Рішення

від 10.03.2025 по справі 927/1139/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1139/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О. за участю секретаря судового засідання Заєць І.М.,

розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу у справі

за позовом: Приватного підприємства Дановабуд (код ЄДРПОУ 37706854), пров. Дорожній, 4, м. Луцьк, Волинська обл., 43006

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова фірма АВЕ САН (код ЄДРПОУ 14236580), вул. Івана Мазепи, 66/8, м. Чернігів, 14014

про стягнення 688 626,99 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився;

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебувала справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Дановабуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова фірма "АВЕ САН" про стягнення 688 626,99 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2025 позовні вимоги ПП Дановабуд задоволено повністю.

Під час ухвалення рішення у справі № 927/1139/24 судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

21.02.2025 до Господарського суду Чернігівської області від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою суду від 03.03.2025 заяву представника позивача прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 10.03.2025.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду заяви, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа від 03.03.2025.

05.03.2025 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду заяви на іншу дату.

Оскільки явка сторін не визнавалась судом обов`язковою та не є перешкодою для розгляду заяви про розподіл судових витрат. суд у судовому засіданні 10.03.2025 відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду заяви.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).

З огляду на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, будь-яких заяв та заперечень від сторін не надходило, заява розглянута судом за наявними матеріалами за відсутності представників сторін.

10.03.2025 судом підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткового рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Розглянувши заяву представника про ухвалення додаткового рішення судом встановлено таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 вказаного вище Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

26.11.2024 між Адвокатським бюро «Крючкова» (далі Адвокатське бюро) та Приватним підприємством «Дановабуд» (далі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 141-ЮП (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору:

п. 1.1. Адвокатське бюро бере на себе зобов`язання по наданню правової допомоги Клієнту, здійснення представництва /захисту Клієнта у суді по справі щодо стягнення заборгованості за отриманий товар, а Клієнт зобов`язується виконувати оплату таких послуг.

п. 1.2.Послуги за Договором надаються адвокатом Крючковою Оленою Богданівною та/або залученими до надання послуг іншими особами, визначеними та призначеними на розсуд адвоката.

п. 2.8. Приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання між Клієнтом та Адвокатським бюро відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг (Акт).

п. 4.1.Вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро (Гонорар) становить 15000 грн.

п. 4.2. За позитивне вирішення справи в суді, Клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар успіху в розмірі 15000 грн.

п. 8.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 24 місяців, а в частині виконання зобов`язань до моменту повного виконання зобов`язань до моменту повного виконання сторонами усіх зобов`язань по взятих до виконання Адвокатським бюро завданнях Клієнта.

05.12.2024 між Адвокатським бюро та Клієнтом складено та підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 656.

Відповідно до Акту сторони погодили, що Адвокатським бюро надано, а Клієнтом прийнято послуги: вивчення документів у справі про стягнення заборгованості, збір та дослідження доказів, 3 год., ціна 1000 грн, сума 3000 грн; аналіз судової практики з відповідних правовідносин, 2 год., ціна 1000 грн, сума 2000 грн; консультація клієнта з приводу стягнення заборгованості та узгодження правової позиції, 1 год., ціна 1000 грн, сума 2000 грн; розрахунок заборгованості, 3 год., ціна 1000 грн, сума 3000 грн; підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості та написання відповіді на відзив відповідача, 5 год., ціна 1000 грн, сума 5000 грн.

Загальна вартість наданих послуг становить 15000 грн.

19.02.2025 між Адвокатським бюро та Клієнтом складено та підписано Акт приймання-передачі наданих послуг №685, відповідно до якого сторони погодили, що Гонорар успіху у справі № 927/1139/24 склав 15000 грн.

Платіжною інструкцією № 1887 від 21.02.2025 Клієнтом сплачено 15000 грн вартість послуг по акту №656 від 05.12.2024, платіжною інструкцією № 1888 від 21.02.2025 Клієнтом сплачено гонорар успіху в сумі 15000 грн відповідно до акту № 685 від 19.02.2025.

Матеріалами справи підтверджується факт понесення позивачем витрат на правничу допомоги в сумі 15 000,00 грн.

З приводу заявленої до відшкодування суми 15000 грн - гонорару успіху, суд зазначає, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

Відтак, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та всіх обставин справи, суд вважає, що заявлений позивачем до відшкодування «гонорара усіпху» підлягає задоволенню в сумі 15000 грн.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони на користь якої ухвалено судове рішення відшкодувати свої судові витрати.

Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК).

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Відповідач не скористався своїм правом подачі заперечень щодо обсягу та розміру витрат на професійну правничу допомогу, хоча був обізнаний про останні.

Так, судом встановлено, що докази в підтвердження надання правничої допомоги були направлені відповідачу разом з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Елекстронного кабінету користувача ЄСІТС № 2749435 від 21.02.2025.

Крім того, у позовній заяві позивач визначав розмір попередніх витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн та гонорару успіху в сумі 15000 грн.

Отже, суд доходить висновку, що у відповідача було достатньо часу для надання заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу або заяви про зменшення розміру останніх.

Відповідно до статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі повного задоволення позову - на відповідача.

Відтак, беручи до уваги характер та обсяг наданих адвокатом позивача послуг, виходячи з принципу розумності та справедливості, з урахуванням відсутності заперечень з боку ТОВ «ВТФ «Аве Сан», відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн та гонорар успіху в сумі 15000 грн.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника Приватного підприємства «Дановабуд» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «АВЕ САН» (код ЄДРПОУ 14236580, вул. Івана Мазепи, 66/8, м. Чернігів, 14014) на користь Приватного підприємства Дановабуд (код ЄДРПОУ 37706854, пров. Дорожній, 4, м. Луцьк, Волинська обл., 43006) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 грн. гонорар успіху в сумі 15000 грн.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне додаткове рішення складено 17.03.2025.

Суддя Т.О.Кузьменко