зарахування вимог.

При цьому, звернувшись до суду з заявою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС" (первісний кредитор, який не є учасником справи) та ТОВ "МЕТАЕНЕРГІЯ" (новий кредитор/відповідач), як наслідок недійсності цього договору, позивачем, як заявником, і відповідачем також, не було заявлено клопотання про залучення ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС" у справі в якості третьої особи чи співвідповідача.

В свою чергу, як неодноразово вказував Верховний Суд (постанови від 30.07.2020 у справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 10.09.2021 у справі № 909/207/20 та від 12.03.2024 у справі № 918/7/23) у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.

За приписами ч.1 ст.14, ч.2 ст.237 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Згідно з ч.1 ст.48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Отже, визначення відповідача у справі, тобто особи до якої пред`являється вимога залежить виключно від позивача.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Звідси, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024 прав та обов`язків ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС" не можуть бути розглянуті судом і вирішені в спорі позивача з третьою особою (не учасником справи), яка в такій ситуації має бути залучена співвідповідачем.

Оскільки ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС" до участі в справі в якості співвідповідача за заявою ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" не залучено, відповідного клопотання позивач не заявляв, тому у задоволенні заяви ТОВ "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" в частині вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС" (первісний кредитор, що не є учасником справи) та ТОВ "МЕТАЕНЕРГІЯ", необхідно відмовити внаслідок неналежного складу відповідачів.

А тому, в цій частині є безпідставними доводи апелянта стосовно допущення господарським судом порушення норм матеріального та процесуального права з підстави не залучення в порядку ст.50 ГПК України до участі у справі в якості третьої особи ТОВ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС», та не вірного застосовання судової практики до спірних правовідносин, без встановлення усіх обставин справи.

З урахуванням того, що суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права, зокрема, ст.ст.601, 602 ЦК України і Закон України «Про ринок електричної енергії», суд апеляційної інстанції вважає необхідним вийти за межі вимог апеляційної скарги і надати оцінку заявленим позовним вимогам, тобто прийняти своє рішення у справі.

Як зазначалось вище, правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями глави 54 ЦК України, Законом України "Про ринок електричної енергії", Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 та укладеним відповідно до вказаних нормативно-правових актів договору.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.

27.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" (далі - Продавець/Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" (надалі - Покупець/Відповідач) було укладено Двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № ДД-27/12/23-8 (далі - Договір 1).

За умовами п.7 ч.2 ст.66 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням таких обмежень: розрахунки за двосторонніми договорами здійснюються виключно у грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу).

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст.714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч.1 ст.75 Закону України «Про ринок електричної енергії» розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 періодом постачання електричної енергії є з 00:00 год 01.01.2024 по 24:00 год 31.01.2024.

Загальний обсяг постачання електричної енергії, за цією Додатковою угодою становить 15 537,684 МВт*год.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди №1, попередня ціна за 1 МВТ*год електричної енергії (ПЦ) становить 3089 грн. 58 коп. (без ПДВ) та підлягає зміні за результатом закінчення Розрахункового місяця в порядку передбаченому пп.3.2. п.3 цієї Додаткової угоди як Остаточна ціна за 1 МВТ*год електричної енергії.

Відповідно до Акта №5 від 31.01.2024 обсяг придбаної відповідачем електричної енергії у січні 2024 року становить 12004,34 МВт*год.

Ціна 1 МВт*год електричної енергії складає 3 338,72 грн., а загальна вартість придбаної електричної енергії - 40 079 130,04 грн. (без ПДВ), 8 015 826,01 грн. - ПДВ, разом 48 094 956,05 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 3.2 Договору Покупець самостійно здійснює розрахунок розмірів платежів без надання Продавцем окремих відповідних рахунків для оплати.

Підставою для оплати покупцем вартості електричної енергії є відповідна Додаткова угода до Договору.

Відповідно до п. 4 та 5 Додаткової угоди №1 від 27.12.2023 оплата за електричну енергію проводиться Покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок Продавця, зазначений у Розділі 9 Договору, шляхом перерахування грошових коштів. Покупець здійснює оплату за електричну енергію на умовах Д-2 у розмірі не менше добової вартості електричної енергії доби «Д».

У відповідності до пункту 1.2 Договору, поняття «Д-2» означає «за два дні до торгового дня».

Відповідно п. 3.5. Договору оплата Покупцем вартості електричної енергії вважається здійсненою після того, як на рахунок Продавця надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за придбану електричну енергію, відповідно до умов цього Договору.

Таким чином, відповідач мав оплатити вартість купованої ним електричної енергії на умовах попередньої оплати, тому станом на дату подання позовної заяви обов`язок по оплаті у відповідача настав.

Відповідно до Акту звірки за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії Покупець має заборгованість перед позивачем за куплену електричну енергію в загальному розмірі 23 224 138,87 грн.

Зазначена заборгованість визнана відповідачем у гарантійному листі від 15.02.2024 №15/02-24.

Доказів її погашення відповідачем матеріали справи не містять.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За результатами дослідження обставин справи та оцінки за правилами статті 86 ГПК України зібраних у справі доказів у сукупності, судом апеляційної інстанції встановлено неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати за поставлену електричну енергію, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 23 224 138,87 грн. грн, яка підтверджена матеріалами справи, підлягає задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 281 112,07 грн, що складаються з 278 689,67 грн. (за вимогу майнового характеру) і в сумі 2422,40 грн (за вимогу немайнового характеру) покладаються на відповідача.

Судовий збір в сумі 2422,40 грн. за одну немайнову вимогу (про визнання недійсним договору про відступлення право вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" та ТОВ "Метаенергія"), в задоволенні якої судом відмовлено, покладаються на позивача і відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повістю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, не з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права; зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а зазначене рішення суду підлягає скасуванню, із прийняттям нового у справі.

Зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

При цьому, оскільки предметом апеляційного оскарження були дві немайнові вимоги, з яких судовий збір становить 7267,20 грн. (4844,80 грн х 150%, тобто, по 3633,60 грн. за кожну вимогу), в той час, як судом апеляційної інстанції в ухвалі від 25.07.2024 помилково зазначено про необхідність оплати судового в сумі 2422, 40 грн., як з процедурного питання, що врегульовується ухвалою суду, то за подання апеляційної скарги позивачем не доплачено у дохід бюджету 4844,80 грн.

За результатами розгляду скарги, у судовому засіданні 06.03.2025 (в редакції ухвал про виправлення описки від 06.03.2025) з позивача стягнуто в дохід бюджету 3633.60 грн, в той час як питання щодо достягнення 1211,20 грн в бюджет винесено для розгляду в порядку ст.244 ГПК України ухвалою суду від 10.03.2025 (в судове засідання на 24.03.2025).

З урахуванням задоволення однієї з двох немайнових вимог, за результатом апеляційного розгляду, витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 3633,60 грн. покладаються на позивача, витрати в сумі 3633,60 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі №904/805/24 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2024 у справі №904/805/24 - скасувати.

Прийняти у справі нове рішення яким, в задоволенні заяви про визнання недійсним договору про відступлення право вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" та ТОВ "Метаенергія" - відмовити.

Заяву про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви ТОВ "Метаенергія" від 22.03.2024 вих.№ 22-03/1 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог - задовольнити.

Визнати недійсним односторонній правочин - заяву ТОВ "Метаенергія" від 22.03.2024 вих.№ 22-03/1 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" заборгованість за Двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії №ДД-27/12/23-8 від 27.12.2023 у розмірі 23 224 138,87 грн. (двадцять три мільйони двісті двадцять чотири тисячі сто тридцять вісім гривень вісімдесят сім копійок), 281 112,07 грн (двісті вісімдесят одна тисяча сто дванадцять гривень сім копійок) судового збору.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" за вимогу немайнового характеру (щодо визнання недійсним договору про відступлення право вимоги № 24/03/21-1 від 21.03.2024, укладеного між ТОВ "Запорізький енергетичний альянс" та ТОВ "Метаенергія") в сумі 2422,40 грн. покладаються на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЬЮ ЕНЕРДЖІ ЮКРЕЙН" 2422,40 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЕНЕРГІЯ" в дохід державного бюджету 2422,40 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено і підписано суддями Івановим О.Г., Верхогляд Т.А. 14.03.3025, суддею Парусніковим Ю.Б. (через перебування у відрядженні) 17.03.2025.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков