Справа № 369/5755/23
Провадження № 2/369/608/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.03.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І. О.,
при секретарі Херенковій К. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/5755/23 за позовом Комунального господарства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневської міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року КП «Вишнівськтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилаються на те, що між КП «Вишнівськтеплоенерго» та ОСОБА_1 укладено договір про постачання теплової енергії № 97 від 14 січня 2020 року. Теплова енергія постачалася споживачу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,8 кв. м. Надавач послуг надав споживачу послуги з надання теплової енергії протягом періоду з січня 2020 року до лютого 2023 року на суму 50800,43 грн, проте відповідач кошти за спожиту послугу не сплатив. 09 листопада 2020 року позивач надав відповідачу під розписку пакет документів, включаючи звіт про використану теплову енергію. Проте, відповіді споживач не надав. На неодноразово надіслані претензій споживач також не відповів. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання у встановлений договором строк, то позивач вважає за можливе застосувати приписи статті 625 ЦК України.
Враховуючи наведене, позивач просить суд:
1.стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках борг на користь КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневської міської ради Бучанського району Київської області заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 78882,80 грн, яка складається з 50800,43 грн основного боргу, 3152,75 грн 3% річних, 16055,77 грн пені, 8873,85 грн інфляційних збитків;
2.вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позов від 29 листопада 2023 року ОСОБА_1 зазначає, що позивач з власної ініціативи не надавав послуг відповідачам, а отже не має права вимагати оплату за ненадану послугу. Крім того, відповідач просить суд застосувати до позовних вимог позовну давність.
У липні 2021 року ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія подало до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_3 був споживачем послуг ПрАТ Київобленерго до 01 січня 2019 року, а внаслідок реформи ринку електропостачання його дані були передані до єдиного електропостачальника у Київській області ТОВ Київська обласна енергетична компанія, що підтверджує наявність договірних відносин між позивачем та відповідачем. Позивач зауважує, що відповідач не надав доказів розірвання договору з електропостачання чи остаточного припинення користування послугами з електропостачання, в зв`язку з чим зобов`язаний сплачувати вартість наданої послуги з електропостачання.
У відповіді на відзив КП «Вишнівськтеплоенерго» посилається на те, що позивачем було нараховано заборгованість відповідно до приписів чинного законодавства, однак відповідач покладених на нього зобов`язань не виконав, в зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню. Заперечує позивач і проти застосування позовної давності, наполягаючи на тому, що він дотримав приписи статті 257 ЦК України.
В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, надав до суду заяву, в якій позов підтримав та просив суд розглянути справу у його відсутність.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, причини неявки не повідомили.
Відповідно довимог частинипершої,третьої статті223ЦПК Українинеявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті.Якщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У зв`язку з неявкою сторін в силу частини другої статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з частини п`ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд встановив, що 14 січня 2020 року КП «Вишнівськтеплоенерго» та ОСОБА_1 уклали договір про постачання теплової № 97 за адресою: вул. Європейська, 6, приміщення 4. Договір укладений строком до 14 січня 2021 року, а в частині проведення його розрахунків до повного завершення розрахунків.
Право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,8кв. м в рівних частках належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зареєстроване 06березня 2018 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
07 листопада 2018 року виконавчий комітет Вишневської міської ради Києво-Святошинського району Київської області рішенням № 49/4 встановив тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, які надаються КП «Вишнівськтеплоенерго», шляхом їх коригування згідно з додатком.
14 січня 2020 року КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області та ОСОБА_1 уклали договір про постачання теплової енергії строком до 14 січня 2021 року, а в частині розрахунків за договором до повного їх завершення.
22 січня 2020 року КП «Вишнівськтеплоенерго» та ОСОБА_1 підписали Акт, яким посвідчили наявність на підприємстві опалювальних приладів.
25 лютого 2020 року КП «Вишнівськтеплоенерго» склало акт встановлення пломб на засіб обліку Sharky № 66054678 в присутності споживача ОСОБА_1 за адресою: м. Вишневе, вул. Європейська, 6, приміщення 4.
29 березня 2020 року виконавчий комітет Вишневської міської ради Києво-Святошинського району Київської області рішенням 16/7 встановив тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, які надаються КП «Вишнівськтеплоенерго», шляхом їх коригування згідно з додатками 1, 2, 3, 4.
08 квітня 2020 року КП «Вишнівськтеплоенерго» відключило від теплопостачання, що засвідчив підписом ОСОБА_1
03 листопада 2021 року виконавчий комітет Вишневської міської ради Києво-Святошинського району Київської області рішенням 134/2 встановив одноставкові тарифи на теплову енергію на території м. Вишневе та с. Крюківщина, зокрема, для потреб категорії населення 2387,92 грн/Гкал з ПДВ.
24 грудня 2021 року КП «Вишнівськтеплоенерго» направила претензію № 615 ОСОБА_1 про виконання зобов`язання з погашення заборгованості у розмірі 13315,88 грн, отриману ОСОБА_1 28 грудня 2021 року.
17 лютого 2023 року виконавчий комітет Вишневської міської ради Києво-Святошинського району Київської області рішенням № 68 направив ОСОБА_1 претензію-вимогу про погашення заборгованості у розмірі 38773,63 грн, отриману адресатом 18 лютого 2023 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 16ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистогонемайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права йохоронювані законом інтереси.
Під час ухвалення рішення на суд покладено обов`язок вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
У частині другійстатті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першоїстатті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).
Згідно із положеннями частини третьої статті12 та частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частини п`ятоїстатті 12 ЦПК України на суд також покладені певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, а саме суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Частинами четвертою-шостоюстатті 81 ЦПК України встановлено, що у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Між сторонами виникли спірні правовідносини у сфері постачання фізичним особам житлово-комунальних послуг та сплати вартості фактично спожитих житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1)визнання права;
2)визнання правочину недійсним;
3)припинення дії, яка порушує право;
4)відновлення становища, яке існувало до порушення;
5)примусове виконання обов`язку в натурі;
6)зміна правовідношення;
7)припинення правовідношення;
8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10)визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої -п`ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в листах, телеграмах або за допомогою електронного або іншого засобу зв`язку.
За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Як передбачено положеннями статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
З огляду на статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з положеннями статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (статті638 ЦК України).
За приписами пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 172/1159/20 зазначено, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при:
1.розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;
2.розірванні договору в судовому порядку;
3.відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;
4.припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України;
5.недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Суд встановив, що КП «Вишнівськтеплоенерго» є надавачем послуг з постачання теплової енергії.
Між КП «Вишнівськтеплоенерго» та ОСОБА_1 виникли зобов`язальні правовідносини, за змістом яких позивач зобов`язувався надавати послуги з постачання теплової енергії до нерухомого майна, право власності на частину якого належить ОСОБА_1 .
Матеріали справи містять докази того, що сторони посвідчили після укладення договору про постачання теплоенергії окремими документами посвідчили наявність на підприємстві опалювальних приладів, опломбування засобу обліку використаної електроенергії.
08 квітня 2020 року КП «Вишнівськтеплоенерго» відключило від теплопостачання, що засвідчив власним підписом ОСОБА_1 .
Крім того, факт виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин щодо постачання теплоенергії та сплати її вартості сторонами не заперечується.
Доказів наявності договірних правовідносин між КП «Вишнівськтеплоенерго» та ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Суд надав оцінку тому, що право власності на приміщення, до якого здійснює послуги з теплопостачання позивач, належить в рівних частках відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Однак, оскільки наявність договірних правовідносин з ОСОБА_2 позивач не довів, то у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 слід відмовити.
Щодо позовних вимог до ОСОБА_1 суд дійшов такого висновку.
Матеріали справи не містять доказів того, що житлово-комунальна послуга з постачання теплоенергії у визначений договором період не надавалася.
Згідно з актами взаєморозрахунків, розрахунковими документами про нарахування вартості спожитої послуги загальний розмір заборгованості складає 63478,41 грн.
Відповідач у відзиві стверджує про те, що з 17 червня 2020 року послуга з теплопостачання не надавалася, що підтверджується актом про опломбування. Однак, суд зазначений доказ в контексті частини першої статті 80 ЦПК України визнає недостатнім, оскільки в акті не зазначена підстава для опломбування та інші обставини, які дають підстави для висновку про наслідки такого опломбування, тобто чи продовжувалося постачання теплоенергії до приміщення відповідача, чи постачання послуги було припинено.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у заявленому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, оскільки відповідач не виконав покладений на нього обов`язок з оплати вартості спожитої житлово-комунальної послуги, то підлягають застосуванню встановлені цивільним законодавством штрафні санкції.
Суд погоджується з тим, що розмір інфляційних збитків становить 8873,85 грн, 3% річних 3152,75 грн, пені 16055,77 грн.
Відповідач в контексті принципу змагальності цивільного судочинства належних та достатніх доказів на спростування зазначених обставин не надав.
Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2684 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Задовольнити частково позовні вимоги Комунального господарства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневської міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального господарства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневської міської ради Бучанського району Київської області заборгованість за постачання послуги у розмірі 78882,80 грн, яка складається з 50800,43 грн основного боргу, 3152,75 грн 3% річних, 16055,77 грн пені, 8873,85 грн інфляційних збитків.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального господарства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневської міської ради Бучанського району Київської області судовий збір у розмірі 2684 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального господарства «Вишнівськтеплоенерго» Вишневської міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_2 про стягнення боргу
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне господарств «Вишнівськтеплоенерго» Вишневської міської ради Бучанського району Київської області, ЄДРПОУ 19417197, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3
Суддя: І. О. Фінагеєва
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2025 |
Оприлюднено | 19.03.2025 |
Номер документу | 125877574 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Фінагеєва І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні