Рішення

від 20.01.2025 по справі 910/21907/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2025Справа № 910/21907/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю. Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ЖЕКО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА"

про стягнення заборгованості в розмірі 336 687,17 грн

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ЖЕКО"

про стягнення 97 006,19 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 20.01.2025,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ЖЕКО" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" (далі - відповідач, ТРЦ) про стягнення заборгованості в розмірі 336 687,17 грн, з яких: 239 150,00 грн основного боргу, пеня 41 166,56 грн, 37 068,25 грн інфляційних втрат, 19 302,36 грн три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 05/11/2018-01 від 05.11.2018 в частині своєчасної та в повному обсязі отриманих товарів.

Ухвалою від 10.01.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку - протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

24.01.2022 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію № 6264-5087-6113-5338 від 22.01.2022 на суму 5 050,31 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2022 у справі № 910/21907/21 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

30.03.2022 через відділ автоматизованого документообігу Господарського суду міста від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" надійшла зустрічна позовна заява про стягнення пені в розмірі 97 006,19 грн.

Ухвалою від 08.07.2022 зустрічну позовну заяву було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі № 910/21907/21 призначене на 29.08.2022.

Підготовче засідання 29.08.2022 було відкладене на 12.10.2022, яке у подальшому було призначене на 30.11.2022.

За наслідками підготовчого засідання 30.11.2022 була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначений розгляд справи по суті на 25.01.2023, який у подальшому був призначений на 01.03.2023.

Судове засідання 01.03.2023 було відкладене на 13.03.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ЖЕКО" про стягнення заборгованості в розмірі 336 687,17 грн задоволено частково, а саме: 239 150,00 грн основної заборгованості, 40 930,69 грн пені, 19 263,04 грн три проценти річних, 37 068,25 грн інфляційних втрат та 5 046,18 грн, зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" про стягнення 97 006,19 грн задоволено частково, а саме: 93 661,15 грн пені та 2 395,45 грн судового збору. Проведено зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" (04128, місто Київ, вулиця Берковецька, будинок 6Д, ідентифікаційний код 38537759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ЖЕКО" (04208, місто Київ, вулиця В. Порика, будинок 11, к.7, ідентифікаційний код 42434233) 239 150,00 грн (двісті тридцять дев`ять тисяч сто п`ятдесят гривень 00 копійок) основної заборгованості, 3 600,83 грн (три тисячі шістсот гривень 83 копійки) інфляційних втрат та 2 650,73 грн (дві тисячі шістсот п`ятдесят гривень 73 копійки) судового збору.

20.03.2023 до суду надійшла заява ТОВ "АУРУМ ЖЕКО" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на адвокатську допомогу.

24.03.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" було подане клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.

Станом на 19.06.2023 (вихід судді Джарти В. В. з відпустки) у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" зареєстровано апеляційну скаргу на рішення в справі № 910/21907/21, подану до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 19.06.2023 було відкладене вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів справи № 910/21907/21 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ЖЕКО" залишено без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" задоволено, в частині стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом судового збору та в частині зустрічного зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами рішення змінено. Пункти 1, 6 резолютивної частині рішення викладено в наступній редакції: "Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ЖЕКО" про стягнення заборгованості в розмірі 336 687,17 грн. задовольнити частково, а саме: 239 150,00 грн. основної заборгованості, 19263,04 грн. три проценти річних, 37 068,25 грн. інфляційних втрат та 4432,15 грн. судового збору. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" (04128, місто Київ, вулиця Берковецька, будинок 6Д, ідентифікаційний код 38537759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ЖЕКО" (04208, місто Київ, вулиця В. Порика, будинок 11, к.7, ідентифікаційний код 42434233) 201 820,14 грн. (двісті одна тисяча вісімсот двадцять гривень 14 копійок) основної заборгованості та 2036,70 грн. (дві тисячі тридцять шість гривень 70 копійок) судового збору. В решті рішення залишено без змін".

30.11.2023 на виконання рішення та постанови судом були видані відповідні накази про примусове виконання рішення.

Ухвалою суду від 07.01.2025 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ЖЕКО" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/21907/21 був призначений на 20.01.2025.

У призначене судове засідання 20.01.2025 з`явився представник ТРЦ, надав свої пояснення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких представник заперечував проти ухвалення додаткового рішення.

Товариство не направило свого представника для участі в судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання було повідомлене належним чином, причини неявки суду не повідомило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 3 частини статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною 2 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у постанові 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (статті 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (статті 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (статті 129 ГПК України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 стаття 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції на суму 21 980,00 грн Товариством було надано копію договору №07/12-1 про надання правничої допомоги від 07.12.2020 року, копію додаткової угоди № 1 до договору від 14.03.2021, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія № 003250, копію акту про прийняття-передачу наданої правової (правничої) допомоги від 04.02.2022 та від 18.03.2023, копію платіжної інструкції № 188 від 11.02.2022 та № 189 від 18.03.2023 та детальний опис робіт.

Суд вважає за необхідне відзначити, що керуючись принципом розумності, дійшов висновку про співмірність заявлених Товариством витрат на послуги адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також що розмір таких витрат обґрунтованим та «справедливою сатисфакцією» є 21 980,00 грн.

З огляду на вказане, керуючись приписами частини 4 статті 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що на ТРЦ має бути покладено обов`язок відшкодування Товариству 19 289,65 грн витрат на адвокатські послуги, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, суд вважає помилковими доводи ТРЦ щодо здійснення розподілу судових витрат апеляційною інстанцію, оскільки рішення в справи саме Північним апеляційним господарським судом було змінено. Таких висновків суд дійшов з огляду на те, що приписами частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Отже, якщо розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не здійснювався під час ухвалення рішення, у суду апеляційної інстанції відсутні були підстави змінювати розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 221, 236-244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ ЛАВИНА" (04128, місто Київ, вулиця Берковецька, будинок 6Д, ідентифікаційний код 38537759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУРУМ ЖЕКО" (04208, місто Київ, вулиця В. Порика, будинок 11, к.7, ідентифікаційний код 42434233) 19 289,65 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дев`ять гривень 65 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

2. Після набрання додатковим рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складене 17.03.2025.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ